У неділю 12 березня 1989 р. у Львові на заклик оргкомітету із представників Української гельсінської спілки, Товариства української молоді, координаційного центру груп підтримки Руху й ініціативного комітету із створення Народного Фронту на передвиборне віче до пам' ятника Івану Федорову (вулиця Підвальна) прийшли тисячі людей. Всі вулиці й схили навколо були заповнені громадою. Її з усіх боків оточували загони міліції та спецпідрозділів. Коли о 14 годині Петро Кагуй відкрив мітинг, прозвучала міліційна вимога: зібрання не дозволене, розійтися! З гнівним протестом почав виступати Богдан Горинь. Комуністична влада Львова дала наказ силою розігнати зібрання. Почався наступ силовиків. Людей розганяли аж до вечора. Було заарештовано десятки активістів та випадкових перехожих, багато людей побито гумовими палицями (або, як тоді їх ще називали, «демократизаторами»)20.
У 1987 р. львівські пацифісти організували свою групу «Довіра», активісти якої брали участь у політичному процесі доби перебудови й відігравали вагому роль у період протопартійного творення у Львові. У цей період ідеологічні пошуки львівської неформальної молоді проходили стадію підліткових і юнацьких ігрових утопій. Завдяки своїм географічним і соціокультурним особливостям Львів став унікальним майданчиком для прихованого визрівання незалежного мирного руху серед молоді, пропонуючи їй широкий вибір ідеології та цінностей «аль-тернативного» характеру.
Неформальним лідером львівської групи «Довіра» був легендарний хіппі Алік Олісевич (р.н. 1958), майстер з освітлення у Львівському театрі опери та балету. З початку 1980-х років Олісевич листувався з багатьма хіппі країн радянського табору, зокрема з Чехословаччини. Про історію та діяльність львівської групи «Довіра» дивіться книгу-спогад Олісевича «Революція квітів» і статтю дослідниці Ірини Гордєєвої21.
Пацифізм для львівських хіппі став одним із способів подолання негативних сторін «великої відмови», за моделлю якої радянська неформальна молодь вибудовувала свої відносини з державою та суспільством у 1970-х роках. Тенденція до активної участі молоді в суспільному житті з'явилася в радянських хіппі на початку 1980-х років, коли в Москві та деяких інших містах вони спробували створити незалежний рух за мир і за встановлення довіри між Заходом і Сходом (групи Довіри). Групи Довіри дуже швидко набули світової популярності завдяки своїм миротворчим та правозахисним ініціативам .
Від імені Хартії 77 документ оприлюднили тодішні речники: зоотехнік Томаш Граділек, психолог Дана Немцова та географ, програміст Олександр Вондра. Телеграма стала відповіддю на відкритий лист групи «Довіра», який вона надіслала чеським хартистам у березні. У своєму листі львівські активісти інформували чеських колег про березневі (1989 р.) події у Львові, під час яких сили правопорядку (міліція) вчинили брутальний розгін багатотисячної передвиборчої демонстрації [вибори народних депутатів СРСР. -- Авт.] та затримали низку осіб на короткий термін.
У телеграмі наголошується, що (березневі події) «розцінюємо як прояви «старого мислення» брежнєвської ери, що включають залякування та відверте насилля над громадянами, намагання придушити прояви громадської думки людей». У документі зауважується, що хартисти «ви-словлюють повну підтримку Ваших справедливих вимог, протестуємо проти маніпуляцій Вашого керівництва на чолі з першим секретарем [ЦК КПУ. -- Авт.] Володимиром Щербицьким і бажаємо Вам успіху у Ваших зусиллях за правду»23.
Телеграму солідарності львівській групі «Довіра» надіслала також чеська громадянська ініціатива «Незалежна мирна співдружність -- ініціатива за демілітаризацію суспільства», що об'єднувала, головно, молодих людей24. Предметом інтересу «Незалежної мирної співдружності» була демілітаризація суспільства. Ініціатива виступила з гаслом «За життя у мирі», яке є основним правом людини. «Ліквідація зброї не призведе до остаточного утвердження миру. Завданням кожного народу є створення внутрішніх передумов для існування без зброї. Для цього мусять спів-працювати усі громадяни», -- наголошувалося в Установчій заяві «Незалежної мирної співдружності» від 16 квітня 1988 р.25
Відзначимо, що львівська група «Довіра» надіслала 22 листопада 1988 р. президенту ЧССР та чехословацькому уряду відкритого листа, в якому вимагала звільнення трьох ув'язнених членів «Незалежної мирної співдружності»: Гани Марванової, Томаша Дворжака і Любоша Видри26. Як згадує А. Олісевич, навесні 1988 р. до Львова приїздила група чеських хіппі -- шість чоловік із Чеських Будєйовиць, серед них були члени «Незалежної мирної співдружності». А в жовтні 1988 р. Чехію відвідав
Олісевич разом із дружиною Катериною27. Так встановилися зв'язки між українськими й чеськими хіппі.
Отже, здійснений аналіз свідчить про присутність української тематики в документах чеських громадянських ініціатив 1980-х років. Українська тема представлена у двох документах правозахисного об'єднання Хартії 77: документі «До аварії на Чорнобильській електростанції» (6 травня 1986 р.) та телеграмі чехословацьких правозахисників до Львова, адресованій групі «Довіра» (22 квітня 1989 р.). Чеська «Незалежна мирна співдружність -- ініціатива за демілітаризацію суспільства» та українська, львівська, група «Довіра» обмінялися телеграмою та листом солідарності. Інформаційними приводами створення вказаних документів слугували чорнобильська катастрофа -- техногенна аварія всесвітнього масштабу -- та брутальний розгін мирної маніфестації у Львові. Документи Хартії 77 закцентували увагу правозахисників та громад-ськості на пізньорадянських реаліях -- відсутності/приховуванні владою інформації від суспільства щодо радіоактивного забруднення та черговому порушенні прав людини в радянській Україні.
Джерела
1 Слесаренко А.В. Міжнародна підтримка і зв'язки зарубіжної громадськості та емігрантських кіл з дисидентським рухом та нонконформістською культурою в Чехо- словаччині (1970-1980-ті роки). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного ун-ту: Зб. наук. праць. Рівне, 2016. Вип. 28. На пошану професора, ректора РДГУ Р. Постоловського. С. 311.
2 Чому в Україні не було свого Вацлава Гавела? URL: http: // www.helsinki.org.ua/ 2011/12/20/ (дата звернення: 03.2020).
3 Skilling H.G. Charter 77 and Human Rights in Czechoslowakia. London: George Allen & Unwin, 1981. 363 p.; Skilling H.G. Samizdat and independent Society in Central and Eastern Europe. Columbus: Ohio State University Press, 1989. 293 p.; Precan V. Spoluprace demokratickych sil v dnesni vychodni stredni Europe. V kradenem case. Vybлr ze studii, clanku a uvah z let 1973-1993. Usporadal M. Drapala / Ьstav pro soudobe dлjiny AV CR. Brno: Doplnлk, 1994. S. 223-243; Каганов Ю.О. Опозиційний виклик: Україна і Цетрально- Східна Європа. Запоріжжя: Просвіта, 2009. 252 с.; Vilimek T. Solidarita napric hranicemi. Opozize v CSSR a NDR po roce 1968. Praha: Vysehrad-Ьstav pro soudobe dлjiny AV CR, 2010. 383 s.
4 Постоловский Р.М. Роль демократических традиций в формировании «параллельной культуры» в Чехословакии в период от «пражской весны» до «бархатной революции». Тоталитаризм и антитоталитарные движения в Болгарии, СССР и других странах Восточной Европы (20-80 гг. ХХ в.). Матер. междунар. науч. конф.: В 2 т. Харьков, 1995. Т. 2. С. 209-216; Слесаренко А.В. Дисидентський і правозахисний рух у Чехословаччині в 70-80-х роках ХХ ст. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного ун-ту: Зб. наук. праць. Рівне, 2004. Вип. 3. С. 159-164; Слесаренко А.В. Розвиток громадянських ініціатив у Чехословаччині напередодні листопада 1989 р. Слов'янський вісник. Серія «Історичні науки». Рівненський ін-т слов 'янознавства Київського славістичного ун-ту, Рівненський державний гуманітарний ун-т. Рівне, 2004. Вип. 3. С.156-166; Постоловський Р.М. Еволюція традицій «неполітичної політики» в діяльності опозиційної демократичної організації Хартія-77 у Чехословаччині в 1977-1989 рр. Наук. пр. Кам 'янець-Поділ. нац. ун-ту. Серія: Історичні науки. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. Т. 18. На пошану проф. В.С. Степанкова. С. 451-460; Слесаренко А.В. Громадянська ініціатива -- Рух за громадянську свободу в суспільно-політичному житті Чехословаччини 1988-1989 рр. Наукові записки національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. Острог: Національний ун-т «Острозька академія», 2009. Вип. 14. С. 364-370.
5 Charta 77. 1977-1989. Od moralni k demokraticke revoluci. Dokumentace. Usporadal V. Precan. Scheinfeld-Schwarzenberg-Bratislava: Ceskoslovenske stredisko nezavisle litera- tury -- Archa, 1990. 525 s.; CHARTA 77: Dokumenty 1977-1989. Sv. 2. 1977-1983. Ed. B. Cisarovska, V. Precan. Praha: Ustav pro soudobe dejiny AV CR, 2007. 597-1175 s.
6 Dokument Charty 77/15/86 K havarii jaderne elektrarny (6 kvetna 1986). Informace o Chartл 77, Praha, samizdat, 1986, 7, S. 3-4.
7 Ьstav pro soudobe dejiny Akademie Ved Ceske Republiky, sbirka Radio Free Evropa, politicky blok c. 111-141, 2-31. 5. 1986.
8 K havarii v Cernobylu (6 kvetna 1986) Charta 77. 1977-1989. Od moralni k demokraticke revoluci. Dokumentace. Usporadal V. Precan. Scheinfeld-Schwarzenberg-Bratislava: Ceskoslovenske stredisko nezavisle literatury -- Archa, 1990. S. 294-295.
9 Dopis Federalnimu shromazdeni a vlade CSSR k postoji cs. urednich mist po havarii jaderne elektrarny v Cernobylu (Dokument c. 15/86) CHARTA 77: Dokumenty 1977-1989. Sv. 2. 1977-1983 / Ed. B. Cisarovska, V. Precan. Praha: Ustav pro soudobe dejiny AV CR, 2007. S. 777.
10 Dokument Charty 77/15/86 K havarii jaderne elektrarny (6 kvetna 1986). Informace o Chartл 77, Praha, samizdat, 1986, 7. S. 3.
11 Ibidem. S. 4.
12 Dopis Federalnimu shromazdeni a vlade CSSR k postoji cs. urednich mist po havarii jaderne elektrarny v Cernobylu (Dokument c. 15/86). CHARTA 77: Dokumenty 1977-1989. Sv. 2. 1977-1983. Ed. B. Cisarovska, V. Precan. Praha: Ustav pro soudobe dejiny AV CR, 2007. S. 777.
13 Dokument Charty 77/15/86 K havarii jaderne elektrarny (6 kvetna 1986). Informace o Chartл 77, Praha, samizdat, 1986, 7. S. 4.
14 Ibidem.
15 Ibidem.
16 Ibidem.
17 Dokument Charty C. 22. Jaderne elektrarny v CSSR (27 listopadu 1978). Informace o Chartл 77, Praha, samizdat. 1978, 14. S. 1-7; Dokument Charty C.22. Pokracovani diskuse o problematice jadernych elektraren (28 dubna 1979). Informace o Chartл 77. Praha, samizdat. 1979, 7. S. 1-4.
18 Telegram Charty 77 do Lvova Skupine Dьvera ve Lvove. Informace o Chartл 77. Praha, samizdat. 1989, 9 (28.04.1989). S. 7.
19 Telegram skupine Dьvera ve Lvove, protestujici proti brutalnimu postupu ukrajinske policie proti predvolebnimu shomazdeni (Necislovany dokument). CHARTA 77: Dokumenty 1977-1989. Sv. 2. 1977-1983. Ed. B. Cisarovska, V. Precan. Praha: Ustav pro soudobe dejiny AV CR, 2007. S. 1116.
20 Мельник І. Перша демонстрація з синьо-жовтими прапорами [Про перші демонстрації у 1989 р. Львові]. URL: http: // www.zbruc.org. (дата звернення: 03.2020).
21 Олісевич А. Революція квітів. Львів: Тріада плюс, 2013. 160 с.; Гордеева И.А. Из документов по истории Львовской группы за установление доверия между Востоком и Западом, 1987-1988. Acta samizdatica / Записки о самиздате. Москва: ГПИБ, Мемориал, 2017. Вып. 3. Т. 3. С. 160-178.
22 Львівська група «Довіра». URL: http: // www.lvivcenter.org. (дата звернення: 03.2020).
23 Telegram Charty 77 do Lvova Skupine Dыvera ve Lvove. Informace o Chartл 77. Praha, samizdat. 1989, 9 (28.04.1989). S. 7.
24 Dva telegramy do SSSR (24.04.1989). Zprava vychodoevropske informacni agentury, Praha, samizdat. 1989, 21 (27.04. 1989). S. 1.
25 Gruntorad J. O nezavislych iniciativach v Ceskoslovensku. Praha: Reprint Xerox, 1989. S. 11.
26 Informace o dopise Skupiny Dыvera ve Lvove prezidentu a vlade CSSR (22 listopadu 1988). Zprava vychodoevropske informacni agentury. Praha, samizdat. 1988, 11 (15-22 pro- since 1988). S. 1; Dopis ze Lvova. Bulletin nezavisleho miroveho sdruzeni -- Iniciativy za demilitarizaci spolecnosti. Praha, samizdat. 1989. № 5. S. 16.
27 Олісевич А. Революція квітів. Львів. С. 110-111.
References
1. Chomu v Ukrajini ne bulo svoho Vaclava Havela? (2011). Retrieved from http:// www.helsinki.org.ua/2011/12/20/ [in Ukrainian].
2. Dokument Charty 77/15/86 K havarii jaderne elektrarny (6 kvetna 1986). (1986). Informace o Chartл 77, samizdat, 7, 3-4 [in Czech].
3. Dokument Charty C.22. Jaderne elektrarny v CSSR (27 listopadu 1978). (1978). Informace o Chartл 77, samizdat, 14, 1-7 [in Czech].
4. Dokument Charty C.22. Pokracovani diskuse o problematice jadernych elektraren (28 dubna 1979). (1979). Informace o Chartл 77, samizdat, 7, 1-4 [in Czech].
5. Dopis Federalnimu shromazdeni a vlade CSSR k postoji cs. urednich mist po havarii jaderne elektrarny v Cernobylu (Dokument c. 15/86). (2007). CHARTA 77: Dokumenty 19771989. Sv. 2. 1977-1983. B. Cisarovska, V. Precan (Ed.). Praha: Ustav pro soudobe dejiny AV CR, 777 [in Czech].
6. Dopis ze Lvova. (1989). Bulletin nezavisleho miroveho sdruzeni -- Iniciativy za demilitarizaci spolecnosti. Praha, samizdat, 5, 16 [in Czech].
7. Dva telegramy do SSSR (24.04.1989). (1989). Zprava vychodoevropske informacni agentury. Praha, samizdat, 21.(27.04. 1989), 1 [in Czech].
8. Gordejeva, I.A. (2017). Iz dokumentov po istorii L'vovskoj gruppy za ustanovlenie doverija mezdu Vostokom i Zapadom, 1987-1988. Acta samizdatica - Zapiski o samizate. (Vol. 3). Moskva: GPIB, Memorial,160-178 [in Russian].
9. Gruntorad, J. (1989). O nezavislych iniciativach v Ceskoslovensku. Praha: Reprint Xerox [in Czech].
10. Informace o dopise Skupiny Dыvera ve Lvove prezidentu a vlade CSSR (22 listopadu 1988). (1988). Zprava vychodoevropske informacni agentury. Praha, samizdat, 11 (15-22 pro- since 1988), 1 [in Czech].
11. K havarii v Cernobylu (6 kvetna 1986). (1990). Charta 77. 1977-1989. Od moralni k demokraticke revoluci. Dokumentace. Usporadal V. Precan. Scheinfeld-SchwarzenbergBratislava: Ceskoslovenske stredisko nezavisle literatury -- Archa [in Czech].
12. Kaganov, Yu.O. (2009). Opozycijnyj vyklyk: Ukrajina i Central'no-Schidna Evropa. Zaporizzja: Prosvita [in Ukrainian].
13. L'vivs'ka grupa Dovira. (2020). Retrieved from http: // www.lvivcenter.org. [in Ukrainian].
14. Mel'nyk, I. Persha demonstracija z synio-zovtymy praporamy. (2020). Retrieved from http: // www.zbruc.org [in Ukrainian].
15. Olisevych, A. (2013). Revoljucija kvitiv. L'viv: Triada pljus [in Ukrainian].
16. Postolovs'kyj, R.M. (1995). Rol' demokratycheskich tradicij v formirovanii para- lel'noj kultury v Chechoslovakii v period ot prazkoj vesny do barchatnoj revolucii. Totalitarizm i antitotalitarnye dvizenija v Bolgarii, SSSR i drugich stranach Vostochnoj Evropy (20-80gg. ХХv.). Mater. mezdunar. nauch. konf., 2, 209-216 [in Russian].
17. Postolovs'kyj, R.M. (2008). Evolucija tradycij nopolitychnoji polityky v dijal'nosti opozycijnoji organizaciji Chartija 77 u Chechoslovachchyni v 1977-1989 rr. Nauk. pr. Kam'janec-Podil. nac. un-tu. Serija: Istorychni nauky, 18, 451-460 [in Ukrainian].
18. Precan, V. (1994). Spoluprace demokratickych sil v dnesni vychodni stredni Europe. Vkradenem case. Vybлr ze studii, clankь a щvah z let 1973-1993. Usporadal M. Drapala. Ustav pro soudobe dejiny AV CR. Brno: Doplnek [in Czech].
19. Precan, V. (Ed.). (1990). Charta 77. 1977-1989. Od moralni k demokraticke revoluci. Dokumentace. Scheinfeld -- Schwarzenberg -- Bratislava: Ceskoslovenske stredisko neza- visle literatury [in Czech].
20. Precan, V., & Cisarovska, B. (Ed.). (2007). CHARTA 77: Dokumenty 1977-1989. Sv. 2. 1977-1983. Praha: Ustav pro soudobe dejiny AV CR [in Czech].
21. Skilling, H.G. (1981). Charter 77 and Human Rights in Czechoslovakia. London: George Allen & Unwin [in English].
22. Skilling, H.G. (1989). Samizdat and independent Society in Central and Eastern Europe. Columbus: Ohio State University Press [in English].
23. Slesarenko, A.V. (2004). Dysydentskyj i pravozachysnyj ruch v Chechoslovachynni v 70-80-ch rr. ХХ ST. Aktualni problemy vitchznjanoji ta vsesvitnoji istorii. Naukovi zapysky Rivnens'koho derzavnoho humanitarnoho universytetu, 3, 159-164 [in Ukrainian].
24. Slesarenko, A.V. (2004). Rozvytok gromadjans'kych iniciatyv u Chechoslovachchyni naperedodni lystopada 1989 r. Slovjans'kyj visnyk. Serija Istorychni nauky Rivnens'kyj in-t slovjanoznavstva Kyjivs'koho slavistychnoho un-tu, Rivnens'kyj derzavnyj humanitarnyj uni- versytet, 3, 156-166 [in Ukrainian].
25. Slesarenko, A.V. (2009). Hromadjans'ka iniciatyva -- Ruch za hromadjans'ku svo- bodu -- v suspil'no-politychnomu ziti Chechoslovachynny 1988-1989 rr. Naukovi zapysky nacional'noho universytetu, Ostroz'ka akademija: Istorychni nauky, 14, 364-370 [in Ukrainian].
26. Slesarenko, A.V. (2016). Miznarodna pidtrymka i zvjazky zarubiznoji gromadskosti ta emigrantskich kil z dysydentskym ruchom ta nonkonformistskoju kulturoju v Chechoslovachynni (1970-1980-ті roky) Aktualni problemy vitchznjanoji ta vsesvitnoji istorii. Naukovi zapysky Rivnens'koho derzavnoho humanitarnoho universytetu, 28, 307-317 [in Ukrainian].
27. Telegram Charty 77 do Lvova Skupine Dыvera ve Lvove. (1989). Informace o Chartл 77, samizdat, 9.(28.04.1989), 7 [in Czech].
28. Telegram skupine Dыvera ve Lvove, protestujici proti brutalnimu postupu ukrajinske policie proti predvolebnimu shomazdeni (Necislovany dokument). (2007). CHARTA 77: Dokumenty 1977-1989. Sv. 2. 1977-1983. B. Cisarovska, V. Precan (Ed.). Praha: Ustav pro soudobe dejiny AV CR, 1116 [in Czech].