Лабораторна робота №1
Побудова математичних моделей статичних, стохастичних об’єктів управління методом найменших квадратів Мета роботи: Освоїти методику проведення пасивного експерименту та обробки експериментальних даних за методом найменших квадратів.
Задача № 3.
n1=1; n2=2
Досліджувався теплообмінник за допомогою пасивного експерименту. Вхідною величиною об’єкта X є витрата теплоносія (кг /с), вихідною величиною Y - температура (0С).
Таблиця 6.
n1*Xi |
3,9 |
8,3 |
9,7 |
4,9 |
7,7 |
6,5 |
11,8 |
1,4 |
10,1 |
13,5 |
2,6 |
5,7 |
n2*Yі |
8,2 |
15,0 |
16,2 |
10,8 |
13,2 |
12,1 |
14,4 |
6,4 |
15,1 |
18,0 |
7,9 |
9,9 |
n1*Xi |
11,1 |
4,6 |
0,5 |
7,8 |
2,7 |
5,5 |
5,2 |
7,1 |
12,6 |
3,5 |
1,6 |
6,2 |
n2*Yі |
17,9 |
9,4 |
4,9 |
14,3 |
7,3 |
11,0 |
10,4 |
10,8 |
15,4 |
7,6 |
6,3 |
11,2 |
n1*Xi |
8,9 |
9,4 |
0,8 |
4,3 |
12,4 |
9,8 |
8,1 |
2,8 |
5,4 |
7,6 |
9,8 |
3,7 |
n2*Yі |
13,1 |
14,2 |
5,2 |
10,9 |
16,2 |
16,9 |
12,6 |
8,2 |
10,8 |
12,9 |
14,6 |
8,0 |
Xi |
3,9 |
8,3 |
9,7 |
4,9 |
7,7 |
6,5 |
11,8 |
1,4 |
10,1 |
13,5 |
2,6 |
5,7 |
Yі |
16,4 |
30 |
32,4 |
21,6 |
26,4 |
24,2 |
28,8 |
12,8 |
30,2 |
36 |
15,8 |
19,8 |
Xi |
11,1 |
4,6 |
0,5 |
7,8 |
2,7 |
5,5 |
5,2 |
7,1 |
12,6 |
3,5 |
1,6 |
6,2 |
Yі |
35,8 |
18,8 |
9,8 |
28,6 |
14,6 |
22 |
20,8 |
21,6 |
30,8 |
15,2 |
12,6 |
22,4 |
Xi |
8,9 |
9,4 |
0,8 |
4,3 |
12,4 |
9,8 |
8,1 |
2,8 |
5,4 |
7,6 |
9,8 |
3,7 |
Yі |
26,2 |
28,4 |
10,4 |
21,8 |
32,4 |
33,8 |
25,2 |
16,4 |
21,6 |
25,8 |
29,2 |
16 |
N1=0 на нуль множити не будемо, бо всі значення будуть дорівнювати нулю. N2=6 Дані в таблиці зміняться і для даного варіанту таблиця буде такою:
Побудувати кореляційне поле. Отримати оцінки параметрів лінійної математичної моделі (a0, a1)
y = a0 + a1*x1;
методом найменших квадратів; визначити значення критерію. Задачу вирішити двома способами: методами класичного аналізу та математичного програмування (програма “MNK1.BAS”).
Розв’язок.
Всі обчислення згідно наведених нижче формул виконуємо з допомогою програмного засобу Microsoft Excel
Для рішення цієї задачі потрібно за формулами (1) та (2) знайти коефіцієнти а0 і а1:
Одержуємо оцінку параметрів лінійної математичної моделі:
і т.д.
Результати обчислень заносимо в таблицю:
Xi |
3,9 |
8,3 |
9,7 |
4,9 |
7,7 |
6,5 |
11,8 |
1,4 |
10,1 |
13,5 |
2,6 |
5,7 |
Yі |
19,8412 |
25,3549 |
22,99189 |
33,42854 |
12,94906 |
30,08094 |
36,77615 |
15,31208 |
21,41654 |
19,8412 |
25,3549 |
22,99189 |
Xi |
11,1 |
4,6 |
0,5 |
7,8 |
2,7 |
5,5 |
5,2 |
7,1 |
12,6 |
3,5 |
1,6 |
6,2 |
Yі |
25,55182 |
15,509 |
21,0227 |
20,43195 |
24,17339 |
35,00389 |
17,08434 |
13,3429 |
22,40113 |
25,55182 |
15,509 |
21,0227 |
Xi |
8,9 |
9,4 |
0,8 |
4,3 |
12,4 |
9,8 |
8,1 |
2,8 |
5,4 |
7,6 |
9,8 |
3,7 |
Yі |
18,65969 |
34,61005 |
29,49018 |
26,14257 |
15,70592 |
20,82579 |
25,15798 |
29,49018 |
17,47818 |
18,65969 |
34,61005 |
29,49018 |
По результатам обчислень будуємо кореляційне поле
При обчисленні даних на ЕОМ ми знайшли коефіцієнти
які співпадали з нашими розрахунковими коефіцієнтами.
Висновок: порівнявши розрахункові і експериментальні дані можна сказати, що модель адекватна.
(значення критерію)
Контрольні запитання
Що таке експеримент і чому він полягає?
Експеримент – це особливий вид діяльності дослідника, який він здійснює з метою пізнання (відкриття) певних властивостей об’єктів або систем та закономірностей які їх пов’язують між собою.
При проведенні експерименту дослідник діє на об’єкт з допомогою спеціальних методів, інструментів або приладів і може планомірно змінювати умови, які необхідні для отримання результатів.
Якщо спостерігач розглядає явище ззовні, то експериментатор заглиблюється в середину і розглядає суть явища. Експерименти поділяють на натурні та модельні, активні та пасивні.
Дайте визначення поняттю ідентифікації об’єктів управління
Ідентифікація — це процес побудови математичних моделей за експериментальними даними, а також на основі деякої апріорної інформації з точністю, яка задовольняє вибраному критерію ідентифікації.
Задача ідентифікації характеризується в загальному таким чином: за результатами спостережень за вхідними та вихідними змінними об’єкта побудувати оптимальну в деякому розумінні модель об’єкта.
Задачею ідентифікації в математичному розумінні є визначення математичного оператора моделі Fм , який оптимальним чином перетворює вхідну інформацію на вихідну, задовольняючи вибраним критеріям ідентифікації.
Що передбачає методика проведення пасивного експерименту?
Пасивний експеримент передбачає вимірювання змінних об’єкта без втручання в його роботу, тобто в режимі нормального функціонування об’єкта.
4. Поясніть алгоритм методу найменших квадратів.
Сутність методу (звичайного) методу найменших квадратів (МНК) полягає у знаходженні таких значень матриці параметрів А моделі , при яких сума квадратів залишків й була б мінімальною. Мінімізуя суму квадратів залишків й шляхом знаходження першої похідної за складовими, можна знайти оцінки для теоретичної моделі.
У ряді випадків при
вирішенні економічних задач необхідно
встановити теоретичну (аналітичну)
залежність
на підставі фактичних спостережень.
Результати їх можуть бути наведені у
таблиці для
пар значень змінних:
.
Проаналізуємо, який вид кривої краще
підійде для апроксимації емпіричних
(фактичних) даних. У спрощеному випадку
це може бути пряма, з кривих - парабола,
гіпербола, степенна залежність та ін.
Припустимо, що для
даного розподілення емпірично отриманих
точок вибраний вид залежності у вигляді
безперервної лінії
між точками. Функцію
описують параметри аі , знайшовши які
можна получити рівняння апроксимуючої
лінії. Наприклад, рівняння прямої
задаються у вигляді
,
рівняння параболи -
тощо.
Відхилення ординат
теоретичної лінії у від емпіричних
даних у,- при тих же абсцисах відповідають
різниці
(при і=1...n). Чим менші ці різниці, тим
краще вибрана теоретична лінія буде
апроксимувати емпіричні дані.
Французьким математиком
Лежандром у XIX ст. запропоновано в якості
міри відхилення точок А від апроксимуючої
теоретичної лінії брати мінімальну
суму S квадратів відхилення їх ординат
від теоретичних значень y:
З цього і назва методу - метод найменших квадратів (або скорочено МНК).
Поясніть поняття про структуру та параметри математичної моделі
Математична модель являє собою сукупність математичних формул, рівнянь, співвідношень, які дають можливість визначити характеристики об’єкта, а також його функціонування, наприклад, в часових та просторових координатах.
Аналітичні моделі являють собою деякі функціональні співвідношення у вигляді алгебраїчних, інтегральних, диференціальних рівнянь чи логічних умов та переходів. Аналітичні моделі для відображення властивостей об’єкта чи його функціонування повинні бути розв’язані; для цього використовують методи якісного та кількісного розв’язання цих залежностей. Наприклад, метод Ейлера чи Рунге – Кута при розв’язанні диференціальних рівнянь.
Комбіноване моделювання полягає у аналітичному визначенні чи неформальному (еврістичному) визначенні структури моделі, типу математичної моделі, наприклад, лінійна, нелінійна модель. А параметри математичної моделі в рамках визначення структури отримують у результаті обробки експериментальних даних, тобто у випадку комбінованого моделювання використовується апріорна інформація (до експерименту) та інформація, отримана в результаті експерименту (апостеріорна).