Зміст
Вступ
Розділ 1. Характеристика Казахстану як суб’єкта міжнародного господарства
.1 Геополітичне положення Казахстану
.2 Основні події в історії розвитку та становлення країни
.3 Основні відомості про країну
Розділ 2. Розрахунок та аналіз основних показників
.1 Тенденція демографічного розвитку
.2 Тенденції зміни і структура ВВП
.3 Динаміка показників зовнішньої торгівлі
Розділ 3. Участь Казахстану в процесах міжнародної інтеграції та міграції, членство в міжнародних організаціях
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність теми: сучасний розвиток світового господарства залежить не лише від країн лідерів, що задають тенденції розвитку, а й від усього світу. Країни, що лише стають на шлях прогресивного розвитку Об’єднання інтересів та шляхів розвитку декількох країн сприяє пришвидшенню їх розвитку та інтеграції. в умовах тісного взаємозв’язку всіх країн світу, розвиток окремої економіки відбувається більш швидкими темпами, а обмін досвідом з іншими країнами покращую наукову базу цього розвитку.
Казахстан - це країна контрастів. Поряд з пережитками минулого, набутих за існування республіки у складі СРСР, уживаються новітні технології та розвивається соціальна інфраструктура. Республіка Казахстан є найрозвиненішою країною Центральної Азії, дев’ята в світі за площею, найбільша з країн, що не має виходу до світового океану. Територія становить 2 727 300 квадратних кілометрів - це більше, ніж Західна Європа. Казахстан - аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором. Основні галузі промисловості: гірнича, чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування. У Казахстані на високому рівні розвинена гірничодобувна промисловість
Казахстан проголосив себе незалежною державою 16 грудня <https://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F> 1991 <https://uk.wikipedia.org/wiki/1991>р. Його лідер комуністичної епохи, Нурсултан Назарбаєв, став першим президентом країни, цю посаду він зберігає і сьогодні. Президент Назарбаєв підтримує суворий контроль над політикою в країні. З моменту здобуття незалежності Казахстан проводив збалансовану зовнішню політику та працював для розвитку економіки, особливо її нафтогазової промисловості. Казахстан має стабільні відносини з усіма своїми сусідами.
РК також є членом Організації Об'єднаних Націй <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9>, Організації з безпеки та співробітництва в Європі <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96>, Євро-Атлантичного партнерства та Організації Ісламського співробітництва <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%86%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0>. А також активним учасником Організації Північноатлантичного договору <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E> в аспекті Партнерство заради миру <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%83>, членом Співдружності Незалежних Держав, Організації економічного співробітництва та Шанхайської організації співробітництва разом з Євразійським економічним співтовариством. Казахстан є одним з найбільш надійних партнерів Росії в СНД, він неодмінний учасник усіх інтеграційних процесів. Росія зацікавлена в розвитку передбачуваних і добросусідських відносин з цим ключовим гравцем пострадянського простору.
Мета завдання: описати країну як суб’єкта міжнародного господарства, проаналізувати її основні макроекономічні показники та визначити її місце у світі.
Предмет: особливості економіки Казахстану та його місце в світовій економіці.
Об’єкт: показники економічного розвитку країни та її зовнішньоекономічні зв’язки.
Методи дослідження: аналіз і
узагальнення, спостереження, порівняння, індукція, історичний та логічний
методи.
Розділ 1. Характеристика Казахстану
як суб’єкта міжнародного господарства
.1 Геополітичне положення Казахстану
Зовнішньополітичною та зовнішньоекономічною діяльністю країни керує Президент Республіки Казахстан, в частині Конституційних обов'язків цими питаннями займаються Парламент і Уряд. Центральним органом державного управління, який здійснює керівництво дипломатичною та зовнішньополітичною діяльністю є Міністерство закордонних справ Республіки Казахстан.
Сучасна Концепція зовнішньої політики Республіки Казахстан базується на розробленій Президентом Н.А. Назарбаєвим Стратегії "Казахстан 2030" і здійснюється за трьома напрямками:
По-перше, співпраця з промислово розвиненими країнами світу.
По-друге, преференції з блоком південних країн на центральноазіатському просторі
По-третє, інтеграція на території пострадянського простору за сценарієм, запропонованим Н.А. Назарбаєвим в проекті "Євразійський союз"
При цьому головним завданням казахстанської зовнішньої політики є безумовна і чітка реалізація Першого пріоритету стратегії - забезпечення національної безпеки Республіки Казахстан як незалежної суверенної держави, при збереженні повної територіальної цілісності, надійного захисту її глобальних і регіональних інтересів, гармонійної інтеграції країни в систему найважливіших міжнародних політичних і економічних відносин.
Можна констатувати, що Казахстан має сприятливі геополітичні перспективи. Він має у своєму розпорядженні не тільки природними багатствами і величезні простори, а й потужні (за регіональними мірками) економічні, науково-технічні та кадрові перспективи. Казахстан проявляє наполегливе прагнення бути не спостерігачем або об'єктом, а активним учасником, суб'єктом міжнародного життя.
Нарешті, РК демонструє здатність вибудовувати довгострокову зовнішньополітичну стратегію, виробляти вигідну для країни систему зовнішньополітичних пріоритетів, виступати посередником у складних міжнародних ситуаціях, розвивати міжцивілізаційний діалог. Одночасно Астана готова підтримувати плідні відносини з країнами, які знаходяться в конкуруючих (Росія - Китай - США) і конфліктних (Іран - США, Індія - Пакистан) відносинах між собою, ставити далекосяжні геополітичні цілі і досягати їх реалізації на практиці.
Все це, у поєднанні з енергією і політичною волею казахстанського керівництва, дозволяє сподіватися на те, що Казахстан може розраховувати на гідне місце в сучасній системі міжнародних відносин. [1]
В області багатосторонньої дипломатії провідним напрямком залишається поглиблення співпраці з Організацією Об'єднаних Націй по зміцненню миру і міжнародної безпеки, забезпечення сталого розвитку планети. У цьому плані основні ініціативи і практичні дії казахстанського зовнішньополітичного відомства у взаєминах з ООН спрямовані на сприяння оптимальному реформування і максимальному адаптуванню цього універсального міжнародного Форуму до нових геополітичних умов, здатності Організації ефективно вирішувати глобальні завдання майбутнього століття. Прийнята ООН з ініціативи Казахстану спільна програма ЄЕК і ЕСКАТО для Центральної Азії СПеКа, створює сприятливі умови для реалізації цього завдання і мобілізації підтримки донорської спільноти в цій галузі.
У напрямку ОБСЄ зовнішньополітичне відомство РК переслідує дві головні завдання: максимальну залученість Казахстану та Центральної Азії в систему координат європейської безпеки та використання потенціалу ОБСЄ у справі забезпечення регіональної безпеки та вирішення економічних і екологічних завдань. [6]
Аналогічні цілі казахстанське зовнішньополітичне відомство переслідує і щодо співпраці Казахстану з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". У цьому ключі проведення спільних навчань "Центразбат - 97" ознаменувало собою прогрес у розвитку миротворчого потенціалу регіону. Цей канал співпраці з НАТО здійснюється і з іншими міністерствами і відомствами республіки.
В області міжнародної та регіональної безпеки головним завданням МЗС РК є втілення в життя ініціативи Президента Н.А. Назарбаєва по скликанню Наради з взаємодії і заходів довіри в Азії (НВЗДА).
У двосторонніх відносинах зовнішня політика Казахстану принципово базується на багатовекторному, збалансованому підході. У першу чергу на зміцненні добросусідських зв'язків з найближчими сусідами - Росією, Китаєм і центральноазіатськими республіками.
При цьому особливу геополітичне значення набуває спільний проект прокладки нафтопроводу із Західного Казахстану в КНР в комплексі з розробкою родовищ в Актюбінської і Мангістауської областях. Тут політика спрямована на встановлення стратегічного партнерства через поглиблення двосторонніх відносин та розвиток інтеграції.
Також було підписано Договір про створення єдиного економічного простору між Республікою Казахстан, Республікою Узбекистан і Киргизькою Республікою. Активізувалася робота Міждержради, Рад Прем'єр-Міністрів, міністрів закордонних справ та оборони. Розвивається діяльність Центральноазіатського банку співробітництва та розвитку.
В даний час спільним завданням всіх зовнішньополітичних відомств країн - учасниць Центральноазіатського союзу є поглиблення співробітництва та активне залучення в цю орбіту інших держав Центральної Азії. Інтереси Казахстану в Закавказькому регіоні ставлять перед МЗС завдання інтенсифікації двосторонніх і багатосторонніх зв'язків.
В даний час, зовнішньополітичні відомства ведуть цілеспрямовану роботу щодо своєчасного введення в експлуатацію Транскавказького транспортного коридору через Азербайджан і Грузію, що буде мати важливе значення для країн як в геоекономічному плані, так і в політичній стратегії.
Азіатський напрямок зовнішньої політики країни - це безперечний пріоритет. Казахстан будучи одним з найбільших і авторитетних держав Азії, прагне закріпитися на найважливіших ділянках загально-континентальних процесів. У цьому зв'язку головним завданням МЗС РК стало зміцнення всебічних зв'язків і забезпечення Казахстану іміджу надійного і важливого партнера серед провідних азіатських держав.
МЗС активно нарощує співпрацю на двосторонньому та багатосторонньому рівнях з Японією, Південною Кореєю, Малайзією, Сінгапуром, Австралією та іншими країнами Азії. Арабський світ в цілому, і Близький Схід зокрема, також входять в орбіту пріоритетів казахстанської зовнішньої політики. При цьому враховується, що даний регіон є основним постачальником вуглеводневої сировини в світі.
Будуючи свої відносини з Європою, Казахстан завжди виходив з політико-економічних реалій. "Старий світ", з її значним політичним та економічним потенціалом, багатими демократичними традиціями є одним з найважливіших гарантів суверенітету і незалежності, а також проведенню в країні радикальних реформ.
Що стосується регіональної політики Казахстану в рамках СНД, то основним її змістом залишається прихильність взаємовигідної інтеграції на нових принципах між частинами колись єдиного економічного простору.
Для розвитку економічного і торгового співробітництва з зарубіжними країнами на міжурядовому рівні утворені спільні комісії з торговельного та економічного співробітництва. Останнім часом одним з ключових питань на засіданнях комісій стає розвиток співробітництва в галузі прямих інвестицій. [7]
Проводячи зовнішньоекономічну
політику центральні виконавчі органи, що здійснюють її в частині своїх
повноважень, виходять з того, що зміцнення зовнішньополітичного потенціалу та
міжнародного авторитету республіки є найважливішими умовами стабільного
економічного зростання країни.
.2 Основні події в історії розвитку
та становлення країни
Республіка Казахстан є унітарною державою з президентською формою правління. "Республіка Казахстан стверджує себе демократичною, світською, правовою та соціальною державою, вищими цінностями якого є людина, її життя, права і свободи". [8]
Історія Казахстана - це частина історії світової цивілізації. У 1465 році було створено окремий Казахське ханство, яке пережило різні етапи свого становлення і розвитку. Соціально економічний розвиток казахського суспільства призвело до приєднання Казахстану до Росії. Зароджувалися капіталістичні виробничі відносини з усіма витікаючими наслідками.
У другій половині ХІХ ст. завершилося приєднання Казахстану до Росії. Цей історичний факт має основні етапи, підсумки і проблеми. Встановився колоніальний режим. Багатий природними ресурсами, тваринницьким сировиною край приваблював російських підприємців. Намітилася тенденція зростання міст. Отримали розвиток гірничодобувні й обробні підприємства. Народжувався робітничий клас, який потім взяв участь у революціях 1905-1907, 1917 рр.
У 1918 році була встановлена Радянська влада в Республіці. Почався період розвитку Казахстану в умовах тоталітарної системи. Кінець 80-х рр. знаменував початок розпаду Радянського держави. Розвиток демократичних перетворень і процесів національного відродження характерного для республіці того часу.
Важливу роль у демократизації суспільства грала в той період законотворча діяльність Рад народних депутатів. Провідне місце в цій області обіймав Верховна Рада Казахської РСР дванадцятого скликання (з квітня 1990 р.).
У законах, прийнятих у період з 1990-1991рр. забезпечені необхідні умови для прояву свободи і гідності кожної людини. В умовах стрімкого розвалу системи державної влади й економіки країни закономірним стало введення президентського правління в Казахстані, сприяючого стабілізації політичного і економічного життя. 24 квітня 1990 Верховною Радою був заснований пост Президента Республіки Казахстан, в результаті таємного голосування їм був обраний Н.А. Назарбаев. 25 жовтня 1990 Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет Казахської РСР.
Розпад КПРС і як її частини КП Казахстану прискорили розпад СРСР. 16 грудня 1991 р. Верховна Рада проголосила державну незалежність Республіки Казахстан - демократичної держави, що володіє всією повнотою влади на своїй території, самостійно визначає і проводить внутрішню і зовнішню політику. Розпочався новий етап в історії республіки.
З набуттям незалежності Казахстан вийшов на міжнародну арену як суверенної держави. У березні 1992 р. республіка вступила в Організацію Об'єднаних Націй, стала членом Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку і т.д. Понад сто країн визнали нашу державу. Відроджуються культура і традиції народу, зростає національна самосвідомість.
Опорною точкою в розвитку і становленні незалежної і суверенної держави є Конституція Республіки Казахстан, прийнята на республіканському референдумі 30 серпня 1995.
Вона послужила базою до зміцнення правової основи державного ладу і його суспільно-політичних інститутів. "Держава є офіційним представником народу і через свої органи та інститути виражає і реалізує його волю". [8]
З дня проголошення незалежності і до 2010 року в Казахстані змінилося 9 урядів, однак керує державою весь цей час лише один президент. Казахстан має порівняно велику територію, але в той же час володіє помітними запасами природних ресурсів, різним мінеральною сировиною. Знаходячись між найбільшими державами - Росією і Китаєм, країна змушена вести виважену та збалансовану зовнішню політику. Республіка досягла значного прогресу у відносинах з державами Центральної Азії. Рівноправні відносини з центральноазіатськими державами обумовлені історично склалися культурними та етноконфесійних зв'язками. В цілому можна говорити про те, що зовнішня політика Казахстану сприяє збереженню геополітичної стабільності в регіоні, стійкості національних політичних систем країн Центральної Азії, їх соціально-економічному розвитку.