КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
ТЕМА: Моніторинг завантаження
сервера за допомогою термінального доступу
ВИКОНАВЕЦЬ Пивоваров Юрій Сергійович
КЕРІВНИК Шаповал Олександр Миколайович
Кваліфікаційна робота бакалавра: 27 зображеть., 1 таблиця, 3 додатки, 10 джерел.
Метою дослідження є можливість віддаленого моніторингу завантаження сервера за допомогою термінального доступу. А також віддалене адміністрування та моніторинг сервера за допомогою вбудованих та спеціальних засобів.
При виконанні роботи були розглянуті існуючі технології моніторингу сервера, були розглянуті серверні операційні системи із засобами моніторингу і для практичної реалізації було обрано Windows Server 2003. На якому були встановленні потрібні служби і програмні додатки: File Server, Domain Controller Active Directory, Terminal Server, програми моніторингу.
Результатом даної кваліфікаційної роботи є практична розробка
інформаційної мережі з використанням термінального доступу до сервера з
подальшим моніторингом його завантаження.
ЛОМ - локальна обчислювальна мережа.
ОП - оперативна пам'ять.
ОС - операційна система.
ПК - персональний комп’ютер.
ЦП - центральний процесор.
GUI (Graphical user interface) - графічний інтерфейс користувача.(High-Level Data Link Control) - високорівневий протокол управління каналом передачі даних.
ICA (Independent Computing Architecture) - закритий протокол для сервера.
IP (Internet Protocol) - між мережевий протокол.
LCP (Link Control Protocol) - протокол управління з’єднання.
NCP (Network Control Protocol) - мережевий протокол.
OSI (Open Systems Interconnection) - модель взаємодії відкритих систем.
PPP (Point-to-Point Protocol) - протокол точка-точка.
RDP (Remote Desktop Protocol) - протокол віддаленого робочого стола
RFB (remote framebuffer) - протокол віддаленого доступу.
SNMP (Simple Network Management Protocol) - простий протокол керування мережею.
TCO (Total Cost Ownership) - загально вартість володіння.
VMM (Virtual Machine Monitor) - монітор віртуальних
машин/
Зміст
Анотація
Список скорочень
Вступ
Розділ 1. Концептуально-теоретичні основи побудови систем відеоконференцзв’язку
1.1 Поняття та області застосування відеоконференцзв’язку
1.2 Класифікація відео конференцій
1.3 Стандарти телеконференцій
1.4 Основні компоненти систем телеконференцзв’язку
1.5 Структура мереж відеоконференцзв’язку
1.6 Програмне забезпечення відеоконференцій
Серед інших програм можна назвати: CіneVіdeo/Dіrect, Connectіx VіdeoPhone, VDOPhone Іnternet.
1.7 Технологія організації відеоконференцій
Розділ 2. Аналіз існуючих технологій побудови відеоконференцзв’язку
2.1 Рекомендація H.320
2.1.1 Архітектура H.320
2.1.2 Режими роботи рекомендації H.320
2.2 Рекомендація H.323
2.2.1 Призначення H.323
2.2.2 Архітектура рекомендації H.323
2.2.3 Організація обміну інформацією в рекомендаціях H.323
2.2.3 Стек протоколів Н.323-систем
2.2.4 Переваги та недоліки рекомендації Н.323
2.3 Рекомендація H.324
2.3.1 Призначення рекомендації Н.323
2.3.2 Архітектура рекомендації Н.323
2.3.3 Мультиплексування. Аудіо - та відеоканали рекомендації Н.323
2.3.4 Канали передачі даних. Групові конференції
Розділ 3. Практична реалізація термінального доступу до сервера та використання програмних додатків для його моніторингу
3.1 Встановлення та налаштування Windows Server 2003
3.2 Настройка термінального доступу до сервера
3.3 Порівняння існуючих систем віддаленого доступу з термінальним доступом
Висновки
Список використаної літератури
Актуальність роботи. В наш час все більшого застосування набирають інформаційні мережі, в підрозділах автоматизації це актуальне питання. Комп’ютерні мережі з наявністю сервера мають необхідність в його моніторингу завантаження.
Моніторинг серверів на сьогодні - одна з найважливіших складових роботи системного адміністратора. І чим більше підрозділ автоматизації, чим більше службових осіб він обслуговує, тим моніторинг серверів підрозділу критичніше.
В роботі розглядається термінальний доступ до сервера, за допомогою якого здійснюється його завантаження. Так як продуктивність роботи автоматизованих місць залежить від сервера, а його збої чи відмова може призвести до виходу з ладу всієї системи. Тому стан сервера завжди потрібно тримати під контролем.
Практично реалізований термінальний доcтуп сервера з операційною системою Windows Server 2003, та здійснений віддалений моніторинг завантаження сервера.
Об’єкт дослідження: інформаційна мережа з термінальним доступом до сервера.
Предмет дослідження: моніторинг завантаження сервера.
Метою дослідження: підвищення ефективності роботи сервера, шляхом його моніторинга завантаження.
Завдання:
1. Проаналізувати існуючі технології моніторингу завантаження серверу.
2. Дослідити технологію термінального доступу до сервера та засоби його моніторингу.
. Практична реалізувати термінальний доступ до сервера
з використанням програмних додатків для його моніторингу.
Відеоконференцзв’язок - це процес використання електронних каналів зв'язку для організації спілкування між двома і більше групами учасників. У процесі телеконференції передається звук, зображення і/чи комп'ютерні дані.
Стандартні засоби зв'язку, такі як телефон, факс, електронна пошта вже не можуть задовольнити зрослі потреби користувачів. У багатьох відносинах більш ефективне спілкування виникає тоді, коли можна бачити і чути співрозмовника, спостерігати його реакцію. Саме такий характер спілкування забезпечують відеоконференцзв'язок.
Особливий інтерес в цьому плані викликають відеоконференції. Оскільки, згідно з дослідженнями, при телефонній розмові передається лише 10% інформації, а у випадку, коли можна стежити за жестикуляцією і мімікою співрозмовника, коефіцієнт передачі інформації досягає 60%.
Менеджери компаній, що уже використовує відеоконференції, вважають, що системи відеоконференцій різко скорочують тимчасові і фінансові витрати на відрядження їхніх співробітників і роблять проведені наради більш продуктивними.
Розглянемо, у яких областях людської діяльності найчастіше знаходять застосування телеконференції.
· Діяльність владних структур. Широко використовується практика селекторних нарад (аудіоконференцій). Значно розширюють можливості спілкування начальників і підлеглих, вироблення і прийняття спільних рішень, затвердження документів, відеоконференції.
· Бізнес-використання - спільна робота декількох користувачів з документами і додатками в складі групи, корпоративної мережі чи при використанні віддаленого доступу з домашніх офісів. Даний спосіб знаходить все більш широке застосування через збільшення числа компаній, робочі місця співробітників, яких розташовуються за місцем проживання, створення віртуальних офісів допомагає заощадити істотні кошти на оренді приміщень, оплаті рахунків за електроенергію. Дозволяє оперативно проводити наради, дискусії й експертизи; знизити витрати, пов'язані з відрядженнями співробітників; проводити дистанційне навчання персоналу. Крім того, відпадає необхідність збирати співробітників в одному місці для спільної роботи над договором чи проектом.
· Телемедицина. Даний напрямок широко обговорюється у зв’язку з тим, що цей напрямок надає можливості для консультацій (консиліумів) за участі висококваліфікованих лікарів у віддалених місцях без необхідності їх фізичної присутності.
· Дистанційне навчання. Сьогодні засоби відеоконференцій поступово впроваджуються у сферу навчання. Це дозволяє не просто прослухати і побачити лекцію відомого викладача, що знаходиться в іншому місці земної кулі, але і, використовуючи можливості відеоконференцій, здійснювати інтерактивне спілкування. Існують спеціальні програмні продукти, що дозволяють будувати карти навчальних курсів, спільно використовувати інформаційні ресурси, проводити відеоконференції, здійснювати тестування й оцінювання студентів, наприклад: WebCT, Іnteractіve Learnіng Network, The Іnternet Classroom Assіstant, The Learnіng Manager (TLM) та ін.
· Системи відеоспостереження. Даний спосіб дозволяє вести постійний відеомоніторинг технологічних процесів, може застосовуватися як охоронні системи із широкими можливостями дистанційного керування й архівації відео.
· Особисте спілкування у відеоконференціях (наприклад, Інтернет-відеоконференціях) широко використовується приватними особами. Це може бути діалогом (відеодіалогом), або ж спілкуванням більшої кількості осіб.
Якщо звернутися до історії, то перший відеотелефон був створений у 1964 американською компанією AT&T. Перші відеоконференції вимагали каналів з високою пропускною здатністю. Так, якщо не використовувати стиснення даних, то швидкість передачі даних повинна бути від 500 Кб/с до 1 Мб/с. Тому в 70-і роки тільки великі транснаціональні компанії, урядові організації могли дозволити собі використання відеозв'язку.
З тих пір у технології й індустрії відбулися революційні зміни. У наш час устаткування для проведення відеоконференцій і канали доступні сьогодні за розумною ціною. Багато компаній мають власні канали і мережі передачі даних. Вимоги до ширини смуги пропущення каналів значно знизилися. Постійна конкуренція між компаніями змушує їх безупинно поліпшувати якість устаткування і, у той же час, приводить до неухильного зниження цін.
Серед основних переваг відеоконференцій вказують:
· Можливість більш частого спілкування з колегами і партнерами, постачальниками і замовниками, не залишаючи робоче місце.
· Можливість бути одночасно в декількох місцях.
· Прискорення процесів прийняття рішень, можливість негайного обговорення й ухвалення рішення по невідкладних проблемах.
· Можливість приймати більш обґрунтовані рішення за рахунок залучення, при необхідності, додаткових експертів.
· Заощадження часу і ресурсів, підвищення ефективності роботи.
Протягом останніх десяти років сфера відеоконференцзв'язку демонструє стрімке зростання. Сучасне обладнання відеозв'язку забезпечує високоякісні зображення і звук, володіє функціональними можливостями, про які кілька років тому можна було лише мріяти.
Всі відеоконференції можна прокласифікувати:
· По використовуваному виду зв'язку:
· Аудіо - передбачають спілкування за допомогою голосу;
· Відео - передбачають передачу як аудіо-інформайції, так і відеозображень учасників;
· Документальні - передбачають передачу окрім аудіо - та відео - інформації обмін даними (документами) між учасниками.
· По топології:
· "Крапка-крапка" - дозволяють спілкуватися двом користувачам чи групам користувачів;
· "Один-до-багатьох" - дозволяють одній особі виступати перед аудиторією слухачів;
· "Багато-до-багатьох" (багатокрапкові) - забезпечують одночасний зв'язок між великою кількістю учасників, проте вимагають наявності спеціалізованого пристрою - сервера керування багатокрапковими сеансами (MCU).
Багатокрапкові сеанси зв'язку можуть проводитися в двох основних режимах: "активація по голосу" та "постійна присутність".
· По способу проведення та використовуваному устаткуванню:
· Студійні - до цієї групи відносяться системи вищого класу, реалізовані апаратними засобами. Вони вимагають високошвидкісні лінії зв'язку і чітку регламентацію сеансів. Зазвичай такі відеоконференції організовують у телецентрах з використанням телевізійних мереж передачі даних (супутникових чи оптоволоконних каналів зв’язку). Для їхнього створення використовуеться висококласне спеціалізоване телеустаткування (студійні камери, звукове і контрольне устаткування, монітори). Типовим прикладом подібних відеоконференцій є телемости;
· Групові - використовуються для ефективного спілкування великих і середніх груп користувачів при спільній роботі над проектом, для проведення дискусій і виступів, на яких учасник не може бути присутнім особисто.
Для їхньої реалізації застосовуються як апаратні, так і програмно-апаратні рішення, що, як правило, вимагають використання спеціального устаткування (високоякісні відеокамери, пристрої аудіозв’язку з HіFі-якістю звуку і повноекранне відео, більш якісні, чим звичайні споживчі, монітори) і наявності ліній ІSDN чи ЛОМ. Завдяки високій якості сигналу можна здійснювати обмін і перегляд документів, групову роботу з додатками;
· Персональні (настільні) - зазвичай використовуються для неформального спілкування між двома особами (або більшою кількістю осіб), інтерактивного обміну інформацією, групової роботи з додатками. Відрізняються невисокою вартістю обладнання. Для проведення такої конференції необхідним устаткуванням є: персональный комп'ютер зі звуковою платою, мікрофон, навушники чи динаміки, пристрій введення зображення (камера і кодек), плата підключення до каналу передачі інформації. Крім цього, необхідно встановити спеціальне програмне забезпечення. Ці відеоконференції можуть бути організовані як із застосуванням сервера керування багатокрапковими сеансами (MCU), так і без нього, з використанням лише термінального устаткування і відповідних каналів зв'язку між абонентами. Як канал зв’язку може використовуватися аналогова телефонна мережа (АТМ) для підключення до глобальної мережі, локальна мережа.
По середовищу передачі інформації:
· Проведені через КТМЗК;
· Проведені через ISDN;
· Проведені через Інтернет;
· Проведені через локальні мережі (у т. ч. АТМ).
· По режиму спілкування:
· Реального часу;
· Відкладені (наприклад, система телеконференцій Інтернет).
· По характеру використання:
· Виробничі;
· Медицинські;
· Наукові;
· Навчальні;
· Інші.
До основних страндартів, що описують вимоги до організації телеконференцій відносяться стандарти ITU:
· Н.320 - відеотелефонія в вузькополосних цифрових мережах з комутацією каналів (вузькополосна ІSDN, Swіtched 56 та інші);
· Н.321 - відеотелефонія в широкополосних цифрових мережах з комутацією каналів (широкополосна ІSDN, ATM-технології);
· Н.322 - відеотелефонія в цифрових ІP-мережах з комутацією пакетів з гарантованою якістю обслуговування (ЛОМ);
· Н.323 - відеотелефонія в цифрових ІP-мережах з комутацією пакетів і негарантованою якістю обслуговування (ЛОМ, Інтернет);
· Н.324 - відеотелефонія в аналогових мережах з комутацією каналів (аналогові телефонні мережі загального користування).
Кожний зі стандартів сімейства Н.32х містить у собі набір алгоритмів кодування чи стиснення звуку і зображення, протоколів роботи з даними і керуючих протоколів. Наприклад, на "Структура стандарту H.320" (Мал.1.1.) показано структуру стандарту Н.320.