Материал: М_кроб_олог_я КЛ

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

При зберіганні охолодженого м'яса при температурі нижче 5°С склад його мікрофлори змінюється і стає більш однорідним. Мезофільні бактерії припиняють розмножуватися, розвиваються тільки психротрофні мікроорганізми.

При гнилісному псуванні м'яса змінюються його колір (стає сірим), воно втрачає пружність, ослизнюється, розм'якшується, має неприємний запах, який посилюється у міру поглиблення процесу. Проходить розкладання білкових речовин, гідролітичний процес з наступним перетворенням жирних кислот.

Окрім змін хімічного складу органолептичних властивостей під впливом мікроорганізмів проходять мікроструктури! зміни м'яса: лізис ядер клітин, деструкція сполучної тканини, а також порушен­ня цілості м'язових волокон.

Пліснявіння охолодженого м'яса виникає звичайно при підви-щенній вологості повітря в камері зберігання. Оптимальними умо­вами зберігання охолодженого м'яса вважається температура до -2°С та 85-90% відносна волога повітря, але навіть у таких умовах м'ясо зберігається 3-5 тижнів. Для подовження строку зберігання охолодженого м'яса можна використовувати допоміжні способи впливу на мікроорганізми: підвищення вмісту в атмосфері СО2, уль­трафіолетового опромінювання та озонування камер зберігання, обробку м'яса антибіотиками.

Для тривалого зберігання м'ясо заморожують. У процесі замо­рожування мікроби відмирають повільно, а деякі (в тому числі ток-синоутворюючі) протягом тривалого часу зберігаються живими. Роз­морожувати м'ясо слід перед використанням, тому що на розморо­женому м'ясі мікроорганізми розмножуються інтенсивніше, ніж на м'ясі, що не піддавалося заморожуванню.

Бактеріологічне дослідження м'яса та м'ясопродуктів проводять при підозрі на недоброякісність сировини, при порушенні санітар­но-гігієнічного і температурного режимів технологій виготовлення або сумнівних органолептичних показниках готового продукту.

Важливе значення має якість замороженою м'яса, яке перед вико­ристанням у виробництві ковбас розморожують. Санітарний стан роз­мороженого м'яса, призначеного для переробки на ковбаси, залежить від інтенсивності його обсіменіння мікробами перед заморожуван­ням і режимів дефростації. При розмножуванні створюються сприят­ливі умови для розвитку мікрофлори у сировині і тому необхідно чітко дотримуватися встановлених режимів, не допускаючи їх порушення.

У випадку розморожування в повітряному середовищі вміст мікроорганізмів на поверхні м'яса збільшується у 17-20 разів.

Теплова обробка варених та варено-копчених виробів прово­диться при температурі в камері 75-80°С. Такий режим гарантує загибель переважної частини мікроорганізмів, у тому числі бактерій кишкової групи та її ентеропатогенних штамів. Тому у готових варе­них, варено-копчених і напівкопчених ковбасах, як правило, вияв­ляються тільки спорові форми мікроорганізмів.

3. Мікробіологічне дослідження м'яса риби

М'ясо риби за хімічним складом наближається до м'яса тепло­кровних тварин. У ньому також міститься значна кількість білкових речовин, жиру, води. М'ясо риби має пухку консистенцію, тому що в м'язах менше сполучної тканини, що сприяє розповсюдженню мікро­організмів в тілі риби.

Свіжа риба - продукт, який інтенсивно пошкоджується, тому після виловлення її необхідно охолоджувати (часто використову­ють лід); який за вмістом мікроорганізмів повинен збігатися з са­нітарними нормами.

В охолодженому стані рибу вдається зберігати лише декілька днів, псування її настає тим швидше, чим вище тем­пература зберігання і більше на поверхні риби міститься бактерій.

Для більш тривалого зберігання рибу заморожують або підда­ють солінню, в'яленню, копченню, маринуванню; виготовляють банкові консерви.

Заморожена риба довгий час (декілька місяців) може зберіга­тися без помітного зниження якості (-12; -15°С).

У процесі заморожування риби мікроорганізми гинуть, але деякі виживають. Одні з них у процесі зберігання замороженої риби по­ступово відмирають, інші протягом тривалого часу зберігаються життєздатними. При розморожуванні, особливо повільному, відбу­вається загибель деяких мікробів, однак збережені мікроби почина­ють інтенсивно розмножуватися на розмороженій рибі. У зв'язку з цим розморожувати продукт слід перед вживанням. Розморожена риба псується інтенсивніше, ніж незаморожена.

Сушена та в'ялена риба - харчовий продукт, який зберігається протягом тривалого часу. У процесі видалення води з риби створю­ються несприятливі умови для розвитку мікробів. Консервуюча дія солі має місце при в'яленні рибі. Деякі мікроорганізми довгий час перебувають на поверхні рибної продукції в анабіотичному стані. При підвищенні вологості продукту та сприятливій температурі вони розвиваються та викликають його псування.

Контрольні питання

  1. Мікробіологія молока і молочних продуктів.

  2. Склад мікрофлори свіжого молока.

  3. Фази розвитку мікроорганізмів у молоці.

  4. Збудники молока мікробного походження, характеристика їх, заходи попередження.

  5. Мікрофлора кисломолочних продуктів.

  6. Мікробіологія м'яса і м'ясних виробів.

  7. Джерела мікрофлори м'ясопродуктів.

  8. Мікрофлора м'ясних виробів.

  9. Мікробіологія риби.

10. Залежність кількісного та якісного складу мікроорганізму.

Тема 9. Основи санітарії та гігієни в харчовій промисловості

ПЛАН

  1. Санітарно-гігієнічні вимоги до плану та устаткування під­приємств продовольчої торгівлі.

  2. Гігієна повітря виробничих приміщень.

  3. Санітарно-гігієнічні вимоги до торговельного процесу.

  4. Особиста гігієна персоналу.

1. Санітарно-гігієнічні вимоги до плану та устаткування підприємств продовольчої торгівлі

Метою мікробіологічного контролю є виявлення шляхів проник­нення сторонніх мікроорганізмів при виробництві, зберіганні, реа­лізації та транспортуванні харчових продуктів. Для цього здійснюєть­ся низка профілактичних заходів, контроль технологічних процесів, а також активне їх знищення шляхом дезінфекції.

Санітарні вимоги мають основну мету - звести до мінімуму мікробіологічне обсіменіння харчових продуктів, можливість виник­нення харчових захворювань, а також попадання в продукти харчу­вання шкідливих для здоров'я органічних і неорганічних речовин.

Продовольчі цехи (наприклад, підприємства молочної промис­ловості) знаходяться в спорудах окремо від побутових приміщень. Для підприємств виробництва продовольчих товарів може бути ре­комендовано будівництво одноповерхових виробничих корпусів.

Розподіл виробничих цехів повинен забезпечити перебіг тех­нологічних процесів; технологічних комунікацій - найбільш скоро­чені та прямі потоки сировини та готової продукції.

Платформи або приміщення для прийому сировини повинні бути оснащені кронштейнами та шлангами (для перекачки молока).

Шланги для відкачки молока з фляг або через люк цистерни повинні закінчуватися наконечником з нержавіючої сталі довжиною 80-100 см. Для відкачки молока з цистерн слід використовувати шлан­ги з накидною гайкою, що з'єднується вхідним патрубком цистерни.

Цехи по виробництву дитячої молочної продукції повинні бути розташовані в ізольованих від основного виробництва приміщеннях.

Підготовка і зберігання сировини та матеріалів, харчових ком­понентів також повинні вироблятися в окремих приміщеннях.

Для укладання харчових продуктів повинні бути передбачені піддони, стелажі, контейнери.

Стелі основних та допоміжних приміщень повинні бути пофар­бовані водоемульсійною фарбою або побілені.

У цехах, де підлоги забруднені жирами, їх слід промивати га­рячими лужними розчинами, а потім обробляти дезінфікуючим роз­чином 0,5% хлорного вапна.

2. Гігієна повітря виробничих приміщень

Повітря е сприятливим середовищем для розвитку мікроор­ганізмів. У ньому небагато органічних речовин, вологи, крім того, сонячні промені чинять бактерицидну дію на мікроби. Тому мікро­флора повітря не є постійною. Через повітря (аерогенним шляхом) можливе розповсюдження збудників інфекційних захворювань лю­дини та тварин. Повітря може бути джерелом обсіменіння мікроба­ми харчових продуктів. Для профілактики аеробних інфекцій та змен­шення мікробного обсіменіння повітря закритих приміщень прово­дять дезінфекцію.

Санітарний стан повітря житлових приміщень, а також промис­лових цехів м'ясної та молочної промисловості оцінюють за допо­могою мікробіологічних показників (за двома показниками):

  1. загальна кількість мікроорганізмів;

  2. кількість санітарно-показникових стрептококів.

У молочній промисловості санітарний стан повітря виробни­чих приміщень оцінюють за двома мікробіологічними показниками: загальна кількість бактерій (мікрококи, сарцини, паличкоподібні) і кількість пліснявих грибів та дріжджів, які сідають на поверхню м'я-сопептонного та суслового агару в чашках Петрі за 5 хв. Облік ви­рощених колоній мікроорганізмів проводять на 100 см2 поверхні чашки Петрі з густин питомим середовищем. Залежно від кількості колоній мікроорганізмів санітарний стан повітря виробничих при­міщень оцінюють за чотирибальною шкалою (відмінно, добре, по­середньо та погано).

Наприклад, коли загальна кількість бактерій в повітрі не пере­вищує 50, плісняві гриби та дріжджі не виявлені, то санітарний стан повітря в цехах молочноконсервної промисловості оцінюють на «добре».

3. Санітарно-гігієнічні вимоги до торговельного процесу

Мета санітарно-гігієнічних вимог до підприємств торгівлі та гро­мадського харчування:

  1. зменшити до мінімуму мікробну обсіменінність харчових про­дуктів;

  2. зменшити можливість попадання в продукти шкідливих там отруйних речовин.

При проектуванні продовольчих магазинів користуються чин­ними будівельними нормами та правилами.

Ділянку для будівництва обирають з умовою віддалення від місця забруднення навколишнього середовища (звалищ, свинарників).

Господарський двір повинен мати сміттєзбиральник, приміщення для прийому та зберігання тари. Прибирання території" проводять що­денно. Магазини повинні мати припливно-витяжну вентиляцію.

До об'єктів санітарно-гігієнічного контролю відносять обладнан­ня і апаратуру, посуд і інвентар торговельного виробництва, а також руки та спецодяг виробничого персоналу, воду, повітря, допоміжні матеріали виробництва.

При контролі вказаних об'єктів визначають загальне число бак­терій та наявність кишкової палички в 1 мл змиву.

До основних показників оцінки результатів дослідження належить наявність бактерій групи кишкових паличок, при знаходженні яких об'єкт вважається забрудненим незалежно від загальної кількості бактерій.

При відсутності кишкових паличок в 1 мл змиву чистоту об'єк­та оцінюють за загальною кількістю бактерій.

При дослідженні води визначають колі-титр (колі-індекс) та мікроб­не число.

Усі сфери виробництва досліджують перш за все на загальну кількість бактерій та наявність групи кишкових паличок.

Загальна кількість бактерій визначається шляхом висівання 1 мл змиву в стерильні чашки Петрі з наступним заливанням розплавле­ним та остудженим до 45°С МПА.

Наявність бактерій групи кишкових паличок визначають за зброджуванням у рідкому середовищі Кесслера при висіванні 1 мл змиву або за допомогою індикаторних папірців. Присутність бактерій цієї групи є показником незадовільного санітарного стану об'єкта.

Коли аналізують декілька однорідних предметів (пляшок, капсулей), тоді змивання роблять з 10 предметів.

Для встановлення причин виникнення дефектів продукції облад­нання та апаратуру досліджують на наявність збудників цих дефектів: термостійких молочнокислих паличок, дріжджів, оцтовокислих бактерій.

4. Особиста гігієна персоналу

Працівники підлягають обов'язковому медичному огляду. Ко­жен співробітник повинен мати санітарно-медичну книжку. Праців­ники, що не пройшли своєчасно медичний огляд, до роботи не до­пускаються. Персонал повинен бути забезпечений форменим одя­гом, який відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Торговельне підприємство повинно мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал та санітарні книжки працівників, а також книгу відгуків та пропозицій.

Продовольчі товари повинні мати відповідні документи: товар­но-транспортні накладні, прибутково-видаткові накладні, сертифі­кат якості, рахунки-фактури.

Якість, упаковування, маркування, транспортування, умови зберігання повинні відповідати стандартам та технічним умовам.

Санітарно-гігієнічний контроль персоналу включає контроль особистої гігієни. Перед роботою стерильним ватним або марле­вим тампоном беруть змиви з рук працівників: з долоней, тильної поверхні, з-під нігтів та поміж пальцями обох рук.

Тампон у процесі змивання опускають у пробірку з 10 мл сте­рильної води. Після ретельного збовтування вмісту пробірки роб­лять сівбу 1 мл змиву в 5 мл середовища Кесслера.

Контрольні питання

  1. Мета санітарних вимог до підприємств торгівлі?

  2. Особливості в плануванні складської групи приміщень.

  3. Дайте визначення поняття «санітарний режим».

  4. З якою метою складається план санітарного режиму і що в ньому передбачається?

  5. Які санітарні вимоги ставляться до обладнання торговель­ного підприємства і його території?

  6. Які санітарні вимоги ставляться до транспортування, приймання та зберігання продовольчих товарів?

  7. Які санітарні вимоги ставляться до торгівлі в магазинах, ятках, кіосках тощо?

  8. Які групи товарів відповідають вимогам стандартів, які заборонено до реалізації?

  9. Які санітарні вимоги ставляться до швидкопсувних і нерозфасованих товарів?

  1. З якою метою проводиться медичний огляд працівників торговельного підприємства і що передбачає особиста гігієна?

  2. Які хвороби перешкоджають працювати з продовольчими товарами?

ЛІТЕРАТУРА

  1. Асонов Н.Р. Микробиология. - М.: Колос, 1997. - 352 с.

  1. Асонов Н.Р. Практикум по микробиологии. – М.: Агропромиздат, 1988. - 155 с.

  1. Воробьева Л.И. Промышленная Микробиология. - М.: Изд-воМГУ, 1989.-294с.

  2. Мудрецова-Висс К.А. Микробиология. - М.: Зкономика, 1985. - 256 с.

  3. Нецепляев С.В. Лабораторний практикум по микробиоло­ гии пищевых продуктов животного происхождения / С.В. Нецепля­ев, А.И. Панкратов. - М.: Агропромиздат, 1996. - 123 с.

Источник: https://studfile.net/preview/16530806/