Курсовая работа (т): Педагогічні умови стимулювання навчальної активності молодших школярів
Завдяки грі легше відбувається входження в навчальну діяльність. В ході гри здійснюється налаштовування всіх функцій, які забезпечують успішне виконання цієї діяльності.
Гра потребує від дитини довільної уваги, адже за законами гри треба бути уважними.
Включення ігор та ігрових завдань разом з іншими методами і прийомами у навчальний процес на уроці та в позаурочний час допомагає забезпечити зміну діяльності учнів, підтримати інтерес до нового матеріалу, зосередити увагу дітей на виконанні пізнавальних дій.
Існують фактори, які обумовлюють увагу:
) сила вражень, сильний звук, яскраве світло захоплюють пізнання;
) емоційний тон вражень і думок.
Щоб забезпечити ці фактори вчителю просто необхідно використовувати дидактичні ігри [10,С.104].
У процесі розвитку можливе виховання мимовільної та довільної уваги. Основною умовою виховання довільної уваги є наявність інтересу і емоцій, які у значній мірі залежать від навчального матеріалу і способів його подачі. Важливу роль відіграє наочність, якість пояснень вчителя (багатство змісту і емоційне насичення розмови, динамічність). Дуже велике значення має й активність самих учнів.
Важливим засобом виховання мимовільної уваги є вся організація навчальної діяльності школярів. Важливо, щоб в учня виникав інтерес не лише до самої роботи, але й до результатів діяльності.
Необхідно поставити перед учнями чіткі вимоги, враховуючи, що завдання повинно бути посильним, але не дуже легким. Правильна організація уроку, яка забезпечує включення у роботу всіх учнів, значно сприяє вихованню уваги
Ніхто не може заперечити того, що у початкових класах співіснують дві провідні діяльності - ігрова та навчальна. Це означає, що життя дітей у школі та вдома пронизане грою.
Увага учнів початкової школи є ще нестійкою, її необхідно формувати, і найкраще це робити у процесі дидактичної гри.
В ігровій діяльності складаються сприятливі умови для розвитку інтелекту дитини, для переходу від наочно-образного мислення до словесно-логічного.
Важлива роль гри у розвитку психічних процесів пояснюється тим, що вона озброює дитину доступними для неї способами сприймання.
Дидактичні ігри будуть ефективними, якщо їх використовують систематично, послідовно, дотримуючись головного принципу дидактики: "від простого до складного". Спочатку необхідно ознайомити дітей з ігровим матеріалом, застосовуючи його в повсякденній індивідуальній та груповій роботі, підготовчих вправах, а згодом і під час занять. Треба обов'язково заохочувати дітей до частого використання знайомих ігор у вільний час, адже це дає їм можливість закріпити вже набуті навички, шукати нові можливості перемогти та пограти з різними партнерами. Доцільно вводити в педагогічний процес дидактичні ігри різних видів не лише з усіх розділів програми, а й з кожної теми зокрема [11, с. 20].
Сучасні умови характеризуються гуманізацією навчального процесу, спрямованістю на розвиток його найкращих якостей і формування всебічно розвиненої особистості.
Реалізація цієї задачі потребує нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання повинно бути розвивальним, спрямованим на формування пізнавальних інтересів і здібностей дітей.
У зв'язку з цим особливого значення набувають ігрові форми навчання.
Дидактичні ігри дають можливість розвивати в учнів увагу і пам'ять, позитивно впливають на розвиток винахідливості. Більшість ігор потребує не лише розумових, але й вольових зусиль: організованості, витримки.
Головне, щоб гра органічно поєднувалась із серйозною, наполегливою працею, щоб гра не відволікала від навчання, а навпаки, сприяла розумовій роботі.
Удосконалення процесу навчання - об'єктивна закономірність розвитку освітньої галузі. Навчання можна вважати ефективним у тому випадку, коли воно базується на прогресивних педагогічних ідеях та технологіях, відбувається у напрямку максимальної реалізації освітніх завдань при оптимально напруженій і синхронній діяльності викладачів та учнів. Окрім того, успішна організація навчального процесу залежить від відповідності форм і методів навчання психологічним особливостям та функціональним можливостям учнів певної вікової категорії.
У психологічній та методичній літературі пропонується значна кількість ефективних методів і прийомів, які позитивно впливають на навчальний процес. Одним із них є гра як домінантна та провідна діяльність дітей молодшого шкільного віку. На думку Д.Ельконіна, на межі дошкільного й шкільного віку гра є основним видом діяльності у житті учня. З психологічної точки зору, цей вік характеризується високою активністю, яка шукає форми та шляхи реалізації. Зрештою, виявляється, що саме гра залишається провідною формою життєдіяльності дітей цього віку, компенсуючи недоліки та обмеженості реального життя.
Гра, як зазначається у психологічному словнику, - це довільна діяльність, яка відображає у специфічній умовно-узагальненій формі ставлення людини до світу, людей, до самої себе і має за мету самовираження індивіда, формування у нього певних типів соціальної поведінки та активізацію біологічних та інтелектуальних можливостей особистості. Окрім того, ігри, що використовуються у навчальному процесі, сприяють формуванню в учнів навичок та вмінь застосовувати теоретичні знання у практичній діяльності.
Думки про значення гри для розвитку особистості можна знайти у працях видатних філософів, педагогів і психологів.
Науковці одностайні, стверджуючи, що учні початкової школи не мають природної мотивації до вивчення будь-якого навчального предмета, у тому числі й іноземної мови. Гра цілком реально може виступати певним каталізатором, поштовхом до навчання, адже без мотиву не може відбуватися жодний вид діяльності.
З початком навчання у школі різко змінюється соціальне становище дитини, що, безумовно, впливає на її психологічний стан. Гра як звична діяльність у цьому віці допомагає їй подолати скупість, сором'язливість і страх. На наше переконання, саме ігрові форми навчання найбільше сприяють адаптації дитини до нових умов і соціалізації молодшого школяра у шкільне середовище.
Передовий педагогічний досвід показує, що окремі вчителі початкових класів вміло й доцільно використовують на уроках ігри та ігровий матеріал.
В початкових класах, вважає старший вчитель школи - гімназії № 19 м. Києва Н. Паскаль, тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.
Вивчаючи спорідненні слова, вона пропонує дітям гру „ Лото". Кожен учень має картку, розкреслену на 6 або 9 клітинок . У кожній клітинці різні слова. Учитель - ведучий має набір слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти повинні оголошені слова виділити на власній картці, якщо вони співпадають, задумане слово розривається. Виграє той, хто скоріше всіх закриє всі слова. А тепер задумайтеся, яку роботу виконав кожен учень? А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться - пізнає нове, запам'ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.
Таким чином, аналіз методичної
літератури та масового педагогічного досвіду показав, що проблема стимулювання
навчальної діяльності учнів початкових класів знайшла належне відображення в
передовому педагогічному досвіді та в більшості методичних та навчальних
посібників для вчителів та учнів, проте окремі учителі початкових класів не
завжди вміло використовують можливості змісту підручників, навчальних
посібників, методів навчання з метою стимулювання навчальної діяльності
молодших школярів.
.2 Методика експериментального дослідження та його результативність
навчальній стимулювання школяр
Гіпотезу нашого дослідження, суть якої полягає у тому, що ефективність засвоєння знань значно підвищиться, якщо у процесі навчання використовувати такі методи стимулювання навчального матеріалу, як методи емоційного стимулювання, створення ситуації успіху в навчанні, сприятливого морально-психологічного мікроклімату, заохочення.
На контакту вальному етапі дослідження було проаналізовано психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження, навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкових класів, проведено анкетування вчителів Краматорської ЗОШ I-III ступенів № 12, відвідано уроки вчителів початкових класів сформульовано гіпотезу та завдання дослідження.
Результати анкетування дозволяють
робити такі висновки:
Таблиця 1 - Використання у педагогічному досвіді методів і прийомів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів
|
№ |
Методи і прийоми |
Кількість використань (%) |
Рангове місце |
|||
|
1. |
Бесіда |
17 |
3 |
|||
|
2. |
Використання загадок, кросвордів, ребусів |
12 |
4 |
|||
|
3. |
Використання казкових персонажів |
5 |
10 |
|||
|
4. |
Використання цікавого матеріалу |
6 |
8 |
|||
|
5. |
Вікторини, конкурси |
9 |
5 |
|||
|
6. |
Дидактичні ігри |
35 |
1 |
|||
|
7. |
Емоційне оцінювання |
5 |
9 |
|||
|
8. |
Заохочення, похвала |
7 |
6 |
|||
|
9. |
Змагання |
2 |
13 |
|||
|
10 |
Наочність |
18 |
2 |
|||
|
11 |
Проблемні ситуації |
2 |
12 |
Розповідь |
6 |
7 |
Дані таблиці свідчать про те, що вчителі початкових класів частіше використовують такі методи стимулювання навчальної діяльності, як дидактичні ігри, бесіди, загадки, кросворди, ребуси, наочність. Рідше використовують казкові персонажі, проблемні ситуації, змагання, емоційне оцінювання. Практично не використовують педагоги методи створення ситуації успіху у навчанні (формування в учнів впевненості у подоланні труднощів, прийоми позитивного впливу на учнів, ситуації вільного вибору і самостійного прийняття рішень, уміння педагога співробітничати з учнями).
Аналіз відвіданих уроків учителів початкових класів дає підставу стверджувати, що частина вчителів ( 40 % ) вміло використовують різні способи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Проте на 60 % відвіданих уроків учителі недооцінювали можливості способів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів.
Формувальний етап експериментального дослідження відбувався на базі Краматорської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 12. В експериментальному класі навчання проводилося за методикою запропонованою нами, дослідження проводилося на матеріалі предмета української мови (4 клас).
На етапі навчального експерименту, який проводився на уроках математики та української мови, нами були використані різні методи стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. У таблиці 3 наведено приклади завдань, використані при вивченні матеріалу теми «Дієслово«» ( 4 клас).
Таблиця 2 - Стимулювання навчальної діяльності учнів у процесі вивчення теми «Дієслово» ( 4 клас)
|
№ |
Назва теми уроку |
Зміст завдання |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
1. |
Загальне поняття про дієслово, як частину мови. |
Вправи -цікавинки. 1.1 Назви одним дієсловом: · пекти раки (червоніти); · п'ятами накивати (утекти); · зарубати на носі (запам'ятати); · ні пари з уст (мовчати); · послати телеграму (телеграфувати); · накласти штраф (оштрафувати). 1.2 Дібрати дієслова, які характеризують голоси тварин: Гуси (ґелґочуть), півень (кукурікає), корова (мукає), киця (нявчить), собака (гавкає), лев (ричить), порося (рохкає), вовк (виє), коні (іржуть). |
|
|
2. |
Написання не з дієсловами. Спостереження за зв'язком дієслова в реченні з іншими частинами мови. |
2.1 Гра «Запереч мені». Я зачитую речення, а ви за допомогою не складаєте речення - заперечення і записуєте його. Наприклад. Читаю: Василько поспішав до школи. Записуєте: Василько не поспішав до школи. Речення для гри. Я вивчив уроки. Ми поїдемо на екскурсію. Ромчик грає на скрипці. Дівчинка читає казку. Прочитайте записані речення. Як ви написали не з дієсловами ? |
|
|
|
|
2.2 Завдання за вибором(робота с картками) Списати прислів'я і приказки, розкриваючи дужки. Картка 1. 1. Чужим розумом (не) проживеш. 2. Поки (не) упріти, доти (не) уміти. 3. Краще (не) обіцяти, як слова (не) здержати. Картка 2. 1. Де сила (не) візьме, там розум допоможе. 2. 3 чужої біди (не) смійся. 3. (Не) хитруй, (не) мудруй, а чесно працюй. Картка 3 1. Ото на себе (не) надійся, чужому лихові (не) смійся. 2. (Не) вчи рибу плавати. 3. (Не) журись, а за діло берись. |
|
|
3 |
Неозначена форма дієслова |
3.1 Гра «Будь уважним». Учасники гри стають у коло. Ведучий (учитель) називає дієслово з іменником. Якщо дієслово відповідає іменникові, тобто вказує на дію даного предмета, учні повинні підняти руку, якщо не відповідає присісти. Наприклад, риба пливе - діти піднімають руки, риба кричить - діти присідають. Виграє той, хто не помилився. |
|
|
|
|
3.2 Навчальна гра «Відповідай миттю» Ведучий (вчитель), звертаючись по черзі до учасників гри, називає іменник або прикметник. Учні повинні утворити від цього іменника або прикметника дієслово в неозначеній формі. Хто не зможе дати відповідь, вибуває з гри. Виграє той, хто залишиться. Слова для гри. Друг, ворог, вечеря, господарство, сніданок, хазяйство, спів, старт, плач, фініш, читання, радість, сум, синій, зелений, сухий, червоний. |
|
|
4. |
Змінювання дієслів за часами та числами. |
4.1 Усмішки «Який час...» - Я миюся, - Який це час, Федоте? - Ну, раз ми з вами миємось - Виходить, що субота. - Який це час: я бігаю, ти бігаєш, він - бігає, вони бігають! - Велика перерва. - Як буде минулий час від дієслова прокидатися"! - Спати |
|
|
5 |
Дієслово, що виражають незавершену і завершену дію |
5.1 Гра «Знайди свою пару» Учасники гри діляться на дві рівні групи. Одна група отримує картки з написаними на них дієсловами, що означають незавершену дію, друга група з парними дієсловами, що означають завершену дію. За командою ведучого (вчителя) один із учнів першої групи піднімає таку картку. Учасник гри з другої групи, у якого є слово-пара, повинен негайно підняти її у відповідь. Програє той, хто не встигне цього зробити або неправильно виконає завдання. Для гри використані такі пари слів: летіти - злетіти, літати - пролітати, грюкати - грюкнути, зігрівати - зігріти, торохтіти - заторохтіти, стукати - стукнути, перемальовувати переманювати, рубати - зрубати, зчищати - зчистити, сіяти - посіяти, прочитувати - прочитати, дзвякати - дзвякнути, зашивати - зашити, бігти - прибігти, сідати - сісти, збігати - збігти, зраджувати - зрадити, розбивати - розбити, згортати - згорнути 5.2 Вправа - гра «Хто більше». - Утворіть зі слів писати, малювати, стукати, ходити дієслова, що означають завершену дію. Виграє той, хто за визначений час (5-7 хвилин) утворить якнайбільше таких слів. |
|
|
6 |
Дієслово теперішнього часу. Визначення особи і числа дієслів теперішнього часу |
6.1 Вправа 1.Прочитай, замінюючи неозначену форму, що в дужках, дієсловами теперішнього часу. Випиши дієслова парами за зразком. 1. Хвиля очі розкриває, (потягатися), (зітхати),млосно (дивитися) на місяць, (усміхатися) йому. 2. Стогне ясен над водою, (стогнати) лози, (губити) сльози, (в'янути) квіти, (плакати) вітер, хвиля ж знов (жартувати) з кимсь. Зразок. Зітхати - зітхає. 2. Що тобі допомогло встановити форми дієслів? Які це форми? |
|
|
7 |
Дієслова майбутнього часу |
Самостійна робота Випишіть дієслова майбутнього часу,визначте їх особу та число «Коли нам весело буває». Коли нам весело буває? Як пташка в гаї заспіває Коли барвінком чи розмаєм себе весною заквітчаємо. Коли ми деревце пригоже посадимо, гарно обкопаємо, коли ми зробимо щось хороше, тоді нам весело буває. (Т. Гриценко) |
|
У процесі навчального експерименту ми використовували і методи створення морально - психологічного клімату, методи заохочення (різні форми).
На даному етапі дослідження нами було здійснено аналіз і узагальнення одержаних експериментом даних, з цією метою проводилися підсумкові контрольні роботи результати яких оброблялися за допомогою методу математичної статистики.
Завдання для контрольного зрізу з української мови були такі:
І.Диктант.
Осінь
Дрібні осінні дощики зовсім не схожі на літні грози. Вони йдуть безперестанку. Земля вже не просихає скоро. Вітер дме постійно, далеко розносить стигле насіння дерев і трав.
Листя на деревах починає зрідка жовтіти ще наприкінці серпня. У вересні ви помічаєте, як на все ще зеленій березі з'являються зовсім жовті, золотисті гілочки. Першою розвинулася береза. Вона ж першою починає жовтіти. З кожним днем все більше й більше стає жовтого листя. Незабаром і тремтлива осика стоїть уся червона, багряна, золотава, але поривчастий осінній вітер зриває й це останнє вбрання. Він крутить в повітрі легким листям, устеляє ним мокру землю.
(96 слів)(За К. Ушинським)
Результати виконання цих контрольних
зрізів представлені в таблиці 3.
Таблиця 3 - Результати виконання завдань з теми «Дієслово» (4 клас)
|
|
Рівні навчальних досягнень (у %) |
|||
|
|
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
|
Експериментальні класи |
21 |
57 |
22 |
- |
|
Контрольні класи |
15 |
47 |
38 |
- |
Як видно із таблиці 3, результативність виконання завдань в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному. Так, на високому рівні в експериментальному класі виконали завдання 21 % учнів, що на 6 % більше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі тільки 22 % учнів виконали завдання на середньому рівні, що на 16 % менше, ніж у контрольному.
На підсумковому етапі дослідження
здійснено порівняльний аналіз динаміки рівнів успішності у контрольних та
експериментальних класах.
Діаграма 1.1. - Динаміка змін рівня
успішності у експериментальному класі під час дослідження:
Приріст середніх показників успішності у експериментальному класі становить: високий рівень - 7 %, достатній рівень - 9 %, середній рівень - -6 %, початковий рівень - -10 %.
В той час як у контрольному класі дані показники свідчать про більш низьку ефективність: високий рівень - 2 %, достатній рівень - 5 %, середній рівень - -3 %, початковий рівень - -4 %.
Діаграма 1.2 - Динаміка змін рівня успішності у контрольних класах під час дослідження