Висота конічної частини повинна утворити вертикаллю кут, менший за кут природного зсипання продукту. В даному випадку
=1,1*
=1,1*3,4=3,74 м
Розрахуємо об’єм конічної частини :
=14,6 м
.
Об’єм циліндричної частини
складає:
.
Висота циліндричної частини:
.
Перевірка швидкості руху
повітря в камері:
.
Розрахуємо висоту камери:
Н=Н
+Н
=3,74+2,41=6,15
м.
Потужність розраховуємо за
формулою:

,
Де ![]()
- ККД вентилятора, ![]()
=0,5…0,7%
![]()
-ККД передачі, =0,95…1.
- тиск,створюваний вентилятором, Па.
Приймається 130 Па.
![]()
=0,36 кВт.
8. Визначення основних
параметрів вологого повітря
Основні параметри вологого повітря визначаємо при заданих умовах сушіння.
За заданими значеннями
початкової температури t
і
початкової відносної вологості
визначаємо положення точки А
,яка
характеризує стан свіжого повітря. На перетині лінії сталого вологовмісту
=const з
ізотермою
=сonst=150
знаходимо
точку В, яка характеризує стан нагрітого повітря перед сушильною камерою. Через
точку А проводимо лінії
= const,
=const і
визначаємо значення питомої ентальпії
і питомого вологовмісту ![]()
свіжого повітря.
т.А: ![]()
=45.5 кДж/кг;
=10 г/кг;
![]()
=80%;
![]()
=20![]()
.
Привівши через точку В лінії
I=const, х
=const,
визначаємо параметри нагрітого в калорифері повітря.
т.В: : ![]()
=178 кДж/кг;

=10 г/кг;
![]()
=150![]()
.
Точка С, яка характеризує
стан повітря на виході із сушарки при теоретичному процесі сушіння, міститься
на перетині ізотерми ![]()
та ![]()
=const.
Теоретичний сушильний процес у розпилювальній сушарці для заданих умов зображується лінією ВС.
т.С: ![]()
=178 кДж/кг;
=44,5 г/кг;
![]()
=32%;
![]()
=60![]()
.
Лінія сушильного процесу в реальній
сушарці починається в точці В і пройде нижче лінії ![]()
=const,оскільки ![]()
<0.
Через довільну точку е на
лінії ВС проводимо горизонтальну лінію eF до перетину з лінією
=const.
Проводимо горизонтальну лінію еЕ. Довжина відрізку еЕ складає:
еЕ=еF*![]()
,
де еF-довжина відрізка,
мм;відношення масштабів діаграми;=1000*![]()
=1000*
=3450.=79*![]()
=-1.8 мм.
Оскільки ![]()
<0, то відрізок еЕ відкладемо
вниз від точки е. Через точки В і Е проведемо лінію реальної сушарки до
перетину з лінією ![]()
=const. Отримана точка
С
характеризує стан повітря на виході з сушильної камери. Весь процес,що
відбувається в реальній сушарці зображено ламаною лінією АВ
С
.
т.
С
=156 кДж/кг;
х
=46 г/кг;
![]()
=27%;
![]()
=60![]()
.
. Техніко-економічні
показники
Розрахунок проводиться з метою знаходження оптимальної швидкості руху молока, яка буде відповідати мінімальним сумарним затратам(енергетичним та амортизаційним). Швидкість руху води приймаємо сталою - 0,45 м/с.
Енергетичні витрати:
,
,
Де N- cумарна потужність насосів, кВт;
С
=0,4. вартість 1 кВт*год
електроенергії, грн;
![]()
=475. Тривалість роботи апарата за
рік,год.
Амортизаційні витрати

,
Де F-площа поверхі сушарки,м2
Сf=500 грн-вартість 1 м2 поверхні;
А=0,1- коефіцієнт амортизації сумарних витрат.
грн
грн
грн
Сумарні витрати:
Досконалість сушильної
установки оцінюють коефіцієнтом корисної дії установки. Д.М. Левін для
визначення ККД сушильної установки рекомендує користуватися рівнянням:
де r - прихована теплота випаровування води при певній умовно вибраній температурі (щоб можна було порівнювати економічність сушарок, які працюють за різних умов, r та I0 беруть завжди при температурі +15˚С).
Отже r = 2466 кДж/кг;
![]()
.
сушарка молоко
розпилювальний тепловий
Висновок
Для нормального проведення технологічного процесу в сушильній установці передбачається ряд контрольно-вимірювальних та запобіжних пристроїв. Для запуску та роботи електроприводів та вентиляторів застосовується автоматика для пуску, зупинки та контролю роботи. Всередині сушильної камери проводиться контроль поступаючого абсолютно сухого повітря.
З умов техніки безпеки та екології висушений матеріал не контактує із зовнішнім середовищем.
При виході з сушильної башти
відпрацьоване повітря із-за недостатньої очищенності повертається у воздухохід,
по якому подається до батареї циклонів, і тільки після цього викидається в
атмосферу. З умов техніки безпеки сушильна башта обладнана ізоляцією, що
забезпечує температуру зовнішньої стінки +40˚С.
Список використаної літератури
1) Проектирование процессов и аппаратов пищевых производств. Под ред. В.Н. Стабникова. - Киев: Вища школа. Головное изд-во, 2010. - 199с.
2) Гинзбург А.С. Расчет и проектирование сушильных установок пищевой промышленности - М.: Агропромиздат, 1985. - 503с.
) Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию. Под ред. Ю.И. Дытнерского. - М.: Химия, 1983. - 272с., ил.
4) Процеси і апарати харчових виробництв: Підручник / За ред.. проф. І. Ф. Малежика. - К.: НУХТ, 2009. - 400с.: іл.
) Процеси і апарати харчових виробництв: Метод. вказівки до викон. контрол. робіт для студ. технолог. спец. заоч. форми навч. / Уклад.: І.Ф. Малежик, Л.В. Зоткіна, П.М. Немирович, О.В. Саввова. - К.: НУХТ, 2008 - 64 с.
) Процеси і апарати харчових виробництв: Метод. вказівки до викон. курс. проекту для студ. спец. напряму 0917 «Харчова технологія та інженерія» та спец. 6.090200 «Обладнання переробних і харчових виробництв» напряму 0902 «Інженерна механіка» ден. та заоч. форм навчання /Уклад.: П.М. Немирович, О.С. Марценюк, А.М. Матиящук, М.М. Жеплінська. - К.: НУХТ, 2011. - 42 с.