Курсовая работа (т): Економічне співробітництво України з Португалією

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Відповідно, якщо розглядати питому вагу в’їзду іноземних громадян до України з Португалії в світовому масштабі, то ці показники нижні, ніж аналогічні по виїзду, і не перевищували 0,1 %, найвищий був зафіксований у 2012 році(табл. 13), що пояснюється проведенням Євро 2012.

Таблиця 13

Питома вага в’їзду іноземних громадян до України з Португалії в світовому масштабі

Рік

Питома вага, %

2006

0,013144

2007

0,014631

2008

0,015557

2009

0,018795

2010

0,022907

2011

0,031674

2012

0,082054


РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ПОРТУГАЛІЄЮ

3.1 Проблеми розвитку Україно-Португальських відносин

Португалія визнала Україну 7 січня 1992 р. Дипломатичні відносини були встановлені 27 січня 1992 р. Функціонують Посольство України в Португалії, Консульство України в Порту, Посольство Португальської Республіки в Україні.

За 20 років офіційних взаємин Україна і Португалія створили належне підґрунтя для всебічної розбудови двосторонніх відносин.

Цьому, у тому числі, сприяли взаємні офіційні візити Президентів та Міністрів закордонних справ, створення належної договірно-правової бази ефективного розвитку всього спектру українсько-португальського співробітництва. Думаю, що серед країн колишнього Радянського Союзу саме Україна подолала найбільшу дистанцію, яка розділяла Португалії з цією, колись майже невідомою для більшості португальців частиною Європи. Адже десятки тисяч українців знайшли на гостинній португальській землі не тільки роботу, але й щирих і вірних друзів, стали невід’ємною частиною португальського суспільства. І те, що сьогодні в Португалії проживає 50-тисячна українська громада, яка робить свій посильний внесок у розв’язання поточних проблем португальського суспільства, є красномовним підтвердженням міцності фундаменту двосторонніх взаємин, закладеному 20 років тому.

Але в той же час існує низка проблем, які потрібно розв’язати задля тіснішої і ефективнішої співпраці України й Португалії.

У 2011 р. відбулося помітне зростання двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією, обсяг якої у вартісному виразі склав 312,1 млн. дол. США, що на 31% більше за відповідний показник 2010 р., при цьому сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами для України було позитивним та дорівнювало 91,8 млн. дол. США.

За перше півріччя 2012 р., відповідно до даних Державної служби статистики України, загальний обсяг торгівлі товарами становив 217,2 млн. дол. США. При цьому український експорт товарів до Португалії склав 181,7 млн. дол. США, що перевищує показник відповідного періоду попереднього року на 74,1%, натомість імпорт товарів з Португалії склав 35,5 млн. дол. США, збільшившись відповідно на 23%. Позитивне сальдо двосторонньої торгівлі товарами на користь нашої держави у першому півріччі 2012 р. склало 146,2 млн. дол. США.

Втім, є серйозні підстави вважати, що, враховуючи певні технічні складнощі та особливості, подальше зростання експорту продукції, скоріше за усе, відбуватиметься меншими темпами. А ось експорт послуг - це, дійсно, великий резерв подальшого розвитку економічного обміну. Це стосується, перш за все, морського транспорту. У зв’язку з цим потрібно провести вивчення потужностей морських портів Португалії.

Португалія, країна з довгою історією розвитку морських комунікацій та вигідним географічним розташуванням, має двадцять чотири морських порти. Шістнадцять з них розташовані на Атлантичному узбережжі континентальної частини країни. Крім того, на Азорських островах є п’ять портів, а на Мадейрі - три. Для того щоб стала зрозумілою масштабність перспектив співробітництва в цій галузі, достатньо згадати лише про один з портів - Сінеш, розташований на південь від Лісабона. На даний момент співпраця порту Сінеш з українською стороною обмежується епізодичним отриманням контейнерів та сирої нафти з Феодосії, Іллічівська та Одеси.

Також відомо, що багатоцільовий термінал порту Сінеш, через який здійснюється транспортування цементу, має не тільки спеціальні потужності та сховища португальської цементної компанії Cimpor (яка планує збільшення своїх інвестицій в Одеській області), але й реальні можливості для їх розширення. А це вже ставить у практичну площину питання про можливість здійснення довгострокового проекту збільшення експорту українського цементу шляхом залучення португальських інвестицій у розбудову спеціальних морських терміналів в Україні або використання потужностей таких терміналів в Португалії для перевантаження в напрямку третіх країн.

Розглядаючи перспективи горизонтальної та вертикальної співпраці між Португалією та Україною, хотілося би звернути увагу на певні специфічні аспекти та можливості її поглиблення та розширення. Особливі можливості в цьому напрямку виникають, перш за усе, у зв’язку з наявністю в Португалії значної української імміграції «останньої хвилі». На сьогодні українська громада в Португалії займає друге місце (після бразильської). І якісно вона теж помітна зросла.

На мою думку, більшість із представників української громади вже пройшла стадію освоєння в новій для них країні й готова переходити на більш високий рівень особистої економічної інтеграції - від виконання найпростіших видів некваліфікованої або малокваліфікованої роботи за наймом до зайняття більш помітного місця на ринку праці висококваліфікованих працівників і створення власного бізнесу. Підтримка такого переходу повинна стати одним з пріоритетів державної зовнішньоекономічної політики, що надасть можливість у майбутньому мати повноцінний важіль впливу та лобіювання загальноукраїнських національних інтересів у Португалії та інших країнах, в яких українська громада зможе зайняти відповідне місце в економічному та соціально-політичному житті

Одним з перспективних напрямків двостороннього співробітництва, який окреслився протягом минулого року, можна вважати енергетику. Візити до Португалії керівників українських підприємств енергетичного машинобудування та низка візитів в Україну представників португальських енергетичних компаній засвідчили високий рівень обопільної зацікавленості у налагоджені взаємовигідного співробітництва. Але для даного виду співробітництва відсутня необхідна матеріально-технічна база, яка робить неможливим двосторонні відносини в цій галузі.

Не останнім є питання інвестиційної діяльності між країнами. Між країнами існує гарне взаєморозуміння на міжурядовому рівні, але на бізнес і торгівлю це не вплинуло. Португальські інвестиції в Україну становлять не більше $ 14,5 млн. Існують три основні португальських інвестора, які вкладають гроші в Україну: завод Цемент в Одесі, Фапомед, який виготовляє одяг для хірургів в Рівному і Петрометал Україна, який виробляє резервуари в Харкові. Португальські інвестори бачать перспективи вкладати гроші в нашу економіку, але їм заважає нестабільна політична ситуація і відношення до демократії, неефективна судова система.

Основною проблемою, яка була в 2012 році-є процес відставки попереднього та початок роботи нинішнього складу кабінету міністрів Португалії, які на деякий час знизили динаміку двосторонніх міжурядових контактів. Однак, у другій половині року вдалося не лише відновити попередній ритм стосунків, але й значно його активізувати. Сьогодні португальський уряд бачить в Україні перспективного партнера і виявляє готовність надавати підтримку взаємовигідним двостороннім проектам у багатьох галузях.

3.2 Шляхи вирішення проблем Україно-Португальських відносин

Основні перспективи розвитку двосторонніх відносин між Україною і Португалією полягають в тому, що:

·              Додаткова можливість просування товарів вітчизняного

виробництва на ринки країн-членів Співдружності португаломовних країн, а також спрямування до цих країн українських фахівців;

·              Можливість забезпечення дипломатичного покриття тих

країн, в яких сьогодні немає акредитованих представництв нашої держави;

·              Подальше поглиблення політичних та економічних стосунків

з Португалією (країна-фундатор НАТО та член ЄС, зокрема Середземноморського клубу країн), Бразилією (найбільш розвинута в економічному відношенні демократична держава Латинської Америки, якій належить провідна роль у регіоні), а також з африканськими країнами, що швидко розвиваються, - Анголою, яка залишається економічним і політичним «важковаговиком» не тільки на півдні Африки, але й в Африканському Союзі, та Мозамбіком.

Наведені в попередньому розділі проблеми розвитку Україно-Португальських відносин мають шляхи вирішення.

По-перше, потрібно розвивати діяльність українських громад на території Португалії, які могли б відстоювати права наших співвітчизників, гарантувати належний соціальний, економічний захист. Крім того, держава має реалізувати пілотний проект підтримки економічного розвитку української громади. Потрібно розробити відповідну «дорожню карту», яка передбачає спільні зусилля не тільки дипломатів та членів української громади, але й багатьох державних органів і представників ділових кіл обох країн. Одним з інструментів, або, краще сказати, центрів прийняття рішень, у цьому процесі повинні стати Ділові ради українських громад. Як мені здається, наявність партнерських відносин з такими радами повинна стати однією з умов надання дипломатичної підтримки великим українським корпораціям.

Щоб стимулювати економічне співробітництво потрібно розвивати і створювати проекти у сфері документарного бізнесу, середньо-і довгострокового фінансування, залучення прямих інвестицій, спів фінансування спільних підприємств, створених португальськими та українськими компаніями, розширення напрямів розвитку співробітництва у сфері грошового ринку і валютних операцій.

Ну і звичайно, вирішення проблем судової системи, нестабільної політичної ситуації, чинного законодавства і нестабільної демократії залишається на першому плані, і робить неможливим співпрацю не лише з Португалією, але і Європейським Союзом в цілому.

ВИСНОВОК

В курсовій роботі був проведений аналіз торгівлі товарами та послугами, інвестиційної діяльності, міграційних потоків України та Португалії.

Метою, даної роботи було провести аналіз економічної співпраці України й Португалії. На основі проведеного аналізу, можна зробити висновки, що торгівля товарами розвивається стабільно, і є причини вважати, що буде і далі так розвиватись. Сальдо, в аналізуємий період, показувало позитивний результат, що означає, що експорт був більшим за імпорт.

В свою чергу, торгівля послугами показувала негативне сальдо, що означає, що Україна більше імпортує послуг, ніж надає.

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну з Португалії, хоч і не мають великої питомої ваги, але є стабільними і з кожним роком збільшуються. Цьому сприяють двосторонні переговори між країнами.

В період з 2004 по 2012 рр., було проаналізовано міграційні потоки між країнами. На основі аналізу було виявлено тенденцію, що більше громадян України виїдають до Португалії, ніж приїжають з Португалії. Це обумовлено, значною трудовою міграцією, і другою за величиною, українську громаду в Португалії. Тільки в 2012 році виїхало менше, ніж приїхало.

Взагалі Португалія - країна ЄС, яка показує непогані темпи зростання. Нещодавні події похитнули її економіку, але вона повертається на минулий рівень.

За останні кілька років у Португалії істотно покращилася ситуація у сфері модернізації економіки та підвищення якості життя населення, незважаючи на те, що світова економічна криза сповільнила розвиток країни.

Успіхи Португалії за сукупністю критеріїв добробуту можна вважати помірними; це підтверджується тим, що країна показує результати, близькі до середнього або нижче середнього, за багатьма параметрами рейтингу Індексу кращого життя.

У Португалії чистий скоригований дохід після сплати податків становить 19 366 американських доларів на рік, що нижче заробітку середньостатистичної сім'ї в країнах-членах ОЕСР (23047 доларів США на рік). У той же час спостерігається значна різниця в доходах між багатими і бідними верствами населення - дохід 20% найбільш заможної частини суспільства в шість разів перевищує дохід 20% найбідніших його представників.

Що стосується зайнятості, то близько 64% ​​населення Португалії у віці від 15 до 64 років мають оплачувану роботу, що відповідає середньому рівню зайнятості по країнах ОЕСР (66%). Серед чоловіків оплачувану роботу мають близько 68%, а серед жінок - 60%. Португальці працюють по 1711 год на рік, тобто трохи менше, ніж жителі більшості розвинених країн-членів ОЕСР (1776 годин). Подовжений робочий день мають близько 9% працівників, стільки ж, скільки в середньому по ОЕСР (9%). При цьому серед чоловіків подовжений робочий день мають 12%, серед жінок - тільки 5%.

Отже, на основі наведеного вище, можна сказати, що співробітництво України з Португалією, є економічно доцільним. Португалія підтримує Україну на Євро арені, і хоче, щоб наступне розширення ЄС було саме Україною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Крамарева О. М. Зовнішньоекономічна діяльність України: стан та перспективи // Теорія та практика державного управління. - 2012. - Вип.1(32). - С. 5 - 10.

2.      Марченко Т. В. Залучення України в процеси міжнародної інтеграції // Економічний простір.- 2011. - №22/1. - С. 56 - 60.

.        Ткач О. Методологічний зміст понять інтернаціоналізація, глобалізація й інтеграція в сучасній науці // Економічний аналіз. - 2011. - Вип.12. - С. 65 - 68.

.        Акімова О. В. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності та напрямки оптимізації експортно - імпортних потоків України // Науковий вісник ДДМА. - 2011. - №1(7Е). - 215 - 222.

.        Вдовиченко Ю. В. Теорії інтернаціоналізації економічної діяльності // Вісник Черкаського університету. - 2012. - №4(217). - С. 29 - 40.

.        Вдовиченко Ю. В. Теорії інтернаціоналізації економічної діяльності // Вісник Черкаського університету. - 2012. - №4(217). - С. 29 - 40.

7.      Eurostat / GDP per capita in Purchasing Power Standards (PPS). [Electronic resource]. - Mode of access <#"828895.files/image022.gif">


ДОДАТОК Б



ДОДАТОК В

В'їзд іноземних громадян в Україну

Рік

Кількість іноземних громадян, які в'їхали в Україну з Португалії

Із них за метою поїздки



службова,ділова

туризм

приватна

працевлаштування

імміграція

культурний та спортивний обмін, релігійна, інша

Кількість іноземних громадян, які в'їхали в Україну











2006

2489,00

589,00

1012,00

827,00

4,00

1,00

11,00

45,00

18935775,00

Частка

----------

23,66

40,66

33,23

0,16

0,04

0,44

1,81

----------

2007

3383,00

746,00

1366,00

1010,00

4,00

12,00

5,00

240,00

23122157,00

Частка

----------

22,05

40,38

29,86

0,12

0,35

0,15

7,09

-----------

2008

3959,00

984,00

1511,00

1178,00

19,00

11,00

1,00

255,00

25449078,00

Частка

----------

24,85

38,17

29,75

0,48

0,28

0,03

6,44

----------

2009

3909,00

680,00

1443,00

1540,00

7,00

10,00

18,00

211,00

20798342,00

Частка

----------

17,40

36,91

39,40

0,18

0,26

0,46

5,40

-----------

2010

4857,00

758,00

1452,00

2413,00

26,00

42,00

19,00

147,00

21203327,00

Частка

----------

15,61

29,89

49,68

0,54

0,86

0,39

3,03

----------

2011

6783,00

529,00

1777,00

4007,00

36,00

38,00

30,00

366,00

21415296,00

Частка

----------

7,80

26,20

59,07

0,53

0,56

0,44

5,40

----------

2012

18883,00

353,00

1156,00

10016,00

24,00

13,00

26,00

7295,00

23012823,00

Частка

----------

1,87

6,12

53,04

0,13

0,07

0,14

38,63

----------

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=828895