Курсовая работа (т): Фінансові ресурси господарювання

. Умови боргового фінансування змінюються в часі. Відповідно змінюються і переваги підприємств у виборі тих чи інших джерел зовнішнього фінансування. Тому не варто:

· Скупитися. Краще синиця в руці, ніж журавель у небі. Якщо сьогоднішні умови з того чи іншого способу фінансування представляються вигідними, треба користуватися моментом, а не чекати ще більш вигідних умов. "Залиш перші і останні 10% кому-небудь іншому," - радять досвідчені практики. Проте не слід і ...

· ... Сліпо слідувати чужим радам. Порадники часто керуються зовсім не відповідають Вашим стратегічним і тактичним цілям критеріями вибору раціонального рішення;

· Нехтувати відстеженням і передбаченням ситуації на грошовому ринку та ринку капіталів. Важливо не упустити моменту перелому ситуації, бо "перевертання" довгострокових тенденцій на ринках фінансових ресурсів може підвести підприємство до зміни своїх стратегічних пріоритетів і корінного перегляду структури джерел коштів. До настільки серйозних речей необхідно готуватися заздалегідь [].

1.4 Проблеми формування фінансових ресурсів в Україні

Структурна перебудова народного господарства України передбачає першочерговий розвиток фінансово-кредитної системи, спрямований на забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів окремих підприємств. Актуальність вивчення завдання фінансування підприємства викликана ще й відсутністю централізованого ресурсного забезпечення.

Для розв’язання проблем формування й використання фінансових ресурсів потрібна виважена, довгострокова стратегія держави щодо розвитку підприємства та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралась на інтереси основних суб’єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв’язанні основних соціально-економічних проблем у країні. Економічно обґрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшення доходності підприємств.

Отже, функціонування ринкової економічної системи в Україні можливе за умови зростання ефективності використання фінансових ресурсів. У сучасних умовах фінанси підприємств є складовою фінансової системи держави. Використовувані ресурси, формуючи ресурсний потенціал окремого підприємства, є часткою ресурсного потенціалу народного господарства в цілому чи окремих його галузей. Отже, ресурсне забезпечення окремих підприємств залежить від ресурсного насичення країни в цілому [].

Економічна категорія «ресурси» має ряд основних особливостей:

• Потреба в ресурсах пов’язана з процесом суспільного виробництва та створення споживчої вартості;

• Структура ресурсів динамічна й залежить передусім від розвитку продуктивних сил і виробничих відносин;

• Використання будь-якого виду ресурсів передбачає їх вартісне відтворення, отже, важливим є процес переходу ресурсів із матеріально-уречевленої форми у вартісну або фінансову.

Оскільки фінанси окремого підприємства й державні фінанси взаємопов’язані, у фінансову систему доцільно включати фонди фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні держави, окремих господарських суб’єктів, інших фінансових інститутів і використовуються з метою виконання економічних і соціальних функцій.

В умовах адміністративної економіки елементами фінансової системи вважають децентралізовані фінанси (фінанси окремих підприємств чи їх об’єднань) та централізовані фінанси (ресурси держави). У ринкових умовах до фінансової системи доцільно включати ресурси недержавної кредитно-банківської системи і фінансових ринків. Відповідно до вказаних елементів можна визначають основні напрямки фінансової реформи в Україні: економічне обґрунтування структури державного бюджету; розвиток банківської системи, небанківських фінансових посередників та фінансових ринків; державне регулювання фінансових розрахунків окремих підприємств і кризи платежів.

В сучасних умовах дефiциту фiнансових ресурсiв як на державному рiвнi, так i на рiвнi пiдприємств важливим є пошук нових видiв доходiв (проведення прискореної амортизацiї, випуск цiнних паперiв, приватизацiя, здача майна в оренду та iн).

Витратна форма фінансових ресурсів на противагу дохідної, яка формується виключно за допомогою податків, різнорідніша. Серед її компонентів, з огляду на функціональну класифікацію бюджетних витрат, можна виділити: видатки на придбання товарів та послуг; соціальні трансфертні платежі домогосподарствам; державні інвестиції; державні кредити, субсидії та поточні трансферти підприємствам; заробітна плата працівників і службовців державного сектора економіки тощо.

Таблиця 1.2 Фінансові ресурси та чинники їх росту

Наслідком використання грошових коштів держави поза наявних податкових доходів стає фіскальний дефіцит.

Зміни у співвідношенні між бюджетними та фіскальними ресурсами стали безпосереднім наслідком систематичного зростання частки бюджетних коштів, яка спрямовується на обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу і вилучається з матеріальної бази фіскального регулювання. Ставши на шлях будування «фінансових пірамід», держава привела у дію механізм екстенсивного само відтворення державної заборгованості [].

фінансовий ресурс резерв

Висновки

Отже, вважаємо, що під терміном "фінансові ресурси суб'єктів господарювання" треба розуміти сукупність грошових коштів, акумульованих ними у фондовій та нефондовій формі, які застосовують для формування активів згідно з цілями діяльності.

Перехід до ринкової системи викликав серйозні зміни всієї фінансової системи і в першу чергу її основної ланки - фінансів підприємства . Фінансові умови господарювання притерпіли суттєвих змін, котрі знайшли своє відображення в лібералізації економіки, зміні форм власності, проведенні широкомаштабної приватизації, зміні умов державного регулювання, введення системи стягнення податків з підприємств. В результаті проведених в країні реформ з’явились: недержавний сектор економіки, сучасна банківська система, ринки товарів і послуг, капіталу. Але головним надбанням, на мою думку, є те, що з’явилися умови для початкового формування, так званого, середнього класу піпдприємців . Тобто почали народжуватись вже зовсім нові або частково реорганізовані підприємства, які мають на меті виробництво конкурентно-спроможної продукції, а головне - це отримання високих прибутків від своєї діяльності . А прибуток, як відомо, виступає головним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, розширеного виробництва, росту доходів підприємства і його власників. Нарешті, підприємництво чітко орієнтоване на одержання прибутку, чим в умовах розвинутої конкуренції досягається і задоволення суспільних потреб. Це найважливіша передумова і причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності і необхідності фінансувати свої витрати без державної підтримки, але і від тієї частки прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якого вигідно виробляти товари, отримувати прибуток, знижувати витрати. Цієї мети можна досягти лише при оптимальній організації фінансів на підприємстві, котра дозволить не лише закріпити фінансовий стан підприємств , але й забезпечити фінансову стабілізацію в країні

Актуальним питанням вдосконалення фінансових відносин є питання про встановлення рацiонального спiввiдношення мiж централiзованими i децентралiзованими фiнансовими ресурсами. Високий рiвень податкiв та iнших обов'язкових внескiв приводить до зростання фiнансових ресурсiв держави i зменшення, вiдповiдно, фiнансових ресурсiв пiдприємств, що негативно вiдображається на результатах їхньої дiяльностi, пiдриває матерiальну зацiкавленiсть у досягненнi кращих показникiв, а також сприяє вiдтоку коштiв у тiньовий бiзнес.

Список використаної літератури

1.      Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. - Х. : Вид-во ФОЛІО, 2002. - 540 с.

2.      Витте С.Ю. Конспект лекций о народном и государственном хозяйстве, читанных его императорскому высочеству вел. кн. Михаилу Александровичу в 1900-1902 годах. - М. : Изд-во "Начала", 1997. - 511 с.

3.      Gitman L.J. Principles of managerial finance - 12th. ed. - Boston : Pearson Prentice Hall, 2009. - 932 p.

.        Василик О.Д. Теорія фінансів : підручник. - К. : Вид-во НІОС. - 2000. - 416 c.

.        Коробов М.Я. Фінансово - економічний аналіз діяльності підприємств. - К. : Вид-во "Знання". - 2000. - 378 c.

.        Фінанси підприємств : навч. посібн. / під ред. В.В. Буряковського. - Дніпропетровськ : Вид-во "Пороги". - 1998. - 398 c.

.        Стецюк П.А. Економічна сутність фінансових ресурсів // Фінанси України. - 2007. - № 1. - С. 134.

8.      Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2006. - 786 с.

.        Горбаньова М.М. Формування фінансових ресурсів підприємства та ефективність їх використання // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2003. - Вип. 11. - С. 214-220.

.        Финансы / под ред. В.М. Родионовой. - М. : Изд-во "Финансы и статистика". - 1995. - 430 c.

.        Белолипецький В.Г. Финансы фирмы : курс лекций. - М. : Изд-во ИНФРА. - 1998. - 298 с.

.        Фінанси підприємств : підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.: кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. - 7-ме вид., [без змін.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008, - 552 с.

.        Филимоненков А.С. Финансы предприятий : учебн. пособ. - К. : Вид-во "Ника-Центр, Ольга". - 2002. - 280 с.

.        Зятковський І.В. Теоретичні засади фінансів підприємств // Фінанси України. - 2000. - № 4. - С. 25.

.        Опарін В.М. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Вісник НБУ. - 2000. - № 5. - С. 11.

.        Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія) : навч. посібн. - 2-ге вид., [перероб. і доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 240 с.

.        Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств : навч. посібн. - Ж. : Вид-во ІТІ, 2002. - 269 с.

18.    Завгородня О.О., Тарасович В.М. Фіскальні ресурси держави та їх роль в активізації інвестиційних процесів. // Фінанси України. К.: Фінанси - 2000, №3 - с.19-25.

19.    Башнянин Г.І. Фінансові системи в економіці держави. // Фінанси України. К.: Фінанси - 1999, №10 - с.51-55.

20.    Петренко Ю.В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємств. // К.: Фінанси - 2000, №6 - с.91-95.

.        Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент. Російська практика. - М.: вид. "Перспектива", 1995.

22.    Юрій С.І., Іващук І.О. Активізація інвестиційної діяльності на регіональному рівні. // Фінанси України, К.: Фінанси - 2000, №4 - с.107-113.

.        Хатачурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація // Фінанси України. - 2003. - № 4 - С. 77.