Курсовая работа (т): Оцінка виконання бюджетних програм на основі результативних показників

Код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету вказується лише у випадку, коли бюджетна програма не поділяється на підпрограми.

У пункті 6 форми паспорта зазначається метa бюджетної пpогpaми.

У пункті 7 форми паспорта зaзнaчaються коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету і назви підпрограм, спрямованих на досягнення мети, визначеної паспортом бюджетної програми.

У разі якщо бюджетна програма не поділяється на підпрограми, пункт 7 форми паспорта не заповнюється.

У пункті 8 форми паспорта вкaзуються обсяги фінaнсувaння бюджетної пpогpaми у pозpізі підпрограм (у разі їх формування) та завдань бюджетної програми.

У разі якщо бюджетна програма не поділяється на підпрограми, пункт 8 форми паспорта заповнюється лише в розрізі завдань бюджетної програми.

У пункті 9 форми паспорта зазначаються обсяги бюджетних призначень, що спрямовуються на реалізацію регіональних цільових програм, які виконуються у складі бюджетної програми.

У пункті 10 форми паспорта з pозподілом зa підпрограмами (у разі їх формування) та зaвдaннями бюджетної пpогpaми визнaчaються pезультaтивні покaзники бюджетної програми (підпрограми). При цьому, оскільки покaзники ефективності тa якості визнaчaються з викоpистaнням кількох покaзників, мають наводитись джеpелa інфоpмaції щодо кожного з них. У paзі якщо відсутня стaтистична інфоpмaція, необхідно подaти інфоpмaцію щодо кількісних покaзників, які хapaктеpизують кінцеві pезультaти, досягнуті зa кошти конкpетної пpогpaми (підпрограми).

Пaспоpт бюджетної пpогpaми може бути склaдений зa неповним пеpеліком pезультaтивних покaзників з нaдaнням відповідних пояснень.

При розробці бюджетних пpогpaм (підпрограм) та результативних показників їх виконання головні розпорядники повинні використовувати Типові переліки бюджетних пpогpaм та результативних показників їх виконання для місцевих бюджетів. Примірний перелік результативних показників бюджетних програм для місцевих бюджетів за видатками, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначені Міністерством фінансів України та відповідними галузевими міністерствами.

У пункті 11 форми паспорта з pозподілом зa інвестиційними пpоектaми (програми) відобpaжaються джеpелa їх фінaнсувaння, касові видатки станом на початок звітного періоду, план видатків звітного періоду і пpогноз видатків до кінця pеaлізaції інвестиційного пpоекту (програми) з розбивкою за роками. У гpафі 13 необхідно нaдaти пояснення, що хapaктеpизують джеpелa фінaнсувaння. Пункт 11 форми паспорта заповнюється тільки для затверджених у місцевому бюджеті видaтків/нaдaння кpедитів нa pеaлізaцію інвестиційних пpоектів (програм) [3].

Вимоги до склaдaння звіту пpо виконaння пaспоpтa бюджетної пpогpaми. У пунктах 1-3 форми звіту про виконання паспорта бюджетної програми <#"883682.files/image001.gif">, (2.1)

де: - сума співвідношень фактичних та планових значень всіх показників ефективності, що входять до бюджетної програми;

 - кількість показників ефективності бюджетної програми;

б) для розрахунку середнього індексу виконання показників якості бюджетної програми використовують формулу:

, (2.2)

де:  - сума співвідношень фактичних та планових значень всіх показників якості, що входять до бюджетної програми;

- кількість показників якості бюджетної програми;

в) для порівняння результативності бюджетної програми із показниками попередніх періодів використовують формулу:

, (2.3)

де: звіт, баз - підпорядкові індекси, що характеризують величини відповідного звітного та попереднього бюджетних періодів;

- середній індекс виконання показників ефективності бюджетної програми, розрахований за вищенаведеною формулою.

Для розрахунку кількості набраних балів за параметром порівняння результативності бюджетної програми із показниками попередніх періодів використовується наступна шкала (Табл. 2.2):

Таблиця 2.2

Критерій оцінки	Кількість балів
0
0,85 < 115
25

При розрахунках з вище наведених алгоритмом для усіх показників-дестимулятори потрібно використовувати обернене значення: ().

Якщо при розрахунках фактичні значення показника значно перевищують запланований показник (), тоді такий коефіцієнт враховується лише за умови детального аналізу та обгрунтування того, що це відбулося не через заниження планового показника. В іншому випадку такий показник не береться до уваги при розрахунках.

З метою деталізації розрахунків, за наведеною методикою розрахунку можуть обчислюватися середні індекси для кожного завдання бюджетної програми. Отримані значення вкажуть, які групи показників кожного завдання бюджетної програми позитивно чи негативно впливали на результат програми в цілому.

Визначення ступеню ефективності бюджетних програм та підготовка звіту про результати порівняльного аналізу ефективності бюджетних програм.

Кінцевий розрахунок загальної ефективності бюджетної програми складається із загальної суми набраних балів за кожним з параметрів оцінки:

, (2.4)

де: середній індекс виконання показників ефективності бюджетної програми;

 середній індекс виконання показників якості бюджетної програми;

 порівняння результативності бюджетних програми із показниками бюджетних періодів.

Для бюджетних програм (окремих завдань програми), які не містять групи результативних показників ефективності або якості, та бюджетних програм, для яких немає даних за попередні бюджетні періоди, загальна шкала аналізу ефективності бюджетної прогарами повинна коригуватись. Відсутність даних для розрахунку кожного з параметрів оцінки зменшує відповідне значення шкали ефективності програми на 100 балів (для , ) або на 25 балів (для  ).

У разі значного перевиконання планових значень результативних показників бюджетної програми з об'єктивних причин максимальна кількість балів, яка враховується у визначенні підсумкової ефективності за окремим завдання не повинна перевищувати 250.

У випадках, коли бюджетна програма за результатами аналізу має низьку ефективність необхідно:

-        провести поглиблений аналіз за усіма результативними показниками бюджетної програми (показниками затрат, продукту, ефективності та якості) у розрізі кожного завдання окремо;

         провести аналіз факторів, які мали негативний вплив на виконання бюджетної програми, вказавши: внутрішні фактори (на які головний розпорядник міг впливати); зовнішні фактори (на якій головний розпорядник не міг впливати, включаючи форс-мажорні обставини);

         визначити причини, через які не досягнуто запланованих результатів, та надати обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення результативних показників бюджетних програм;

         підготувати описовий звіт про причини низької ефективності програми у розрізі її завдання та результативних показників.

Результати аналізу ефективності бюджетної програми за встановленою формулою готують усі головні розпорядники бюджетних коштів за кожною бюджетною програмою, для якої складається паспорт та звіт про його виконання.

Головні розпорядники бюджетних коштів протягом 10 днів після складання звіту про виконання паспорта бюджетної програми подають місцевому фінансовому органу за встановленою формою узагальнені результати аналізу ефективності бюджетних програм (на паперових та електронних носіях) [1].

.2 Порівняльний аналіз ефективності бюджетної програми місцевого бюджету “Керівництво і управління у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві” станом на 01.01.2014р. та 01.01.2015 р.

На основі методики здійснимо порівняльний аналіз Звіту про виконання паспорта бюджетної програми місцевого бюджету “Керівництво і управління у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві” станом на 01.01.2014р. та 01.01.2015 р.

Дана програма містить 2 підпрограми: “Здійснення виконавчим органом Київської міської ради наданих законодавством повноважень у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві” та “Забезпечення збереження енергоресурсів”.

Аналіз ефективності бюджетної прогарми “Керівництво і управління у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві” станом на 01.01.2014 року.

Підпрограма “Здійснення виконавчим органом Київської міської ради наданих законодавством повноважень у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

Оскільки, відсутні дані для розрахунку та, то  (формула 2.4).

58

Для визначення ефективності бюджетної підпрограми відкоригуємо запропоновану шкалу(Табл. 2.1) (Табл. 2.3)

Таблиця 2.3

Ефективність бюджетної програми	Кількість балів (пропонована шкала)
Висока ефективність програми	90 і більше балів
Середня ефективність програми	65 - 90 балів
Низька ефективність програми	менше 65 балів

Згідно таблиці 2.3, можна зробити висновок, що ефективність даної підпрограми є низькою.

Підпрограма “Забезпечення збереження енергоресурсів”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Розрахуємо середній індекс виконання показників якості за формулою 2.2:

Оскільки, відсутні дані для розрахунку , то + (формула 2.4).

85+0=85.

Для визначення ефективності бюджетної підпрограми знову відкоригуємо запропоновану шкалу (Табл. 2.4)

Таблиця 2.4

Ефективність бюджетної програми	Кількість балів (пропонована шкала)
Висока ефективність програми	190 і більше балів
Середня ефективність програми	165 - 190 балів
Низька ефективність програми	менше 165 балів

Згідно таблиці 2.4, ефективність бюджетної підпрограми є також низькою.

Аналіз ефективності бюджетної прогарми “Керівництво і управління у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві” станом на 01.01.2015 року.

Підпрограма “Здійснення виконавчим органом Київської міської ради наданих законодавством повноважень у сфері охорони культурної спадщини у місті Києві”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Кінцевий розрахунок загальної ефективності (формула 2.4):

= 118.

Згідно таблиці 2.3, ефективність бюджетної підпрограми є високою.

Підпрограма “Забезпечення збереження енергоресурсів”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Розрахуємо середній індекс виконання показників якості за формулою 2.2:

;

Кінцевий розрахунок загальної ефективності (формула 2.4):

+ (74+100=174).

Згідно таблиці 2.4, дана підпрограма має середній рівень ефективності.

Ефективність програми в 2015 році значно зросла в порівнянні з 2014. Це пояснюється покращенням рівня виконання показників результативності, зокрема, значно зросло виконання показників якості.

2.3 Порівняльний аналіз ефективності бюджетної програми місцевого бюджету “Iншi культурно-освiтнi заклади та заходи” станом на 01.01.2014р. та 01.01.2015 р.

Дана програма містить 3 підпрограми: “Забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини”, “Забезпечення збереження енергоресурсів” та “Забезпечення придбання обладнання та предметів довгострокового користування”.

Аналіз ефективності бюджетної прогарми “Iншi культурно-освiтнi заклади та заходи” станом на 01.01.2014 року (Додаток В-1).

Підпрограма “Забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Розрахуємо середній індекс виконання показників якості за формулою 2.2:

;

Кінцевий розрахунок загальної ефективності (формула 2.4):

62+81=143.

Згідно таблиці 2.4, ефективність бюджетної підпрограми є низькою.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Розрахуємо середній індекс виконання показників якості за формулою 2.2:

;

Кінцевий розрахунок загальної ефективності (формула 2.4):

+

104+100=204.

Згідно таблиці 2.4, дана підпрограма має високий рівень ефективності.

Підпрограма “Забезпечення придбання обладнання та предметів довгострокового користування”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Розрахуємо середній індекс виконання показників якості за формулою 2.2:

;

Кінцевий розрахунок загальної ефективності (формула 2.4):

+= 161+100=261.

Згідно таблиці 2.4, ефективність бюджетної підпрограми є високою.

Аналіз ефективності бюджетної прогарми “Iншi культурно-освiтнi заклади та заходи” станом на 01.01.2015 року (Додаток В-2).

Підпрограма “Забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Розрахуємо середній індекс виконання показників якості за формулою 2.2

 ;

Кінцевий розрахунок загальної ефективності (формула 2.4):

+;

83+82=165.

Відповідно до таблиці 2.4 ефективність даної підпрограми є середньою.

Підпрограма “Забезпечення збереження енергоресурсів”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

;

Оскільки,  >250, то його ми до уваги не беремо.

Отже, кінцевий розрахунок загальної ефективності виглядатиме так (формула 2.4):

;

59.

Згідно таблиці 2.3, ефективність бюджетної підпрограми є низькою.

Підпрограма “Забезпечення придбання обладнання та предметів довгострокового користування”.

Розрахуємо середній індекс виконання показників ефективності за формулою 2.1:

;

Розрахуємо середній індекс виконання показників якості за формулою 2.2:

;

Кінцевий розрахунок загальної ефективності (формула 2.4):

+= 0.

Згідно таблиці 2.4, ефективність бюджетної підпрограми є низькою. Результативні показники підпрограми не були виконані зовсім.

Ефективність програми в 2015 році значно знизилась в порівнянні з 2014. Головною причиною такої негативної динаміки є абсолютне невиконання показників якості та ефективності за підпрограмою “Забезпечення придбання обладнання та предметів довгострокового користування” через зменшення обсягів власних надходжень у 2015 році.

Розділ 3. Напрямки вдосконалення оцінки виконання бюджетних програм місцевих бюджетів

.1 Аудит ефективності виконання бюджетних програм як спосіб аналізу бюджетних програм місцевих бюджетів

Аудит ефективності - це форма контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм [6, c. 238].

Основні завдання аудиту ефективності: оцінка виконання заданих параметрів програми - порівняння результативних звітних показників виконання програми із заданими параметрами (у тому числі в паспорті бюджетної програми); виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми; визначення рівня впливу виявлених упущень і недоліків на якість виконання бюджетної програми (ефективність використання державних ресурсів); розробка пропозицій щодо вдосконалення організації виконання бюджетної програми, підготовка висновків щодо доцільності її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу державних ресурсів чи її припинення; підготовка пропозицій для користувачів аудиторського звіту щодо шляхів більш раціонального та ефективного використання державних ресурсів [10, c. 65].

Проведення аудиту ефективності відбувається у декілька етапів:. Підготовка до аудиту.. Проведення аудиту.. Реалізація результатів аудиту.

На етапі підготовки до аудиту відбувається попереднє ознайомлення з бюджетною програмою; вивчення інформації про виконання паспорта бюджетної програми; визначення проблем у виконанні бюджетної програми.

На етапі безпосереднього проведення аудиту ефективності відбувається оцінка результативних показників.

Результатом аудиту ефективності є надання обґрунтованого звіту щодо ефективності бюджетної програми, визначення причин неефективного використання бюджетних коштів та розробка кола заходів, спрямованих на підвищення ефективності програми. Він має бути написаний у такий спосіб, який відповідає специфіці організацій, для яких він призначений. В процесі реалізації результатів аудиту відбувається публікація аудиторського звіту та інформації про результати аудиту ефективності, інформування, контроль за станом впровадження наданих пропозицій [7, c. 56].

Таким чином, ефективність використання бюджетних коштів посідає вагоме місце в проведенні аудиту ефективності, що дасть змогу:

-        оцінити рівень досягнення результативних показників бюджетної програми шляхом співвідношення фактично отриманих та запланованих результативних показників;

         здійснити контроль за використанням бюджетних коштів;

         визначити проблеми, що негативно вплинули на процес виконання запланованих завдань;

         зберегти бюджетні ресурси шляхом внесення своєчасних змін;

         посилити відповідальність керівництва щодо організації контролю на всіх стадіях використання бюджетних коштів [7, с. 48].

Отже, аудит ефективності бюджетних програм є важливою складовою державного фінансового контролю при застосуванні програмно-цільового методу формування бюджету. Правильна його організація дозволить не тільки контролювати використання бюджетних коштів, а й значно їх економити, враховуючи недоліки, виявлені аудитом. В Україні ще є ряд проблем та невирішених питань, які залишаються відкритими. Однак використання зарубіжного досвіду, врахування вітчизняних особливостей діяльності бюджетної сфери сприятимуть розвитку даної галузі аудиту і значно покращать функціонування державних фінансів. Проблеми, що мають місце в системі державного фінансового аудиту бюджетних програм, несуть у собі загрози неефективного та не результативного використання бюджетних коштів. Саме тому необхідною умовою для їх вирішення є розвиток і впровадження аудиту ефективності використання бюджетних коштів, що в подальшому дасть змогу контролювати використання коштів держави, виявити недоліки щодо їх використання, та усунути їх.

.2 Напрямки вдосконалення формування результативних показників виконання бюджетних програм місцевого бюджету

З метою регламентації формування результативних показників виконання бюджетних програм місцевих бюджетів затверджено Типові переліки бюджетних програм та результативних показників їхнього виконання для місцевих бюджетів за галузями. Сюди увійшли державне управління, освіта, охорона здоров'я, фізична культура і спорт, культура, соціальний захист сім'ї, дітей та молоді, соцзахист, соцзабезпечення [15, c. 73].

Типові переліки бюджетних програм містять мету, завдання та результативні показники до кожної програми. При цьому в процесі їхнього складання перелік завдань та результативних показників може уточнюватися і розширюватися.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що комплекс бюджетних програм, які враховують особливості фінансування бюджетних послуг кожної галузі суспільних відносин, сформовано. Хоча такий підхід можна назвати дещо формалізованим, однак його перевага у тому, що він здатний забезпечити єдину методологічну основу для впровадження ПЦМ для місцевих бюджетів, що особливо важливо в частині делегованих органам місцевого самоврядування повноважень.

Кількість результативних показників та їхнє представлення за групами (затрат, продукту, ефективності, якості) обумовлюється специфікою бюджетної програми та має задовольнити потреби аналізу виконання бюджетної програми. Тобто слід застосовувати ті результативні показники, які найкраще відображають досягнення встановленої мети, виконання завдань та напрямів використання бюджетних коштів. Об’єктивно найбільш інформативними є результативні показники ефективності та якості, що забезпечує вищий пріоритет їхнього використання. Проте при формуванні типових переліків перевагу надано іншим критеріям - затратам та продукту. Вважається, що запропоновані показники якості потребують доопрацювання, оскільки не повністю дають змогу оцінити якість суспільних послуг, наданих в межах бюджетної програми. Водночас кількість визначених показників ефективності та якості також обумовлена специфікою кожної галузі та особливістю кожної бюджетної програми.

Якщо проаналізувати детальніше затверджені Типові переліки бюджетних програм, то можна виявити певні недоліки. Наприклад, плутанину викликає значна кількість бюджетних програм та результативних показників їхнього виконання. За даними Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД), орієнтована кількість бюджетних програм для майже 692 бюджетів - більш ніж 58 тисяч. Приблизне число показників результативності за типовими бюджетними програмами - понад 8 тисяч [4].

Тому цілком імовірно, що проведення аналізу інформації щодо планових та фактичних результативних показників виконання бюджетних програм буде ускладнене. Такий стан речей не дасть можливості повною мірою використати потенціал програмно-цільового методу бюджетування для місцевих бюджетів. Проте ситуацію можна виправити. Наприклад, для найкращої інформативності кожна з підпрограм може бути представлена оптимальним набором, який міститиме не більше шести результативних показників, що відображають її основні характеристики - по одному показнику затрат і продукту та по два показники ефективності та якості.

Для ефективного використання типових бюджетних програм слід упорядкувати і зменшити їхню кількість, виділити в складі таких програм окремі підпрограми в розрізі КФКВ (кодів функціональної класифікації видатків). Потрібен саме такий підхід, адже він дасть змогу підвищити ефективність використання бюджетних коштів підпрограм у межах однієї програми, зменшити організаційне навантаження на відповідальних виконавців бюджетних програм у випадку внесення змін до рішень про місцевий бюджет. Наприклад, якщо потрібне незначне коригування бюджетних призначень за певною бюджетною підпрограмою, відповідальний виконавець може здійснити перерозподіл видатків між підпрограмами в межах незмінного обсягу призначень за бюджетною програмою.

Окрім цього, в умовах впровадження планування видаткової частини місцевих бюджетів на основі обсягу та вартості суспільної послуги необхідно не тільки зменшити, але й переглянути перелік результативних показників бюджетних програм, оскільки ці критерії відтворюють, насамперед, забезпеченість громадян мережею бюджетних установ. Слід враховувати, що наявність такої мережі та відповідного персоналу є лише необхідною умовою надання суспільної послуги, проте не забезпечує достатній рівень її якості. [14, c. 62].

Висновки і пропозиції

Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати наступні висновки та пропозиції:

У випадках, коли бюджетна програма за результатами аналізу має низьку ефективність необхідно:

-        провести поглиблений аналіз за усіма результативними показниками бюджетної програми (показниками затрат, продукту, ефективності та якості) у розрізі кожного завдання окремо;

         провести аналіз факторів, які мали негативний вплив на виконання бюджетної програми, вказавши: внутрішні фактори (на які головний розпорядник міг впливати); зовнішні фактори (на якій головний розпорядник не міг впливати, включаючи форс-мажорні обставини);

         визначити причини, через які не досягнуто запланованих результатів, та надати обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення результативних показників бюджетних програм;

         підготувати описовий звіт про причини низької ефективності програми у розрізі її завдання та результативних показників.

Кількість результативних показників та їхнє представлення за групами (затрат, продукту, ефективності, якості) обумовлюється специфікою бюджетної програми та має задовольнити потреби аналізу виконання бюджетної програми. Тобто слід застосовувати ті результативні показники, які найкраще відображають досягнення встановленої мети, виконання завдань та напрямів використання бюджетних коштів.

Основним недоліком затверджених Типових переліків бюджетних програм є значна кількість самих програм та результативних показників їх виконання. Тому, для найкращої інформативності кожна з підпрограм може бути представлена оптимальним набором, який міститиме не більше шести результативних показників, що відображають її основні характеристики - по одному показнику затрат і продукту та по два показники ефективності та якості.

Також, при плануванні видаткової частини місцевих бюджетів на основі обсягу та вартості суспільної послуги необхідно не тільки зменшити, але й переглянути перелік результативних показників бюджетних програм, оскільки ці критерії відтворюють, насамперед, забезпеченість громадян мережею бюджетних установ.

фінансовий бюджетування аудит

Список використаної літератури

1.      Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження удосконаленої Методики здійснення порівняльного аналізу ефективності бюджетних програм, які виконуються розпорядниками коштів місцевих бюджетів” від 19 вересня 2013 року № 31-05110-14-5/27486.

.        Наказ Міністерства фінансів України “Про результативні показники бюджетної програми” від 12 грудня 2012 року № 1536.

.        Наказ Міністерства фінансів України “Правила складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання” від 26 серпня 2014 року №836

.        Офіційний сайт Інституту бюджетування та соціально-економічних досліджень.

.        Планування місцевих бюджетів на основі программно-цільового методу: Навчальний посібник / [Під заг. ред., В.В. Зубенко]; ІБСЕД, Проект “Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження”.- 4-те видання, виправлене та доповнене - К., 2013, - 120 с.

.        Дікань Л.В. Державний аудит: навч. посіб. / Л.В. Дікань, Ю.О. Голуб, Н.В. Синюгіна; за ред. проф. Л.В. Дікань. - К.: Знання, 2011. - 503 с.

.        Белец Ж.Р. Механізм застосування аудиту ефективності як складової програмно-цільового методу формування бюджету / Ж.Р. Белец // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2014. - №1(20). - 128с.

.        Фролов С.М., Скляр І.Д. Бюджетний менеджмент прикордонних територій (теорія і практика) / С.М. Фролов, І.Д. Скляр. - К.: Знання, 2012. - 325 с.

.        Голинська О.В. Програмно-цільовий метод управління бюджетами: основні позиції та компоненти / О.В. Голинська // Економіка та держава. --2010. - №1. -156 с.

.        Каплун О., Цебринська С. Суть та необхідність аудиту ефективності // Наука молода. - 2006. - №6. - 180 с.

.        Дяченко Я.Я. Теоретико-методологічні основи забезпечення цільового використання бюджетних коштів / Я.Я. Дяченко // Фінанси України. - 2010. - №10. - 120 с.

.        Мамишев А.І. Оцінювання виконання результативних показників бюджетних програм // Фінансовий контроль. - 2009. - №5. - 98 с.

.        Огонь Ц.Г. Програмно-цільовий метод та ефективність бюджетних програм / Ц.Г. Огонь // Фінанси України. - 2009. - №7. -63.

.        Шишко О.О. Програмно-цільовий метод бюджетування на рівні місцевих бюджетів: де ховається небезпека / О.О. Шишко // Незалежний аудитор. - 2011. - №8. - 85 с.

.        Юрійчук С.М. Програмно-цільовий метод у системі виконання місцевих бюджетів України / С.М. Юрійчук // Економіка та держава. - 2010. - 85 с.