Материал: mtg_theme 3

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Тема 3. Криві на поверхні еліпсоїда

Через точку А та нормаль в точці С проведемо площину. Поскільки в цій площині буде лежати хорда АВ,

то площина пройде через В. На рис. 3.6 переріз цією площиною поверхні еліпсоїда показано кривою AcCcB .

Очевидно, ця площина буде площиною прямого нормального перерізу із точки С на точки А і В. Оскільки точка

С розташована на північ від А, то прямий нормальний переріз в А, що з’єднує цю точку з С , зобразиться

кривою AaC , яка буде розташовуватись на поверхні еліпсоїда південіше, ніж обернений переріз CcA .

Аналогічно, оскільки точка В розташована на північ від С, то прямий нормальний переріз в В, що з’єднує точки

В і С, зобразиться кривою BbC , яка буде розташована північніше нормального перерізу CcB . З’єднавши хордами точки А і С та С і В, знайдемо на цих хордах середні точки і в них проведемо нормалі до поверхні еліпсоїда (нехай перетини цих нормалей з поверхнею еліпсоїда будуть відповідно в D і E).

Проведемо нормальну площину в D через А і в той же час через точку С. На поверхні еліпсоїда отримаємо криву AdDdC , що буде мати нормаль в точці D. Аналогічно отримаємо криву CcEeB , що має нормаль в точці E. Очевидно, прямий нормальний переріз в А, що з’єднує цю точку з D, зобразиться кривою

AaD ; прямий нормальний переріз в С, що з’єднує цю точку з D, зобразиться кривою CcD ; прямий нормальний переріз в В, що з’єднує цю точку з Е, зобразиться кривою BbE , а прямий нормальний переріз в С,

що з’єднує цю точку з Е, зобразиться кривою CcE . З’єднавши послідовно хордами А і D, D і С, C і E, E і B,

проводимо нормалі до поверхні еліпсоїда в серединах цих хорд і відмічаємо точки F, G, H, J перетину цих нормалей з поверхнею еліпсоїда. Подальші дії аналогічні вище наведеному.

Якщо представити собі продовження цього процесу до нескінченності, то в границі нього ми прийдемо до елементарних хорд, кінці яких дадуть на поверхні еліпсоїда неперервну криву, що розташована між точками

А і В . При цьому площина, що проходить через нормаль до еліпсоїда, яка проведена із середини деякої елементарної хорди і через саму хорду, перетвориться в стичну площину отриманої кривої в точці, що відповідає середині даної хорди. Тому побудовані точки утворять неперервну криву AFDGCHEJB , яка і буде геодезичною лінією між А і В , оскільки виконана умова, що визначає геодезичну лінію: в кожній точці її нормаль до поверхні буде лежати в стичній площині кривої.

З достатньою точністю можна прийняти, що при азимутах, не близьких до 90 або 2700 , нормальний переріз, що проходить через нормаль до поверхні еліпсоїда, яка проведена із середини хорди А і В, ділить кути між взаємними нормальними перерізами навпіл. Оскільки переріз AcCcB (рис. 3.6) ділить навпіл кути при А і В між кривими AaB і BbA , переріз AdDdC ділить навпіл кути при А і С між кривими AaC і AcC , то скористаємось вказаною властивістю кривих на поверхні еліпсоїда для виводу кута між геодезичною лінією і прямим нормальним перерізом. Якщо - кут між взаємними нормальними перерізами в точці А, тобто між кривими AaB і BbA , то - кут першого елемента геодезичної лінії в А з прямим нормальним перерізом на В,

тобто з кривою AaB (рис. 3.7).

B

b

Рис. 3.7. Кути між нормальними перерізами та геодезичною лінією.

a

A

Будемо мати такі кути між кривими:

Тема 3. Криві на поверхні еліпсоїда

AcC

i

AaB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AcC

 

 

AaC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AdD

 

i

AaC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AdD

i

AaB .....................

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

8

 

AdD

 

i

AaD

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AdD

 

i

AfD

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AfD i

AaB

 

 

 

 

 

 

.....................

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

8

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тощо.

По аналогії з вище наведеним процесом утворення кутів між кривими, в границі кут між кривою AaB та першим елементом геодезичної лінії в А буде:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...,

 

 

 

8

32

128

512

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

4

 

 

16

 

 

 

 

64

 

 

 

256

 

 

Або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

... .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

4

16

 

 

 

 

64

 

 

 

256

 

 

Сума членів геометричної прогресії, що стоїть в круглих дужках, буде

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідно,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

або, з врахуванням (3.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

e2 2 cos2

Bm sin 2A,

(3.8)

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, кут між геодезичною лінією, що з’єднує точки А і В, та прямим нормальним перерізом в кожній з

1

цих точок дорівнює кута між прямим і оберненим нормальними перерізами в даній точці.

3

Розташування геодезичної лінії відносно взаємних нормальних перерізів в загальному випадку показано на рис.3.7; пунктирними лініями позначені продовження дуг нормальних перерізів.

В цілому геодезична лінія на всьому своєму проміжку між заданими пунктами завжди ближче розташовується до прямого нормального перерізу. Якщо азимути геодезичної лінії близькі до 0 і 90°,

розташування геодезичної лінії у відношенні нормальних перерізів дещо інше. Розглянемо окремо ці два випадки розташування геодезичної лінії відносно взаємних нормальних перерізів:

Тема 3. Криві на поверхні еліпсоїда

якщо азимут A12 0 або 1800 , то тоді кут буде рівний нулю (3.8), тобто прямий і обернений перерізи та геодезична лінія між двома точками, що знаходяться на одному меридіані, збігаються;

якщо дві точки знаходяться на одній паралелі, то геодезична лінія в цьому випадку або проходить поза фігурою, утвореною нормальними перерізами, або ж перетинає ці перерізи. Проте в цих випадках кут ,

що складає геодезична лінія з нормальними перерізами досить малий і тому ним нехтують.

Диференційне рівняння геодезичної лінії є рівнянням Ейлера для варіаційної проблеми найкоротшої відстані між двома точками на довільній поверхні і було виведене ним на основі законів механіки. Вивід рівняння геодезичної лінії із геометричного її визначення належить Лагранжу. Подальші дослідження цього

питання проведені Гауссом та Бесселем.

Детальний вивід диференційного рівняння геодезичної лінії можна знайти в літературі. Кінцевий вигляд цього рівняння наступний

dA

sin A

 

 

 

 

sin B.

(3.9)

 

 

ds

N cosB

 

Рівняння (3.9) має важливе значення для дослідження геодезичної лінії, а разом з рівняннями (2.47) та

(2.48) є вихідним для розв'язування прямої та оберненої геодезичних задач на поверхні еліпсоїда. Із рівнянь

(3.9) та (2.47) знайдемо

 

dA

M sin B

 

 

 

 

tgA.

 

 

 

 

dB

N cos B

Приймаючи до уваги, що

 

 

 

 

 

r N cosB a cosu,

 

 

 

 

 

 

 

 

cosu

 

 

 

cosB

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 e2 sin2 B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dA

a sin udu

 

d (a cosu)

 

 

dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

tgA

a cosu

a cosu

 

r

 

Після інтегрування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln sin A ln r ln c .

 

Або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r sin A a cosu sin A N cosB sin A c const

(3.10)

де с- постійна інтегрування. Рівняння (2.83) називають рівнянням Клеро. Із цього рівняння слідує, що на поверхні еліпсоїда добуток радіуса паралелі на синус азимута геодезичної лінії постійний для всіх точок геодезичної лінії. Постійну с можна знайти за широтою u , та азимутом А, в початковій точці геодезичної лінії,

тобто

c cosu1 sin A1 .

(3.11)

3.2.1. Різниці азимутів і довжин дуг геодезичної лінії та нормального перерізу

На рис. 3.4 зображено фігуру, утворену кутами між прямими нормальними перерізами. Якщо провести між вершинами геодезичні лінії, то отримаємо замкнутий трикутник, що утворений цими лініями, як показано на рис.3.8.

Для переходу до такої фігури достатньо в кожен напрям прямого нормального перерізу ввести поправкуза формулою (2.81), в результаті чого отримаємо кути трикутника, утвореного геодезичними лініями. Цю

Тема 3. Криві на поверхні еліпсоїда

поправку називають поправкою за різницю азимутів прямого нормального перерізу геодезичної лінії. Величина цієї поправки є незначною. Так при відстані між пунктами в 200км в найгіршому випадку (Ві =0 і А=45°)

величина складає 0.12", а при відстанях до З0км вона є меншою 0.001". Тому дана поправка, в звичайних за розмірах трикутниках тріангуляції, для одиночних передач азимутів, переважно, не вводиться. Але при послідовному обчисленні азимутів сторін тріангуляції по ланці неврахування цієї поправки може привести до систематичної похибки в азимуті сторони останнього трикутника ланки тріангуляції. Отже, поправку слід враховувати при математичному опрацюванні результатів кутових вимірювань в державних мережах 1 класу,

що створюються методом тріангуляції.

B

BA

BC

Рис. 3.8. Геометричне трактування поправки за перехід від прямих нормальних перерізів до геодезичних ліній.

A

AC

CB

CA

Двоїстість нормальних перерізів викликає необхідність також у виправленні виміряних напрямів поправкою за висоту пункту, що спостерігається. Приведемо геометричний зміст даної поправки.

Нехай на рис.3.9 A і B - два суміжних пункти тріангуляції. Якщо вертикальна вісь кутомірного приладу направлена вздовж нормалі до еліпсоїда, то висота пункту A над еліпсоїдом не вплине на величину вимірюваного кута.

 

 

P

 

B

 

A

A

 

 

d

 

 

H

A

 

 

B

 

 

B

 

 

n

 

 

n

Рис. 3.9. Геометричне трактування поправки за висоту пункту спостереження.

Проте, напрям AB на точку B , яка розташована на висоті H 2

над еліпсоїдом, і напрям

AB0 на

проекцію цієї точки не співпадають.

 

 

 

 

Напрям AB буде лежати в площині прямого нормального перерізу

An B

' , а напрям між проекціями

 

 

1

0

 

точок A і B буде знаходитись в площині прямого нормального перерізу An1B0 . Поправку

за висоту

пункту спостереження можна знайти із трикутника AB ' B

, який вважатимемо плоским. Кути при вершинах

0

0

 

 

 

Тема 3. Криві на поверхні еліпсоїда

B0 і B0' цього трикутника можна прийняти за A2 1800 ( A2 - азимут оберненого напряму), а довжини AB0 і

AB ' - s , тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

0

B

'

 

sin A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відрізок B

0

B

' можна рахувати таким, що дорівнює дузі, яку стягує кут B

'

BB

 

, тобто кут

2

(див. рис.

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

3.1), а BB0 H 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

2 H 2

 

sin A .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення

кута 2 підставимо із формули (3.4). При цьому врахуємо, що різниця широт для пунктів 1-го

класу не перевищує 20-30

(в радіанній мірі це буде

 

 

 

1

 

), тобто величини

n n

2

,

1

,

2

- малі величини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

120

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

другого порядку, тому в них можна N1

і N2

 

замінити через Nm - радіус кривини першого вертикала для точки

з середньою широтою Bm , а (sin B2 sin B1 ) B cos Bm . Тоді отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

e2 B cos B

m

cos B

2

 

 

 

e2 B cos

2 B

m

 

e

2

cos A cos2 B

m

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1 e2 B cos Bm sin

 

B2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки

 

 

2 -мала

 

величина

 

другого

 

 

 

 

порядку,

 

то

 

можна

 

прийняти

 

 

sin A2 sin A1 ,

cos2 B

m

cos2

 

B

 

. Тоді остаточно, поправка за висоту пункту спостереження, буде мати наступний вид

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

H

 

 

e2

 

H

2

 

 

cos2 B sin 2A .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.12)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У формулі (3.12)

H 2

 

є геодезична висота точки B , тобто висота, що відраховується не від рівня моря, а

від поверхні прийнятого еліпсоїда. При висоті H

2

 

, що дорівнює 1000 м і при B 450 ,

 

A 450

, величина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

H складає 0.05" . Дана поправка вводиться у виміряні напрями тріангуляції 1-го класу, а деколи (особливо у

гірських районах) і тріангуляції 2-го класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо поставити вимогу, щоб H

0.001" ,

то з тими ж значеннями широти та азимута

H 30 м,

тобто поправку H

треба враховувати у першокласних геодезичних мережах вже при H 30 м.

 

 

Знайдемо ще різницю довжин дуг геодезичної лінії s та нормального перерізу . Диференційна зміна

довжини дуги нормального перерізу буде визначатися на основі наступного співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e4 s4

 

 

cos4 B sin2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d ds

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2A

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

72N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл цього диференціального рівняння буде

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

e4 s5

 

cos4 B sin2 2A.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.13)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

360N 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Источник: https://studfile.net/preview/16666759/