РОЗДІЛ
3. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ АПАРАТУ З
ПЕРЕМІШУВАЛЬНИМ ПРИСТРОЄМ
Вихідні дані: мікроорганізми поглинають розчинений кисень з питомою ( віднесеною до одиниці об’єму культурального рідкого середовища) швидкістю qvc= 1·10-3 кг/(м3·с) і в результаті біотехнологічних процесів виділяють теплоту з питомою qvt = 15 кВт/м3; робочий об’єм апарата ( об’єм некерованої культуральної рідини) Vр = 10,5 м3; витрата повітря, що подається в апарат, wг = 0,1 м3/с; температура середовища і концентрація розчиненого в ньому кисню підтримуються постійними: t=35°С; С=0,1·Ср, де Ср – концентрація насичення культурального середовища киснем повітря.
Вибір вихідних даних, яких не вистачає. Для розрахунку апарата з літературних джерел вибираємо теплофізичні параметри культуральної рідини (цукрового розчину) за температури культивування 35°С та концентрації 30%: густина ρр=994 кг/м3; коефіцієнт динамічної в’язкості μр=1,5615×10-3Па·с; теплоємність ср=4180Дж/(кг·К); коефіцієнт теплопровідності λр=0,620 Вт/ (м·К); число Прандтля Pr= 4,65.
Для відведення теплоти, що виділяється під час біохімічних реакцій і в результаті інтенсивного перемішування, потрібно встановити оболонкову поверхню охолоджування зі спіральною перегородкою, що утворює спіральні канали з кроком 0,25м і перерізом 0,25х0,03 м.
Як холодоагент використовуємо воду з
температурою на вході( початковою
tп=22°С
і на виході ( кінцевою) tк=30°С.
Теплофізичні параметри холодоагенту
вибираємо за середньою температурою
води tср=
26°С.
Вибір типу мішалки і конструкції апарата. У разі подачі значної кількості повітря в апараті утворюється газорідинна система з високим вмістом повітря. Для інтенсивного перемішування газорідинних систем, що
прискорює адсорбцію кисню, необхідні значні напруження зсуву і циркуляція, що найкраще досягається за допомогою турбінних мішалок.
Об’єм газорідинної системи значно перевищує об’єм некерованої культуральної рідии Vр. Повний об’єм апарата можна визначити за рівнянням V=Vр/φзап, (1)
де φзап – коефіцієнт заповнення (залежно від особливостей культивування становить 0,5…0,7). При φзап=0,7 повний об’єм апарата
V=15/0,7=10,5 м3.
За об’ємом апарата вибираємо його внутрішній діаметр D= 2,400мм= 2,4 м.

Висота корпусу апарата На= 3,32 м.
Відповідно до ГОСТ 20680 – 86 застосовуємо апарат з еліптичним днищем і знімною кришкою ( тип 0), оболонкою ( тип 01), відкритою турбінною мішалкою в сполученні з відбивними перегородками (4 шт.) та барботером ( тип 73)
Розрахунок потужності перемішування. Перемішувальний пристрій має забезпечувати потрібну інтенсивність масопередачі. Його параметри залежать від необхідної для цього потужності перемішування.
Питому потужність Nі для
забезпечення заданої інтенсивності
масопередачі ( по кисню) в апаратах з
турбінними мішалками можна розрахувати
за рівнянням Кv=
0,171Nv0,44φ0,67.
Для цього заздалегідь визначаємо
об’ємний коефіцієнт масо передачі Кvі
відносний газовміст φ.
Із загального рівняння масо передачі при повному перемішуванні маємо
,де
=
–питома
швидкість масо передачі по кисню,
кг/(м3·с);
М – маса кисню, кг; Vp – об’єм рідкої фази, м3;
- середня різниця концентрацій кисню,
віднесена до рідкої фази, кг/м3.
Кисень належить до важкорозчинних у
воді газів, і розчини його наближаються
до ідеальних ( підпорядковується закону
Генрі). Тому під час адсорбції кисню
лінія рівноваги графічно визначається
прямою лінією і середню різницю
концентрацій можна розраховувати як
її середньо логарифмічне значення
,
а при
–
як середньоарифметичне
,
де
=
∆С рн– С – різниця
концентрація на вході повітря в апарат
( більша) ; ∆Срк – С – різниця концентрацій на виході повітря з апарата
( менша);
∆С рн, ∆С рк– концентрація кисню в рідині, рівноважна з повітрям, відповідно на вході в апарат і виході з нього; С –поточна концентрація кисню, розчиненого в рідині, в процесі культивування при повному перемішуванні в усіх точках апарата С = 0,1С.
Рівноважна концентрація кисню в рідкій
фазі для системи вода – повітря за
сталої температури залежить від масової
концентрації кисню в повітрі й загального
тиску системи:
,
де р – загальний тиск, Па; Мг=32, Мр=18 – молекулярні маси відповідно газу
( кисню) і води; у – масова часка кисню
в повітрі;
–
константа фазової рівноваги, що встановлює
зв'язок між парціальним тиском кисню в
повітрі й
концентрацією
( масовою часткою) його в рідкій фазі (
за температури 35ºС
=5,13·109 Па)
Загальний тиск системи на виході повітря з апарата можна взяти таким, що дорівнює атмосферному: рк =1,01·105 Па. Тиск на вході за висоти стовпа
рідини
Нр=
=
= 1,94
м
становить рп= рк + ρр×g×Нр = 1,01·105+994·9,81·1,94 =1,19 х105Па
Масова частка кисню в атмосферному повітрі уп = 0,232.
На виході з апарата концентрація кисню
в повітрі ук менша, ніж на вході
( внаслідок адсорбції зі швидкістю
=
Vр):
=
=
=
= 0,223 Па
Використовуючи знайдені значення у і р, розраховуємо рівноважні концентрації кисню на вході та виході з апарата:
=
= 9,6·10-3 кг/м3
;
=
= 7,8·10-3
кг/м3 .
Концентрація розчиненого кисню
С = 0,1
= 0,1
=8,7·10-4
кг/м3.
Розраховуємо ∆Сб, ∆См, ∆Сср:
∆Сб=∆Срп– С = 9,6
10-3
– 8,7·10-4
= 8,7·10-3 кг/м3;
∆См = ∆Срк – С = 7,8·10-3–8,7·10-4 = 6,9·10-3 кг/м3;
=
= 7,8 ·10-3 кг/м3 .
Об’ємний коефіцієнт масопередачі Кv
=
= 0,0256 с-1.
Відносний газовміст φ, що входить у
рівняння Кv=
0,171Nv0,44φ0,67,
розраховуємо за рівнянням φ
=
0,5
+ 3,42·10-3
0,5.
Для цього заздалегідь задаємо питому потужність перемішування
Nv = 0,2 кВт/м3 і визначаємо зведену швидкість повітря,
віднесену
до попереднього перерізу апарата :
=
=
= 0,037 м/с.
Звідси φ =
0,5
+ 0,0032·10-2
0,5
;
φ = 0,384φ0,5 + 0,035; φ = 0,174.
Підставивши Кv і φ у рівняння Кv= 0,171Nv0,44φ0,67, одержуємо
=
=0,193 кВ/м3.
Оскільки отримане рівняння Nv мало відрізняється від прийнятого під час розрахунку φ, у подальших уточненнях немає потреби.
Розрахунок перемішувального пристрою. Розрахунок передбачає визначення розмірів мішалки, частоти її обертання і вибір приводу, що забезпечує необхідну інтенсивність перемішування.
Вихідним розрахунковим є рівняння Nр-г=
0,695 Nр0,9
,
яке після підстановки Nр
з рівняння N =
Euмn3dм5ρ
матиме вигляд
=
0,695
.
Вибравши відповідно до стандартного
ряду ( ГОСТ 20680-86) частоту обертання
мішалки n=2 с-1 і попередньо прийнявши
значення Euм, що дорівнює такому
для відкритої шестилопатевої турбінної
мішалки з параметрами
=
= 3 ;
= 1;
=
0,2 в апараті з чотирма відбивними
перегородками (
= 0,3 ) при Reм
10-5,
Euм =
= 6 по
Nр-г= NvVр =0,193· 10,5 = 2,02 кВт
визначаємо
діаметр мішалки
=
=
0,63 м.
Найближчий за табл.. 5.1 діаметр мішалки dм = 0,63 м. За табл. 5.2 визначаємо інші розміри мішалки (тип 03): b =126 мм; d =60 мм; s=8 мм.
Для подальших розрахунків потрібно
уточнити потужність перемішування
газорідинної системи Nр-
г та некерованої рідини Nр.
Насамперед уточнюємо значення
. Проектована мішалка відрізняється
від дослідженої параметрами ГD,
ГН і ГВ. Тому відповідно до
рівняння
= С0ReмmFrqψм
=
ψм
=
ψD
ψН ψВ
=
,
- критерій Ейлера для досліджених
мішалок;
при
=
= 1,16 ·106 приблизно
за графіком визначаємо
=
6; ГD =
=
= 3,8; ГВ =
=
=
= 0.38 ;
| Денежный рынок, его функционирование и роль в экономике |
| схема пту |