Реферат: Росія. Загальна економіко-географічна характеристика країни

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Росія. Загальна економіко-географічна характеристика країни

Реферат

Росія. Загальна економіко-географічна характеристика країни

1.      Географічне положення

географічний адміністративний населення промисловість

Офіційна назва - Російська Федерація.

Росія - євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 - в Північній Азії. На заході Росія межує з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією,

Білоруссю, на південному заході - з Україною, на півдні - з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном, Монголією, Китаєм, КНДР. На сході територія Росії омивається морями тихого, на півночі - Північного Льодовитого океанів, на півдні виходить до Чорного, Азовського та Каспійського морів.


На морські кордони припадає майже 2/3 всіх кордонів країни. Вона також має морські кордони з Японією по Охотському морю та Сполученими Штатами Америки по Беринговій протоці. З площею 17 098 246 км² Росія є найбільшою за територією країною у світі, що охоплює більше однієї восьмої площі Землі, та восьмою за чисельністю країною з населенням 143 мільйони осіб. Вона простягається по всій північній Азії і на близько 26, 5% в Східній Європі. Охоплює дев'ять годинних поясів і включає в себе широкий спектр природних умов і рельєфу. Росія володіє найбільшими у світі запасами мінеральних та енергетичних ресурсів і є лідером з експорту природного газу і видобутку нафти в усьому світі. Росія володіє айбільшими у світі лісовими резервами, а її озера містять близько чверті запасів прісної води у світі.

Росія займає 11-е місце у світовій економіці за номінальним ВВП або 6 місце за паритетом купівельної спроможності, 5-е - за масштабом військового бюджету. Це одна з п'яти визнаних ядерних держав, що має найбільший запас зброї масового ураження. Росія є великою державою і постійним членом Ради Безпеки ООН, членом G8, G20, Ради Європи, Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Шанхайської організації співпраці, Євразійського економічного співтовариства, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Світової організація торгівлі (СОТ), і є провідним членом Співдружності Незалежних Держав. До Російської Федерації належить розташована окремо на заході Калінінградська область, яка межує з Литвою й Польщею, омивається водами Балтійського моря. РФ має найдовший кордон у світі.

Площа - 17,075 млн. кв. км.

Російська Федерація знаходиться в межах арктичної, тундрової, лісотундрової, лісової, лісостепової, степової, напівпустельної, субтропічної природних зон. Грунти і рослинність на рівнинних ділянках розподіляються зонально і зони послідовно змінюють одна одну з півночі на південь. Співвідношення тепла» світла, зволоження, якості грунтів в кожній природній зоні створюють певні агрокліматичні умови для сільськогосподарського використання території. Найбільш придатні для землеробства - південь лісової, лісостепова та степова зони. Більша частина території країни спеціалізується на різних видах тваринництва.

Великі запаси земель для нового освоєння є на півдні Західного Сибіру та на Далекому Сході. Нечорноземна зона європейської частини Росії після проведений відповідних меліоративних заходів також може бути інтенсивніше задіяна е сільському господарстві.

2.      Державний устрій

Держа́вний устрій або державний лад - форма політичного устрою країни або держави. Система відносин суспільних та політичних інститутів - класів, прошарків, партій. Ієрархічна структура державної політичної влади - парламент (законодавча влада), уряд (виконавча влада), суд (судова влада), суспільні організації. Державний устрій Російської Федерації - змішана президентсько-парламентська федеративна республіка. Державною мовою слугує російська, але кожна республіка може ввести у своїх межах власну національну мову як другу офіційну.

Символом держави слугує герб та національний прапор:

 

Герб Російської Федерації затверджений федеральним конституційним законом РФ «О государственном гербе Российской Федерации» 2000 року.

Відповідно до ст. 1 цього Закону герб РФ - чотирикутний, із закругленими нижніми кінцями, і загострений на кінці червоний геральдичний щит із золотим двоголовим орлом, який підняв догори розправлені крила. Орел увінчаний двома малими коронами і - над ними - однією великою короною, які з'єднані стрічками. У правій лапі орла - скіпетр, у лівій - держава.

На грудях орла, у червоному щиті - срібний вершник у синьому плащі на срібному коні, який срібним списом завдає поразки чорному поваленному драконові. Символом російського герба став Георгій Переможець.

Відповідно до ст. 2 цього закону відтворення Державного герба РФ

дозволяється без геральдичного щита, а також в однокольоровому варіанті.

Державний прапор РФ - прямокутне полотнище з трьох рівновеликих рьох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої - білого, середньої - синього і нижньої - червоного кольору. Відношення ширини прапора до його довжини 2:3.

Грошова одиниця - рубль.

3.      Адміністративно-територіальний поділ

До складу Російської Федерації входить 89 рівноправних суб'єктів, у тому числі: 21 автономна республіка (Адигея, Алтай, Башкирія, Бурятія, Дагестан, Інгушетія, Кабардино-Балкарія, Калмикія, Карачаєво-Черкесія, Карелія, Комі, Марійська, Мордовія, Північна Осетія, Татарія, Тува, Удмуртія, Хакасія, Чечня, Чувашия, Якутія), 49 областей, 6 країв, 10 автономних округів (Агінський Бурятський, Комі-Перм'яцький, Корякський, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненецький), Усть-Ординський Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евенкійський, Ямало-Ненецький), одна автономна область (Єврейська), два міста федерального значення - Москва і Санкт-Петербург.

Столиця - Москва (8,434 млн. жителів).

Найбільші міста - Санкт-Петербург (4,239 млн. жителів), Нижній Новгород (1,378), Новосибірськ (1,368), Єкатеринбург (1,278), Самара (1,175), Омськ (1,160), Уфа (1,096), Казань (1,085), Челябінськ (1,083), Перм (1,028), Ростов-на-Дону (1,025), Волгоград (1,003). Загалом налічується 1066 міст, 2070 селищ міського типу (1994 р.).

.        Населення

Населення Російської федерації згідно перепису населення 2010 року становила - 146,8 млн. осіб (2002 р.).

Росія - багатонаціональна держава. Тут проживає понад 100 націй і народностей, що утворюють автономні республіки, краї, національні округи.

Населення по території країни розподіляється нерівномірно, що пояснюється різноманітністю природних умов, історією освоєння, різним рівнем економічного розвитку окремих територій.

географічний адміністративний населення промисловість

Найгустіше заселена європейська частина країни, де проживає 2/3 населення пересічна густота становить 9 чол. на 1 км2, а в окремих районах - понад 100 чол. нa 1 км2. Смуга концентрації населення збігається з районами старого промислового та землеробського освоєння зі сприятливими для життя природними умовами зон мішаних лісів, лісостепу, степу. Водночас освоєння природних багатств, залучення їх у сферу економіки призвело до значних змін у розселенні, що позначилося на розвитку продуктивних сил.

Сучасне розселення в Росії характеризується процесами урбанізації, її можна віднести до високоурбанізованих країн. Міське населення становить 2/3 від усього населення. З початку XX ст. кількість міських поселень зросла майже в 2,5 раза. Нині, в країні понад 1 тис. міст та більш як 2 тис. селищ міського типу. Більша частина міського типу. Більша частина міського населення проживає у великих містах (понад 100 тис. чоловік).

Великі міста утворюють агломерації, найпотужнішими з яких є Московська, до якої входить 81 міське поселення, Петербурзька (55), Єкатеринбурзька (32), Нижньоновгородська (28). Москва і Санкт-Петербург за соціально-економічним, науковим, культурним потенціалом є найбільшими містами не тільки країни, а й Європи та світу.

За рівнем урбанізації в Росії виділяють зони високого, середнього та низького рівнів. Перша об'єднує найбільш урбанізовані території Центру, Північного Заходу, Уралу, Далекого Сходу. Середній рівень мають Поволжя, Волго-Вятський Західносибірський та Східносибірський райони. Низький - Центральночорноземний район, Північний Кавказ, де міське населення становить близько 50%.

Сільське розселення більшою мірою визначається природними умовами, які впливають також і на господарську діяльність. Тому в степовій та лісостеповій зоні найбільша густота сільського населення. Тут села великі як за розміром, так і за людністю (500-1000 чоловік), а в Нечорнозем'ї, навпаки, переважають малі села (до 200 чоловік).

На демографічних процесах у країні позначилась сучасна ситуація в економіці й політиці, пов'язана з переходом до ринкових відносин. Вона призвела до зниження рівня життя, а в психологічній сфері - до втрати впевненості в майбутньому. Це позначилося насамперед на народжуваності, а отже, і на природному прирості населення, який нині в країні становить 0,7%, а в окремих районах (Поволжя, Західний Сибір) має ще нижчі показники.

Водночас у Росії, порівняно з державами Центральної Європи, - незначний рівень безробіття. Структура зайнятості типова для постсоціалістичних країн: більша частина населення зайнята в матеріальному виробництві і тільки третина - у невиробничій сфері.

5.      Природні ресурси

Природно-ресурсний потенціал Росії, має велику різноманітність природних умов і багаті природні ресурси. Близько 70% площі зайнято рівнинами.

Гірські області переважають на сході і півдні країни.

Складна геологічна будова зумовлює значну різноманітність корисних копалин, Росія добре забезпечена паливно-енергетичними ресурсами. Тут знаходяться великі поклади вугілля (Кузнецький, східна частина Донецького, Печорський, Іркутський, Південноякутський кам'яновугільні та Кансько-Ачинський і Підмосковний буро. вугільні басейни); нафти і газу (Волго-Уральська, Західносибірська. Північнокавказька, Тімано-Печорська нафтогазоносні провінції). Є значні поклади торфу (Центральна Росія), горючих сланців (Поволжя), урану.

Родовища залізних руд залягають на Уралі, в Сибіру, в європейській частині країни (Курська магнітна аномалія, Кольський півострів). Марганцеві руди є на Уралі, в Західному і Східному Сибіру. Поклади руд кольорових металів - мідних, поліметалічних, олов'яних, алюмінієвих (боксити), дорогоцінних, рідкісних і рідко-земельних знаходяться на Уралі, в Західному Сибіру.

Значні поклади калійної і кам'яної солі зосереджені в Поволжі, Алтаї, Східному Сибіру, фосфоритів і апатитів - на Польському півострові, в європейському Центрі, Сибіру. Крім того, в країні є значні поклади Сибіру. Крім того, в країні є значні поклади сірки, азбесту, алмазів, різноманітних будівельних матеріалів.

Більша частина території країни знаходиться в помірному поясі. Майже повсюдно клімат континентальний. Ступінь континентальності помітно зростає з заходу на схід від помірно континентального в європейській частині країни до різко континентального в Східному Сибіру, що пояснюється зменшенням впливу Атлантичного океану. На півдні Далекого Сходу, який перебуває під впливом морів Тихого океану, клімат мусонний.

Різко континентальний клімат є причиною поширення багаторічної мерзлоти в Сибіру, площа якої перевищує 10 млн км2. Багаторічна мерзлота ускладнює господарське освоєння північно-східних територій.

На відстані понад 400 тис. кілометрів річки Росії придатні для судноплавства та лісосплаву, їх води є основним джерелом водопостачання міст та промислових підприємств, а в південних районах вони використовуються для зрошення. Річки багаті на гідроресурси, особливо в східних районах країни.

6.      Промисловість

Росія має значний економічний потенціал, що становить майже 60% колишнього економічного потенціалу СРСР. Проте за рівнем економічного розвитку країна посідає 25-27 місце в світі. Для господарства Російської Федерації характерна складна багатогалузева структура, в якій переважає промислове виробництво.

У своєму розвитку господарство країни спирається на власну добре розвинуту сировинну базу. На території Росії концентрується 9/10 запасів вугілля і торфу, близько 3/4 горючих сланців, майже 3/4 гідроресурсів та 2/3 залізної руди й понад 9/10 запасів деревини країн колишнього СРСР.

Міжгалузеві комплекси забезпечують Росії відповідне місце в міжнародному та регіональному поділі праці, хоч останнім часом її економіка зазнала значного спа ду. Кризові явища охопили всі галузі виробництва. Причини цього криються в екстенсивному розвитку в попередні десятиліття, в моральному і фізичному зношенні обладнання, застосуванні застарілих енергомістких, трудомістких, екологічно небезпечних технологій, що веде до випуску дорогої й неконкурентоспроможної продукції. Підприємства банкрутують і дуже гострою є проблема взаєморозрахунків між ними та окремими галузями. До того ж вони зв'язані поставками сировини, палива, устаткування, комплектуючих, що були встановлені ще в період командноадміністративної системи СРСР, що за сучасних умов переходу до ринкових форах господарювання призводить до розриву зв'язків, або до їх ускладнення.

В структурі економіки Росії переважає важка промисловість, особливо металургія, хімія, машинобудування та енергетика. Добре розвинута лісова промисловість: лісові ресурси Росії - найбільші у світі. Росія має також найбільші у світі розвідані запаси природного газу і другі за величиною запаси нафти. Великі родовища вугілля є в Республіці Комі, у Східному Сибіру і на Далекому Сході. Росія також багата на залізну руду, боксити, нікель, олово, золото, алмази, платину, свинець і цинк. Багато цих ресурсів знаходиться в Сибіру, де великі відстані, низька заселеність, суворий клімат і багаторічна мерзлота створюють значні труднощі для економічно ефективного видобутку і транспортування сировини на місця переробки та споживання.

Економічні райони

Росія поділяється на 11 великих економічних районів: Північно-Західний, Північний, Центральний, Волго-В'ятський, Центрально-Чорноземний, Поволзький, Північнокавказький, Уральський, Західносибірський, Східносибірський і Далекосхідний.

Видобуток нафти і газу зосереджений у Західному Сибіру, гідроелектростанції, кольорова металургія і лісова промисловість - уСхідному Сибіру. На Далекому Сході видобувають золото, алмази, він славиться рибою і морепродуктами. У Північному районі основними галузями є добування вугілля, нафти, газу, апатитів, нікелю та інших металів, а також заготівля лісу і вилов риби. У Північно-Західному, Центральному, Волго-В'ятському, Уральському і Поволзькому районах розвинуті машинобудування, хімічна, легка, харчова промисловість, енергетика і сфера послуг.

Центрально-Чорноземний район і Північний Кавказ мають розвинуте сільське господарство і харчову промисловість. У промисловості переважають галузі важкої індустрії, яка спирається на потужну паливно-енергетичну базу.

Паливно-енергетичний комплекс країни орієнтований на інтенсифікацію видобутку природного газу, нафти, дешевого вугілля. Сучасний стан цього комплексу подібний до того, який був у США на початку 60-х років: зростання експорту газу, нафти, нафтопродуктів при одночасному падінні їх виробництва. Так, видобуток нафти скоротився з 570 млн тонн в 1991 р. до 300-310 в 1994 p., і за обсягами її видобутку Росія поступається нині Саудівській Аравії та США. Зменшився обсяг експорту нафти і нафтопродуктів у країни СНД та Балтії. Через брак коштів понад 40 тис. свердловин, або третина від загальної їх кількості, законсервовані й можуть бути закриті. Втрати нафти становлять 10% через несправності в трубопроводах.

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=898635