Хімічна промисловість належить до складних галузей. У структурі хімічної та нафтохімічної галузей виділяють такі підгалузі:
•гірничо-хімічну;
•основну хімію;
•хімію органічного синтезу;
•хімію з виробництва полімерних матеріалів;
•хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних
товарів);
•побутову хімію.
Останнім часом як окремі галузі виділилися мікробіологічна і фармацевтична промисловість, які не належать до хімічної. Основу хімічної промисловості становлять видобуток сировини, виробництво мінеральних добрив і полімерних матеріалів. За особливостями розміщення хімічна і нафтохімічна промисловості є одними з найскладніших. Численні міжгалузеві, внутрішньогалузеві та технологічні зв'язки, широкий асортимент продукції, використання великої кількості палива, енергії та води зумовлюють своєрідність територіальної організації хімічної промисловості. Сучасне розміщення галузі сформувалося під впливом географічних, економічних і технічних факторів.
Географія сировинних ресурсів, їх потужність, умови залягання істотно впливають на розміщення підприємств гірничо-хімічної промисловості. Зростання потреб у нафті і газі, що стали основною сировиною в галузі органічного синтезу і нафтохімічної промисловості, посилює вплив фактора сировинних ресурсів у розміщенні виробництва. Щоправда, наявність розгалуженої мережі трубопроводів зумовлює наближення виробництва до районів споживання.
Обґрунтування розміщення конкретних хімічних виробництв пов'язане з урахуванням таких факторів, що випливають із структури витрат на одержання і споживання хімічної продукції: сировинного (частка сировини і матеріалів в готовому продукті); енергетичного (витрати палива в умовних тоннах на одну тонну готового продукту); водного - враховує розміри водоспоживання і кількості стічних вод, які потребують очищення; трудового - передбачає виділення виробництв з високими затратами живої
228
праці на одиницю готової продукції; транспортного - має особливе значення для обґрунтування розміщення великотоннажних виробництв.
Дуже важливим фактором, що впливає на розміщення хімічних виробництв, є утворення різноманітних твердих, рідких і газоподібних відходів. Особливо багато відходів у гірничій хімії. Значення кожного фактора випливає зі структури витрат на виробництво продукції в хімічній і нафтохімічній промисловості.
Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздолі, Язові, Яворові), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади кам'яної солі в Донбасі (Артемівську, Слов'янську), Закарпатті (Солотвині) і Прикарпатті (Болехові, Дрогобичі). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор'я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш.
Великі запаси каоліну, вогнетривких глин, вапняків, доломітів, графіту та інших нерудних копалин можуть сприяти розвитку багатьох хімічних і пов'язаних з ними виробництв.
Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.
Хімічна промисловість споживає багато води, яка використовується в технологічних процесах і для охолодження продуктів. За витратами води на 1 т готової продукції виробництво хімічної промисловості поділяють на три групи: не водомістке (до 50 м3), середньої водомісткості (50 - 100 м3), великої водомісткості (100 - 1000 м3). До останніх належать виробництво хімічних волокон, пластмас і синтетичних смол, синтетичного каучуку, деякі електрохімічні виробництва.
Хімічна промисловість найбільш розвинена в Донбасі, Придніпров'ї і Прикарпатті. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 роках подано у таблиці 6.20 [ 2 ].
229
Таблиця 6.20 - Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 рр. , тис. т
|
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Продукція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Синтетичний аміак |
5139 |
4890 |
3033 |
4163 |
|
|
|
|
|
Сірчана кислота |
1657 |
1479 |
890 |
1296 |
|
|
|
|
|
Добрива азотні мінеральні чи хімічні |
2840 |
2689 |
2166 |
2285 |
|
|
|
|
|
Волокна хімічні |
40,2 |
34,8 |
15,7 |
15,6 |
|
|
|
|
|
Пластичні маси і синтетичні матеріали |
516 |
439 |
313 |
349 |
|
|
|
|
|
Шини, тис. шт. |
7411 |
6631 |
4805 |
5430 |
|
|
|
|
|
Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Яворова, кам'яна сіль Артемівська і Слов'янська, вапняки Донецької області та Автономної Республіки Крим. Галузь в основному сконцентрована у Карпатському, Донецькому і Придніпровському економічних районах.
Гумова промисловість виробляє тисячі найменувань різноманітної продукції. Вона представлена Дніпропетровським шинним, Білоцерківським комбінатом шин та гумоазбестових виробів, Київським АТ "Київ-Гума", Київським і Сумським регенераторними заводами, підприємствами у Бердянську, Запоріжжі, Харкові, Одесі, Ніжині та інших містах.
Основна хімічна промисловість виробляє соду, сірчану кислоту й мінеральні добрива.
Виробництво кальцинованої соди зосереджено в районах залягання солей та вапняків у Слов'янську і Лисичанську.
Виробництво каустичної соди зосереджено в Слов'янську, Лисичанську і Красноперекопську.
Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським і Надвірнянським нафтопереробними заводами. Потребу у нафті Україна забезпечує лише частково.
На базі нафтопереробки, виробництва сажі, переробки довізного синтетичного і натурального каучуку розвивається нафтохімічна промисловість.
230
6.6 ЛІСОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС
Лісовиробничий комплекс України складний за структурою та міжгалузевими зв’язками. Так, поставками готової продукції та лісоматеріалів він пов’язаний з більш як 100 галузями.
Складові лісогосподарського підкомплексу забезпечують розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їхніх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. Склад лісовиробничого комплексу наведено в таблиці 6.21.
Таблиця 6.21 - Склад лісовиробничого комплексу.
Підкомплекс у складі |
Галузь і виробництво |
|
|
лісовиробничого комплексу |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
Лісогосподарський |
Лісове господарство |
|
|
|
Лісозаготовельна промисловість |
|
|
|
|
|
|
Деревопереробний |
Лісопильна промисловість |
|
|
|
Фанерна промисловість |
|
|
|
Меблева промисловість |
|
|
|
Виробництво |
деревостружкових |
і |
|
деревоволокнистих плит |
|
|
|
Виробництво |
будівельних матеріалів |
з |
|
деревної сировини |
|
|
|
|
|
|
Целюлозно-паперовий |
Целюлозна промисловість |
|
|
|
Виробництво картону |
|
|
|
|
|
|
Лісохімічний |
Гідролізна промисловість |
|
|
|
Дубильно-екстрактова промисловість |
|
|
|
Піротехнічне виробниство ( суха перегінна |
||
|
деревина) |
|
|
|
Каніфольно-терпентинне виробниство |
|
|
|
Хвойно-ефірне виробниство |
|
|
|
Дьогте-курильне виробниство |
|
|
|
|
|
|
Підприємства деревообробного підкомплексу розміщені як в районах лісозаготівлі, так і в районах споживання. Однією з найважливіших галузей
231
підкомплексу є лісопильна, 80 % підприємств цієї галузі зосереджені в Карпатському економічному районі. Найбільшими центрами лісопиляння в Україні є Брошнів, Рожнятів, Вигода, Надвірна в Івано-Франківській, Чернівці і Берегомет у Чернівецькій, Сколе, Стрий і Турка у Львівській, Рахів і Свалява в Закарпатській, Костопіль і Сарни у Рівненській, Ковель і КаміньКаширський у Волинській, Малин, Овруч і Коростень у Житомирській областях.
Динаміка основних показників використання лісу представлена в таблиці 6.22 [ 2 ].
Таблиця 6.22 - Динаміка основних показників використання лісу
|
Обсяги |
Заготівля деревини, |
|
|
|
|
продукції, робіт |
тис.куб.м |
|
|
|
|
та послуг |
|
у т.ч. від |
Відтворення |
Площа |
Роки |
лісового |
|
мисливських |
||
|
рубок |
лісів, тис.га |
|||
|
господарства (у |
усього |
угідь, тис.га |
||
|
фактичних |
|
головного |
|
|
|
|
користування |
|
|
|
|
цінах), млн. грн. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1990 |
... |
12642,0 |
5755,0 |
37,5 |
50538,7 |
1991 |
... |
10833,0 |
5267,0 |
33,7 |
51797,8 |
1992 |
... |
10183,0 |
5047,0 |
31,9 |
52153,8 |
1993 |
... |
9649,0 |
4761,0 |
29,7 |
51772,0 |
1994 |
... |
9959,0 |
4891,0 |
33,1 |
51214,1 |
1995 |
... |
9741,0 |
4574,0 |
38,4 |
50631,6 |
1996 |
... |
9176,0 |
4375,0 |
38,5 |
50583,5 |
1997 |
373,0 |
10597,0 |
4761,0 |
38,5 |
48701,6 |
1998 |
396,6 |
10548,7 |
5138,5 |
36,7 |
47721,8 |
1999 |
521,3 |
10308,7 |
4879,7 |
38,6 |
47903,9 |
2000 |
744,4 |
11261,7 |
5236,4 |
37,8 |
47806,9 |
2001 |
824,2 |
12022,3 |
5507,3 |
42,6 |
47721,6 |
2002 |
946,8 |
12826,8 |
5833,0 |
45,9 |
47695,1 |
2003 |
1108,9 |
15953,3 |
6589,4 |
48,3 |
47519,4 |
2004 |
1594,6 |
17300,7 |
6962,1 |
53,9 |
47210,2 |
2005 |
1991,1 |
17124,3 |
6918,4 |
58,6 |
47341,4 |
2006 |
2451,1 |
17759,8 |
7330,9 |
66,7 |
47242,1 |
2007 |
2956,3 |
19013,9 |
7616,3 |
73,6 |
47252,2 |
2008 |
3382,7 |
17687,5 |
7528,2 |
80,2 |
46931,9 |
2009 |
3138,1 |
15876,5 |
7211,8 |
80,9 |
46484,1 |
232