Контрольная работа: Фізична реабілітація

С. За таких умов знижується в’язкість і підвищується еластичність м’язів і зв’язок, зменшується ймовірність їх розривів і пошкоджень.

П.3.1 Основні етапи та комплекс вправ на заняттях лікувальної фізкультури

Підготовча частина. Найбільш ефективна робота опорно-рухового апарату спостерігається при температурі м’язів - 37,5-38 С.

З метою підготовки до більш інтенсивних навантажень в основній частині заняття підготовча частина заняття повинна включати гімнастичні вправи на усі суглоби з помірним зусиллям на розтягнення. Важливим складовим елементом підготовчої частини є виконання циклічних вправ (біг, біг на місті), направлених на активізацію функцій киснезабезпечую-чих систем; їх середня тривалість - 5-6 хв., інтенсивність - близько 50% від максимального споживання кисню (ЧСС - 110-120 ск/хв).

Підготовча частина лікувальної гімнастики розпочинається з звичайної ходьби, тоді ходьба схрещеним кроком і ходьба з високим підніманням стегон. Тривалість - 2-3 хв.

Продовжуючи рух розвести руки в сторони. Стиснувши кисть в кулак, зробити 10-20 колових рухів в плечових суглобах вперед, тоді - стільки ж назад. Після цього - 2-3 дихальних вправи (глибокий вдих - видих).

Зробити широкий крок лівою ногою вперед, повернутися корпусом і руками вліво - вдих, вправо - видих (8-16 разів).

В.п. - руки на поясі - відвести лікті назад - вдихнути животом (діафрагмальне дихання), звести лікті вперед - видихнути, одночасно втягнути живіт і анальний отвір (8-16 разів).

Основна частина. Основною вимогою до структури, змісту і нормування навантажень основної частини заняття лікувальної фізкультури є потреба в забезпеченні належного адаптивного ефекту щодо впливу на відповідні ділянки тіла та на розвиток окремих рухових здібностей.

Вправа 1. В.п. - стоячи, ноги в сторони, в руках м’яч: а) підняти м’яч вверх - вдих; б) нахилившись вперед, покласти м’яч якнайдалі від себе - видих; в) підняти руки вверх - вдих; г) нахилившись взяти м’яч - видих. Кількість повторень - 8-16 разів.

Вправа 2. В.п. - стоячи, ноги в сторони: а) підняти м’яч вверх; б)#присісти якнайглибше, руки з м’ячем вперед, сильно випя’чуючи задній прохід - видих. Вправу повторюють 8-16 разів.

Вправа 3. В.п. - стоячи, ноги на ширині плечей: а) підняти м’яч вверх - вдих; б) зробити поворот вліво - назад, вдарити м’ячем в підлогу позаду п’яток і спіймати його - видих. Теж повторити в інший бік. Повторити 8-12 разів в кожну сторону.

Вправа 4. В.п.- стоячи, ноги на ширині плечей: а) підняти м’яч - вдих; б) підняти ліву ногу і під нею перекласти м’яч з руки в руку - видих. Теж саме зробити під другою ногою. Кількість повторень - 8-12 разів, почергово кожною ногою.

Вправа 5. В.п. стоячи, ноги на ширині плечей: підкинути м’яч вверх, зробити хлопок в долоні позаду тулуба; два хлопки спереду і спіймати м’яч. Повторити 8-12 разів.

Вправа 6. В.п. - лежачи на спині, ноги прямі, руки вздовж тулуба: а)#підняти руки вверх - вдих; б) підняти руками ліве коліно, сильно притиснути до живота, - видих; в) цю ж вправу повторити з другим коліном (кількість повторень 8-12); г) почергово піднімати прямі ноги. Масажуючи цією вправою товстий кишечник створюються передумови для нормалізації багатьох функцій, зокрема статевої.

Вправа 7. В.п. - лежачи на спині, ноги зігнуті, руки під головою: а)#підняти таз вверх, випинаючи живіт - вдих; б) повільно повернутись в вихідне положення, втягуючи задній прохід, а тоді живіт - видих. Повторити 8-16 разів. Вправа масажує передміхурову залозу, поліпшує кровообіг.

Вправа 8. В.п. - лежачи на спині, ноги прямі, руки в сторони: а)#підняти ліву ногу вверх - вдих; б) покласти ногу під прямим кутом зліва від тулуба - видих; в) підняти ногу вверх - вдих; г) вернутись у вихідне положення - видих. Те ж зробити іншою ногою. Повторити почергово - 8-12 разів.

Вправа 9. В.п. - лежачи на спині, ноги зігнуті, руки під головою. При виконанні вправ проводять рухи тазу вліво і вправо з поступовим збільшенням темпу (24-40 разів в кожну сторону). Тоді дихальні вправи: вдих - живіт випинають, при видиху втягують нижню частину живота і анальний отвір (6-8 разів). Вправа забезпечує масаж попереково-крижового відділу хребта, поліпшує функції статевих органів і залоз.

Вправа 10. В.п. - лежачи на правому боці, права рука під головою, права нога зігнута: а) підняти одночасно вверх ліву руку і ліву ногу так, щоб натягнулись м’язи промежини - вдих; б) опустити руку і ногу у вихідне положення - видих. Повторити 12-24 рази.

Вправа 11. В.п. - лежачи на правому боці, руки під головою, права нога зігнута: а) одночасно відвести ліву ногу назад, а ліву руку вперед (вдих); б) одночасно відвести ліве коліно вперед, а ліву руку назад - видих (8-12 разів). Тоді так же - 11.1.: а) відвести ногу назад, а руку вперед (вдих); б) мах прямою ногою вперед, а рукою назад, - видих. Повторити 8-12 разів.

Вправа 12. В.п. - лежачи на правому боці, ноги зігнуті. Дихання діафрагмальне: а) на вдиху прогнутися в попереку, випинаючи живіт і задній прохід; б) на видиху втягнути живіт і задній прохід. Кількість повторень - 8-12 разів.

Вправи 10, 11, 12 виконують так же, лежачи на лівому боці. Усі вони сприяють активізації кровообігу в тазовій області, добре масажують передміхурову залозу.

Вправа 13. В.п. - лежачи на спині: а) підняти ліву ногу і провести колові рухи зліва направо 12-16 разів, тоді стільки ж - справа наліво; б)#вправу повторити правою ногою. Дихання мимовільне.

Вправа 14. В.п. - лежачи на спині, ноги прямі разом, руки вздовж тулуба. Кероване диафрагмальне дихання (без затримки вдиху і видиху): на вдиху живіт видувається, на видиху сильно втягується, одночасно напружується анальний отвір. Повторити 4-12 разів.

Вправа 15. В.п - лежачи на спині, ноги зігнуті, п’ятки разом і ближче до сідниць, руки на стегнах з внутрішнього боку: а) розвести коліна в сторони так, щоб натягнулись м’язи промежини, - вдих; б) звести коліна, створюючи невеликий опір руками, - видих. При цьому напружують м’язи сідниць і промежини, втягуючи задній прохід. Кількість повторень - 8-16 разів.

Вправа 16. В.п. - лежачи на животі, руки під підборіддям, лікті в сторони: а) зігнути ліву ногу і коліном дістати лівий лікоть - видих; б)#вернутися у вихідне положення - вдих. Теж саме зробити другою ногою. Повторити почергово 8-12 разів.

Вправа 17. В.п. - лежачи на животі, ноги в сторони, руки в упорі на долонях біля грудей: а) спираючись на руки, підняти груди, одночасно повертаючи голову вліво, подивитись на носок правої ноги - вдих; б) вернутись у вихідне положення - видих. Те ж виконати в інший бік. Кількість повторень - 6-8 разів.

Вправа 18. В.п. - стоячи на колінах, стопи в сторони так, щоб між ними можна було б сидіти: а) підняти руки вверх - вдих; б) сісти між стопами, злегка нахилитися вперед - видих. Повторити 8-16 разів.

Вправа 19. В.п. - сидячи на коврику. Рухатись на сідницях вперед-назад до легкої втоми.

Вправа 20. В.п. - сидячи на коврику: а) підняти руки вверх, ноги розвести в сторони - вдих; б) підтягнути коліна до живота руками - видих. Повторити 8-16 разів.

Вправа 21. В.п. - стоячи на колінах і кистях. Дихання діафрагмальне: а) прогнутися в попереку; на вдиху, випнути живіт і задній прохід; на видиху розслаблюють м’язи рук. Повторити 8-12 разів. В колінно-кистьовому положенні найнижчий внутрішньочеревний тиск. Це підвищує ефективність масажу передміхурової залози, кишечника, сприяє покращенню крово- і лімфообігу в малому тазі.

Вправа 22. В.п - сидячи верхом на стільці (лицем до спинки): а) пок-ласти слабко накачаний волейбольний м’яч під промежину і, тримаючись за спинку стільця, коловими рухами зліва-направо розкачувати м’яч 20-40 разів. Тоді повторити - справа-наліво, вперед-назад. Перед зміною напрямку руху зупинитись і зробити втягування анального отвору 8-12 разів; б) виконати 12-24 пружних стрибків на м’ячі. Тоді - 6-8 разів діафрагмального дихання.
Якщо при виконанні вправ відчувається біль промежини або анального проходу, то натискати на м’яч варто слабкіше. При відсутності дискомфорту сідати на м’яч можна щільніше. З часом кількість повторень вправи збільшують.

Вправа 23. В.п. - стоячи, ноги в сторони: а) зробити вдих. Повільно видихуючи дещо нахилити тулуб вниз. Долоні покласти на стегна ближче до колін і, затримавши дихання, втягувати низ живота і анальний отвір.

В час виконання вправи коліна дещо зігнуті, плечі припідняті.

Кількість повторень - 4-6 разів.

Заключна частина. Після комплексу вправ необхідно походити, зробити декілька дихальних вправ з розслабленням рук, плечового пояса, спини, ніг.

Розділ ІУ. Оцінка ефективності засобів фізичної реабілітації на організм хворих на простатит

Для визначення ефективності використання різних засобів фізичної реабілітації на організм хворих на простатит необхідно проводити лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) під час занять лікувальною фізичною культурою.

Цей контроль можуть проводити лікарі, інструктора або методисти ЛФК, лікарі-фізіотерапевти, масажисти. Лікарсько-педагогічний контроль за хворими проводиться з метою оцінки дії вживаних фізичних вправ, процедур масажу, фізіотерапевтичних процедур і процедур рефлексотерапії. Перераховані засоби фізичної реабілітації повинні викликати позитивний, сприятливий ефект у правильному, методично грамотно побудованому занятті лікувальної фізичної культури, відпустці фізіопроцедур і процедур лікувального масажу. В той же час вони можуть надавати і негативну дію на організм хворого або байдужу дію.

Відомо, ефективність занять лікувальної гімнастики, масажу, фізіотерапії необхідно визначити як в процесі одного заняття або процедури, так і в процесі всього курсу лікування.

При оперативній формі ЛПС визначають зміни, що виникають під впливом заняття ЛФК або процедур лікувального масажу і фізіотерапії. Ці спостереження або дослідження можуть проводитися до і після одного заняття ЛФК, процедури масажу; безпосередньо в процесі одного заняття або процедури масажу - після підготовчої частини, кілька разів в основній частині і в кінці заключної частини уроку або заняття, і через 10-20-30 хвилин після його закінчення; вранці і увечері в день проводження ЛФК або відпустки процедур масажу і фізіотерапії. Оцінюючи результати цих досліджень лікар, інструктор ЛФК, масажист можуть змінювати навантаження хворому на простатит безпосередньо відразу ж під час заняття, тобто можуть дозувати навантаження.

Поточні ЛПС можуть проводитися щодня вранці і увечері протягом декількох днів, наступного дня після заняття ЛФК; на початку і в кінці тижня занять. Ці спостереження дозволяють оцінити відновні процеси в різних системах організму.

Етапні лікарсько-педагогічні спостереження дозволяють оцінити накопичений тренувальний ефект і всі зміни, що відбуваються в різних системах організму під впливом всього курсу лікувальної фізичної культури, курсу масажу і фізіотерапії. Ці первинні і повторні дослідження проводяться на початку і в кінці всього курсу лікування.

Самоконтроль. Заняття лікувальною фізичною культурою вимагають постійного контролю над станом здоров’я. Разом з оглядами і спостереженням лікаря велике значення має самоконтроль.

До суб'єктивних показників самоконтролю відносяться:

настрій;

-самопочуття;

апетит;

сон;

бажання займатися фізичними вправами;

переносимість фізичного навантаження;

потовиділення;

порушення режиму.

Щоденник самоконтролю слід заповнювати 1-3 рази на тиждень не рідше одного разу на місяць показувати лікареві.

Об’єктивними показниками сприятливого впливу фізичних вправ є зменшення різниці між частотою пульсу до, в час і після занять, скорочення часу повернення пульсу до початкових величин, а також зменшення частоти дихальних рухів за рахунок його поглиблення.

ВИСНОВКИ

1.      На підставі вивчення й аналізу літературних джерел визначені етіологія, патогенез і механізм розвитку простатиту. Простатит - запалення передміхурової залози, є одним з найбільш поширених урологічних захворювань у чоловіків, буває гострим і хронічним. Хронічний простатит являється наслідком неправильного або неефективного лікування проститу в гострій формі, недотриманням рекомендацій лікаря, не виконання лікувально-оздоровчої програми, малорухливого способу життя, не виконання ЛФК .

.        Лікування проститу комплексне, невід’ємною частиною якого є лікувальна фізична культура, яка призначається як на стаціонарному, так і на поліклінічному і санаторному етапі реабілітації по відповідних рухових режимах.

3.      При хронічному перебігу захворювання на поліклінічному етапі лікування застосовуються: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, лікувальне плавання, дозована ходьба, прогулянки, теренкур, малий туризм. Заняття направлені на формування стійких компенсацій.

.        В умовах поліклінік для лікування хворих на простатит використовують три види режимів - щадний, щадно-тренувальний та тренувальний. Щадний режим за характером застосовуваних вправ аналогічний вільному режиму в стаціонарі. Щадно-тренувальний режим передбачає використання різноманітних вихідних положень (стоячи, сидячи, лежачи), середньої та відносно-великої інтенсивності, застосування дихальних вправ (статичних та динамічних), вправи направлені на укріплення м язів та покращення кровообігу органів малого тазу, вправи на розслаблення. Тренувальний режим - показані активні вправи: зі снарядами, гімнастичним приладдям, дозована ходьба, теренкур, ближній туризм.

.        Лікувальний масаж, фізіотерапія, дієтотерапія є обов’язковою ланкою фізичної реабілітації при лікуванні хворих на простатит. Комплексність відновного лікування забезпечує різноманітність дії на різні механізми регуляції функцій систем організму і дозволяє добитися як найкращого лікувального ефекту.

.        Для визначення ефективності занять лікувальної гімнастики, відпустці процедур лікувального масажу і фізіотерапії на організм хворих можливо використання наступних методик дослідження: аналіз спеціальної літератури,вивчення даних медичних карток,клінічні методи,частота дихання, пульсометрія, артеріальна тонометрія, спірометрія,функціональні проби,лабораторні методи,лікарсько-педагогічні спостереження.

Список використаної літератури

1.      Готовцев П.И., Субботин А.Д., Селиванов В.П. Лечебная физкультура и массаж. - М.. Медицина, 1987. - с. 20-92.

.        Гришко В.Г., Багдасарова І.В. Оцінка ефективності етапної медичної реабілітації хворих на хронічний гломеруло- та пієлонефрит з використанням у терапії диференційованих рухових режимів і дозованих комплексів ЛФК//ПАГ, 1997, №5, с. 24-27.

.        Дубровский В. И. Лечебная физическая культура. - М.: Владос, 1999. - 608с.

.        Епифанов В.А. Лечебная физическая культура: Учебное пособие. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 250 с.

.        Епифанов В.А. Медицинская реабилитация:Руководство для врачей. - М.: МЕДпресс-информ,2005. - с. 106-200.

.        Каптелин А.Ф., Лебедева И.П. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации:Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1995. -400с.

.        Клапчук В.В., Дзяк Г.В. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина. - К.: Здоров’я, 1995. -309 с.

.        Лебедєва І.П. Основи лікувальної фізичної культури. Лікувальна фізкультура в системі медичної реабілітації. - М: Медицина, 1995. - С.14-39.

.        Лечебная физическая культура и врачебный контроль /Под ред.В.А. Епифанова, Г.Л. Апанасенко. М.: Медицина, 1990. - с. 45-60.

.        Лечебная физическая культура: Справочник. /Под ред. В.А. Епифанова, М.: Медицина, 1987. - с. 100-150.

.        Лукомский И.В., Стэх Э.Э., Улащик В.С.Физиотерапия, лечебная физкультура, массаж: учебное пособие [для медицинских училищ]. - Минск:Вышейшая школа, 1998. - 285 с.

.        Милюкова И.В., Евдокимова Т.А. Лечебная физкультура: Новейший справочник /Под ред. Т.А. Евдокимовой.- СПб.: Сова; М.: Изд-во Эксмо, 2005, - 862 с.