Маляренко В. Т. Про кваліфікацію діяння при порушенні кримінальної справи // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 5. — С. 39—43.
Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм: Монографія. — К.: Атіка, 2003. — 224 с.
Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. — К.: Атіка, 1999. — 418 с.
Причини необґрунтованого засудження громадян та безпідставного виправдання винних осіб (аналіз судової практики) // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 5. — С. 26—31.
Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. — К.: Юрінком, 1995. — 208 с.
27
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 41—80.
Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Закону України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб»: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. № 9 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 6. – С. 29.
До теми 6
Глистин В. К. Проблемы уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). — Изд-во ЛГУ, 1979. — 127 с.
Демидов Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве. — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 3—62.
Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. — М.: Академия МВД СССР, 1980. — 246 с.
Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления: Методологич. аспекты. — М.: Изд-во НОРМА, 2001. — 208 с.
Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. — Харьков, 1988. — 182 с.
Тацій В. Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Харків: УкрЮА, 1994. — 75 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 81—105.
Фесенко С. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. — К.: Атіка, 2004. — С. 38—87.
Фесенко Є. В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей, а також опонентів цієї концепції // Адвокат. — 2003. — № 6. — С. 9—12.
До теми 7
Беньківський В. О. Причинність і функціональність у кримінальному праві // Вісн. Київського ун-ту. Юрид. науки. — 1995. — № 33/34. — С. 141—146.
Беньківський В. О. Проблемні питання об’єктивної сторони злочину // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 37. — 2000. — С. 62—64.
Даньшин І., Лисодєд О. До питання про поняття злочинної діяльності // Вісн. Академії правових наук України. — 1998. — № 3 (14). — С. 94—99.
28
Козаченко И. Я., Курченко В. Н., Злоченко Я. М. Проблемы причины и причинной связи в институтах Общей и Особенной частей отечественного уголовного права. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 791 с.
Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления. — М.: Юрид. лит., 1960. — С. 7—22, 34—98, 131—156, 185—197.
Малинин В. Б. Причинная связь в уголовном праве. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2000. — 316 с.
Мошкош Я. Зміст та об’єктивні форми злочинної дії // Право України. — 1996. — № 11. — С. 53—57.
Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. — Харьков: Вища шк., 1982. — 161 с.
Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. — 1998. — № 6. — С. 106—107.
Тер-Акопов А. А. Бездействие как форма преступного поведения. — М., 1979. — 151 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 106—141.
Ярмыш Н. Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики). — Харьков: Основа, 1999. — 84 с.
Ярмыш Н. Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). — Харьков: Право, 2003. — 512 с.
Яценко С. С. Наслідки злочину // Юрид. енциклопедія. — Т. 4: Н—П. — К.: Укр. енциклопедія, 2002. — С. 70—71.
До теми 8
Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Науч.-практ. изд. — К.: Юринком Интер, 1999. — С. 3—53, 116—138.
Мельник В. До проблеми обмеженої осудності // Право України. — 1999. — № 1. — С. 102—105.
Михеев Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. — Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. — 300 с.
Мірошніченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення // Право України. — 1997. — № 7. — С. 23 — 24, 29.
Музика А. Ще раз про обмежену осудність // Право України. — 1998. — № 4. — С. 38—41, 49.
29
Назаренко Г. Н. Невменяемость: Уголовно-релевантные психические состояния. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — 207 с.
Павлов В. Г. Субъект преступления. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. — 318 с.
Ситковская О. Д. Психология уголовной ответственности. — М.: НОРМА, 1998. — 285 с.
Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учеб. пособие. — Харьков: УЮА, 1992. — 83 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 142—159.
Устименко В. В. Специальный субъект преступления. — Харьков: Вища шк. Изд-во при ХГУ, 1989. — 104 с.
До теми 9
Беньківський В. О. Деякі теоретичні питання вини // Держава і право / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 7. — 2000. — С. 392—396.
Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину: Монографія. — К.: Вид-во НАВС України, 1997. — 184 с.
Дагель П. С., Котов Д. П. Субъективная сторона преступления и ее установление. — Изд-во Воронежского ун-та, 1974. — 243 с.
Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Науч.-практ. изд. — К.: Юринком Интер, 1999. — С. 54—83, 106—116, 138—194.
Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. — Харьков: Вища шк., 1986. — С. 3—128.
Зелінський А. Ф., Коржанський М. Й. Корислива злочинна діяльність. — К.: Генеза, 1998. — С. 20—119.
Преступная неосторожность (уголовно-правовое и криминологическое исследование). — К.: Наук. думка, 1992. — С. 9—106.
Рарог А. И. Субъективная сторона преступления и квалификация преступлений. — М., 2001. — 134 с.
Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину. — К.: Атіка, 2002. — 144 с.
Ситковская О. Д. Аффект: криминально-психологическое исследование. — М.: Юрлитинформ, 2001. — 240 с.
Тарарухин С. А. Установление мотива и квалификация преступления. — К.: Выща шк., 1977. — 151 с.
30
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 160—189.
Якушин В. А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. — Изд-во Казанского ун-та, 1988. — 128 с.
Якушин В. А. Субъективное вменение и его значение в уголовном праве. — Тольятти: Тол ПИ, 1998. — 296 с.
До теми 10
Козлов А. П. Учение о стадиях преступления. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. — 353 с.
Назаренко Г. В., Ситникова А. И. Неоконченное преступление и его виды: Монография. — М.: Ось-89, 2003. — 160 с.
Панько К. А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву. — Воронеж, 1975. — 147 с.
Тихий В. П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матер. наук.-практ. конф. — К., 1998. — С. 261—263.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 221—234.
Цвіліховський Л. Кваліфікація дій, пов’язаних з відмовою від повторення замаху на злочин: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюл. законодавства і юрид. практики України. — 1996. – № 6. — С. 5—6.
До тем 11—12
Андрушко П., Єфремов С., Шапченко С. Концепція Закону про боротьбу з організованою злочинністю // Радянське право. — 1991. — № 9. — С. 26—31.
Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. — К.: Вища шк., 1986. — 208 с.
Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями // Вісн. Верховного Суду України. — 2001. — № 1. — С. 29—40.
Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України // Право України. — 2003. — № 9. — С. 95—99.
Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісн. прокуратури. — 2001. — № 3. — С. 28—34.
31
Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісн. прокуратури. — 2002. — № 5. — С. 37—42.
Єфремов Сергій. Різновиди організованих злочинних угруповань // Вісн. прокуратури. — 2003. — № 8. — С. 53—58.
Єфремов Сергій. Форми участі в організованій злочинній діяльності // Вісн. прокуратури. — 2003. — № 4. — С. 53—58.
Єфремов С. О., Редька А. І. Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями: Узагальнення слідчої та судової практики // Вісн. Верховного Суду України. — 2001. — № 1 (23). — С. 29—40.
Єфремов С. О., Редька А. І. Деякі питання кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою // Вісн. Верховного Суду України. — 2001. — № 4 (26). — С. 54—59.
Єфремов С. О. Встановлення обставин вчинення злочину організованою групою // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 41. — 2001. — С. 48—51.
Єфремов С. О. Криміналізація участі в організованій злочинній діяльності // Проблеми боротьби з організованою злочинністю в регіоні (на матеріалах Харківської та Полтавської областей): Зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 26—27 квіт. 1999 р. / Редкол.: В. І. Борисов (голов. ред.) та ін. — Харків: Право, 2000. — С. 78—80.
Єфремов С. О. Деякі питання кримінально-правової регламентації боротьби з організованою злочинністю // Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: Зб. наук. праць. — К.: Українська академія внутрішніх справ, 1993. — С. 88—96.
Єфремов С. О. Діяльне каяття як засіб нейтралізації діяльності організованих злочинних угруповань // Вісн. Київського нац. унту. Юрид. науки. — Вип. 42. — 2001. — С. 53—58.
Кваша О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2003. — 216 с.
Козлов А. П. Соучастие: традиции и реальность. — СПб: Юридический центр Пресс, 2001. — 362 с.
Лемешко О. М. Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину. — Харків: ФІНН, 2003. — 160 с.
Новицький Г. В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук.-практ. посібник. — К.: Вища шк., 2001. — 96 с.
32
Панченко П. Преступное попустительство: Учеб. пособие. — Иркутск, 1976. — 98 с.
Шапченко С. Д. Деякі питання тлумачення та застосування статті 28 Кримінального кодексу України // Законодавство України: Наук.-практ. коментарі. — 2002. — № 3. — С. 116—124.
Шапченко С. Д. Співучасть у злочині: постатейний коментар до розділу VІ Загальної частини Кримінального кодексу України // Законодавство України: Наук.-практ. коментарі. — 2003. — № 9. — С. 68—110.
Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. — М.: Юрид. лит., 1974. — 208 с.
До теми 13
Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. — Харьков: Право, 2000. — 128 с.
Зелинский А. Ф. Квалификация повторных преступлений. — Волгоград, 1976. — 54 с.
Кривошеин П. К. Повторность в советском уголовном праве (теор. и практ. проблемы). — К.: Вища шк., 1990. — 159 с.
Малков В. П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. — Изд-во Казанского ун-та, 1982. — 172 с.
До теми 14
Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. — Харьков: Основа, 1991. — 360 с.
Вирішення судами питань, пов’язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісн. Верховного Суду України. — 1999. — № 3. — С. 33—39.
Диденко В. П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. — К.: КВШ МВД СССР, 1984. — 72 с.
Дячук С. І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві (основні поняття, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства). — К.: Атіка, 2001. — 176 с.
Козак В. Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. — Изд-во Саратовского ун-та, 1981. — 154 с.
Лемешко О. Здійснення правомірного контролю як спеціальна обставина, що виключає кримінальну відповідальність за потурання злочину // Вісн. Академії правових наук України. — 2000. — № 3 (22). — С. 217—222.
33
Орехов В. В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003. — 217 с.
Тишкевич И. С. Условия и пределы необходимой обороны. — М.: Юрид. лит., 1969. — 189 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. – С. 190 – 220.
Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 40. — Ст. 338.
Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 // Постанови... – С. 43—45.
До теми 15
Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Общая часть: Курс лекций. — Одесса: АТ «Бахва», 1998. — 192 с.
Беньківський В. Кримінальна відповідальність — результативна оцінка діяння особи // Закон і бізнес. — 1999. — 27 січня. — С. 12.
Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. — М.: Юрид. лит., 1963. — 275 с.
Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину. — К.: Вид-во НАВС України, 1997. — 184 с.
Соловій Я. Щодо визначення меж кримінальної відповідальності // Право України. — 1995. — № 12. — С. 52—54.
Чистяков А. А. Уголовная ответственность и механизм ее основания: Монография. — М.: ЮНИТИ—ДАНА, Закон и право, 2002. — 275 с.
Юриста О. Динаміка правоохоронних відносин // Право України. — 2001. — № 2. — С. 31—34.
Яценко С. С. Інститут кримінальної відповідальності в новому Кримінальному кодексі України та інших нормативно-правових актах: аспект узгодженості // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків) 25—26 жовт. 2001 р. — Київ—Харків: Юрінком Інтер, 2002. — С. 43—46.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо
34
офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 р. // Офіц. вісн. України. — 1999. — № 44. — Ст. 2193.
До теми 16
Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності. – К.: Атіка, 2004. – 296 с.
Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. — К.: Наук. думка, 1987. — 183 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Часть Общая. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 341—377.
Про застосування амністії в Україні: Закон України від 1 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 48. — Ст. 263; 2000. — № 35. — Ст. 281.
Про амністію: Закон України від 5 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 182.
Про амністію: Закон України від 11 липня 2003 р. // Офіц. вісн. України. — 2003. — № 33. — Ст. 1783.
До теми 17
Зелинский А. Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. — Харьков: Вища шк., 1986. — С. 129—150.
Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. — М.: Изд-во НОРМА, 2002. – 304 с.
Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. Аксиологические аспекты. – Изд-во Ленинградского ун-та, 1976. — 135 с.
Полубинская С. В. Цели уголовного наказания. — М.: Наука, 1990. — С. 6—26, 87—94, 123—129.
Уголовное наказание. — Киев—Донецк, 1997. — С. 4—119, 288—312.
Уголовный закон. Опыт теоретического моделирования. — М.: Наука, 1987. — С. 139—143.
Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посібник. — К.: АртЕк, 1997. — С. 103—156.
До теми 18
Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание. — Минск: Вышэйшая шк., 1976. — С. 160—383.
35
Вознюк В. Практика вирішення Конституційним Судом України деяких проблем щодо захисту прав і свобод людини згідно з чинним Кримінальним кодексом України // Вісн. Конституційного Суду України. — 2000. — № 5 — С. 72—78.
Костицький В. Проблеми смертної кари в Україні // Право України. — 1997. — № 3. — С. 26—29.
Лихова С. Я. Окремі види покарань за чинним КК України у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини // Вісн. Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 42. — 2002. — С. 59—65.
Лихова С. Я. Актуальні питання щодо системи покарань у КК України у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини // Держава і право / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 11. — 2001. — С. 441—444.
Маляренко В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. — К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003. — С. 48—76.
Практика застосування судами конфіскації майна // Вісн. Верховного Суду України. — 2000. — № 3. — С. 13—22.
Старков О. В., Милюков С. Ф. Наказание: уголовно-правовой и криминологический анализ. — СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. — 461 с.
Тютюгин В. И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по советскому уголовному праву. — Харьков: Вища шк., 1982. — 145 с.
Уголовное наказание. — Киев—Донецк, 1997. — С. 120—159.
Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (спеціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів): Навч. посібник. — К.: АртЕк, 1997. — С. 60—102.
Шапченко С. Д. Скасування смертної кари: проблем побільшало // Юридичний вісник України. — 2000. — 17—23 серпня. — С. 25—29.
Яценко С. С. Виправні роботи як вид покарання: конституційний та міжнародно-правовий аспекти // Проблеми державного будівництва в Україні. Вип. 7 «Актуальні проблеми вдосконалення національного законодавства України.» Матер. наук.-практ. конф., присвяченої 10-й річниці незалежності України, 25—26 квітня 2001 р. / Міжнар. ін-т лінгвістики і права. — К.: Правові джерела, 2001. — С. 97—101.
Яценко С. С. Конституційний та міжнародно-правовий аспекти видів покарань, що характеризуються виправно-трудовим впливом
36
на засуджених // Матер. наук. конф. «Конституція України — основа модернізації держави та суспільства», 21—22 черв. 2001 р., Харків. — Харків: Право, 2001. — С. 307—309.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 1901 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару, від 29 грудня 1999 р. № 11-рп/99 // Офіц. вісн. України. — 2000. — № 4. — Ст. 126.
Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 р. № 275 // Офіц. вісн. України. — 2003. — № 52. Ч. 2. — Ст. 2898.
Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Затверджена наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерством внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 р. № 270/1560 // Там само. — 2004. — № 2. — Ч. 2. — Ст. 90.
Про практику направлення військовослужбовців, які вчинили злочини, в дисциплінарний батальйон: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 грудня 1996 р. – Постанови... – С. 57–59.
До теми 19
Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища шк., 1980. — 216 с.
Маляренко В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. — К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003. — С. 77—128.
Мясников О. А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательстве и судебной практике. — М.: Юрлитинформ, 2002. — 240 с.
Становский М. Н. Назначение наказания. – СПб.: Юридический центр Пресс, 1999. — 480 с.
Уголовное наказание. — Киев—Донецк, 1997. — С. 162—246.
Яценко С. С. Каяття // Юридична енциклопедія. — Т. 3: К—М. — К.: Укр. енциклопедія, 2001. — С. 69.
Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 // Постанови... – С. 46–56.
37
До теми 20
Скибицкий В. В. Умовне засудження за законодавством Української РСР. — К.: Наук. думка, 1971. — 132 с.