361
ми, не ночувала вдома, продавала домашні речі, а гроші пропивала, ображала дітей. Це викликало сварки, скандали. 16 квітня о 23-й годині Асадулін знайшов на квартирі Малишевих свою дружину, яка була п’яною і спала на ліжку. Стягнувши з ліжка, Аса-дулін почав бити її ногами і руками, продовжуючи бити і по дорозі додому, а також удома. Після цього він ліг спати, а прокинувшись о 5-й годині, почав будити Асадуліну. Вона була мертвою. В Асадуліної було виявлено численні синці, садна і рани на голові, тулубі та кінцівках, перелом 6 ребер справа і контузію головного мозку. Смерть настала від травматичного шоку.
91. Демузенко у стані сп’яніння під час сварки ножем поранив тещу та дружину. Внаслідок удару в ногу теща лікувалась чотири тижні. Дружині удар прийшовся в живіт. Суд у вироку визначив, що, завдаючи проникаючого ножового поранення у живіт, Демузенко передбачав і свідомо припускав можливість настання смерті потерпілої.
92. О 22-й годині Довготько повертався додому і проходив повз будинок, де жили його син та дружина, з якою він у той час не проживав, оскільки вона, порушуючи подружню вірність, зустрічалася з односельцем Товстухою. Почувши сварку дружини з сином, він зайшов у двір і прислухався. Розібравши, що син не пускає матір кудись іти, бо вже пізно, Довготько хотів уже піти з двору, але почув шурхіт листя. Обернувшись, побачив Товстуху з піднятим металевим прутом. Він встиг відхилитися, тому удар прийшовся йому в плече. Довготько вихопив з рук Товстухи прута і викинув його в бур’ян. Товстуха вп’явся руками в обличчя Довготька, подряпавши його. Довготько підняв дерев’яну палицю і двічі вдарив нею Товстуху в голову. Товстуха впав, а Довготько навалився на нього і покликав сина та сусідів, щоб ті побачили, кого він спіймав на своєму подвір’ї. У Товстухи спричинився крововилив в око, внаслідок чого сталася часткова втрата зору, що призвело до стійкої втрати працездатності на 30 відсотків.
93. Коли Шухрай розмовляв на вулиці з Єчиним, до них підійшов Мигун, втрутився в розмову й розпочав сварку. Під час сварки Мигун ударив Шухрая. Той упав, а коли підвівся, Мигун збив його з ніг. Підвівшись після третього удару, Шух-
362
рай ножем ударив Мигуна у поперек, спричинивши тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого Мигун через шість днів помер. Шухрай пояснив, що від ударів Мигуна у нього з носа пішла кров, було боляче і соромно перед односельцями, на очах яких його били. Він «страшенно розхвилювався» й не зовсім розумів, що робить.
94. Удень до приміщення корівника, де дояркою працювала Мартинюк, зайшла п’яна Дубець. Вона без будь-якого приводу з боку Мартинюк почала ображати її, а потім раптово накинулася, повалила в кормушку і, закриваючи хусткою рота, почала бити руками. На крик Мартинюк про допомогу прибігли доярки Дмитренко та Ратушинська, які припинили дії Дубець, вивівши її з корівника. Через якийсь час Дубець повернулася. Вона всіляко ображала Мартинюк і, схопивши сапу, почала держаком завдавати численних ударів Мартинюк у різні частини тіла. Схопивши лопату, Мартинюк гостряком нанесла Дубець удар у голову. Через п’ять днів Дубець від одержаного тяжкого тілесного ушкодження померла. Місцевим судом Мартинюк було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України. Апеляційний суд перекваліфікував її дії на ст. 123 КК України, врахувавши ту обставину, що Мартинюк перебувала в стані сильного душевного хвилювання. На попередні судові рішення в касаційну інстанцію було внесено подання, в якому поставлено питання про виправдання Мартинюк у зв’язку з тим, що вона перебувала в стані необхідної оборони, меж якої не перевищила.
95. Зінчук зловживав спиртними напоями, вчиняв у сім’ї сварки, примусив дружину проживати у літній кухні, погрожуючи їй розправою. 1 червня п’яний Зінчук погрожував дружині ножем, і вона, побоюючись розправи, прибігла до будинку Сав-ченка, Зінчук за нею. Він кинувся на Савченка, ганявся за ним, побив його та намагався вдарити шилом. Савченко відібрав шило, і, у свою чергу, ударив Зінчука кілька разів, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, від яких Зінчук через чотири дні помер. Швидку допомогу викликав сам Савченко. Він дуже хвилювався і весь час твердив, що Зінчук буде жити.
96. 6 березня Воробйов проник на подвір’я Фарафонова, де на очах у дружини останнього викрав із клітки двох кролів.
363
Фарафонов з метою затримання Воробйова і доставлення в міліцію почав переслідувати його. Утримуючи викрадене, Во-робйов намагався втекти, висловлюючи погрози на адресу Фа-рафонова. Останній зробив два прицільних постріли в ноги втікача і вбив його на місці. Судово-медичною експертизою встановлено, що смерть Воробйова сталася від гострої втрати крові внаслідок вогнепального поранення лівого стегна з ушкодженням артерії і вени.
97. Приблизно о 2-й годині ночі Коваленка розбудила дружина і сказала, що у флігелі їхнього будинку знаходяться невідомі люди. Коли він прибіг до флігеля, то переконався, що замок кимсь відкритий, а всередині є двоє невідомих. На питання, хто вони такі, один з них — Гуртовенко — відповів, що вони працівники міліції. На пропозицію пред’явити документи вони почали погрожувати розправою. При цьому Коростильов ударив Коваленка у груди. Зрозумівши, що це не працівники міліції, Коваленко вирішив їх затримати. Схопивши сокиру, він закрив хвіртку, перегородивши шлях до втечі. Гуртовенко ударив Коваленка рукою в живіт, а Коростильов почав бити його ногою. Коваленко обухом сокири двічі ударив Гуртовенка в голову, спричинивши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я. Гуртовенко після цього переліз через паркан і втік. Коростильов також з портфелем Коваленка намагався перелізти через паркан. З метою затримання Коваленко ударив його лезом сокири по нозі, ушкодивши при цьому стегнову артерію. Відбігши від паркану, Коростильов упав. Виявивши кровотечу, Коваленко вжив заходів до її зупинення, викликав швидку допомогу і міліцію. Від великої втрати крові Коростильов помер на місці. Коваленко працював сторожем, йому на інструктажах, враховуючи особливості прикордонної зони, неодноразово говорили про необхідність посилення пильності, в першу чергу, щодо невідомих осіб.
98. Гомона засуджено місцевим судом за ст. 124 КК України за те, що під час захисту від Масика і Карабута, які безпричинно почали його бити, він перевищив межі необхідної оборони, вдаривши Карабута ножем і заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження. В апеляційному порядку справа не розглядалась. У касаційному порядку на вирок внесено подання, в якому звертаєть-
364
ся увага на те, що у вироку суду не вказано, у чому саме виявилося перевищення меж необхідної оборони. Масик і Карабут безпричинно побили Гомона, незважаючи на те, що він попередив їх, що захищатиметься з допомогою ножа. Напад було вчинено на безлюдній вулиці й раптово. Нападали двоє молодих фізично здорових людей, сам же Гомон фізично слабкий, переніс інфаркт та операцію на нозі. Крім ножа, він не мав інших предметів для відбиття нападу. В поданні поставлено питання про скасування вироку і закриття провадження у справі.
99. Мироничев і Зотов за ініціативою останнього разом із підлітками в підвалі будинку розпивали спиртні напої. Після випивки Зотов почав чіплятися до Мироничева, ударив його ногою в коліно, схопив за шию і душив, а іншою рукою бив по обличчю. Підлітки почали відтягувати Зотова від Мироничева. Скориставшись цим, Мироничев двічі ударив Зотова ногою, а коли той упав, ще двічі ногою в живіт. Останніми двома ударами потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він невдовзі помер. При освідуванні у Мироничева виявлені садна на шиї, кисті руки і колінному суглобі, а також крововилив під оком. Зотов був неповнолітнім, але зріст мав 182 см, вагу 105 кг, займався важкою атлетикою і був фізично добре розвиненим.
100. Сьомін зайшов до Данилова. Той попередив, що в квартирі знаходиться Митюхін, який раніше неодноразово вимагав у нього та в інших підлітків гроші, а при відмові — бив. Сьомін не зайшов до квартири, а спустився вниз. Згадавши, що в нього є ніж і, вважаючи, що в разі присікувань Митюхіна він зможе захистити себе, вирішив повернутися. Митюхін дійсно почав чіплятись, ударив Сьоміна в коридорі, вимагаючи 5 тис. грн. Коли Сьомін пройшов на кухню, туди ж попрямував і Митюхін, погрожуючи і вимагаючи гроші, вдарив Сьоміна ногою по руках, кулаком у скроню. Прохання Данилова й Ожигіна припинити побиття Сьоміна залишились без відповіді. Митюхін одягнув рукавиці та сказав, що коли Сьомін не дістане гроші, то пожалкує, що народився, і з загрозливим виглядом посунув на нього. Не чекаючи нових ударів, Сьомін вихопив з кишені ніж і ударив ним Митюхіна в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, що викликали смерть. Митюхін був значно сильнішим за Сьоміна.
365
101. Габідуллін і Вавілов, які раніше були знайомими, обидва в стані сп’яніння, їхали в автобусі з міста до села. Габідуллін випадково штовхнув Вавілова, а той висловився на адресу Габідул-ліна зневажливо. Тоді Габідуллін ударив Вавілова ножем у живіт, спричинивши проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, і намагався повалити Вавілова. Останній витягнув з рани ножа, яким ударив Габідулліна один раз у живіт і другий — у спину, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.
102. Мирний увечері сидів у приміщенні кочегарки. Туди зайшов п’яний Тихоненко, який ображав Мирного, погрожував і замахнувся на нього. Захищаючись і не бажаючи заподіяти тілесні ушкодження Тихоненку, Мирний обхопив його руками. Обидва вони упали на цементну підлогу. Тихоненко виявився під Мирним. У Тихоненка було поламане ребро.
103. П’яний Баєв учинив у магазині скандал, вимагав продати йому спиртне, вдарив завідувачку магазину, висловлювався на адресу працівників магазину і покупців нецензурними словами. На зауваження не реагував, а коли Литвинов почав умовляти його, намагався ударити, супроводжуючи свої дії погрозами. Спільними зусиллями його вивели з магазину. Побачивши на вулиці Біленького і Сальникова, Баєв безпричинно присікався до них, почав ображати нецензурно. Сальникова він штовхнув, а Біленького ударив кулаком в обличчя, пошкодивши носа. У відповідь на ці дії Біленький вихопив з кишені ножа і завдав ним Баєву удару в шию, пошкодивши яремну вену.
104. Новрузов, Бахшієв та їхні знайомі Зіганшина та Явріян увечері розмовляли на вулиці. Повз них пройшли Намазов, його дружина Алієва і Зейналов, які перебували у стані сп’яніння. Намазов привітався із Зіганшиною, пройшов трохи вперед, потім повернувся, образив Новрузова і Бахшієва нецензурними словами за те, що вони розмовляли з його знайомою Зіганшиною, двічі ударив в обличчя Бахшієва. Останній відбіг, а Намазов ударив в обличчя Новрузова. Потім Намазов вихопив із кишені ножа і замахнувся ним на Новрузова, але не попав, оскільки останній устиг відскочити. Коли Намазов знову намагався вдарити Новрузова, той, у свою чергу, дістав з кишені ножа, яким завдав Намазову проникаючого поранення живота.
366
105. Смирний викинув із вікна 3-го поверху гуртожитку електролампочку на тротуар біля входу до гуртожитку. Федюк зробив йому зауваження з приводу негідної поведінки. Спустившись униз, Смирний намагався вдарити Федюка, але той притримав його. Тоді Задорожний, який теж вийшов із гуртожитку, ударив Федюка кулаком в обличчя і штовхнув плечем у груди, від чого Федюк упав на асфальт і вдарився головою. Коли Фе-дюк намагався підвестися, Смирний ударив його ногою в голову. Федюк знепритомнів. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, у Федюка виявлено ушкодження у вигляді струсу мозку, перелому потиличної кістки. Вони віднесені до тяжких, могли утворитися як при падінні та ударі головою об асфальт, так і при ударі взутою ногою в голову. Дії Задорожного (удар кулаком в обличчя, поштовх плечем) не спричинили потерпілому тілесних ушкоджень.
106. Поліщук Василь дізнався від Борисенко Федори про те, що її чоловік Борисенко Семен разом з його дружиною Поліщук Ларисою в сараї біля лісу за селом розпивають спиртні напої. Прибігши до сараю, Поліщук дійсно застав свою дружину в товаристві Борисенка Семена. Обоє були у стані сп’яніння. Це привело Поліщука в стан сильного душевного хвилювання. Він прутом і ногами побив Борисенка, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а потім прутом побив свою дружину, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона невдовзі померла.
107. Під час бійки Ананченко ударив Шаповалова палицею по голові. Той знепритомнів і був доставлений до лікарні. Лікувався стаціонарно 10 днів з приводу струсу головного мозку. Був виписаний за своїм наполяганням у задовільному стані та ще протягом трьох тижнів продовжував лікуватись амбулаторно. Тривале перебування Шаповалова на стаціонарному й амбулаторному лікуванні пояснюється його основним захворюванням — травматичною енцефалопатією, — яке виникло кілька років тому внаслідок черепно-мозкової травми і лише загострилось у результаті удару, нанесеного Ананченком, але не було ним спричинене. Раніше Ананченко Шаповалова не знав.
108. Рогозянський у стані сп’яніння зайшов до будинку подружжя Пасюрів, де почав демонструвати Пасюрі пістолет кус-
367
тарного виготовлення, знайдений ним у цей день. Раптово для Рогозянського стався постріл, яким було смертельно поранено в живіт Пасюру Наталку, яка в цей час зайшла в кімнату. Потерпіла одразу ж була доставлена до лікарні. В історії хвороби зазначено: стан тяжкий (шок ІІ—ІІІ ступеня), пульс на периферійних артеріях не визначається, артеріальний тиск 40/0 мм ртутного стовпчика. У ході операції в черевній порожнині потерпілої було виявлено близько 700 мл крові. Незважаючи на кваліфіковану медичну допомогу, потерпіла на п’ятий день померла. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть сталася від вогнепального кульового поранення черевної порожнини; спричинені потерпілій тілесні ушкодження належать до тяжких, оскільки були небезпечними для життя в момент заподіяння і призвели до смерті.
Варіант. Після поранення Рогозянським дружини Пасюра в стані сильного душевного хвилювання завдав Рогозянському численних ударів кулаками і ногами, внаслідок чого тому було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
109. Алімов, Науменко і Недвецький, які були у стані сп’яніння, затягли неповнолітню Давидчук у сад школи-інтернату і, незважаючи на опір, розіграли в карти черговість і насильно вступили з нею в статевий зв’язок. Встигли це зробити Алімов та Науменко. Недвецький тримав за руки і закривав рота. Злочин було припинено працівниками міліції. Алімов під час статевого акту заразив Давидчук гонореєю. Він знав про те, що хворий. Сам він заразився під час згвалтування Семенченко два тижні тому.
110. Сухарєва, захворівши на сифіліс, пройшла місячний курс стаціонарного лікування і була письмово попереджена про те, що протягом 5 років повинна стояти на обліку і з’являтися на контрольні перевірки до повного одужання, не вступати у статеві зв’язки, а також про кримінальну відповідальність за зараження венеричними захворюваннями інших. Однак Сухарєва на облік не стала, на контрольну перевірку не з’явилася, лікуванням не займалася. Вона пішла з дому, почала вступати в не-впорядковані статеві контакти з Контушем, який колись сам лікувався від вензахворювання, а також з Гуріним і Мазурен-
368
ком, яких заразила сифілісом. Мазуренко, не знаючи про наявність у нього цієї хвороби, заразив нею свою дружину.
111. Під час медичного освідування неповнолітньої Бормо-тенко у неї було виявлено захворювання на сифіліс, у зв’язку з чим її помістили на лікування в шкірвендиспансер. Однак Бор-мотенко порушувала режим лікування, самовільно відлучалася з диспансеру, вживала спиртні напої. Вона вступила в статевий зв’язок з Алфімовим та Сиротенком, які теж лікувалися від сифілісу в тому самому диспансері.
Варіант. Алфімов і Сиротенко лікувалися від гонореї, якою Бормотенко заразилася від Алфімова.
112. Якущенко повернувся з тривалого відрядження з-за кордону. При перевірці стану здоров’я було виявлено, що він хворий на СНІД. Якущенко почав проходити курс лікування. Познайомившись з Акулінчевою, він про своє захворювання їй не сказав. Невдовзі вони одружилися. Дізнавшись від лікарів про хворобу чоловіка, Акулінчева пішла від нього. Обстеження показало, що вона не є носієм вірусу СНІД.
113. Дідиченко, не закінчивши курси медсестер, працювала у школі прибиральницею, одночасно за гроші робила аборти у себе вдома. Встановлено, що вона двічі переривала вагітність Прокопович, вводячи в порожнину матки новокаїн за допомогою шприца і катетера. У такий самий спосіб вона зробила аборт Стадниченко, яка через якийсь час померла. Судово-гістологічним дослідженням були виявлені гнійні запалювальні процеси у стінці матки померлої, некротичні зміни і крововиливи в над-нирниках, гнійний лептоменінгіт. Вхідними воротами сепсису, що став безпосередньою причиною смерті, була матка.
114. Івченко в себе вдома за гроші зробила аборти кільком жінкам. Після проведення аборту Дмитриченко, яка мала строк вагітності 18—20 тижнів, їй стало погано. Дмитриченко було доставлено в лікарню, де їй надали кваліфіковану допомогу, однак врятувати не змогли. Відразу після проведення аборту в Дмитриченко розвинулася повітряна емболія судин головного мозку, септикопіємія, що й стало безпосередньою причиною смерті.
369
115. Лікар-гінеколог Левченко у себе вдома на прохання Табірної робила аборт. Умертвити плід в лоні матері їй не вдалося. Тоді вона на прохання Табірної умертвила новонароджену дитину.
Варіант. Левченко була лікарем-урологом.
116. За допомогою терапевта Дідух акушерка Ларіна виконала аборт Кульбаченко при вагітності в 20 тижнів. Під час операції було перфоровано матку. Ларіна і Дідух порадили Куль-баченко звернутися до найближчого лікувального закладу. Внаслідок цього час для ефективного надання медичної допомоги було згаяно. Незважаючи на вжиті в подальшому лікувальні заходи, врятувати життя Кульбаченко не вдалося.
117. Гулевич зустрічалася з Комаренком, від якого завагітніла. Коли постало питання про шлюб, Комаренко умовою його укладання поставив вимогу зробити аборт. На прохання Гуле-вич аборт їй зробила лікар-офтальмолог Пузик.
118. Не бажаючи мати дітей, Тумак категорично зажадав від дружини зробити аборт, погрожуючи їй побиттям. Коли дружина відмовилася, Тумак дійсно побив її, завдаючи ударів ногою в живіт, що спричинило переривання вагітності.
119. Підлісний та його родич Половко на квартирі останнього ввечері розпивали спиртні напої. Між ними виникла сварка і бійка, під час якої Половко завдав Підлісному численних різаних ран ножем у голову і грудну клітку, одна з яких була проникаючою у грудну порожнину. Підлісний не зміг вибратися з хати, оскільки двері були зачинені, ключ був у Половка. Підлісний без сил звалився в сінях, а Половко ліг спати в кімнаті. Лише на ранок дружина Підлісного знайшла останнього у Половка в калюжі крові. Потерпілого було доставлено до лікарні, де його вдалося врятувати. Половко страждав на епілепсію, але щодо вчиненого ним судово-психіатричною експертизою був визнаний осудним. Його було звинувачено за ч. 1 ст. 121 і ч. 1 ст. 135 КК України.
120. Кричко на закріпленій за ним легковій автомашині з пасажиром-попутником Цюрою на польовій дорозі порушив
370
правила дорожнього руху, внаслідок чого автомашина зіткнулась з мотоциклом. Мотоцикліст загинув, а Кричко одержав травму голови. Цюра лишився неушкодженим. Оцінивши ситуацію, він не став допомагати Кричку, не повідомив про те, що сталося, ні в медпункт, ні в сільраду. Кричка знайшли лише на другий день, але врятувати його життя вже не вдалося.
121. Майстренко під час сварки бив Куцевола коцюбою по голові й руках, заподіявши переломи кісток черепа, численні рани голови та переломи фаланг пальців рук, потім зв’язав потерпілого і розв’язав лише через якийсь час. Судом Майстренка було засуджено за ч. 2 ст. 121 і ч. 3 ст. 135 КК України. У своїй апеляції захисник просив перекваліфікувати ч. 2 на ч. 1 ст. 121 та виключити з вироку ч. 3 ст. 135 КК України.
122. Лазарєв і Парфенов після одержання заробітної плати пиячили на березі річки. Під час сварки і бійки, яка між ними виникла, Парфенов упав. Лазарєв почав бити його кулаками в обличчя і тусати ногами. Це призвело до закритої травми голови, що супроводжувалася масивним крововиливом у шлуночки і речовину головного мозку. Лазарєв залишив побитого Парфенова в кущах, а сам пішов додому. Невдовзі Парфенов помер. Лазарєва було віддано до суду за ч. 2 ст. 121 і ч. 3 ст. 135 КК України.
123. Ярмусевич на своїй автомашині їхав вулицею села. Раптом з-за паркану вибіг 8-річний Кожухаров і побіг через дорогу. Ярмусевич загальмував, але завадити наїздові на Кожухарова вже не було технічної можливості. Від зіткнення з автомобілем Кожухаров одержав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення. Вийшовши з автомашини й оцінивши стан пораненого, Ярмусевич поїхав, нікому не сказавши про пригоду. Кожухарова доставила в лікарню швидка допомога, яка приїздила на виклик до тяжкохворого Медникова. Ярмусевича було віддано до суду за ч. 3 ст. 135 КК України.
124. Шудриков удень пішов на берег річки за травою для худоби. Разом з ним пішли два його малолітніх онуки і без дозволу батьків четверо дітей односельців у віці від 2,5 до 4 років. Біля річки Шудриков у пошуках свіжої трави разом з дітьми
371
переліз за дротяну огорожу зони підвищеної небезпеки (крутий берег). Залишивши дітей на безпечній відстані від берега — за 10—11 м, він попередив, щоб вони не підходили до річки. Діти його послухались. Коли ж Шудриков, нарвавши трави, сказав дітям, що час іти додому, Химченко раптово побіг за жабою і впав у річку. Шудриков кинувся за ним у річку, але врятувати дитину не зміг. Шудрикова було віддано до суду за ч. 1 ст. 119 КК України.
125. Після робочої зміни в шахті Зуєв, Щепкін і Тулін випили спиртного і поїхали до міста. У дорозі й на зупинці автобуса Зуєв і Тулін сварилися з приводу виробничих питань. На слова Тулі-на «Ну і неуч же ти, якщо так говориш» Зуєв ножем ударив Тулі-на у груди. Щепкін підхопив його, але, побачивши кров і бою-чись бути запідозреним у вчиненні злочину, втік слідом за Зує-вим. Туліну було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він через кілька годин помер. Експерт зробив висновок, що своєчасна медична допомога врятувала б життя потерпілого.
Дайте кримінально-правову оцінку дій названих осіб.
126. Група досвідчених туристів — Крупник, Захарченко, Кравець та Крутикова — йшли складним маршрутом у Кримських горах. До них приєдналися новачки — мати й дочка Рибкі-ни. Переконавшись, що новачки не мають навичок ходіння в горах і будуть затримувати їх, туристи після ночівлі пішли не попередивши їх. На намет Рибкіних вийшов Горлач, що переховувався в горах від органів правопорядку. Він намагався зґвалтувати дочку Рибкіної.