Міністерство освіти і науки України
ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»
Реферат
на тему:
«Господарські правовідносини»
Студентки 4 курсу Групи Пк-81
Рудої Катерини
Викладач:
Сердюк Л. Р.
Київ.2020
2
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Поняття господарських правовідносин……..………………….........4
Розділ 2. Види господарських правовідносин..………….……….................…6
Висновок………………………………………………...........……....………..…8
Список використаної літератури………………………………………………………...............……....9
3
Вступ.
У процесі здійснення господарської діяльності юридичні та фізичні особи як суб’єкти господарювання вступають у найрізноманітніші правовідносини: договірні зобов’язання з приводу поставки продукції, перевезення вантажів, будівельних та інших робіт; зобов’язання з виконання поставок продукції для державних потреб тощо. Цим самим встановлюється юридичний зв’язок між суб’єктами господарювання – вони в цих зобов’язаннях наділяються правами та обов’язками. Загальна теорія права визначає правовідносини як урегульовані нормами права і забезпечувані державою вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв’язку між суб’єктами – правомочними (носіями суб’єктивних прав) і зобов’язаними (носіями обов’язків).
В основі господарських відносин як фактичних економічних відносин здебільшого лежить приватний інтерес суб’єкта господарювання щодо отримання бажаного ефекту (найчастіше – прибутку) від господарської діяльності. Коло ж публічних інтересів, які підлягають урахуванню в господарсько-правових нормах, а значить і в господарських правовідносинах, надзвичайно широке і залежить від виду господарської діяльності та галузі/сфери її здійснення (це, зокрема, інтереси щодо: забезпечення розширеного відтворення в матеріальному виробництві; реалізації інвестиційних та інноваційних проектів з метою забезпечення розвитку високотехнологічного виробництва тощо).
4
Розділ 1. Поняття господарських правовідносин.
Господарські відносини – це відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Господарські правовідносини – це сукупність відносин, які виникають у процесі господарської діяльності між органами управління та суб’єктами стосовно виробництва, розподілу та реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт з метою отримання прибутків.
Господарські відносини як предмет регулювання складаються лише з двох елементів – організаційного (організація виробництва, обігу) і майнового. Сукупність господарських відносин у такому вузькому розумінні є предметом господарського права. За предметом у такому розумінні господарське право вирізняється з інших галузей права, норми яких діють у сфері господарювання.
Господарські відносини мають певні ознаки.
Насамперед, це обмежене, порівняно з цивільним правом, коло суб’єктів. Такими суб’єктами є учасники відносин у сфері господарювання, перелік яких встановлено ст. 2 ГК України. Це:
-суб’єкти господарювання,
-споживачі,
-органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією,
-громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Особливим суб’єктом господарських відносин є держава, від імені якої діють її органи.
Другою характерною ознакою господарських відносин є існування організаційно-господарських зобов’язань як окремого виду господарських зобов’язань, а також поєднання в господарських відносинах організаційних і майнових елементів. Таке поєднання зумовлене тим, що однією з правових
5
підстав виникнення та функціонування господарських правовідносин між суб’єктами господарювання та їх контрагентами є, зокрема, державні замовлення і державні завдання (ст. 13 ГК України). Правовою підставою виникнення господарських правовідносин є рішення їхніх суб’єктів укласти відповідний договір: господарський (ст. 184 ГК України) або організаційногосподарський (ст. 186 ГК України). Ці рішення ґрунтуються, зокрема, на планах учасників господарських відносин (плани економічного і соціального розвитку, бізнес-плани тощо).
Третя ознака господарських відносин – їх матеріальний зміст, тобто суспільне виробництво і реалізація (оборот) суб’єктами господарювання продукції (виконаний робіт, надання послуг).