Однією з характерних ознак зміни функціонування уваги у дітей, що страждають на ЗНМ, виступає зміна балансу довільної та мимовільної уваги. Обсяг мимовільної уваги в деяких випадках може компенсувати довільну увагу, зокрема, дитина демонструє здатність протягом довшого часу, ніж інші діти концентруватися на цікавих для неї об’єктах або заняттях, а також намагається зрозуміти дорослих. Також у старших дошкільників з ЗНМ можна спостерігати різке підвищення показників післядовільної уваги у випадку, коли заняттям з ними приділяється окрема спеціальна увага [27, 28]. Одним з вторинних уражень ЗНМ є відчуття неадекватності та розгубленості, які може переживати дитина, неправильно аналізуючи відповідь дорослих та інших оточуючих на її обмежені комунікативні можливості. Ця форма стресу, стаючи постійною та постійно підкріплюючись, сприяє прагненню до короткочасності особистих контактів та скорочення спілкування у будь-якій формі, що тільки більшою мірою скорочує актуальний обсяг довільної уваги дитина. Оскільки в цей період найбільш активно розвиваються комунікативні функції, їх скорочення призводить і до недорозвитку механізмів довільної уваги та вольової функції [29, 31].

Висновки

Увага є одним із визначальних факторів розвитку людської особистості та становлення особистості в дитячому віці. Розвиток уваги є значимим для підготовки до шкільного навчання та успішності у більшості сфер протягом всього життя людини. Діти, що страждають на загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ) знаходяться в особливо уразливому становищі, оскільки їхні емоційні та інтелектуальні ресурси, як правило, залишаються неушкодженими і можуть бути нерозвиненими у випадку ненадання дитині необхідно кваліфікованої допомоги.

Основними видами уваги є мимовільна, довільна та післядовільна увага. Всі ці типи уваги пов’язані між собою і знаходяться в стані перманентного перетікання один в одного протягом щоденної життєдіяльності людини. Мимовільна увага характеризується тим, що виникає переважно як безумовна відповідь нервової системи на появу різноманітних подразників, що впливають на різні типи аналізаторів організму. При цьому сигнал, що провокує появу мимовільної уваги не обов’язково є актуальним, значимим чи пов’язаним з поточною діяльністю особистості. У зв’язку з цією обставиною часто визначають поняття уразливості та гіпнабельності, що тісно зв’язані з тим рухливістю та активністю нервової системи, її здоров’ям та різноманітними порушеннями. Астенічна нервова система, наявність низки порушень, пережиті стреси та наявність сильного остаточного збудження та інші обставини можуть призводити до тих чи інших проявів мимовільної уваги. Вважається, що мимовільна увага виникає в обставинах, за яких вплив зовнішніх збудників сильніший, ніж вплив усвідомлюваних особистістю вже в даний момент діючих збудників.

Внаслідок наявності різної глибини порушень, що можуть продовжувати проявлятися в різному віці, ці порушення можуть зачіпати різні рівні мовленнєвого розвитку дитини. У старшому дошкільному віці формування мовленнєвих функцій фактично завершується, дитина здатна до розуміння та відтворення більшості словника, правильної фонетики та повного арсеналу основних граматичних засобів мови. Лексичний арсенал дитини ще доволі обмежений, як і типи використовуваних речень та зворотів, але ці характеристики все більшою мірою залежать від виховання, обсягу індивідуального читання та спілкування з дорослими та однолітками [18, 30]. Цей період у випадку значного розвитку мовлення дитини зі ЗНМ може характеризуватися як третій період мовленнєвого розвитку з наявністю фразового мовлення, що містить різноманітні елементи лексико-граматичного та фонетичного недорозвитку. Проте більш детальне та всебічне вивчення мовлення частіше всього виявляє наявність недорозвитку в всіх сферах.

Розвиток ваги пов’язується с процесами формування вольової компоненти поведінки, мотивації до подальшого розвитку, цілеспрямованої діяльності та взаємодії з іншими людьми. Довільна увага у старшому шкільному віці є підставою для формування розвинених комунікативних навиків та соціальних навичок, стійкого інтересу до участі в спільних діях з іншими людьми, утворення стабільних соціальних зв’язків. Діти старшого шкільного віку з ЗНМ схильні до значного скорочення обсягу та спрямованості довільної уваги порівняно з середніми показниками для більшості дітей цього віку. У них можуть спостерігатись компенсаторні явища збільшення обсягу мимовільної уваги до цікавих їм занять та об’єктів, а також скорочення характеристик довільної уваги у сферах, пов’язаних зі спілкуванням та взаємодією з однолітками та дорослими. При цьому, при наявності активної зайнятості та цілеспрямованому тренуванні за участі дорослих у старших дошкільників зі ЗНМ може відзначатися значний приріст післядовільної уваги, що сприяє швидкому формуванню необхідних когнітивних навичок. Слід зауважити, що всі відзначені особливості торкаються лише випадків клінічної діагностики ЗНМ без ускладнень та некритичної форми. У протилежному випадку необхідні додаткові дослідження. Для дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ критично важливим фактором розвитку когнітивних та соціальних навичок є систематичний розвиток всіх компонентів уваги, що виступають як визначальний фактор їхнього подальшого успішного розвитку та соціалізації.

Список використаної літератури

1. Checa P., Rueda M. R. Behavioral and brain measures of executive attention and school competence in late childhood //Developmental neuropsychology. – 2011. – Т. 36. – №. 8. – С. 1018-1032.

2. Jones L. B., Rothbart M. K., Posner M. I. Development of executive attention in preschool children //Developmental science. – 2003. – Т. 6. – №. 5. – С. 498-504.

3. Kar B. R., Kenderla P. K. Working Memory and Executive Attention: Insights from Developmental Studies and Implications for Learning and Education //Journal of the Indian Institute of Science. – 2017. – Т. 97. – №. 4. – С. 497-510.

4. Mahone E. M. Measurement of attention and related functions in the preschool child //Mental retardation and developmental disabilities research reviews. – 2005. – Т. 11. – №. 3. – С. 216-225.

5. Mahone E. M., Schneider H. E. Assessment of attention in preschoolers //Neuropsychology review. – 2012. – Т. 22. – №. 4. – С. 361-383.

6. Mullane J. C. et al. The development of and interaction among alerting, orienting, and executive attention in children //Child Neuropsychology. – 2016. – Т. 22. – №. 2. – С. 155-176.

7. Адаменко М. І. Психічні властивості і процеси особистості : методична розробка для проведення практичного заняття / М.І. Адаменко. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2012. – 17 с.

8. Алєксєєва І. Психофізіологічна характеристика стану жінок з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму / Ірина Алєксєєва // Молода спортивна наука України : матеріали другої Всеукр. конф. аспірантів (11-13 берез. 1998р.). - Львів, 1998. - Ч. 2. - С. 139-144.

9. Байрачний О. (2021). ПОШИРЕННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ТА ПРОЯВ УВАГИ СПОРТСМЕНІВ-ФУТБОЛІСТІВ 15 РОКІВ. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (6(137), 22-25. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.6(137).06

10. БАРИБІНА Л. М. Індивідуалізація навчального процесу з фізичного виховання у вищих навчальних закладах із урахуванням психофізіологічних можливостей студентів. – Дисертація канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.02, Харк. держ. акад. фіз. культури. - Х., 2013.- 200 с.

11. Бартєнєва, Л. І. (2000). Підготовка дітей із загальним недорозвитком мовлення старшого дошкільного віку до оволодіння орфографією (Doctoral dissertation, " Ко рекційна педагогіка"/ЛІ Бар тєнєва).

12. Боднар А. Я. Шляхи формування пізнавального інтересу особистості в процесі професійного самовизначення / А. Я. Боднар, Н. Г. Макаренко // Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - 2014. - Т. 162. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMApp_2014_162_8.

13. Бондаревська О. М. Cутнісне розуміння самостійно-пізнавальної діяльності студентів як психолого-педагогічна проблема. Гуманізація навчально-виховного процесу. Збірник наукових праць, 2015, LXXII: 64-69.

14. Білянська, І. Психолінгвістичні передумови формування іншомовної аудитивної компетентності майбутніх учителів засобами художніх аудіокниг. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. - №2. – 2017.

15. Бєлова О. Б. Особливості розвитку уваги та пам’яті у дітей молодшого шкільного віку з нормальним та порушеним мовленням //Збірник наукових праць" Проблеми сучасної психології". – 2011. – №. 11.

16. БРУШНЕВСЬКА І. ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ МИСЛИТЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ //АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК. – 2020. – С. 2020199.

17. БРУШНЕВСЬКА, І. (2020). ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ МИСЛИТЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ. АКТУАЛЬНI ПИТАННЯ ГУМАНIТАРНИХ НАУК, 2020199.

18. Драгун, Я. С., & Косарєва, Г. М. (2019). КОРЕКЦІЙНО ВІДНОВЛЮВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ СЕНСОРНОЮ АЛАЛІЄЮ. Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти, 2019, 59-61.

19. Іслямова А. Б., Созонюк О. С. РОЗВИТОК СЛУХОВОЇ УВАГИ І ПАМ’ЯТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ //Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти. – 2019. – Т. 2019. – С. 74-75.

20. Іслямова, А. Б., & Созонюк, О. С. (2019). РОЗВИТОК СЛУХОВОЇ УВАГИ І ПАМ’ЯТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ. Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти, 2019, 74-75.

21. Калиниченко І. О., Колесник А. С. ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ УВАГИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З РІЗНИМ РІВНЕМ ДОВІЛЬНОЇ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ //Вісник Одеського національного університету. Біологія. – 2020. – Т. 25. – №. 2 (47). – С. 163-172.

22. Капустюк Ю. І. ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.

23. Комкова О. М., Комкова Е. М. ФОРМУВАННЯ ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ. – 2020.

24. Кравчук У. А., Созонюк О. С. ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ //Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти. – 2019. – Т. 2019. – С. 105-106.

25. Кравчук, У. А., & Созонюк, О. С. (2019). ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ. Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти, 2019, 105-106.

26. Кузьма І. Формування медіаграмотності дітей старшого дошкільного віку. – 2019.

27. Самойлова, І., & Ніконова, В. (2021). ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СПРИЙМАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ. InterConf.

28. Созонюк О. С., Кравчук У. А. ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ //Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти. – 2020. – Т. 2020. – С. 232-234.

29. Созонюк, О. С., & Ковальчук, І. В. (2020). ЛОГОПЕДИЧНА РОБОТА З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ. Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти, 2020, 230-232.

30. Созонюк, О. С., & Кравчук, У. А. (2020). ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ. Актуальні проблеми дошкільної та спеціальної освіти, 2020, 232-234.

31. Таран, О. П., & Нізовська, Ю. Ю. (2021). Теоретико-методичні аспекти дослідження полімодального сприймання у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 05. Випуск 90, т. 2. 2021.

32. Тищенко, В. В. (2015). Формування слухового контролю в мовленнєвій діяльності старших дошкільників із загальним недорозвитком мовлення. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені МП Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, (29), 112-118.

33. Трофименко, Л. І. (2014). Шляхи подолання загального недорозвитку мовлення у дітей дошкільного віку.

34. Шульга Т. ПОБУДОВА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ УВАГИ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ //Друкується за рішенням Вченої ради Факультет педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені МП Драгоманова. – 2012. – №. 4. – С. 355.