39. Котов, будучи напідпитку, розпочав з дружиною сварку та почав її бити. Сусідка по комунальній квартирі Лабецька, прагнучи припинити побиття дружини Котова, схопила останнього за чуба і відтягнула його від дружини. Тоді Котов схопив кухонний ніж і вдарив Лабецьку, поранивши їй грудну клітку, що за висновком судово-медичної експертизи є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент його заподіяння.
40. На квартиру Єфімочкіної прийшли працівники міліції Попков і Шепель, щоб провести обшук з метою відшукання речових доказів у зв’язку з обвинуваченням її сина за ч. 2 ст. 185 КК України. Незважаючи на пред’явлену постанову про проведення обшуку, Єфімочкіна зачинила двері кімнати на ключ і спробувала втекти з квартири. Коли працівники міліції цьому завадили і спробували відібрати у неї ключ, Єфімочкіна вдарила одного з них, Попкова, по обличчю, збивши окуляри.
Варіант. Єфімочкіна вдарила понятого, який заступив її шлях до втечі з квартири.
41. Працівник міліції Шило застав наркомана Сущенка, коли той у приміщенні сепараторної сільгосппідприємства, де мав
532
Допомога у вирішенні даних завдань:
https://vk.com/a.jurisprudent
https://vk.com/zadachi_po_pravu
https://www.facebook.com/profile.php?id=100012358907680
виконувати ремонтні роботи, займався виготовленням наркотика. Сущенко вдарив Шила по голові дерев’яною рейкою, спричинивши середньої тяжкості тілесне ушкодження. Бажаючи знищити сліди злочинів, Сущенко зачинив сепараторну, в якій непритомним лежав Шило, і підпалив її. Шила врятували випадкові перехожі, приміщення сепараторної згоріло. Варіант. Потерпілим був сільський голова.
42. Абрамцев займався підробленням і збутом документів, а також грошей. Після порушення кримінальної справи до Абрамцева був застосований запобіжний захід — взяття під варту. Під час допиту Абрамцев порвав протокол допиту, ображав слідчого райвідділу внутрішніх справ, погрожував спалити його будинок.
Варіант. Під час допиту Абрамцев ударив слідчого по голові графином з водою, а сам намагався втекти, але був затриманий.
43. Біля ресторану Федюнін у стані сп’яніння сів за кермо автомашини «Жигули». Працівники міліції Кисіль і Рєзников вимагали, щоб він залишив салон автомашини. Не виконавши цього, Федюнін поїхав, збивши Киселя, який упав на капот автомашини. Маневруючи, Федюнін намагався скинути Киселя. Коли Кисіль упав з капота, Федюнін наїхав на нього, заподіявши йому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
За висновком автотехнічної експертизи, Федюнін не мав можливості відвернути наїзд на Киселя після його падіння з капота автомашини.
Чи є підстави для кваліфікації дій Федюніна за ст. 348 КК України?
44. Інспектор дорожньо-патрульної служби сержант міліції Татарчук, зрозумівши по метанню світла фар «Москвича», що за його кермом сидить п’яний, вийшов на дорогу і підняв жезл, вимагаючи зупинитися. Водій Марченко не лише не зупинився, а навпаки — збільшив швидкість. Татарчук стрибнув на капот. Марченко різко загальмував і включив задню передачу. Зі слизького капота Татарчук звалився на дорогу. Піднятись і вихопити пістолета він не встиг — Марченко переключив швидкість і, кинувши автомашину на працівника міліції, переїхав через нього. Від одержаних травм Татарчук через п’ять годин помер у лікарні.
533
45. Качурін, який займався квартирними крадіжками, з метою здійснити черговий злочин зайшов до під’їзду одного з будинків, де був помічений працівником міліції Ховановим. Запідозривши, що це і є один з розшукуваних квартирних злодіїв, Хованов запропонував Качуріну зайти в кімнату ліфтерів, де поставив вимогу пред’явити документи. З цим Качурін не поспішав. Коли Хованов, щоб перевірити, чи немає у Качуріна зброї, запропонував йому розстебнути пальто, Качурін, який приховав під одягом ломик, ударив Хованова кулаком в обличчя. Під час боротьби Качурін намагався вдарити Хованова ломиком по голові, але той ухилився і удар прийшовся по плечу. Хованов вибіг на вулицю, та Качурін наздогнав його і вдарив ломиком по голові, яку Хованов встиг прикрити рукою, пом’якшивши цим удар. Хованов застосував пістолет, поранивши Качуріна. За висновком судово-медичної експертизи, Хованову заподіяні легкі тілесні ушкодження, Качуріну — середньої тяжкості.
46. Коли працівники міліції Бовкун, Рохов і Кравчук запропонували Півню і Славову, які розпивали спиртні напої у дворі будинку, піти до райвідділу внутрішніх справ, Півень відмовився це зробити. Він спробував утекти і з відкритим ножем кинувся на Кравчука, але тому вдалося обеззброїти Півня. Останній пояснив, що не мав наміру позбавити життя працівника міліції, не намагався його вдарити, а лише хотів пробитися до виходу з двору, який собою закрив працівник міліції. Кравчук також пояснив, що Півень біг на нього з ножем, але завдати ним удару не намагався.
Варіант 1. Півень ударив Кравчука ножем у плече. Варіант 2. Півень ударив Кравчука ножем у шию, від чого той на третю добу помер.
47. Гарочкін у стані сп’яніння намагався пройти до потягів на станції метро. Контролер Рязанцева не дозволила йому це зробити, але Гарочкін не заспокоївся і поновив свою спробу пройти через контрольний пост. Рязанцева викликала чергового працівника міліції Помикалова. Останній намагався доставити Гарочкіна в кімнату міліції. При цьому Гарочкін ображав Помикалова, упирався руками й ногами, намагався вирватись, але з допомогою одного з громадян все ж був відведений до кімнати міліції. Дочекавшись, поки Гарочкін заспокоїться, По-
534
микалов сказав, що про його поведінку буде повідомлено за місцем роботи, після чого відпустив. Другого дня Гарочкін випив горілки, взяв виготовленого ним раніше фінського ножа, зайшов до кімнати міліції на станції метро і ударом ножа в груди убив По-микалова в той час, коли той розмовляв по телефону.
Варіант 1. Своєчасним наданням медичної допомоги життя працівника міліції було врятоване.
Варіант 2. Гарочкін убив Помикалова за те, що той при дос-тавленні Гарочкіна в кімнату міліції ударив його кулаком у живіт.
Варіант 3. Гарочкін убив позаштатного працівника міліції Саковича, помилково впізнавши його за Помикалова.
48. Джоган разом зі своїм приятелем Чемериським побили кореспондента газети «Голос України» Сиволапа за те, що останній інформував відповідні державні органи про зловживання Джогана як посадової особи. Сиволапу були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Варіант. Сиволап був працівником органу внутрішніх справ.
49. Журавльов, озброївшись цвяходером, великим саморобним столовим ножем (довжина клинка 14,5 см) та п’ятьма полотнами пил по металу, о 22-й годині прийшов до хлібного магазину. Цвя-ходером він зламав навісні замки, проник до магазину і намагався тим самим інструментом відкрити сейф. Побачивши, що до магазину зайшов сержант міліції Твердохліб, він сховався під стелажі. Твердохліб виявив його і при затриманні висунув вимогу, щоб Журавльов став облииччям до стіни. Однією рукою Твер-дохліб почав обшукувати Журавльова, а в другій тримав пістолет. Журавльов вихопив схованого у рукаві куртки столового ножа і вдарив ним Твердохліба у шию і ліве око, спричинивши тяжке тілесне ушкодження. Свої дії припинив після того, як пострілом з пістолета Твердохліба був поранений у ногу, а ножа у нього відібрав працівник міліції Сиваков, що вбіг до магазину.
50. Мусін був свідком у справі й неодноразово викликався на судове засідання повістками, однак відмовлявся їх одержувати, ухиляючись від явки до суду, через що суд виніс ухвалу про привід його через органи внутрішніх справ. Для виконання цієї ухвали працівник міліції Аржаков разом з позаштатним пра-535
цівником міліції Пухким прийшли до Мусіна додому. На пропозицію Аржакова поїхати до суду Мусін знову відповів відмовою, закрився в будинку, виставивши ствол мисливської рушниці та погрожуючи вбивством. Аржаков і Пухкий змушені були піти. Після обіду Аржаков знов прийшов на подвір’я до Мусіна. Останній зробив два прицільних постріли з двоствольної мисливської рушниці в груди Аржакова, ушкодивши легені, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.
51. На ґрунті ревнощів і помсти Морщаков бив свою дружину. Коли його діям намагалися покласти край працівники міліції Сухий та Волосянко, Морщаков вдарив Сухого штик-ножем у груди, а потім підірвав бойову гранату «РГ-42», внаслідок чого сталася смерть Сухого. Дружина і Волосянко залишилися живими тільки тому, що поранений Сухий своїм тілом накрив гранату. У Морщакова виявлено бойові припаси: ручну гранату «РГ-42», 12 набоїв калібру 9 мм і 4 гвинтівочних — 7,62 мм, які він носив і зберігав за місцем свого проживання, та холодну зброю — штик-ніж від карабіна системи Токарєва.
52. Букін підробив посвідчення слідчого та постанову про проведення обшуку і разом зі своїми приятелями Шугаєвим та Перепічкою, які грали роль «понятих», прийшов на квартиру завідувача плодоовочевої бази Кіркіса. У процесі «обшуку» було вилучено гроші готівкою 2 млн грн., 500 доларів, а також кілька золотих речей.
53. Довідавшись, що Рутківська займається виготовленням і збутом самогону, Зленко прийшов до неї додому і, назвавшись працівником міліції, вимагав запросити понятих для складання протоколу про вилучення самогону. Рутківська запропонувала Зленку 500 грн., щоб той протоколу не складав. Одержавши гроші, Зленко залишив садибу.
54. 11-річні Зубчикова і Рєзвих на полі сільськогосподарського кооперативу наламали по кошику качанів кукурудзи. До них мотоциклом під’їхав Гузюк. Назвавшись начальником охорони кооперативу, він забрав у них кукурудзу, записав прізвища, після чого Рєзвих відпустив додому, а із Зубчиковою задовольнив статеву пристрасть неприродним способом.
536
55. Калінін вирішив убити полковника міліції Рижова і заволодіти його цінностями. Під виглядом кооператора, який просить захистити його від переслідувань з боку вимагачів, Калінін прийшов до Рижова додому і пострілом з пістолета вбив його. Він забрав кілька виробів із золота, колекцію марок, а також ордени і медалі, що ними Рижов був нагороджений за ратні й трудові подвиги. Все викрадене Калінін продав.
56. Старший бухгалтер з обліку овочевого і продовольчого складів у ресторані «Експрес» Кулагіна, старший комірник овочевого складу Кириченко, комірник того самого складу Беляє-ва, старший комірник продовольчого складу Климик та комірник того самого складу Потєхова за попередньою змовою між собою протягом двох років займалися розкраданням державного майна, викравши його на суму 5,8 млн грн., та вчиняли інші злочини. Всім їм було пред’явлено обвинувачення за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України. Щодо них було обрано такий запобіжний захід, як підписка про невиїзд.
Після порушення кримінальної справи Кулагіна разом із Климик викрали з архіву бухгалтерії ресторану сім книг бухгалтерських документів щодо овочевого складу, які сховали в підвалі адміністративної будівлі ресторану. Климик і Потєхова, знайомлячись у порядку ст. 218 КПК України з матеріалами справи, викрали з приміщення управління внутрішніх справ шість томів (43, 45, 47, 52, 53 і 55) кримінальної справи з первісними бухгалтерськими документами щодо продовольчого складу за кілька місяців, які знищили. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи Кириченко викрала з приміщення УВС шість томів (10, 15, 16, 25, 26 і 39) з первісними документами щодо овочевого складу за кілька місяців, які знищила. Кириченко зробила це за підказкою Кулагіної, яка вказала, які томи справи треба викрасти, і переконала її, що без них розірвуться інвентаризаційні періоди, а, отже, не можна буде довести їхню вину.
57. Перебуваючи у стані сп’яніння, Кормильченко, Ткачен-ко і Бондаренко підійшли до автомашини, що стояла на узбіччі шосе. Вони побили Фуцура, який сидів в салоні автомашини, і заволоділи його особистими речами: магнітофоном з касетами і сумкою. Коли вони пішли в лісопосадку і там відкрили сумку,
537
то виявили в ній 9,5 тис. грн. і технічний паспорт на автомашину, водійське посвідчення, а також паспорт потерпілого. Документи вони тут же викинули, а речі залишили собі. Потерпілому було заподіяно матеріальну шкоду на суму 12 тис. грн.
58. Попов придбав форму працівника міліції і за порушення правил руху відібрав у кількох водіїв права на керування автомобілем. Після цього він вкрав автомашину «Волга», що належала одній з державних установ Києва. Всі дані про цю машину він вніс у технічний талон, витравивши перед цим старий текст, а також вписавши туди прізвище Страхова, в якого раніше відібрав права водія, і вклеїв свою фотокартку. При затриманні у м. Пскові Попов вчинив опір з насильством позаштатному працівникові міліції і втік, кинувши автомашину. Його було затримано в Києві.
Варіант. Спроба затримання мала місце в Донецьку.
59. П’яниця Хорошевський систематично відвідував різні установи міста, непомітно виносив папки з документами, а тоді прямував на базар, де залишав їх у заставу продавцям за взяті продукти й спиртні напої, обіцяючи принести гроші, й зникав.
60. Топаленко виготував пломбір для опечатування спідометра автомашини, взятої напрокат. Зірвавши пломбу спідометра, він виключив його, щоб приховати пройдену відстань. Здаючи автомашину на базу прокату, Топаленко фальшивим пломбіром поставив пломбу на спідометр.
61. Монастирський придбав у не встановлених слідством осіб різні пристосування для виготовлення печаток, шрифту, друкарських форм, з допомогою яких за місцем свого проживання за 8 місяців виготовив 259 бланків посвідчень водія різних серій, 48 бланків талонів попередження і 27 бланків посвідчень про підвищення класності водія, на частині яких зробив відтиск підробленої печатки Республіканського центрального автонав-чального комбінату, а також відтиск штампа. Він же виготовив 25 штампів і печаток (Міністерства юстиції України, Київської нотаріальної контори № 2 тощо). Вступивши у контакт з Пя-сецьким, Монастирський домовився про підроблення і збут документів. Пясецький взяв у військовослужбовців строкової
538
служби Кузавкова, Зелецькова, Поясика, Семинога і Христофо-рова фотокартки і передав їх Монастирському для оформлення на їх ім’я посвідчень водія, талонів попередження та іспитових карток водія, щоб потім продати їх. Монастирський наклеїв фотокартки Кузавкова на бланки посвідчення водія та виготовленої ним екзаменаційної картки водія і поставив на них, а також на бланку талона попередження відтиск печатки ДАІ УВС і передав їх Пясецькому, який відповідно — Кузавкову, одержавши за це 5,6 тис. грн. Для решти військовослужбовців замовлення не було виконане, оскільки злочинну діяльність Монастирського і Пясецького було припинено працівниками міліції.
62. Яремченко, маючи середню технічну освіту, підробив диплом про закінчення будівельного інституту. Набувши досвід роботи техніка на будівництві, Яремченко через чотири роки подав цей «документ» до науково-дослідного інституту і був зарахований на посаду інженера, на якій пропрацював п’ять місяців, поки не був викритий.
63. Ярчуков для передачі сусіді по будинку Гуцалову одержав від листоноші повідомлення про поштовий переказ. Сфабрикувавши доручення від імені Гуцалова на своє ім’я, Ярчуков одержав по ньому у відділенні зв’язку гроші в сумі 4 тис. грн.
64. Автолюбитель Айзенберг за керування автомашиною «Москвич», що йому належала, у стані сп’яніння був позбавлений права на керування транспортними засобами строком на два роки. Через п’ять місяців він домовився з Леднюком про виготовлення посвідчення водія на своє ім’я і талона попередження, передавши йому свої біографічні дані та дві світлини. Леднюк через якийсь час передав Айзенбергу підроблене посвідчення водія і чистий талон попереджень, за що Айзенберг заплатив 3 тис. грн. У талон попереджень він вписав своє прізвище. Використовуючи ці «документи», Айзенберг користувався своєю автомашиною, поки не був затриманий за керування нею в стані сп’яніння. З моменту виготовлення посвідчення водія і талона попереджень пройшло три місяці.
65. Клішин на базарі «Патент» у м. Києві купив у невстанов-леної особи посвідчення водія автомобіля. Цій особі він дав свою
539
світлину, яку та особа вклеїла в посвідчення. До нього ж було внесено відповідні анкетні дані Клішина. Зупинений інспектором ДАІ у зв’язку з порушенням ним правил дорожнього руху, Клішин пред’явив інспектору згадане посвідчення водія, а також намагався покласти в його кишеню 20 німецьких марок.
66. Барановський зареєстрував шлюб з Непомнящою. Через п’ять років він фактично припинив шлюбні стосунки, витравивши в своєму паспорті відмітку про одруження. Через чотири роки він зареєстрував шлюб з Ураловою, перебуваючи на заробітках в Тюменській області. Для постійного проживання подружжя переїхало в Україну до міста Ніжина. Невдовзі Не-помняща повідомила в прокуратуру Ніжина, що Барановський неправомірно вступив у новий шлюб, не розлучившись у встановленому порядку з нею.
67. Карандін викрав в автотресті печатку й бланки посвідчень водія. Використовуючи їх, він з метою збуту виготовив свідоцтва про перекваліфікацію шоферів. Куплені у Карандіна посвідчення водії пред’являли за місцем роботи й одержували надбавки до заробітної плати за класність. Усього Карандін підробив і збув двадцять посвідчень.
68. Немошкаленко, користуючись тіснявою в трамваї, викрав сумочку, в якій виявився гаманець з грішми в сумі 450 грн. та паспорт їх власниці.
69. Лукавий двічі вносив у свою трудову книжку факти, які не відповідали дійсності («збільшив» свій трудовий стаж на три роки, які насправді він провів у місцях позбавлення волі, відбуваючи покарання), склав на себе характеристику, завірив її фальшивою печаткою і підробив підписи керівників підприємства. Трудову книжку він пред’явив при влаштуванні на роботу.
70. Кириченко в стані сп’яніння проник до квартири, де проживала його колишня дружина з їхнім сином, і взяв сумку з її особистими документами, світлинами і грошима в сумі 1 тис. грн. Кириченку було пред’явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 185 та ч. 3 ст. 357 КК України. У процесі розслідування було встановлено, що Кириченко не мав на меті привласнювати гроші й
540
документи, хотів лише виторгувати у колишньої дружини обіцянку не перешкоджати йому зустрічатися з сином.
71. Чеп’юк був засуджений за ч. 1 ст. 358 КК України. Він був визнаний винним у тому, що, перебуваючи біля воріт вантажно-пасажирського відділу «Доманово» митного поста «Ратне» Волинської митниці, придбав у не встановленої слідством особи за 15 доларів США чистий бланк митної декларації форми МД-7, в яку власноручно вписав своє прізвище та дані про ввезення ним на територію України легкового автомобіля, після чого віддав декларацію тій самій особі, яка завірила її підробленою печаткою.
На вирок суду захисник Чеп’юка написав апеляцію, в якій порушив питання про скасування вироку щодо Чеп’юка і закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину. В апеляції зазначалося, що в ч. 1 ст. 358 КК України йдеться про документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати або посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків. Згідно з Правилами митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України (затверджені наказом Державної митної служби України від 25 червня 1999 р. № 393), митна декларація — це документ, в якому містяться відомості про власника транспортного засобу, сам цей засіб та мету його переміщення через митний кордон України. Використовується вона для здійснення митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами, і контролю за виконанням узятих ними при цьому зобов’язань.
72. Костур прийшов у приміщення магазину і, відштовхнувши продавця Кудрю, забрав контрольно-касовий апарат вартістю 681 грн., мотивуючи свої дії тим, що останній належить йому. Внаслідок цих дій підприємець Бурлакова змушена була припинити торговельну діяльність, не займаючись нею впродовж трьох тижнів, та придбати новий касовий апарат. Костур твердив, що він забрав апарат, придбаний на його кошти. Бурлакова вважала, що забраний Костуром апарат був її власністю.
541
73. Римарук з метою виготовлення для себе фальшивого закордонного паспорта передав неправдиві анкетні дані щодо себе та дві світлини знайомому Нікітюку, який через МП «Бізнес-центр України» і МЗС України виготовив такий документ на ім’я Римарука. Через три роки Римарук використав цей паспорт, пред’явивши його як свій працівникам міліції на вул. Володи-мирській у м. Києві.
74. Подружжя Драгомирецьких П. А. та М. О. на 0,5 га землі сільськогосподарського кооперативу без дозволу посадили картоплю, а ще на 0,05 га скосили сіно.
75. Перебуваючи у стані сп’яніння, Прокопенко, Сміян, Митрофанов і Ткаченко зустріли Легкого, який їм чимось не сподобався. Вони (без Ткаченка) затягли його до під’їзду будинку і побили ногами і руками в різні частини тіла. Потерпілому було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Наказавши «сидіти тихо», компанія вийшла на вулицю. Невдовзі Прокопенко повернувся і відібрав у Легкого гаманець, в якому, крім 800 грн., був паспорт і посвідчення члена ДНД. Того ж вечора Прокопенко розповів Митрофанову і Тка-ченку про свій вчинок і дав їм по 50 грн. з відібраних у Легкого грошей. Щоб приховати сліди вчиненого Прокопенком, вони всі втрьох спалили гаманець, паспорт і посвідчення члена ДНД. Наступного дня Прокопенко дав Сміяну 30 грн. з грошей, відібраних ним у Легкого. Про обставини придбання Прокопенком цих грошей Сміян знав зі слів Ткаченка.
76. Геник без рішення виконкому сільради і технічної документації почав будівництво жилого будинку на своїй присадибній ділянці. 13 травня сільський голова усно попередив Геника про недопустимість будівництва, а 27 травня адмінкомісія при виконкомі сільради оштрафувала його та запропонувала припинити будівництво. Однак Геник продовжував спорудження будинку, про що 13 травня наступного року був складений акт.
77. Боєчко, маючи дозвіл лише на капітальний ремонт придбаного нею старого жилого будинку, на його місці почала споруджувати новий. Адмінкомісією при селищній раді її було попереджено про недопустимість будівництва без дозволу викон-
542
кому. Боєчко продовжувала спорудження будинку, не звертаючись до виконкому селищної ради.
78. Двордяй зайняв без дозволу 0,06 га землі сільськогосподарського кооперативу, на якій вирощував картоплю, цибулю та іншу городину. Наступного року він розширив ділянку до 0,15 га. Під час збирання ним врожаю про обидва факти стало відомо прокуратурі району.
Варіант. Перший раз Двордяй засіяв ділянку коноплями, другий — краснодарськими коноплями.
79. Кичук почав обробляти 0,15 га землі сільськогосподарського кооперативу. Встановивши цей факт, кооператив звернувся до прокуратури району з проханням вжити заходів для повернення йому землі та притягнення Кичука до відповідальності. На своє виправдання Кичук послався на те, що користуватись землею йому дозволив страховий агент.
Як кваліфікувати дії Кичука?