Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Хімічна промисловість належить до складних галузей. У структурі хімічної та нафтохімічної галузей виділяють такі підгалузі:

гірничо-хімічну;

основну хімію;

хімію органічного синтезу;

хімію з виробництва полімерних матеріалів;

хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних

товарів);

побутову хімію.

Останнім часом як окремі галузі виділилися мікробіологічна і фармацевтична промисловість, які не належать до хімічної. Основу хімічної промисловості становлять видобуток сировини, виробництво мінеральних добрив і полімерних матеріалів. За особливостями розміщення хімічна і нафтохімічна промисловості є одними з найскладніших. Численні міжгалузеві, внутрішньогалузеві та технологічні зв'язки, широкий асортимент продукції, використання великої кількості палива, енергії та води зумовлюють своєрідність територіальної організації хімічної промисловості. Сучасне розміщення галузі сформувалося під впливом географічних, економічних і технічних факторів.

Географія сировинних ресурсів, їх потужність, умови залягання істотно впливають на розміщення підприємств гірничо-хімічної промисловості. Зростання потреб у нафті і газі, що стали основною сировиною в галузі органічного синтезу і нафтохімічної промисловості, посилює вплив фактора сировинних ресурсів у розміщенні виробництва. Щоправда, наявність розгалуженої мережі трубопроводів зумовлює наближення виробництва до районів споживання.

Обґрунтування розміщення конкретних хімічних виробництв пов'язане з урахуванням таких факторів, що випливають із структури витрат на одержання і споживання хімічної продукції: сировинного (частка сировини і матеріалів в готовому продукті); енергетичного (витрати палива в умовних тоннах на одну тонну готового продукту); водного - враховує розміри водоспоживання і кількості стічних вод, які потребують очищення; трудового - передбачає виділення виробництв з високими затратами живої

228

праці на одиницю готової продукції; транспортного - має особливе значення для обґрунтування розміщення великотоннажних виробництв.

Дуже важливим фактором, що впливає на розміщення хімічних виробництв, є утворення різноманітних твердих, рідких і газоподібних відходів. Особливо багато відходів у гірничій хімії. Значення кожного фактора випливає зі структури витрат на виробництво продукції в хімічній і нафтохімічній промисловості.

Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздолі, Язові, Яворові), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади кам'яної солі в Донбасі (Артемівську, Слов'янську), Закарпатті (Солотвині) і Прикарпатті (Болехові, Дрогобичі). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор'я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш.

Великі запаси каоліну, вогнетривких глин, вапняків, доломітів, графіту та інших нерудних копалин можуть сприяти розвитку багатьох хімічних і пов'язаних з ними виробництв.

Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.

Хімічна промисловість споживає багато води, яка використовується в технологічних процесах і для охолодження продуктів. За витратами води на 1 т готової продукції виробництво хімічної промисловості поділяють на три групи: не водомістке (до 50 м3), середньої водомісткості (50 - 100 м3), великої водомісткості (100 - 1000 м3). До останніх належать виробництво хімічних волокон, пластмас і синтетичних смол, синтетичного каучуку, деякі електрохімічні виробництва.

Хімічна промисловість найбільш розвинена в Донбасі, Придніпров'ї і Прикарпатті. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 роках подано у таблиці 6.20 [ 2 ].

229

Таблиця 6.20 - Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 рр. , тис. т

 

2007

2008

2009

2010

Продукція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синтетичний аміак

5139

4890

3033

4163

 

 

 

 

 

Сірчана кислота

1657

1479

890

1296

 

 

 

 

 

Добрива азотні мінеральні чи хімічні

2840

2689

2166

2285

 

 

 

 

 

Волокна хімічні

40,2

34,8

15,7

15,6

 

 

 

 

 

Пластичні маси і синтетичні матеріали

516

439

313

349

 

 

 

 

 

Шини, тис. шт.

7411

6631

4805

5430

 

 

 

 

 

Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Яворова, кам'яна сіль Артемівська і Слов'янська, вапняки Донецької області та Автономної Республіки Крим. Галузь в основному сконцентрована у Карпатському, Донецькому і Придніпровському економічних районах.

Гумова промисловість виробляє тисячі найменувань різноманітної продукції. Вона представлена Дніпропетровським шинним, Білоцерківським комбінатом шин та гумоазбестових виробів, Київським АТ "Київ-Гума", Київським і Сумським регенераторними заводами, підприємствами у Бердянську, Запоріжжі, Харкові, Одесі, Ніжині та інших містах.

Основна хімічна промисловість виробляє соду, сірчану кислоту й мінеральні добрива.

Виробництво кальцинованої соди зосереджено в районах залягання солей та вапняків у Слов'янську і Лисичанську.

Виробництво каустичної соди зосереджено в Слов'янську, Лисичанську і Красноперекопську.

Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським і Надвірнянським нафтопереробними заводами. Потребу у нафті Україна забезпечує лише частково.

На базі нафтопереробки, виробництва сажі, переробки довізного синтетичного і натурального каучуку розвивається нафтохімічна промисловість.

230

6.6 ЛІСОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС

Лісовиробничий комплекс України складний за структурою та міжгалузевими зв’язками. Так, поставками готової продукції та лісоматеріалів він пов’язаний з більш як 100 галузями.

Складові лісогосподарського підкомплексу забезпечують розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їхніх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. Склад лісовиробничого комплексу наведено в таблиці 6.21.

Таблиця 6.21 - Склад лісовиробничого комплексу.

Підкомплекс у складі

Галузь і виробництво

 

лісовиробничого комплексу

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

Лісогосподарський

Лісове господарство

 

 

Лісозаготовельна промисловість

 

 

 

 

Деревопереробний

Лісопильна промисловість

 

 

Фанерна промисловість

 

 

Меблева промисловість

 

 

Виробництво

деревостружкових

і

 

деревоволокнистих плит

 

 

Виробництво

будівельних матеріалів

з

 

деревної сировини

 

 

 

 

Целюлозно-паперовий

Целюлозна промисловість

 

 

Виробництво картону

 

 

 

 

Лісохімічний

Гідролізна промисловість

 

 

Дубильно-екстрактова промисловість

 

 

Піротехнічне виробниство ( суха перегінна

 

деревина)

 

 

 

Каніфольно-терпентинне виробниство

 

 

Хвойно-ефірне виробниство

 

 

Дьогте-курильне виробниство

 

 

 

 

 

Підприємства деревообробного підкомплексу розміщені як в районах лісозаготівлі, так і в районах споживання. Однією з найважливіших галузей

231

підкомплексу є лісопильна, 80 % підприємств цієї галузі зосереджені в Карпатському економічному районі. Найбільшими центрами лісопиляння в Україні є Брошнів, Рожнятів, Вигода, Надвірна в Івано-Франківській, Чернівці і Берегомет у Чернівецькій, Сколе, Стрий і Турка у Львівській, Рахів і Свалява в Закарпатській, Костопіль і Сарни у Рівненській, Ковель і КаміньКаширський у Волинській, Малин, Овруч і Коростень у Житомирській областях.

Динаміка основних показників використання лісу представлена в таблиці 6.22 [ 2 ].

Таблиця 6.22 - Динаміка основних показників використання лісу

 

Обсяги

Заготівля деревини,

 

 

 

продукції, робіт

тис.куб.м

 

 

 

та послуг

 

у т.ч. від

Відтворення

Площа

Роки

лісового

 

мисливських

 

рубок

лісів, тис.га

 

господарства (у

усього

угідь, тис.га

 

фактичних

 

головного

 

 

 

 

користування

 

 

 

цінах), млн. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

1990

...

12642,0

5755,0

37,5

50538,7

1991

...

10833,0

5267,0

33,7

51797,8

1992

...

10183,0

5047,0

31,9

52153,8

1993

...

9649,0

4761,0

29,7

51772,0

1994

...

9959,0

4891,0

33,1

51214,1

1995

...

9741,0

4574,0

38,4

50631,6

1996

...

9176,0

4375,0

38,5

50583,5

1997

373,0

10597,0

4761,0

38,5

48701,6

1998

396,6

10548,7

5138,5

36,7

47721,8

1999

521,3

10308,7

4879,7

38,6

47903,9

2000

744,4

11261,7

5236,4

37,8

47806,9

2001

824,2

12022,3

5507,3

42,6

47721,6

2002

946,8

12826,8

5833,0

45,9

47695,1

2003

1108,9

15953,3

6589,4

48,3

47519,4

2004

1594,6

17300,7

6962,1

53,9

47210,2

2005

1991,1

17124,3

6918,4

58,6

47341,4

2006

2451,1

17759,8

7330,9

66,7

47242,1

2007

2956,3

19013,9

7616,3

73,6

47252,2

2008

3382,7

17687,5

7528,2

80,2

46931,9

2009

3138,1

15876,5

7211,8

80,9

46484,1

232

Источник: https://studfile.net/preview/16379676/