а - річна частина амортизаційних відрахувань, яка становить 0,08%.
Ка = 41 · 2000 · 0,08 = 6577 грн/рік
Визначаємо експлуатаційні витрати
Ке = N · Се · τ,
де N - потужність електродвигуна насоса;
Се - вартість 1 кВт·год електроенергії, яка становить 0,4 грн/(кВт·год);
τ - кількість годин роботи теплообмінника за рік, яка складає 4000 год.
Ке = 52 · 0,4 · 4000 = 83422 грн/рік
Отже, сумарні затрати складають
К∑ = Ка + Ке = 18338 + 993876= 89990 грн/рік
Нехай швидкість руху води в трубах w = 0,8 м/с. Обчислюємо
критерій Рейнольдса
Re =![]()
=
= 29755,01>13800, тоді рух води в трубах -
турбулентний.
Визначаємо кількість труб одного ходу
= f1 / (0,785 d2в ) = m / 0,785 · d2в · ρ· w.
Оскільки w = Re μ / dв · ρ, то n1= m / ( 0,785 · dв · Re · μ)
n1= 11,6 /( 0,785 · 0,021 · 29755,01 · 558,4 ·10-6 ) = 42
Визначення коефіцієнта тепловіддачі для води:
Критерій Нуссельта
= 0,023 · Re0,8 · Pr0,4
= 0,023 · 29755,010,8 · 3,6190,4 = 145,9
Тоді α2 = ( Nu · λ ) / dв
α2 = (145,9 · 0,640 ) / 0,021= 4446 Вт/(м2 · К)
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від водяної пари до стінки. Орієнтовно вибираємо температуру стінки з боку пари tст= 67 ºС. Тоді температура конденсату tпл = 0,5 · ( tп + tст)пл=0,5 · (102 + 67) = 84 ºС
За цією температурою знаходимо фізичні характеристики конденсату:
густина ρ2 =961 кг/ м3;
коефіцієнт теплопровідності λк = 0,676 Вт/(м·К);
коефіцієнт динамічної в`язкості μ2 = 2963 ·10-6 Па ·с;
теплота пароутворення r = 2265 · 103 кДж/кг.
Висота поверхні теплопередачі : l = 1,5 м.
Тоді за рівнянням α1 = 1,15· ![]()
![]()
визначаємо
коефіцієнт тепловіддачі від пари до стінки.
α1= 1,15 ·
= 4941,457 Вт/(м2.К)
Коефіцієнт теплопередачі для чистої поверхні :
K = 1 / (1/α1 + δст /λст + 1/α2)
К = 1 / (1/730,023 + 0,002 /17,5 + 1/4446) = 1849 Вт/(м2 · К)
Коефіцієнт теплопередачі для забрудненої поверхні за значенням коефіцієнта використання поверхні теплообміну φ = 0,8;
= K · φ = 1849 · 0.8 = 1479 Вт/(м2 · К)
Перевіряємо правильність прийнятого значення температури стінки за формулою:
ст= tп -( k / α1) · Δtср
ст = 102 - (1479/600,219) · 53 = 66,1 ºС
Різниця між прийнятим значенням температури стінки і визначеним становить 0,8 ºС, що допускається .
Визначення площі поверхні теплопередачі
= Q / ( k · Δtср ) = 2906496 / (1479 · 53)
= 37,1 м2
Конструктивний розрахунок
Розрахункову довжину всіх ходів визначаємо за формулою:
L = F / (π · dр · n1) =114.6 / 3,14 · 0,022
· 42 = 12,7 м
Оскільки α1 ≈ α2, то dр = 0,5 · (dв + dз ) = 0,5 · (0,021 + 0,025) = 0,022 м,
де dр - розрахунковий діаметр труб, який взято таким , що дорівнює півсумі зовнішнього і внутрішнього діаметрів.
Кількість ходів трубного простору : z = L / l = 48,9 / 1,5 = 8.
Вибираємо чотирьохходовий теплообмінник, робоча довжина трубок якого становить l = 1,5 м.
Загальна кількість труб, що розміщуються на трубних
решітках:= z · n1 =33 · 34 = 357.
У разі розміщення труб на сторонах правильних шестикутників за таблицею 6.2 вибираємо найближчу загальну кількість труб n = 367. Тоді на стороні найбільшого шестикутника а = 11 труби, а кількість труб, розміщених по діагоналі шестикутника, b = 21.
Відстань між осями труб : s = 1,4 · dз = 1,4 · 25 = 35 мм.
Внутрішній діаметр корпусу теплообмінника: Dв = 1,1 · s![]()

в
= 1,1 · 35 ·
= 856 мм.
Вибираємо нормалізований теплообмінник, зовнішній діаметр кожуха якого Dз = 800 мм і товщина стінки δст = 4 мм(таблиця 6.2) . Тоді внутрішній діаметр такого теплообмінника Dв = 800 - 2 · 4 = 792 мм.
Діаметр патрубків для води :
![]()
1
= 1 м/с
![]()
=
0,122 м
Діаметр патрубка для пари:
![]()
2
= 30 м/с
![]()
=0,299
м
Діаметр патрубка для конденсату:
![]()
3
= 0,5 м/с
![]()
=0,06
м
Загальна висота теплообмінника:
Н = l + 2 · h
Висоту кришки h без патрубків беремо 0,3 діаметра кожуха (0,8 · 0,3 = 0,24 м), а висоту кришки на 200 мм більшу від діаметра патрубка для води (0,122 + 0,2 = 0,322 м)
Н = 1,5 + 0,42 + 0,322 = 2,062 м.
Гідравлічний розрахунок
Коефіцієнт тертя λ при Re = 29755,01
<42000 (20 Δ/ dв = 20 · 0,021/0,01·10-3 = 42000), тоді λ =
0,3164 · Re -0,25 = 0,3164 · 29755,01-0,25 = 0,024.
Сума коефіцієнтів місцевих опорів у теплообміннику:
∑ξ = 2,5 +1+1,5+ 1+1,5+1,5 = 9.
Втрата тиску:
Δр = (λ · ![]()
+ ∑ξ) · ![]()
Δр = (0,0236 ·![]()
+ 9) ![]()
=7268
Па
Потужність приводу насоса :
N = (m · Δр) / η · ρ,
де η - коефіцієнт корисної дії насоса, який приймаємо рівним 0,8.= (11,6 · 7268) / 0,8 · 989 = 107 Вт.
Розрахунок теплової ізоляції:
в = А · F ·(tіз - tп) =3868,898
Де для повітря tп - 20 - 25, а tіз - 30 - 35
Α= 9,74 + 0,07 · (30-20) =
10,44
=
0,047
(скляна вата) , а
=98 ºС
=0,0039
Техніко-економічні показники роботи апарата
Визначаємо амортизаційні витрати
Ка = F · СF · а,
де F - площа теплообміну;
СF - вартість 1 м2 поверхні теплообміну апарата, яка складає 2000 грн/м2;
а - річна частина амортизаційних відрахувань, яка становить 0,08%.
Ка = 37,1 · 2000 · 0,08 = 5929 грн/рік
Визначаємо експлуатаційні витрати
Ке = N · Се · τ,
де N - потужність електродвигуна насоса;
Се - вартість 1 кВт·год електроенергії, яка становить 0,4 грн/(кВт·год);
τ - кількість годин роботи теплообмінника за рік, яка складає 4000 год.
Ке = 107 · 0,4 · 4000 = 170485 грн/рік
Отже, сумарні затрати складають
К∑ = Ка + Ке = 18338 + 993876= 176414 грн/рік
Нехай швидкість руху води в трубах w = 1,2 м/с. Обчислюємо
критерій Рейнольдса
Re =![]()
=
= 44632,52>13800, тоді рух води в трубах -
турбулентний.
Визначаємо кількість труб одного ходу
= f1 / (0,785 d2в ) = m / 0,785 · d2в · ρ· w.
Оскільки w = Re μ / dв · ρ, то n1= m / ( 0,785 · dв · Re · μ)
n1= 11,6 /( 0,785 · 0,021 · 37167,14 · 558,4 ·10-6 ) = 28
Визначення коефіцієнта тепловіддачі для води:
Критерій Нуссельта
= 0,023 · Re0,8 · Pr0,4
= 0,023 · 44632,520,8 · 3,6190,4 = 201,8
Тоді α2 = ( Nu · λ ) / dв
α2 = (201,8 · 0,640 ) / 0,021= 6150 Вт/(м2 · К)
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі від водяної пари до стінки. Орієнтовно вибираємо температуру стінки з боку пари tст= 67 ºС. Тоді температура конденсату tпл = 0,5 · ( tп + tст)пл=0,5 · (102 + 67) = 84 ºС
За цією температурою знаходимо фізичні характеристики конденсату:
густина ρ2 =961 кг/ м3;
коефіцієнт теплопровідності λк = 0,676 Вт/(м·К);
коефіцієнт динамічної в`язкості μ2 = 2963 ·10-6 Па ·с;
теплота пароутворення r = 2265 · 103 кДж/кг.
Висота поверхні теплопередачі : l = 1,5 м.
Тоді за рівнянням α1 = 1,15· ![]()
![]()
визначаємо
коефіцієнт тепловіддачі від пари до стінки.
α1= 1,15 ·
= 4941,457 Вт/(м2.К)
Коефіцієнт теплопередачі для чистої поверхні :
K = 1 / (1/α1 +
δст /λст +
1/α2)
Приймаємо, що труби виготовлені з нержавіючої сталі, тоді коефіцієнт теплопровідності становить λ ст = 17,5 Вт/(м·К), а товщина стінки δст = 0,002м.
К = 1 / (1/4941,457 + 0,002 /17,5 + 1/6150) = 2090 Вт/(м2 · К)
Коефіцієнт теплопередачі для забрудненої поверхні за значенням коефіцієнта використання поверхні теплообміну φ = 0,8;
= K · φ = 2090 · 0.8 = 1672 Вт/(м2 · К)
Перевіряємо правильність прийнятого значення температури стінки за формулою:
tст= tп -( k / α1) · Δtср
ст = 102 - (1672/600,219) · 53 = 84,14 ºС
Різниця між прийнятим значенням температури стінки і визначеним становить 0,14 ºС, що допускається .
Визначення площі поверхні теплопередачі
= Q / ( k · Δtср ) = 2906496 / (1672 · 53)
= 32,8 м2
Конструктивний розрахунок
Розрахункову довжину всіх ходів визначаємо за формулою:
L = F / (π · dр · n1) =32,8 / 3,14 · 0,022
· 34 = 16,8 м
Оскільки α1 ≈ α2, то dр = 0,5 · (dв + dз ) = 0,5 · (0,021 + 0,025) = 0,022 м,
де dр - розрахунковий діаметр труб, який взято таким , що дорівнює півсумі зовнішнього і внутрішнього діаметрів.
Кількість ходів трубного простору : z = L / l = 48,9 / 1,5 = 11.
Вибираємо чотирьохходовий теплообмінник, робоча довжина трубок якого становить l = 1,5 м.
Загальна кількість труб, що розміщуються на трубних решітках:
= z · n1 =11 · 28 = 316.
У разі розміщення труб на сторонах правильних шестикутників за таблицею 6.2 вибираємо найближчу загальну кількість труб n = 367. Тоді на стороні найбільшого шестикутника а = 11 труби, а кількість труб, розміщених по діагоналі шестикутника, b = 21.
Відстань між осями труб : s = 1,4 · dз = 1,4 · 25 = 35 мм.
Внутрішній діаметр корпусу теплообмінника: Dв = 1,1 · s![]()

в
= 1,1 · 35 ·
= 856 мм.
Вибираємо нормалізований теплообмінник, зовнішній діаметр кожуха якого Dз = 800 мм і товщина стінки δст = 4 мм(таблиця 6.2) . Тоді внутрішній діаметр такого теплообмінника Dв = 800 - 2 · 4 = 792 мм.
Діаметр патрубків для води :
![]()
1
= 1 м/с
![]()
=
0,122 м
Діаметр патрубка для пари:
![]()
2
= 30 м/с
![]()
=0,299
м
Діаметр патрубка для конденсату:
![]()
3
= 0,5 м/с
![]()
=0,06
м
Загальна висота теплообмінника:
Н = l + 2 · h
Висоту кришки h без патрубків беремо 0,3 діаметра кожуха (0,8 · 0,3 = 0,24 м), а висоту кришки на 200 мм більшу від діаметра патрубка для води (0,122 + 0,2 = 0,322 м)
Н = 1,5 + 0,42 + 0,322 = 2,062 м.
Гідравлічний розрахунок
Коефіцієнт тертя λ при Re = 44632,52
<42000
(20 Δ/ dв = 20 ·
0,021/0,01·10-3 = 42000), тоді λ = 0,3164 · Re -0,25 = 0,3164 ·
44632,52-0,25 = 0,022.
Сума коефіцієнтів місцевих опорів у теплообміннику:
∑ξ = 2,5 +1+1,5+ 1+1,5+1,5 = 9.
Втрата тиску:
Δр = (λ · ![]()
+ ∑ξ) · ![]()
Δр = (0,0236 ·![]()
+ 9) ![]()
=20379
Па
Потужність приводу насоса :
N = (m · Δр) / η · ρ,
де η - коефіцієнт корисної дії насоса, який приймаємо рівним 0,8.= (11,6 · 3556) / 0,8 · 989 = 299 Вт.
Розрахунок теплової ізоляції:
в = А · F ·(tіз - tп) =3423,1
Де для повітря tп - 20 - 25, а tіз - 30 - 35
Α= 9,74 + 0,07 · (30-20) = 10,44
=
0,047
(скляна вата) , а
=98 ºС
=0,0039
Техніко-економічні показники роботи апарата
Визначаємо амортизаційні витрати
Ка = F · СF · а,
де F - площа теплообміну;
СF - вартість 1 м2 поверхні теплообміну апарата, яка складає 2000 грн/м2;
а - річна частина амортизаційних відрахувань, яка становить 0,08%.
Ка = 32.8 · 2000 · 0,08 = 5246 грн/рік
Визначаємо експлуатаційні витрати
Ке = N · Се · τ,
де N - потужність електродвигуна насоса;
Се - вартість 1 кВт·год електроенергії, яка становить 0,4 грн/(кВт·год);
τ - кількість годин роботи теплообмінника за рік, яка складає 4000 год.
Ке = 299 · 0,4 · 4000 = 478050 грн/рік
Отже, сумарні затрати складають
К∑ = Ка + Ке = 18338 + 993876= 483296 грн/рік
|
|
Ка |
Ке |
К∑ |
|
W=0,6 |
6577 |
479 |
6661 |
|
W=0,8 |
5939 |
297 |
6110 |
|
W=1 |
5569 |
171 |
5866 |
|
W=1,2 |
5255 |
84 |
5734 |