Курсовая работа (т): Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проекту

2. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЇ

У даному розділі на основі сформованого потоку платежів виконується оцінка ефективності інвестиційного проекту та формулюються висновки згідно з критеріями кожного методу.

Показник чистої дисконтованої вартості характеризує перевищення дисконтованих доходів над витратами та змінюється в залежності від значення відсоткової ставки (і), яка використовується для врахування фактору часу і розраховується по формулі розрахунку цього показника при змінних поточних платежах:

де:     ЧДВ - чиста дисконтована вартість;

д - поточні доходи від реалізації продукції чи послуг;

в - поточні витрати на експлуатацію інвестиційного об'єкту;

Дл - доходи від ліквідації інвестиційного об'єкту, Дл =0;

В - витрати на створення інвестиційного об'єкту;- тривалість використання інвестиційного об'єкту, n=5 років.

ЧДВ=1375,0*(1,1532)-1+3300,0*(1,1532)-2+3300,0*(1,1532)-3+ +3300,0*(1,1532)-4+3300,0*(1,1532)-5 - 6041,0= =1192,3+2481,4+2151,8+1865,9+1618,0-6041,0=3268,5(тис.грн.).

При зростанні рівня відсоткової ставки інвестиція може перейти з категорії невигідних в категорію вигідних. Виходячи з динамічності відсоткової ставки в залежності від ситуації на ринку капіталу та умов фінансування проекту, можна вважати недоліком методу чистої дисконтованої вартості неоднозначність характеристики. Це наочно видно на графіку залежності чистої дисконтованої вартості від встановленого рівня дохідності (рис.2.1).

Показник внутрішньої норми прибутку (internal rate of return) характеризує розмір доходу на капітал, при якому наступає межа ефективності інвестиції, тобто інвестиція є мінімально вигідною. Критерій методу внутрішньої норми прибутковості міститься в наступному: інвестиція є вигідною, коли внутрішня норма прибутковості (ВНП) не нижче гарантованого мінімального доходу на капітал (іmin):

Рис. 2.1 - Залежність чистої дисконтованої вартості від встановленого рівня дохідності

Таким чином, критерій методу внутрішньої норми прибутковості потребує порівняння двох величин: мінімального процента imin, як встановленої вимоги до інвестиційного об'єкта виходячи з зовнішніх умов, що склалися на ринку капіталу, і внутрішнього процента ВНП, що витікає з інвестиційних розрахунків виходячи з очікуваної дохідності капіталу. Для використання критерію необхідно встановити:

рівень вимоги мінімальної процентної ставки (imin) встановленої до конкретної інвестиції;

рівень очікуваної внутрішньої процентної ставки (ВНП), який має інвестиція.

Розмір внутрішньої норми прибутку може встановлюватися різними методами. Одним з них є метод хорди. На рис.2.2 наведено залежність чистої дисконтованої вартості від відсоткової ставки. Задача стосується визначення координат точки перетинання кривої К1К2 з горизонтальною координатною віссю. У випадку, коли ця лінія буде мінімально короткою, ці координати практично співпадають з координатами точки М, що знаходиться в місці перехрещення з горизонтальною координатною віссю прямої лінії К1К2, що уявляє собою хорду.

Рис. 2.2 Залежність чистої дисконтованої вартості від відсоткової ставки

В результаті отримаємо формулу розрахунку внутрішньої норми прибутку:

Розрахунок внутрішньої норми прибутку методом хорди здійснюється відповідно наступним етапам:

. Скласти рівняння розрахунку чистої дисконтованої вартості інвестицій, що аналізуються.

. Довільно задати два значення відсоткової ставки і1 та і2, припускаючи, що значення внутрішньої норми прибутку знаходиться в інтервалі між ними.

. Розрахувати значення чистої дисконтованої вартості для заданих значень і1 та і2. Якщо ЧДВ1 > 0, а ЧДВ2 < 0, то переходимо до наступного етапу. Якщо ця вимога не дотримується, то необхідно скорегувати і1 або і2 та повторно виконати розрахунки.

. Визначити значення внутрішньої норми прибутку використовуючи формулу 2.3.

. Зробити висновок про ефективність кожного варіанта інвестування відповідно до критерію.

В якості нижнього порогу приймаємо значення мінімальної скоригованої відсоткової ставки дисконту і1=15,32%, і2 приймаємо на рівні 35%. Розрахуємо відповідні значення чистої дисконтованої вартості:

І1 = 15,32%                  ЧДВ1=3268,5 (тис.грн.)= 35%                  ЧДВ2=-141,1(тис.грн.)

ВНП > imin =15,32 %, отже інвестиція вигідна.

Оцінка ефективності інвестиції може здійснюватися на основі терміну окупності (payback period), який характеризує час, необхідний для компенсації інвестованого капіталу за рахунок отримуваних доходів. Цей показник характеризує ризик неповернення вкладених коштів і широко використовується для оцінки інвестиційних проектів. Розрахунок терміну окупності ґрунтується на розподіленні життєвого циклу інвестиційного об'єкту на два періоди і відокремленні частини, на протязі якої від'ємне значення грошового потоку перетворюється в позитивне. Період окупності розпочинається з початку реалізації проекту (інвестування капіталу) і закінчується моментом перевищення доходів над витратами.

Критерій методу міститься в мінімізації періоду окупності, тобто чим менший цей показник, тім більш ефективною вважається інвестиція. Враховуючи, що нульовий рівень показника не відповідає сутності інвестиційного процесу і не може використовуватися в якості орієнтиру, встановлюються нормативні вимоги для здійснення оцінки, які формалізуються у вигляді максимально допустимого терміну окупності (Tмакс.). Критерій окупності формулюється наступним чином: інвестиція вважається вигідною коли очікуваний термін окупності (t) не перевищує максимально припустимий:

Виходячи з формули 2.4 оцінка ефективності методом окупності містить два етапи: 1) обґрунтування максимального значення, 2) визначення очікуваного рівня окупності. Максимально припустиме значення обґрунтовується в умовах ринкової економіки суб'єктивно відносно окремих проектів з урахуванням їх особливостей та досвіду й мотивів інвестора. При цьому слід враховувати, що нормативне значення періоду окупності знаходиться в зворотній залежності від нормативних вимог до рентабельності інвестиції.

Період окупності встановлюється на підставі методу накопичення платежів, відповідно до якого сума інвестованих витрат зіставляється з кумулятивним чистим грошовим потоком. З таблиці 2 видно, що термін окупності міститься між двома періодами: попередній дорівнює Tn = 2 роки та наступний Tn = 3 роки. Між цими періодами відбувається переломний етап динаміки накопиченого грошового потоку від від'ємного значення в T = 2 до позитивного в T = 3. Загальний строк окупності проекту складає близько трьох років, точніше 6041,0*36/(6041,0+179,5)=35 місяців.

Так як строк експлуатації магазину планується Tмax = 5 років, то інвестиція вважається вигідною, оскільки T <Tмакс.

3. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ІНВЕСТИЦІЇ

Фінансовий план інвестиції являє собою спеціальний метод, за допомогою якого враховується потреба у фінансових засобах і в залежності від умов їхнього одержання і прибутковості розраховується ефективність проекту. Фінансовий план відноситься до динамічних моделей. Він є спеціальним методом нарахування відсотків.

Побудова фінансового плану інвестиції (ФП) базується на дотриманні фінансово-господарської рівноваги в кожнім періоді для кожній зробленій альтернативі. Для забезпечення фінансово-господарської рівноваги в кожнім тимчасовому відрізку витрати протиставляються доходам. Перевищення доходів над витратами вкладається в умовні додаткові фінансові інвестиції. У випадку перевищення витрат здійснюється одержання кредиту. Через вкладення надлишків і фінансування дефіциту вирівнюються щорічні платежі.

Під час побудови ФП мають виконуватися наступні умови:

забезпечується повна порівнянність інвестиційних альтернатив через використання додаткових інвестицій і заходів фінансування.

допускаються в різні періоди часу різні рівні відсоткових ставок.

З метою оптимізації процесу побудови ФП сформульовані основні правила.

ФП будують виходячи з того, що всі платежі здійснюються наприкінці відповідного періоду. Виключенням із загальної структури платежів є точка інвестування.

Точка t = 0 завжди позначає момент інвестування, а точка t = 1 кінець першого року інвестиції. Кожна наступна точка характеризує закінчення чергового року інвестиції.

Усі платежі повинні здійснюватися за умови фінансово-господарської рівноваги надходжень і витрат у кожнім розрахунковому періоді t і пункті t0.

Метою створення фінансового плану є визначення кінцевої вартості чи капіталу майна (К). Цей показник визначається наприкінці кожного розрахункового періоду. При цьому вимога фінансової рівноваги у всіх періодах від t1 до t - 1 включно обумовлює нульове значення вартості капіталу, на основі якого оцінюється ефективність інвестиції і приймається рішення або про доцільність її здійснення, або про зміну умов її здійснення, або про відмовлення від неї.

Критерій оцінки інвестиції залежить від поставленої мети. У загальному вигляді як мету можна визначити накопичення або споживання. У першому випадку критерієм є максимум вартості майна, у другому максимум засобів, вилучених для споживання.

Всі платіжні процеси одного періоду t за умовами фінансування можна пояснити через п'ять видів платежів.К - наявний у точці інвестування t0 стартовий капітал, що може використовуватися для фінансування цієї інвестиції.

ПР - платіжний ряд матеріальної інвестиції, що включає плату за придбання А0 , річні платежі-надлишки qt і можливий виторг від ліквідації.

К - платежі, пов'язані з використанням кредиту.

ДФ - платіжний ряд додаткової фінансової інвестиції.

П - платежі, що характеризують річне вилучення засобів з інвестиційного процесу на споживання.

Як вихідна інформація - потоки платежів повинні бути представлені в кожному періоді як підсумкові.

Складемо фінансовий план для нашої інвестиції з щорічним потоком платежів згідно таблиці 2 за умови одержання кредиту під 18% річних строком на 4 роки з рівномірним щорічним погашенням кредиту або погашенням кредиту однією сумою в кінці строку. Вилучення засобів на споживання не передбачається. Додаткові внески теж не будуть робитися.

Таблиця 3 - Фінансовий план інвестиції

Як видно з таблиці 3, наприкінці терміну, що дорівнює чотирьом рокам, вартість капіталу постійно зростає і на кінець четвертого року становить 10778,5 тис. грн. Для ухвалення рішення про доцільність здійснення цієї інвестиції, необхідно розглянути альтернативні варіанти інвестицій.

Складемо альтернативний фінансовий план за умови погашення кредиту однією сумою в кінці строку.

Таблиця 4 - Альтернативний фінансовий план інвестиції

При порівнянні вартості капіталу на кінець періоду по двох варіантах інвестиції ясно, що більш вигідним є перший варіант.

. ОЦІНКА І ВРАХУВАННЯ ВПЛИВУ РИЗИКУ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПРОЕКТІ

.1 Класифікація ризиків

Існує велика кількість класифікацій ризиків за різноманітними ознаками. Ці класифікації не виключають один одного та можуть застосовуватися паралельно при аналізі окремої інвестиції.

На рис. 4.1 наведені види ризиків, сформовані по ряду ознак.

Насамперед, варто розглянути види ризиків за сферою їхньої появи. Економічний або політичний розвиток породжують нові види ризику та змінює вплив раніше діючих. Так, на діяльність інвестора впливає політична обстановка, що може призвести до несприятливої ситуації, наприклад, конфіскація майна, збитки від обмінних операцій і т.д.

На результати інвестиційної діяльності може вплинути зміна законодавства, динаміка цін, неплатоспроможність дебіторів та інших факторів, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю, у рамках яких здійснюється проект.

У класифікації, наведеній на рис. 4.1 показано, що за розміром ризик розділяють на мінімальний, середній та максимальний. Великий ризик може призвести до негативного рішення негативно аналізованої інвестиції. Проте відмова від здійснення ризикового заходу пов'язана із неотриманням прибутку. При прийнятті позитивного рішення інвестором може бути визнаний установлений розмір ризику й у його рамках здійснюються заплановані дії.