Очевидно, що для того, щоб задовольнити наявний попит на етнічні тури територією Карпатського регіону, необхідно вирішити низку проблем, які стримують розвиток цього виду туризму, серед яких:
- нерозробленість нормативно-правової бази розвитку етнічного туризму, відсутність відповідної стратегічної документації;
- асиміляція більшості етнічних груп та уніфікація брендингу перспективних із точки зору розвитку етнотуризму територій;
- відсутність єдиного підходу та державної підтримки в організації історико-краєзнавчої діяльностіяк важливого засобу популяризації етнотуристичних ресурсів держави;
- нестача фахівців з організації етнічного туризму у зв’язку із неналагодженістю їх підготовки у системі вищої освіти;
- низький рівень безпеки та інфраструктурного забезпечення етнічних турів у Карпатському регіоні.
Висновки
Зазначені проблеми можуть бути вирішеними лише за умови об’єднання зусиль туристичних підприємств, громадських організацій, закладів науки та освіти, місцевих громад та органів влади. Водночас, на наш погляд, у сучасних умовах соціально-економічного розвитку України навіть за умови такого об’єднання швидких результатів очікувати не доводиться. Основні причини цього - загальне зниження попиту на туристичні послуги, низька пріоритетність питань розвитку туризму у рішеннях органів центральної влади та можлива переорієнтація туристичних потоків у зв’язку із впровадженням безвізового режиму з країнами ЄС. Поряд із цим саме етнічний туризм дозволяє успішно поєднувати орієнтацію як на внутрішнього, так і на міжнародного туриста, а також має хороші перспективи як засобу підвищення конкурентоспроможності місцевих громад у депресивних гірських районах України.
Особливо перспективним, на наш погляд, є поєднання етнічного туризму в Карпатському регіоні із оздоровчим (у літній сезон) та гірськолижним (у зимовий). Одним із шляхів залучення більшої кількості туристів до етнічних турів могло би бути також поєднання у них етнотуристичних ресурсів Карпат із відомими історико-культурними об’єктами рівнинних територій Карпатського регіону (Львів, «Золота Підкова», Хотин та ін.). Неабияке значення, особливо на прикордонних територіях, має також ностальгійний етнічний туризм, передумови для розвитку якого склалися історично. Популяризації етнотуризму може також сприяти оновлення його організаційних форм, а саме впровадження пригодницьких, розважальних елементів у традиційні етнічні тури, що має призвести до збільшення частки молоді серед їх учасників.
Бібліографічний список
1. Кузьмук О.І. Культурний туризм як інструмент формування національної ідентичності [Електронний ресурс] / О.І. Кузьмук. Режим доступу: <http://old.niss.gov.ua/Monitor/> desember08/23.htm.
2. Дутчак О. Теоретико-методологічні проблеми українського етнотуризму: історіографія / О. Дутчак // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Історія. 2013. Вип. 23-24. C. 318-322.
. Рожнова В. Проблеми та перспективи розвитку етнотуризму: зарубіжний та український досвід [Електронний ресурс] / В. Рожнова, Н. Терес // Етнічна історія народів Європи. Вип. 39. С. 35-44. Режим доступу: <http://nbuv.gov>. ua/j-pdf/eine_2013_39_8.pdf.
4. Розвиток українського етнотуризму: проблеми та перспективи [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://www.liet.lviv.ua/> redakce/index.php?clanek=1048&lanG=uk&slozka=75&.
5. Yang Li. Planning for Ethnic Tourism: Case Studies from Xishuangbanna, Yunnan, China [Електронний ресурс]. Waterloo, Ontario, 2007. Р 1-2. Режим доступу: http:// libdspace.uwaterloo.ca/bitstream/10012/3123/1/Thesis_Li.pdf/.
6. Кравців B.C. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери / B.C. Кравців та ін. Львів, 1999. 78 с.
7. Історія Гуцульщини [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/hutculschina.history/>.
8. Етнографія України / За ред. С.А. Макарчука. Львів: Світ, 2004. 518 с.
. Туристическая компания «Этнотур» [Електронний ресурс]. Режим доступу: <http://www.etnotur.com.ua/onas.html>.