Реферат: Культура Галицько-Волинської держави

У Львівському музеї українського мистецтва зберігається одна з перлин галицького іконопису "Юрій Змієборець" з с. Станилі поблизу Дрогобича. Її автор був талановитим майстром композиції та колориту. Він зумів поєднати відчуття загальної гармонійної врівноваженості з ритмічним рухом, форму - з кольором.

Відомі й інші пам’ятки галицького живопису 14 ст., яким притаманні висока майстерність живописців, виразна індивідуальність, поєднання візантійських традицій, давньоруської спадщини й струменя місцевого народного мистецтва. Надзвичайно популярними були ікони із зображенням Св. Миколая та святих мучеників Дмитрія, Фрола і Лавра, Бориса та Гліба.

Ще одним видом мистецтва, який набув поширення у Галицько-Волинському князівстві, є скульптура. Даний вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашалися храми. Яскравим зразком скульптури тієї доби є шиферний рельєф 13 ст., який зображує Св. Дмитрія. Нині він зберігається у Кам`янець-Подільському музеї. Під час розкопок руїн Успенського у Галичі було знайдено рельєфне зображення дракона, з пащі якого виростає пишна гілка. Окремі частини дракона мають повний об’єм. Багато прикрашена рельєфами і церква Св. Пантелеймона у Галичі. Скульптурними зображеннями була прикрашена церква Іоанна Златоуста в Холмі. Їх творцем був "великий хитрець Авдій". Це перше ім’я майстра скульптури, яке знає історія українського мистецтва.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства представлене також і книжною мініатюрою, розквіт якої припадає на 13 ст.

Книжкова мініатюра - невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі чи книзі.

Нечисленні збережені мініатюри рукописів належать виключно до високопрофесійних зразків. Найдавніший збережений ілюстрований рукопис галицько-волинської традиції є Добрилове Євангеліє (1164р.), в якому містяться чотири мініатюри з сидячими євангелістами на тлі обладнання книгописної майстерні.

Архиєрський Служебник з Перемишля (початок 13 ст.) прикрашений трьома мініатюрами (збереглися дві) святих Василія Великого, Івана Златоуста та Григорія Богослова. Як і попередні мініатюри, образи є видовженими з малими головами згідно з канонами візантійського мистецтва.

Значна частина мініатюр 13 ст. є копіями фресок храмів, з яких походили рукописні книги.

Виразно виділяються мініатюри Євангелія 13 ст.(походження невідоме). Вони багато декоровані і промальовані дрібними деталями.

Але переважна більшість збережених рукописів мають значно скромніше оздоблення у вигляді заставок, кінцівок, ініціалів, організації аркушів, орнаментації.

Високого рівня на Галицько-Волинських землях досягло ювелірне мистецтво. Обробка дорогоцінних металів проводилась на досить високому рівні для того часу. Зокрема, використовувались технології - зернь, скань, чернь, інкрустація, тонке литво тощо. Літопис розповідає про візит галицького князя до Угорщини: "його сідло було з паленого золота", стріли і шабля "прикрашені золотом та іншими хитрощами".

Висновок

Фактично, Галицько-Волинська держава, це друга держава на українській землі, збудована українськими руками, яка зуміла об’єднати біля себе більшу частину української етнографічної території свого часу. Півтора століття її існування не проминули безслідно як для подальшої долі українського народу, так і його культури. Власне, ця держава, на думку багатьох вчених, зберегла самобутність України перед пануванням з боку Польщі.

На заході Галицько-Волинська держава була форпостом східнослов’янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі як освіта, мистецтво, література розвивалися під впливом західної і східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич, Львів культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов’ян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів. Але основа культури Галицько-Волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі.

Список використаної літератури

Гісем О.В. Історія України - Кам`янець-Подільський: ФОП Сисин, 2011р/

Крип`якевич І. Галицько-Волинське князівство - Київ, 1984р.

Дорошенко Д.І. Нарис історії України - Львів, 1991р.

Богуцький Ю.П. Освіта і література Галича і Волині