Материал: Глава 4 Методичні рекомендації

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Варіант 1. Друге шахрайство Моргун вчинив через 1 рік 6 місяців після першого.

Варіант 2. Через два роки після вчинення першого шахрайства Моргун вчинив крадіжку.

Ознайомтеся зі статтями 185 і 190 КК.

Як має бути вирішене питання щодо кримінальної відповідальності Моргуна за перші два злочини?

12. 16-річний Носов вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185; ч. 1 ст. 188; ч. 3 ст. 185 КК і був засуджений за них: за ч. 1 ст. 185 КК — до штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 188 КК — до позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК — до позбавлення волі на строк 5 років. За сукупністю цих злочинів він був засуджений до позбавлення волі на строк 6 років. Через рік після набрання вироком законної сили Носов захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. На підставі п. 3 ст. 93 та п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 94 КК до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

328

Через 4 роки 10 місяців Носов одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру щодо нього були скасовані. За вироком суду Носов відбув 1 рік 2 місяці позбавлення волі.

Як має бути вирішене питання щодо подальшого відбування покарання Носовим?

13. 17-річний Орисько був засуджений за ч. 1 ст. 152 КК до позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 153 КК — до позбавлення волі на строк 5 років, а за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 7 років.

Через який строк він може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення?

14. У день свого народження – досягнення 18 років — Пре-скач здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом (автомобілем «Москвич»), а потім, їдучи містом, не впорався з керуванням і збив двох пішоходів, які від одержаних ушкоджень померли. За вчинені злочини Прескач був засуджений: за ч. 1 ст. 289 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 286 КК — до позбавлення волі на строк 8 років; за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 10 років.

Варіант. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК, Прескач вчинив на початку наступної після дня народження доби.

Через який строк Прескач може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Прескач визнавався таким, що не має судимості за кожний з учинених ним злочинів?

15. За вчинені у 17-річному віці злочини Ругов був засуджений: за ч. 1 ст. 308 КК — до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 307 КК — до позбавлення волі на строк 8 років; за ч. 2 ст. 309 КК — до позбавлення волі на строк 3 роки; за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 10 років.

Через який строк Ругов може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання, якщо доведе своє виправлення? Який строк має пройти після такого звільнення для того, щоб Ругов визнавався таким, що не має судимості за кожний з вчинених ним злочинів?

329

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Глава 23

Злочини проти основ

національної безпеки України

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1.  Загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України.

2. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 109 КК України.

3. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 110 КК України.

4. Кримінально-правова характеристика форм державної зради; спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила цей злочин.

5. Аналіз юридичного складу злочину «диверсія».

6.  Кримінально-правова характеристика шпигунства; відомості, що становлять державну таємницю; спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила шпигунство.

ЗАДАЧІ:

1. Пілот військового літака-винищувача (нової конструкції) Ром прийшов на аеродром, заволодів «своїм» літаком і здійснив переліт до іншої держави; просив там політичного притулку та громадянства.

Як слід кваліфікувати дії Рома?

2.  Науковий співробітник одного з інститутів Марущак за винагороду надав можливість стажистові з-за кордону сфотографувати документи, що містили державну таємницю. На слідстві з’ясувалося, що стажист був агентом іноземних розвідувальних органів.

3.  Завербований іноземною розвідкою Краснов прибув до одного з портів України і зупинився в будинку Боровського.

330

Побачивши жадібність того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських відомостей, і відразу вручив за користування квартирою 300 доларів. Проживаючи на квартирі Боровського, Краснов відвідував кафе, закусочні, де намагався знайомитися з працівниками режимного заводу. Він увійшов у довіру до Черненка, якому за чаркою «зізнався» в тому, що спекулює валютними цінностями, і дав 50 доларів у борг. У розмові з новим «другом» Черненко виказав таємні дані про оборонний завод, на якому працював.

4. Завербовані іноземною розвідкою автотуристи з Європи Адольф та Херміна Вернери фотографували на території України військові об’єкти, лінії електропередач, шосейні шляхи.

5.  Козачков та Кириченко з власної ініціативи встановили зв’язки з іноземною розвідкою і в подальшому підтримували конспіративний зв’язок зі співробітниками цієї розвідки на території України. Вони займалися збиранням відомостей, що становлять державну таємницю, намагалися передати їх іноземній розвідці. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненні до керівництва розвідки дав конкретні пропозиції щодо ведення диверсійної роботи в Україні.

6. Маматказін та Немченко, маючи намір втекти за кордон, почали збирати різні відомості для використання їх на шкоду інтересам України після переходу кордону.

7.  До жителя Львова Петренка приїхав у гості родич із-за кордону Савченко і запропонував йому збирати дані про промисловий потенціал області, розміщення військових частин та передавати такі дані через особу, яка заходитиме до нього. Петренко погодився, за що отримав 500 доларів. Після від’їзду Сав-ченка Петренко зрозумів небезпечність зробленого ним вчинку, з’явився в міську раду і про все розповів.

8. За державну зраду Клима Варадіна було засуджено до позбавлення волі строком на 15 років. Розслідування у справі вів слідчий Толков. Брат Варадіна, Микола, вирішив помститися тому. За 1800 доларів він підмовив односельця Рахова вбити Толкова. Знаючи, з яких мотивів діяв М. Варадін, останній убив Толкова.

331

Чи можуть бути Варадін Микола і Рахов притягнуті до відповідальності за посягання на життя державного діяча?

9.  У підданого іноземної держави Брука під час митного огляду речей під шкіряною обкладинкою альбому та в подвійному дні сумки було виявлено літературу, привезену ним з-за кордону для поширення серед громадян України. Література містила вказівки щодо насильницького повалення конституційного ладу.

10. В Ужгороді в тайниках мікроавтобуса іноземних туристів — подружжя Лоу, що прибули в Україну, — виявлено 80 брошур і кілька тисяч листівок, в яких містилися заклики до вчинення злочинів проти державної влади. Було встановлено, що кілька пачок брошур та листівок Лоу передали громадянину Зіничу для поширення їх серед громадян України. В них ішлося про методи насильницької зміни державної влади.

11. Громадянин України Колонко відвідав одну із зарубіжних держав як турист. Купуючи там сукню, він виявив, що в нього не вистачило грошей. «Виручив» його російський емігрант Зубов. Вони почали разом відвідувати ресторани, розважальні заклади. Сфотографувавши непомітно документи Колонка, Зубов запропонував йому співробітничати з іноземною розвідкою, погрожуючи в разі відмови, що компетентним органам України стануть відомими його негідні вчинки. Той погодився і дав про це підписку. Одержавши завдання на збирання в Україні шпигунських відомостей, Колонко не став його виконувати. Через деякий час до нього з’явився Шперле (Зубов) для одержання відомостей. Колонко повідомив про нього в прокуратуру. Шперле було затримано.

12.  Прибиральниця заводоуправління Ворохтун вирішила помститися директорові заводу Кіріну за те, що той не дав згоди на її роботу за сумісництвом. Вона підпалила заводоуправління, а потім сама взяла участь у гасінні пожежі, діставши при цьому опіки. Вогнем було завдано велику матеріальну шкоду.

13. Під час перебування за кордоном співробітника одного з науково-дослідних інститутів Коротюка було незаконно затри-

332

мано поліцією. Там до нього застосували силу та інсценували намір вбити. Злякавшись, Коротюк розповів усе відоме про свій інститут. Інформація, хоч і не становила державної таємниці, не підлягала розголошенню.

Варіант. Ці відомості були державною таємницею.

14. У Києві було заарештовано громадянку іноземної держави Кауфман, яка тривалий час працювала в Міжнародному комітеті профспілок (МКП). Завербована іноземною розвідкою, вона систематично передавала різні, в тому числі й особливо важливі, дані про діяльність МКП, чим завдала велику майнову шкоду інтересам України.

15. Лобо, член української місії при ООН, встановив зв’язки зі співробітником іноземної розвідки Джоном Факіром і передавав йому відомості про характер діяльності дипломатів, про шифрувальників та про самі шифри. Під час перебування в Україні Лобо добував відомості про хвороби рису, пшениці, кукурудзи і передавав їх Факіру.

16.  Поклич та Сметанін, співробітники об’єднання «Техно-пром-експорт», укладали контракти зі слабкими зарубіжними фірмами, за що одержували від них великі винагороди. Це призводило до подорожчання будівництва за українськими проектами і змусило державу виплачувати дуже велику різницю в доларах США за рахунок внутрішніх коштів. Крім того, за велику грошову винагороду вони розголошували іноземним комерсантам службову таємницю. У Поклича вилучено 2 млн грн., 19 тис. доларів, 338 золотих ланцюжків, 100 платинових обручок.

17. За ініціативою Борсука та Лучника було створено групу осіб, яка виготовила листівки, що містили заклики до насильницьких дій щодо татар, які мешкають на території України. Під час одного з мітингів тисячний натовп, вийшовши з-під контролю представників влади, вчинив збройний опір, підпалив державну установу. При цьому загинули троє громадян. У погромах брали участь Борсук і Лучник, а також Фікін і Зорка.

18. Хоменко, перебуваючи в полоні, у жовтні 1942 р. погодився служити в поліції. Беручи участь у каральних операціях,

333

він розстріляв понад 50 мирних жителів на окупованій території України. В 1943 р. Хоменко, вбивши Савельєва, заволодів його документами. В 2002 р. Хоменка під прізвищем Савельєва впізнали очевидці його злочинних дій.

19. Сомов, який страждав на шизофренію, видаючи себе за французького журналіста, приїхав до одного з обласних центрів України, зустрічався зі службовими особами обласної та міської державних адміністрацій і жартома пропонував їм співробітничати з французькими розвідувальними службами. Кочкін, Редько, Гарбуз, Індиков та Динник підписали угоди, відповідно до яких кожен з них одержує щомісячно 1000 доларів США за надання відомостей, що цікавлять французьку сторону, включаючи державну таємницю.

Варіант 1. Діями Сомова керував громадянин Франції Токвіль.

Варіант 2. Кочкін та Гарбуз передали Сомову обумовлені відомості.

20. Коритник у Дніпропетровську познайомився з агентом іноземної розвідки Фуксом, який запропонував йому за винагороду збирати відомості про військово-промислові об’єкти на території області. Для одержання цих відомостей Коритник познайомився з дружиною співробітника режимного об’єкта, який зловживав спиртними напоями і в стані алкогольного сп’яніння повідомляв дружині різні таємні відомості. Частину грошей, одержаних від Фукса, Коритник передавав їй як подяку за одержані відомості.

21. Почепенко встановив вибуховий пристрій на військовому заводі, на якому він працював інженером. Його метою було ослабити оборонний потенціал держави.

Варіант 1. Почепенко діяв за вказівкою агента іноземної розвідки, який заплатив за цю акцію велику суму грошей.

Варіант 2. Внаслідок вибуху було зруйновано приміщення одного з цехів заводу та загинули п’ять осіб.

334

Глава 24

Злочини проти життя

та здоров’я особи

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття та кримінально-правова характеристика вбивства.

2. Види вбивств та їх характерні ознаки.

3. Поняття та кримінально-правова характеристика тілесного ушкодження.

4. Види тілесних ушкоджень та їх характерні ознаки.

5. Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства та вбивства через необережність.

6. Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

7. Кримінально-правова характеристика незаконного проведення аборту.

8. Аналіз юридичних складів злочину «ненадання допомоги хворому медичним працівником».

9. Аналіз юридичних складів злочину «порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини».

ЗАДАЧІ:

1. Ревнуючи дружину, Корнієнко вирішив з нею розправитись. У себе на квартирі він облив її окропом, що спричинило опіки І— ІІ ступеня, після чого завдав численних ударів гайковим ключем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кілька ударів тим самим ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко ключем завдав також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Побачивши, що дружина ворухнулася, Корнієнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Корнієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюючи психічне захворювання.

335

2. Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна, є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропонував Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно проникли до її хати і почали шукати гроші. Коли Верченко прокинулась і закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У приміщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали.

3.  З метою розпиття спиртних напоїв Пустовіт і Радосюк пізно ввечері зайшли до будинку Степанова, де крім останнього знаходилися також Макогон та Федоров. На ґрунті ревнощів до Макогон, сожительки Пустовіта, яка прийшла в дім до Степанова зі своїм знайомим Федоровим, Пустовіт прогнав останнього і здійняв сварку з Макогон. Наніс їй побої, а потім вирішив убити. Реалізуючи свій намір, Пустовіт, нібито проводячи її додому, разом із Радосюк довів Макогон до водойми, з допомогою Радосюк зв’язав їй руки і почав завдавати ударів кухонним ножем у різні частини тіла. Всього він завдав 24 ножових поранення черевної порожнини та грудної клітки. Потім ніж узяла Радосюк і з помсти за образу, заподіяну їй Макогон під час сварки в будинку Степанова, завдала ним удар у серце. Від одержаних поранень Макогон померла. З висновку судово-медичної експертизи видно, що кожне із 9 проникаючих поранень, завданих потерпілій Пустовітом, саме по собі призвело б до настання смерті.

4. Дудник разом з Качковським, який мав допомагати йому у виконанні будівельних робіт, розпивав спиртні напої. Коли Дудник відлучився, Качковський сам випив горілку, що залишилася, після чого заснув на подвір’ї. Дудник намагався розбудити Качковського, але той нецензурно вилаявся на його адресу і продовжував дрімати. Обурившись і згадавши, що Качковсь-кий сам випив частину горілки, а, крім того, не повернув йому давній борг, Дудник вирішив розправитися з ним. Він вилив на одяг Качковського бачок гасу і підпалив, а сам втік з місця вчинення злочину. Потерпілий від одержаних опіків через два тижні помер.

5. Ілясов, Романченко і Воронецький на квартирі останнього розпивали спиртні напої. Між Ілясовим та Романченком виник-

336

ла сварка, а далі — бійка, під час якої Романченко спричинив Іля-сову легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я. Бійку було припинено Воронецьким. Випивка тривала. Збираючись йти додому, Ілясов не знайшов свого шкіряного пальта і запідозрив, що його сховав Романченко, щоб потім забрати собі. Обурений такою підозрою, Романченко накинувся з кулаками на Ілясова. Щоб заспокоїти Романченка, Воронецький та Ілясов зв’язали йому руки і ноги. Озлоблений на Романченка, Ілясов затяг його на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у різні частини тіла ударів руками, ногами, а також ременем з металевою пряжкою, душив його цим ременем. Ілясов спричинив Романченку численні двосторонні переломи ребер, крововиливи в ділянці грудної клітки, на серцевій сумці, гіпофізі, сонячному сплетінні, оболонках і тканинах головного мозку та внутрішній оболонці серця. Від одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматичний шок і жирову емболію малого кола обігу, Роман-ченко на місці вчинення злочину помер.

6.  Гольцев, звільнившись із місць позбавлення волі, де він відбував покарання за замах на вбивство із хуліганських спонукань, зійшовся з Пановою. Вони обоє зловживали спиртними напоями, сварилися, при цьому Гольцев неодноразово погрожував Пановій вбивством. Під час чергової сварки Гольцев збив Панову на підлогу і завдав їй ногою, взутою у черевик, удару в груди в ділянку серця, спричинивши тупу травму грудної клітки з розривом лівого шлуночка серця. Від одержаного ушкодження Панова померла на місці.

7.  Кримський з метою заволодіння автомашиною ГАЗ-24 «Волга», що належала львівській геологорозвідувальній експедиції, вчинив напад на водія цієї машини Титла, в процесі якого мисливським ножем (він постійно носив його з собою, хоч і не був мисливцем) завдав сім ударів у шию і спину. Від одержаних ушкоджень Титло через кілька днів помер. Підробивши дорожнього листа, Кримський намагався перегнати автомашину в іншу область, але був затриманий.

8. Повертаючись з весілля вночі додому, п’яний Ватрич побачив ще більш п’яного односельця Лукашука, що ледве тримався на ногах, вчепившись за паркан. У відповідь на пропози-

337

цію Ватрича йти додому разом Лукашук висловився нецензурно. Тоді Ватрич витяг з кишені пляшку горілки і завдав нею Лукашуку удару по голові, збивши його з ніг, а коли той намагався звестись на ноги, повторив удар. Пляшка розбилася. Тоді Ватрич почав завдавати Лукашуку ударів у різні частини тіла ногами й гострою шийкою пляшки, а також підібраним з землі каменем. Після цього Ватрич волоком потяг Лукашука до мосту. Коли Лукашук застогнав, Ватрич каменем ще кілька разів ударив його по голові та скинув у річку. Потерпілому було заподіяно смертельні тілесні ушкодження, зокрема закриту травму черепа з крововиливом у мозок. Смерть Лукашука настала від утоплення.

9.  Кочегар Швидко через неприязні стосунки зіштовхнув троюрідного брата Кизю в дренажний колодязь 18 м завглибшки, де той утопився. Коли дружина загиблого через 3 дні прийшла до котельної спитати про свого чоловіка, Швидко вбив її молотком і труп кинув у той самий колодязь. Потерпіла була на 8-му місяці вагітності близнюками.

10.  Чехун, керуючи закріпленою за ним вантажною автомашиною у стані сп’яніння, зупинив її біля легкової автомашини, що стояла збоку проїжджої частини сільської вулиці, і почав нецензурно лаяти Гуйбу, Вербного і Троян, які сиділи в цій автомашині, за те, що вони зупинилися на дорозі. Він витягнув з автомашини Гуйду і вдарив кулаком в обличчя. Троян повела Гуйду до себе у двір, а Чехун із залізним бруском підбіг до Вербного і замахнувся на нього. Підбіг Ткаченко, забрав брусок і поклав у кабіну вантажівки. Чехун знову схопив брусок і намагався вдарити Вербного, але цьому завадив Ткаченко. Тоді Чехун схопив свій «дипломат» і все ж наніс удар по голові Вербному, після чого поїхав. Невдовзі він повернувся з мисливською рушницею, лаючись та погрожуючи («Застрелю!»), підбіг до Вербного і Тка-ченка та вистрілив у їхньому напрямку. Ткаченко почав тікати. Чехун з близької відстані вистрілив у Вербного, тяжко поранивши його в живіт, від чого потерпілий помер.

11. У сім’ї Руденка на ґрунті пияцтва глави сім’ї часто виникали сварки. Він ображав дружину, бив її. Під час чергової сварки Руденко завдав потерпілій удар ногою в живіт, що потягло

338

переривання вагітності, про яку він знав. Перебуваючи у стані сп’яніння, невдовзі він знову вчинив з дружиною сварку і завдав їй кілька ударів по обличчю і в груди. Потерпіла заявила, що піде зі скаргою до дільничного уповноваженого, взяла на руки малолітню дочку Галю і вийшла на подвір’я. Руденко схопив мисливську рушницю, прицілився в голову дружини і вистрілив. Пострілом було вбито Галю, а її мати одержала легке дробове поранення лівої кисті. Тримаючи на руках убиту дочку, потерпіла крикнула «Що ти наробив?» і вибігла на вулицю. Руденко наздогнав її і вбив пострілом у голову. Коли на постріл прийшла сусідка Євтушенко і побачила два трупи, Руденко, намагаючись позбавитися свідка, вистрілив і в неї, спричинивши численні поранення шиї та обличчя, а сам утік. Євтушенко було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

12. У сім’ї Попових часто виникали сварки. При цьому Попов бив дружину, погрожував убити її й сина. Під час чергової сварки Попов, перебуваючи у стані сп’яніння, схопив пістолет і почав його перезаряджати. Злякавшись, дружина забігла до туалету та покликала туди сина. Попов вирішив убити їх обох. Він зробив спочатку два постріли в дружину і один у сина, а потім намагався покінчити життя самогубством, вистріливши в ліву частину грудей. Дружина була вбита, сину — заподіяно тяжке тілесне ушкодження, сам Попов одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Источник: https://studfile.net/preview/15913389/