Зміст
Вступ
Розділ 1. Результативні показники виконання бюджетних програм як структурний елемент програмно-цільового методу бюджетування
.1 Зарубіжний досвід використання програмно-цільового методу бюджетування та його впровадження в Україні
.2 Результативні показники виконання бюджетних програм у контексті управління місцевим бюджетом за програмно-цільовим методом
.3 Категорії показників результативності виконання бюджетних програм
Розділ 2. Практичне відображення результативних показників виконання бюджетних програм місцевих бюджетів
.1 Методика здійснення порівняльного аналізу ефективності бюджетних програм, які виконуються розпорядниками коштів місцевих бюджетів
.2 Порівняльний аналіз ефективності бюджетної програми місцевого бюджету “Керівництво і управління у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві” станом на 01.01.2014р. та 01.01.2015 р.
.3 Порівняльний аналіз ефективності бюджетної програми місцевого бюджету “Iншi культурно-освiтнi заклади та заходи” станом на 01.01.2014 р. та 01.01.2015 р.
Розділ 3. Напрямки вдосконалення оцінки виконання бюджетних програм місцевих бюджетів
.1 Аудит ефективності виконання бюджетних програм як спосіб аналізу бюджетних програм місцевих бюджетів
.2 Напрямки вдосконалення формування результативних показників виконання бюджетних програм місцевого бюджету
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Важливим інструментом дієвого державного управління потоками фінансових ресурсів, зокрема недопущення неефективного й незаконного використання коштів, є програмно-цільовий метод, адже в умовах обмеженості фінансових ресурсів, які держава здатна спрямувати на економічний та соціальний розвиток, особливої актуальності набувають питання вдосконалення бюджетного процесу та ефективного методу формування і виконання бюджету щодо посилення важелів бюджетної політики як інструмента підвищення ефективності використання бюджетних коштів.
Ефективність управління видатковою частиною бюджету значною мірою залежить від ступеня комплексного застосування елементів програмно-цільового бюджетування. Однією із основних перешкод встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання, є труднощі з визначенням показників результативності виконання бюджетних програм. Тому питання щодо визначення методики оцінки бюджетних програм має велике наукове та практичне значення.
Розробленням методики оцінювання бюджетних програм та визначення їх результативних показників займалися такі науковці як Т.З. Бабич, А.В. Горбік, А.В. Мамишев, В.М. Молоканова, Ц. Огонь, К.В. Павлюк, З.В. Перун, І.Ю. Потеряйло, М.В. Федосов, Т.В Федченко, Т.В. Щетилова та інші. У даних дослідженнях розглядаються окремі питання та деякі елементи оцінювання результативності виконання бюджетних програм. Але бездоганної методики, яка б дозволила врахувати в комплексі всі особливості системи бюджетних видатків України, досі не розроблено.
Основною метою курсової роботи є поглиблення теоретичних знань та практичних навичок оцінки виконання бюджетних програм на основі результативних показників.
Відповідно до поставленої мети в роботі передбачено вирішити такі завдання:
- розкрити зміст програмно-цільового методу бюджетування, дослідити зарубіжний досвід використання програмно-цільового методу бюджетування та впровадження його в Україні;
визначити категорії показників результативності виконання бюджетних програм;
з’ясувати правила складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, що є основним джерелом даних про виконання результативних показників бюджетних програм;
здійснити практичний аналіз ефективності бюджетної програми місцевого бюджету;
- обґрунтувати напрямки вдосконалення формування результативних показників оцінки виконання бюджетних програм.
Об’єктом дослідження є результативні показники оцінки виконання бюджетних програм, як структурний елемент бюджетної програми.
Предметом роботи є визначення
ефективності бюджетної програми на основі результативних показників її
виконання.
Розділ 1. Результативні показники
виконання бюджетних програм як структурний елемент програмно-цільового методу
бюджетування
.1 Зарубіжний досвід використання
програмно-цільового методу бюджетування та його впровадження в Україні
Багато країн в останній період стали використовувати методи бюджетування, орієнтовані на соціально значущий результат. У кожній країні ці методи бюджетування можуть називатися по-різному - наприклад, бюджетування, орієнтоване на результат (БОР), управління продуктивністю або ефективністю, програмно-цільовий метод (ПМЦ) тощо. Однак усі вони мають спільну мету, що полягає в досягненні конкретного, як правило довгострокового результату, який максимально відповідає проблемам суспільства. А оскільки такий результат повинен бути також достатньо об’єктивним, вимірюваним і передбачуваним, відмінною рисою таких методів бюджетування є система оцінки якості бюджетних послуг і результативності бюджетної політики в цілому.
Слід зазначити, що бюджетування, орієнтоване на результат, походить з приватного сектору. Так, щоб відстежувати зв’язок між ефективністю компаній та ресурсами, передбаченими в бюджеті, в 40 рр. ХХ ст.. у США було запропоновано деталізувати бюджет не лише на основі адміністративного підпорядкування підрозділів компанії, а і за подібними послугами. Ці послуги були в свою чергу, згруповані в програми. Наступним кроком керівники структурних підрозділів (філій, окремих підприємств, департаментів тощо) були зобов’язані визначити чітку мету діяльності підрозділу, цілі та завдання програм та індикатори таких цілей. При чому індикатори мали бути вимірюваними та гнучкими щодо перевірки з внутрішніх та зовнішніх джерел інформації. Такий підхід забезпечив більш гнучке управління та, відповідно, збільшив конкурентоздатність компаній, що почали його використовувати. Пройшло декілька десятків років і подібні підходи почали продовжуватись в державних структурах [9, c. 105-108].
Упродовж останніх двох десятиліть в усіх розвинених країнах ПМЦ набув популярності як ефективний інструмент бюджетного управління. Після спроб застосувати різні методи управління бюджетними ресурсами, уряди багатьох розвинених країн ще раз переконались у цінності ПМЦ як інструменту для раціонального розподілу бюджетних коштів за різними пріоритетними напрямами. Отже, цей метод допоміг урядовцям цих країн чітко встановити пріоритети в межах існуючих фіскальних обмежень, а також отримати зворотну інформацію від населення про рівень задоволення послугами, наданими за рахунок бюджетних коштів. Найпрогресивнішими в частині застосування програмно-цільового методу складання бюджету вважаються Австралія та Нова Зеландія [13, с. 20-29].
Усі країни Європейського Союзу, а також, США і Канада активно практикують використання окремих компонентів програмно-цільового фінансування надання суспільних послуг.
Європейський Союз представив декілька ключових нормативних актів, що мотивують країни члени до прийняття та застосування важливих елементів середньострокового фіскального та програмно-цільового фінансового планування. Наприклад, Маастрихська угода від 1992 р. та Амстердамський договір від 1997 р. вимагають, щоб уряди європейських країн застосовували довгострокові бюджетні розрахунки в поєднанні з реальними цілями своїх бюджетних програм. Бюджет ЄС надає допомогу тільки в програмному форматі, а певні індикатори вказують на ефективність використання ресурсів, виділених країнам-отримувачам.
Огляд міжнародних практик та уроків застосування елементів ПМЦ у країнах з перехідною економікою також свідчить про ефективність розробки і впровадження ПМЦ як на державному, так і на місцевому рівнях. Досвід цих країн показує, що соціально-економічний розвиток місцевих громад безпосередньо залежить від ефективності реалізації державної та місцевої соціально-економічної політики. Через ПМЦ здійснюється зв’язок основних загальнодержавних і галузевих цільових програм та відповідних місцевих програм. Усе це створює підвалини для забезпечення стабільно високого рівня соціально-економічного розвитку зазначених країн [5, с. 19-20].
В Україні, починаючи з 2002 року, формування державного бюджету проводиться на основі ПМЦ. Щодо місцевих бюджетів, то запровадження ПМЦ було визнано однією із стратегічних цілей держави.
Так, у Програмі економічних реформ Президента України на 2012-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” чітко визначено напрями реформування державних фінансів протягом 2012-2014 років через запровадження середньострокового планування та комплексного використання ПМЦ.
Відповідно до етапів проведення реформ міжбюджетних взаємовідносин до кінця 2012 року було заплановано впровадження програм розвитку регіонів на середньострокову перспективу та прийняття методичної бази для програмно-цільового методу й середньострокового планування на рівні місцевих бюджетів. До кінця 2014 року - запровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та повномасштабне запровадження ПМЦ [15, с. 72-73].
Міністерством фінансів України, за технічної підтримки інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) в рамках проекту “Зміцнення місцевої фінансової ініціативи” та фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), протягом 2009-2010 рр. проведено підготовчий етап із запровадження ПМЦ в місцевих бюджетах пілотних регіонів - Житомирської, Львівської, Луганської областей та Автономної Республіки Крим.
Згідно пропозицій, наданих місцевими фінансовими органами у 2009 році було відібрано 26 місцевих бюджетів зазначених регіонів для участі в експерименті. Протягом 2010 року їх чисельність зросла до 37 місцевих бюджетів, у 2011 році кількість учасників збільшилась до 118.
До початку 2012 року напрацьовано основу методологічної бази запровадження ПМЦ на місцевому рівні, розроблено інструкції для роботи, проведено навчання 3,5 тис. фахівців, розроблено близько 3 тис. бюджетних програм.
Перші підсумки проведення експерименту показали, що було отримано позитивні результати в усіх бюджетах-учасниках.
Відповідно до положень Наказу з 2012
року до державного експерименту із впровадження ПМЦ долучені бюджети м.
Севастополя, усі бюджети міст обласного значення і усі обласні бюджети України,
а також районні бюджети Дніпропетровської, Донецької та Вінницької областей. З
2013 року до впровадження ПМЦ було залучено усі районні бюджети [5, с. 20-22 ].
.2 Результативні показники виконання
бюджетних програм у контексті управління місцевим бюджетом за
програмно-цільовим методом
Результативні показники бюджетної програми - особлива складова бюджетної програми, яка характеризує хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми.
Результативні показники використовуються для проведення оцінки ефективності бюджетної програми.
Використання результативних показників видатків бюджету має важливе значення для планування бюджетних програм, оскільки дозволяє:
чітко показувати віддачу від використаних бюджетних коштів;
- підвищити ефективність (співвідношення результатів та витрат) і тривалість програми;
визначати необхідність та відповідність поставленій меті;
порівнювати бюджетні програми за роками, за подібними установами - в межах одного відомства або між відомствами, з іншими країнами;
відбирати найбільш ефективні програми при розподілі бюджетних ресурсів [8, с. 85-86].
Підготовка інформації за показниками результативності може бути досить складною, оскільки цю інформацію може бути складно зібрати, а у деяких випадках може просто не існувати методів для її збору. Незважаючи на це, інформація за показниками результативності є надзвичайно важливою для того, щоб визначати, чи програми досягають поставленим цілям.
Результативні показники поділяються на такі групи: показники затрат, показники продукту, показники ефективності та показники якості.
Показники затрат визначають обсяги та структуру ресурсів, які забезпечують виконання бюджетної програми та характеризують структуру витрат бюджетної програми.
Показники продукту використовуються для оцінки досягнення поставленої мети. Показниками продукту є, зокрема, обсяг виробленої продукції, наданих послуг чи виконаних робіт на виконання бюджетної програми, кількість користувачів товарами (роботами, послугами).
Показники ефективності визначаються як витрати ресурсів на одиницю показника продукту; відношення максимальної кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів; досягнення визначеного результату.
Показники якості - це сукупність властивостей, які характеризують досягнуті результати якості створеного продукту, що задовольняють споживача відповідно до їх призначення та відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг (товарів, робіт) споживачам за рахунок коштів бюджетної програми [2].
Результативні показники мають:
- визначатись на підставі фактично досягнутих показників у попередніх бюджетних періодах виходячи із тенденцій розвитку відповідної галузі економіки (сфери діяльності, регіону) та із врахуванням прогнозу її розвитку на перспективу;
- розкривати мету, завдання та напрями використання бюджетних коштів, а також характеризувати динаміку досягнення мети, виконання завдань бюджетної програми та напрямів використання бюджетних коштів;
- узгоджуватись з показниками, визначеними прогнозними та програмними документами економічного та соціального розвитку, державними цільовими програмами;
- об'єктивно та реалістично відображати характерні особливості та специфіку діяльності головного розпорядника, визначати результати його діяльності;
- надавати можливість перевірки достовірності та точності їх розрахунків, співставності за окремі періоди;
- підтверджуватись офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що є джерелами інформації для визначення результативних показників [9, c. 106].
Головні розпорядники визначають результативні показники у бюджетному запиті при підготовці пропозицій до проекту державного бюджету, паспорті бюджетної програми, звітах про виконання паспорта бюджетної програми за півріччя та рік.
При визначенні результативних показників у паспорті бюджетної програми використовується інформація щодо результативних показників, наведена у бюджетному запиті із врахуванням бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період. У звітах про виконання паспорта бюджетної програми зазначаються результативні показники бюджетної програми за звітний період.
Вимоги до склaдaння пaспоpтa бюджетної пpогpaми. У пунктах 1 - 4 форми паспорта визначаються відповідно коди і найменування головного розпорядника, відповідального виконавця, бюджетної програми, код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету, якому відповідає бюджетна програма, бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, або бюджетні асигнування, встановлені розписом місцевого бюджету.