Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

Хімічна промисловість належить до складних галузей. У структурі хімічної та нафтохімічної галузей виділяють такі підгалузі:

•гірничо-хімічну;

•основну хімію;

•хімію органічного синтезу;

•хімію з виробництва полімерних матеріалів;

•хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних

товарів);

•побутову хімію.

Останнім часом як окремі галузі виділилися мікробіологічна і фармацевтична промисловість, які не належать до хімічної. Основу хімічної промисловості становлять видобуток сировини, виробництво мінеральних добрив і полімерних матеріалів. За особливостями розміщення хімічна і нафтохімічна промисловості є одними з найскладніших. Численні міжгалузеві, внутрішньогалузеві та технологічні зв'язки, широкий асортимент продукції, використання великої кількості палива, енергії та води зумовлюють своєрідність територіальної організації хімічної промисловості. Сучасне розміщення галузі сформувалося під впливом географічних, економічних і технічних факторів.

Географія сировинних ресурсів, їх потужність, умови залягання істотно впливають на розміщення підприємств гірничо-хімічної промисловості. Зростання потреб у нафті і газі, що стали основною сировиною в галузі органічного синтезу і нафтохімічної промисловості, посилює вплив фактора сировинних ресурсів у розміщенні виробництва. Щоправда, наявність розгалуженої мережі трубопроводів зумовлює наближення виробництва до районів споживання.

Обґрунтування розміщення конкретних хімічних виробництв пов'язане з урахуванням таких факторів, що випливають із структури витрат на одержання і споживання хімічної продукції: сировинного (частка сировини і матеріалів в готовому продукті); енергетичного (витрати палива в умовних тоннах на одну тонну готового продукту); водного - враховує розміри водоспоживання і кількості стічних вод, які потребують очищення; трудового - передбачає виділення виробництв з високими затратами живої

228

праці на одиницю готової продукції; транспортного - має особливе значення для обґрунтування розміщення великотоннажних виробництв.

Дуже важливим фактором, що впливає на розміщення хімічних виробництв, є утворення різноманітних твердих, рідких і газоподібних відходів. Особливо багато відходів у гірничій хімії. Значення кожного фактора випливає зі структури витрат на виробництво продукції в хімічній і нафтохімічній промисловості.

Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздолі, Язові, Яворові), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади кам'яної солі в Донбасі (Артемівську, Слов'янську), Закарпатті (Солотвині) і Прикарпатті (Болехові, Дрогобичі). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор'я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш.

Великі запаси каоліну, вогнетривких глин, вапняків, доломітів, графіту та інших нерудних копалин можуть сприяти розвитку багатьох хімічних і пов'язаних з ними виробництв.

Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.

Хімічна промисловість споживає багато води, яка використовується в технологічних процесах і для охолодження продуктів. За витратами води на 1 т готової продукції виробництво хімічної промисловості поділяють на три групи: не водомістке (до 50 м3), середньої водомісткості (50 - 100 м3), великої водомісткості (100 - 1000 м3). До останніх належать виробництво хімічних волокон, пластмас і синтетичних смол, синтетичного каучуку, деякі електрохімічні виробництва.

Хімічна промисловість найбільш розвинена в Донбасі, Придніпров'ї і Прикарпатті. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 роках подано у таблиці 6.20 [ 2 ].

229

Таблиця 6.20 - Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 рр. , тис. т

Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Яворова, кам'яна сіль Артемівська і Слов'янська, вапняки Донецької області та Автономної Республіки Крим. Галузь в основному сконцентрована у Карпатському, Донецькому і Придніпровському економічних районах.

Гумова промисловість виробляє тисячі найменувань різноманітної продукції. Вона представлена Дніпропетровським шинним, Білоцерківським комбінатом шин та гумоазбестових виробів, Київським АТ "Київ-Гума", Київським і Сумським регенераторними заводами, підприємствами у Бердянську, Запоріжжі, Харкові, Одесі, Ніжині та інших містах.

Основна хімічна промисловість виробляє соду, сірчану кислоту й мінеральні добрива.

Виробництво кальцинованої соди зосереджено в районах залягання солей та вапняків у Слов'янську і Лисичанську.

Виробництво каустичної соди зосереджено в Слов'янську, Лисичанську і Красноперекопську.

Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським і Надвірнянським нафтопереробними заводами. Потребу у нафті Україна забезпечує лише частково.

На базі нафтопереробки, виробництва сажі, переробки довізного синтетичного і натурального каучуку розвивається нафтохімічна промисловість.

230

6.6 ЛІСОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС

Лісовиробничий комплекс України складний за структурою та міжгалузевими зв’язками. Так, поставками готової продукції та лісоматеріалів він пов’язаний з більш як 100 галузями.

Складові лісогосподарського підкомплексу забезпечують розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їхніх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. Склад лісовиробничого комплексу наведено в таблиці 6.21.

Таблиця 6.21 - Склад лісовиробничого комплексу.

Підприємства деревообробного підкомплексу розміщені як в районах лісозаготівлі, так і в районах споживання. Однією з найважливіших галузей

231

підкомплексу є лісопильна, 80 % підприємств цієї галузі зосереджені в Карпатському економічному районі. Найбільшими центрами лісопиляння в Україні є Брошнів, Рожнятів, Вигода, Надвірна в Івано-Франківській, Чернівці і Берегомет у Чернівецькій, Сколе, Стрий і Турка у Львівській, Рахів і Свалява в Закарпатській, Костопіль і Сарни у Рівненській, Ковель і КаміньКаширський у Волинській, Малин, Овруч і Коростень у Житомирській областях.

Динаміка основних показників використання лісу представлена в таблиці 6.22 [ 2 ].

Таблиця 6.22 - Динаміка основних показників використання лісу

232