Материал: обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

2. Пальпація

Крок 3. Встановлення характеру зміни форми суглоба, наявності випоту в суглобі, суглобові шуми, больові точки та ін.:

-з‘ясовують характер зміни форми суглоба: визначають, чим викликана припухлість суглоба — випотом в порожнину суглоба чи кістковими розростаннями;

-за допомогою пальпації виявляють флуктуацію в результаті накопичення рідини в порожнині, вона частіше визначається в колінному суглобі, рідше — в плечовому, ще рідше — в променезап‘ястковому, та майже ніколи — в кульшовому;

-крепітація в суглобі визначається пальпаторно протягом рухів

(всього згинання та розгинання у суглобі).

! Легка крепітація свідчить про запалення синовіальної оболонки (синовіт), а груба - про ураження суглобового хрящу.

Встановлення характеру зміни форми суглоба, наявності випоту в суглобі, суглобові шуми, больові точки та ін.

176

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

Крок 4. При підозрі на ревматоїдний артрит потрібно використовувати тест бокового стискування дрібних суглобів кисті (проксимальні міжфалангові, п‘ястково-фалангові), ступні плесно-фалангові) та променевозап‘ясткові суглоби.

тест бокового стискування

Крок 5. Визначення тонусу та болючості м'язів:

- пальпуючи м'язи визначають тонус, наявність ущільнення, болючисть при пальпації.

177

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

3. Вимірювання

Мета: визначення довжини кінцівок, окружності кінцівок та суглобів.

Крок 1. Визначення довжини кінцівок:

- за допомогою сантиметрової стрічки вимірюють відстань між передньо-верхньою віссю клубової кістки та латеральною щиколоткою, а також від пупка до латеральних кісточок.

! Треба розрізняти вкорочення кінцівки функціональне та істинне. Істинне вкорочення нижніх кінцівок виявляють при вимірюванні відстані між передньо-верхньою віссю клубової кістки та латеральною щиколоткою. Функціональне вкорочення частіше відмічають при сколіозі, контрактурах кульшового суглоба. Ця різниця помітна при порівнянні відстані від пупка до латеральних кісточок.

Крок 2. Визначення окружності кінцівок та суглобів, що дозволяє виявити патологічні зміни, оцінити динаміку хвороби: - вимірювання окружності проводять частіше на рівні суглоба, а також у разі потреби на рівні верхньої, середньої та нижньої третини кінцівки.

- вимірювання окружності стегна проводять на відстані 10, 15 чи 20 см від верхнього краю колінної чашки, гомілки — на 15—20 см нижче колінної чашки.

178

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

4. Дослідження об’єму та амплітуди рухів у суглобах

Мета: визначають крайні межі активних та пасивних рухів за всіма можливими для цього суглоба напрямками, а також виявляють патологічні форми рухів, здійснюють вимірювання м‘язової сили.

Крок 1. Вивчення обсягу активних рухів:

- активні рухи в суглобах виконує сам хворий, виміри проводять за допомогою кутоміра (гоніометра).

Крок 2. Вивчення обсягу пасивних рухів.

- пасивні рухи в суглобах здійснює лікар за умови повного м'язового розслаблення хворого.

Вивчення обсягу пасивних рухів.

179

Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб

Крок 3. Визначення співвідношення обсягу активних та пасивних рухів в суглобі:

- в переважної кількості випадків при запаленні синовіальної оболонки визначається однакове зменшення як активних, так і пасивних рухів в суглобі; у випадках, коли обсяг пасивних рухів перевищує обсяг активних рухів, мова йде про супутнє ураження периартикулярних тканин.

180