Дипломная (вкр): Система оповіщення пасажирів в пасажирському літаку

Виконаємо обґрунтування вибору трансформатора.

Трансформатор ТП112-7 - призначений для роботи від мережі змінного струму частотою (50 ± 0,5) Гц і номінальною напругою 220В з відхиленням ± 10% від номінального значення.

Виконаємо обґрунтування вибору діодів.

Діоди КД503А - кремнієві, епітаксіальні, імпульсні. Призначені для застосування в якості перемикаючих елементів в імпульсних швидкодіючих пристроях наносекундного діапазону. Випускаються в скляному корпусі з гнучкими виводами. Тип діода і схема з'єднання електродів з висновками наводяться на корпусі. Маса діода не більше 0,3 м.

Діоди 1N4002 - кремнієві випрямні діоди .Призначені для перетворення змінної напруги частотою до 70 кГц. Випрямний діод випускається в пластмасовому циліндричному корпусі з жорсткими дротяними лудженими виводами.На корпус нанесена кругова (кільцева) мітка з боку катодного виводу, що є кольоровим кадом типу діода. Маса діода - не більше 0,5 м.

Виконаємо обґрунтування вибору транзисторів.

Транзистори КТ315А - кремнієві високочастотні біполярні транзистори малої потужності n-p-n-провідності в корпусі КТ-13, який отримав саме широке поширення в радянській радіоелектронної аппаратурі. Транзистори призначені для роботи в схемах підсилювачів високої, проміжної і звукової частоти.

Транзистор КП305Д - кремнієвий дифузійно-планарний польовий з ізольованим затвором і каналом n-типу. Призначений для застосування в підсилювачах високої і низької частоти з високим вхідним опором. Випускаються в металлостекляному корпусі з гнучкими висновками. Тип приладу вказується на корпусі. Маса транзистора не більше 1 м.

Транзистори КТ3102Е - малопотужні кремнієві транзистор n-p-n структури, розробка радянських часів. Часто застосовується в низькочастотних вузлах побутової апаратури з низьким рівнем шумів і високим коефіцієнтом підсилення. Випускався в двох різних корпусах, пластмасовому і металевому.Маркування існує також двох видів кольорове і за допомогою цифр і буков.

Транзистор 2SC2910 - кремнієвий високочастотний біполярний транзистор малої потужності n-p-n-провідності. Транзистор призначений для роботи в схемах підсилення звукової частоти.

Транзистор 2SA1208 - кремнієвий високочастотний біполярний транзистор малої потужності n-p-n-провідності. Транзистор призначений для роботи в схемах підсилення звукової частоти.

2.3 Розрахунок надійності

Надійність виробу ПЕА - це здатність безвідмовно працювати на певному проміжку часу.Надійність приладу в цілому залежить від багатьох факторів: обраної електронної бази, застосованих деталей та з'єднань, умов експлуатації, кліматичних умов тощо.

Проведемо розрахунок надійності для блоку НЧ тракту музичного центру SONY CMT - S20, зробивши наступні припущення:

−    всі елементи працюють в середньому експлуатаційному режимі;

−    всі елементи одного типу мають однакову величину середніх експлуатаційних інтенсивностей відмов;

−    відмова одного елемента призводить до відмови всього приладу.

Крім вищезгаданих припущень слід відмітити, що середню експлуатаційну інтенсивність відмов для радіоелементів закордонного виробника будемо визначати підбираючи аналоги з радіоелементів вітчизняного виробника.Користуючись довідковою літературою та даними про режими експлуатації блоку НЧ тракту музичного центру SONY CMT - S20 складемо таблицю для кожного типу радіоелемента, що застосовані в приладі.

Для проведення розрахунку надійності внутрішнього блоку необхідно скласти таблицю інтенсивності відмов групи радіоелементів (ЕРЕ), що входять до складу блоку.

Визначимо сумарну інтенсивність відмов виробу за формулою (2.1):

 (2.1)

де, n- кількість груп ЕРЕ різного типу, що мають різні електричні навантаження;

 - інтенсивність відмов;

 - коефіцієнт, який ваховує електричні навантаження.

 

Таблиця 2.1-

Інтенсивність відмов групи ЕРЕ

Найменування та тип ЕРЕ              Позначення на схемі         Кількість, шт        Режим роботи    Інтенсивність відмов λο∙1/годПоправочні коеф. λiІнтенсивність відмови групи ЕРЕ

Ni∙λο∙1/год
			Коеф. Навантаження Кн	Температура t°, С
Резис тор ERDS2T	R1-R89	89	0.6	40	1∙0.762.3∙
Діод MA1N5402B Діод MA4051MT	VD5-VD9	5	0.7	40	0.5∙0.230.66∙
	VD1-VD4	4	0.7	40	0.5∙0.230.46∙
Транзс тор2S C3311	VT1-VT3	3	0.7	40	2∙0.231.38∙
Транзс тор2S B1548	VT4-VT7	4	0.7	40	2∙0.231.84∙
Транзстор2S D1450	VT8-VT10	3	0.7	40	2∙0.231.38∙
Транзистор2S A1309	VT11,VT12	2	0.7	40	2∙0.230.92∙
Мікро схема AN6558	DA1	1	0.7	40	0.6∙0.40.24∙
Мікро схема SV 13101	DA3	1	0.7	40	0.6∙0.40.24∙
Конденсатор ECEA	C2-C4, C6, C8-C15, C17-C30, C37-C39, C47-C54	47	0.6	40	2∙0.328.2∙
			0.6	40	2∙0.934.2∙
Трансформатор TC-200	TP1	1	0.8	40	2∙0.40.8∙

Визначаємо інтенсивність відмов виробу з урахуванням місця встановлення та експлуатації виробу по формулі (2.2):

 Λ = Λс + KI                 (2.2)

де, К - коефіцієнт враховуючий умови експлуатації

⋀ = 133,66 ∙ ∙ 1 = 133,66 ∙ , 1/год

Визначимо середнє відпрацювання на відмову по формулі (2.3):

Т =                          (2.3)

.

Визначаємо вірогідність безвідмовної роботи по формулі (2.4), та побудуємо графік (Рисунок 2.1), згідно таблиці 2.3:

Р(t) =  (2.4)

Таблиця 2.3 - Вірогідність безвідмовної роботи

t x , год01.32.63.95.26.57.89.110.4
Р(t)	1	0.91	0.81	0.67	0.52	0.44	0.37	0.23	0.14

Рис. 2.3 - Графік вірогідності безвідмовної роботи

2.4 Розрахунок електричної принципової схеми

Виконаємо розрахунок випрямляч з ємнісним навантаженням.

Вихідними даними для розрахунку є:

) випрямлена напруга на навантаженні U_он =12 В;

) випрямлений струм на навантаженні I₀ = 0,65;

) коефіцієнт пульсації випрямленної напруги на навантаженні К_п.п = 2%;

) напруга мережі U₁ = 220 В;

) частота мережі f_c = 50 Гц.

Електрична принципова схема випрямляча з ємнісним навантаження приведена на рис.2.2.

Рис. 2.4. Схема електрична принципова діодного моста з ємнісним навантаженням

Виконаємо розрахунок випрямляча з ємнісним навантаження у такій послідовності:

. Виконаємо розрахунок основних параметрів діодів схеми

, (2.1)

 [A]

, (2.2)

літак прилад пасажир оповіщення

 [A]

, (2.3)

 [В]

І_{пр.ср.max} = 6 A > І_пр.ср;

U_об.і.max = 100 В > U_об.і.п;

І_пр.і.max = 10 А > І_{пр.прибл};

U_пр._ср = 1 В;

Таким чином, N_посл = 1.

Виконаємо електричний розрахунок випрямляча

Активний опір обмоток трансформатора

,               (2.4)

.

Диференціальний опір діодів

        ,                 (2.5)

.

Активний опір фази випрямляча

,                      (2.6)

.

Індуктивність розсіювання обмоток трансформатора

,  (2.7)

.

Розрахункові коефіцієнти В, D, F і H:

В = 1,3;

D = 1,9;

F = 4,4;

H = 5.

Уточнються значення І_пр.і за формулою (2.8).Струм повинен бути менший 10 А.

, (2.8)

.

,43<10.

Таким чином вентиль 1N4002 по струму вибраний правильно [6].

Електричні параметри трансформатора визначаються наступним чином:

. Напруга вториної обмотки

 , (2.9)

.

. Струм вториної обмотки трансформатора

, (2.10)

.

. Струм первиної обмотки транформатора

 , (2.11)

.

. Потужність гармонік

, (2.12)

.

Перевірка вибраного діода по зворотній напрузі проводиться за формулою (2.13). Зворотня напруга повинна бути менша 100 В.

; (2.13)

.

,92<100.

Таким чином, 1N4002 по зворотній напрузі вибраний правильно.

. Вхідна ємність

,  (2.14)

.

Приймається близьке стандартне значення С₀=0,1 мкФ. Вибираються чотири конденсатори К10-17б з ємністю 0,022 мкФ з U_роб= 25В.

 

3. РОЗРОБКА МЕТОДИКИ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ, РЕМОНТУ ТА КОНСТРУКЦІЯ ВИКОНАННЯ ПРИЛАДУ

3.1 Розробка заходів ремонту

Характерні несправності НЧ тракту музічного центру SONY CMT - S20 наведені в таблиці 3.1

 

Таблиця 3.1 -

Характерні несправності НЧ тракту та алгоритми їх пошуку

Найменування несправностей	Можлива причина несправності	Алгоритми пошуку несправностей
В акустичних систе-мах чутний сторон-ній фон.	Наявність пульсацій напруги джерела живлення.	1Перевірити ланцюги живлення підсилювачів потужності DA3 - справність діодів VD13-VD16 і конденсаторів С42, С45. 2Перевірити ланцюги живлення попередніх підсилювачів НЧ тракту.
		2 Перевірити справність діодів випрямляючого моста VD13 - D16 і конденсаторів С42, С45.
	3Вмикання системи блокування звука НЧ тракта.	1 Перевірити потенціал на емітері транзистора VT5. Якщо потенціал нульовий, перевірити справність транзисторів VТ5 - VT7. 2 Перевірити потенціал на виході 41 системного контролера , якщо потенціал нульовий, перевірити справність транзисторів VT10, VT13.
Найменування несправностей	Можлива причина несправності	Алгоритми пошуку несправностей
Немає звука в одному з каналів.	Несправність підсилювального тракта низької частоти.	1 Перевірити наявність сигналів на контактах 13 і 14 Х5. Якщо вони є -перевірити мікросхему DA2 з елементами обв’язки, електролітичні конденсатори С34, С35, С43, С46 і мікросхему DA3. 2 Якщо одного з коливань немає, перевірити сигнали на виходах 1 і 7 DA1. Якщо вони є - несправні конденсатори С35, С34, або мікросхема DA3. При відсутності одного з сигналів - перевірити мікросхему DA1,конденсатор С28 (С27). 3 Якщо вказані ланцюги справні, потрібно перевірити виходи 9 і 22 комутатора.
Музичний центр не робить ні в одному режимі	Відсутня напруга живлення.	1 Перевірити запобіжник Fl- F3 блока живлення SE-CH530. 2 Перевірити наявність апруг на первинній і вторинній обмотках трансформатора ТІ. 3 перевірити наявність напруг живлення системного контролера +5В. 4 Перевірити наявність потенціалу +5В на виводі 42 ІС901, справність реле К1і транзистора VT4.

Засоби контролю та діагностики музичного центру

При контролюванні та діагностиці НЧ тракту, та взагалі будь-якого блоку музичного центру, або іншого цифрового чи аналогового пристрою, потрібні перш за все осцилограф та вольтметр.

Перед ремонтом музичного центру потрібно визначити причину несправності, потрібно перевірити напруги на мікросхемах, які підозрюються в несправності, включивши і проконтролювавши його в різних режимах роботи, а потім зняти кришку для апаратурної діагностики.

Коли визначена причина несправності, потрібно перевірити напруги на мікросхемах, які підозрюються в несправності. Для цього використовуємо тестер.

Для інших вимірювань потрібен осцилограф. Він має характеристики і можливості, які підходять для вимірювання різних сигналів музичного центру.

За допомогою осцилографа можна досліджувати часові діаграми напруг в різних точках схеми для налагодження та регулювання, а також для різних вимірювань електричних величин та параметрів (частоти, кута зсуву глибини модуляції та ін.).

Осцилограф дуже часто використовується для вимірювання параметрів електронної техніки, тому знайти його не представляє собою нічого складного для будь-якого ремонтника. Він має характеристики, які підходять для вимірювання основних та допоміжних сигналів музичного центру, що дозволяє його використання, як основного вимірювального приладу для діагностики та ремонту. За допомогою осцилографа можна досліджувати різні неелектричні процеси, які змінюються у часі, якщо їх, використовуючи спеціальні датчики, перетворити на напругу або струм, які змінюються за тим же законом. При перевірці працездатності та контролю вхідних та вихідних даних музичного центру SONY CMT - S20 був використаний осцилограф СІ-72. Цей осцилограф призначений для дослідження електричних процесів, їх часових інтервалів від 0,2 мкс до 500 мс та амплітуд від 40 мВ до 60 В. Дослідження форми імпульсу обох полярностей величиною від 0,05 мкс до 500 мс розмахом від 20 мкВ до 60 В. Частоти від 5 Гц до 10 МГц. Осцилограф є одним із найбільш розповсюджених радіовимірювальних пристроїв. Його можна використовувати не тільки при дослідженні різних електричних схем, спостерігати часові діаграми напруг в різних точках схеми, для налагодження та регулювання, а також для різних вимірювань великої кількості електричних величин та параметрів (частоти, кути зсуву, глибини модуляції).

 

3.2 Розробка та розрахунок конструкції готового приладу

Кожному відносному частковому показникові технологічності РЕА відповідає його ваговий коефіцієнт, який знаходиться за виразом:

Згідно з ГОСТ 18831-83 під технологічністю конструкції виробу розуміють поєднання властивостей конструкції виробу, які виявляються в можливостях оптимальних витрат праці, коштів, матеріалів і часу при технічній підготовці, виготовленні, експлуатації та ремонті проти відповідних показників типових конструкцій виробів того ж призначення, при забезпеченні встановлених значень показників якості та прийнятих умов виготовлення, експлуатації та ремонту.

Згідно з ГОСТ 14.201-83 напрацювання конструкції виробу на технологічність направлено на зростання продуктивності праці, зниження рівня витрат та скорочення часу на проектування, технологічну підготовку виробництва, виготовлення, технічне обслуговування та ремонт виробів при забезпеченні необхідної якості виробу.

Головними факторами, які визначають вимоги до технологічності конструкції виробу є:

а) вид виробу-визначає головні конструктивні та технологічні властивості, які обумовлюють головні вимоги до технологічності конструкції;

б) об’єм випуску та тип виробництва-визначає ступінь технологічного оснащення, механізації та автоматизації технологічних процесів та спеціалізацію всього виробництва.

Розрізняють такі види технологічності конструкції виробу:

1) виробнича - виявляється в скороченні витрат коштів та часу на конструкторську, технологічну підготовку виробництва та процеси виготовлення, в тому числі контролю та випробування.

2) експлуатаційна - виявляється в скороченні витрат часу та коштів на технічне обслуговування та ремонт виробу.

Згідно з ГОСТ 14.202-83 розрізняють наступні види оцінки технологічності конструкції виробу:

1) якісна характеристика - характеризує технологічність конструкції виробу загально на підставі досвіду виконавця. Допускається на всіх рівнях проектування, коли здійснюється вибір ступеню відмінності технологічності порівнюваних варіантів. Якісна оцінка випереджує кількісну і визначає доцільність кількісної оцінки.

2) кількісна оцінка технологічності конструкції виробу визначається показником, чисельне значення якого характеризує ступінь задовольняння вимог до технологічності конструкції.

Згідно з ГОСТ 14.201-83 кількісний склад показників технологічності повинен бути мінімальним, але достатнім для оцінки технологічності конструкції вироби. В кількість відібраних повинні бути внесені такі показники, які найбільше впливають на технологічність конструкції блоків та вузлів РЕА.

Кожному відносному частковому показникові технологічності РЕА відповідає його ваговий коефіцієнт, який знаходиться за виразом:

 ; (3.1)

де і- порядковий номер показника в ранжирувальній послідовності.

Всі блоки РЕА умовно поділені на 4 класи:

) радіотехнічні;

) електронні;

) електромеханічні та механічні;

) з’єднувальні, комутаційні та розподільні.

Цей виріб відноситься до першого класу блоків РЕА так як містить радіотехнічні компоненти, не містить в конструкції комутаційних блоків з електромеханічними складовими і т.д.

Завдання:

Виконати кількісну оцінку виробничої технологічності приладу, призначеного для дрібно серійного виробництва.

Розрахувати відносні часткові показники технологічності приладу, що відноситься до першого класу блоків РЕА:

1)  коефіцієнт автоматизації і механізації підготовки ЕРЕ до монтажу ;

2)      коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу виробів ;

)        коефіцієнт складності збірки ;

)        коефіцієнт автоматизації і механізації операцій контролю налагодження електричних параметрів ;

)        коефіцієнт прогресивного формоутворення деталей ;

)        коефіцієнт повторюваності ЕРЕ ;

)        коефіцієнт точності збірки .

Вихідні дані.

Коефіцієнти ваги вище перерахованих показників технологічності згідно їх ранжируваної послідовності:

1) ;

) ;

) ;

) ;

) ;

) ;

) .

Розроблена конструкція приладу.

Розрахунки .

1 Коефіцієнт автоматизації і механізації підготовки ЕРЕ до монтажу

, (3.2)

де  − кількість ЕРЕ в штуках ;

− кількість ЕРЕ у схемі .

.

Коефіцієнт автоматизації та механізації монтажу виробу

, (3.3)  

де  − кількість монтажних зєднань, які можуть здійснюватись механізованим або автоматизованим способом;

 − загальна кількість монтажних зєднань.

.

В зв’язку з дрібносерійним виробництвом, монтаж першої партії виконується вручну без автоматичних засобів.

Коефіцієнт складності збірки

, (3.4)

де − кількість типорозмірів вузлів, що вимагають регулювання чи підгонки у складі виробу з використанням спеціальних пристроїв;

- загальна кількість типорозмірів вузлів.

.

Коефіцієнт автоматизації і механізації контролю і налагодження електричних параметрів

 ,  (3.5)

де  − кількість операцій контролю та настройки, які можна здійснювати механізованим або автоматизованим методом ;

 − загальна кількість операцій контролю та настройки .

Коефіцієнт прогресивного формоутворення деталей

,  (3.6)

де − кількість деталей в штуках;

− загальна кількість деталей .

.

6    Коефіцієнт повторюваності ЕРЕ

 , (3.7)

де − кількість типорозмірів ЕРЕ у схемі;

− загальна кількість ЕРЕ у виробі.

Коефіцієнт точності обробки

, (3.8)

де  − кількість деталей в штуках, що мають розміри з відносно жорсткими допусками, виконаними в квалітетах 10 і менше;

 − загальна кількість деталей .

.

Визначення числового значення комплексного показника технологічності приладу

, (3.9)

де  − певний показник технологічності;

 − коефіцієнт значимості показника технологічності;

 − загальна кількість відносних часткових показників.

.

Визначення числового значення базового комплексного показника технологічності

, (3.10)

де  − комплексний показник технологічності для виробу − аналога;

 − коефіцієнт складності (технічної досконалості) нового виробу в порівнянні з виробом − аналогом;

− коефіцієнт, що враховує зміну технологічного рівня основного виробництва заводу − виробника нового виробу по відношенню до заводу - виробника виробу − аналога;

та − коефіцієнти, що враховують застосування рівня організації виробництва і праці заводу − виробника нового виробу по відношенню до заводу − виробника виробу − аналога ;

 − коефіцієнт, що враховує зміну типу виробництва (відношення коефіцієнта серійного нового виробу по відношенню до того чи іншого коефіцієнта виробу − аналогу).

У зв’язку з відсутністю вихідних даних приймати : ; ; ; ; ; =1.

.

Визначення показника рівня технологічності конструкції

, (3.11)

.

Рівень технологічності вважається незадовільним, тому що показник менший одиниці.

Відпрацювання конструкції на технологічність

Для підвишення технологічності виробу необхідно покращити відносні часткові показники, які менші одиниці. Наприклад, . Одна з деталей приладу виготовлена не автоматизованим чи механізованим способом. Нехай існує інший метод її виготовлення. Тоді

.

.

Визначення показника рівня технологічності конструкції після відпрацювання на технологічність

, (3.12)

.

Рівень технологічності задовольняє умову, отже є задовільним.

3.3 Розробка методики з експлуатації приладу

Основні технічні характеристики музичного центру SONY CMT - S20

В таблиці 3.2 приведені основні технічні характеристики музичного центру SONY CMT - S20.

 

Таблиця 3.1

Технічні характеристики та параметри музичного центру SONY CMT - S20

Технічні характеристики	Параметри
Тюнер: − діапазон УКВ (FM) − чутливість (при відношенні сигнал / шум 26 дБ)	87,5 - 108 МГц 1,8 мкВ
Відношення сигнал/шум: − в режимі "моно" Розділення стерео каналів: − (на частоті 1 кГц) − діапазон СВ (MW) − чутливість − діапазон ДВ (LW) − чутливість	70 дБ  35 кБ 522- 1611 кГц 500 В / м 144- 288 кГц 50кВ / м
Магнітофонна дека: − формат доріжок − відтворювальні частоти   − коефіцієнт детонації Відношення сигнал / шум: − без системи Dolby NR − з системою Dolby NR	4 дорожки, 2 канали стерео: 20 Гц - 17 кГц (Normal) 20 Гц - 17кГц(Сг02) 20 Гц - 17кГц (Metal) 0,1% 56 дБ 66 дБ
Програвач компакт-дисків: − лазер напівпровідниковий − частотний діапазон − детонація − цифро-аналоговий перетворювач	(довжина хвилі 780 нм) 20 Гц - 20 кГц нижче межі чутливості MASH
Підсилювач: Вихідна потужність при: − коефіцієнті гармонік 1 % − частотний діапазон Коефіцієнт гармонік: − при повній потужності − при половинній потужності − опір навантаження Рівень вхідних сигналів: − EXTERNAL, AUX  − PHONO	2 X ЗО Вт 40Гц-30кГц  0,1 % 0,09 % 6-8 Ом  250 мВ 2,5 мВ
Акустичні системи: − тип − вид	SB - D11 трьохполосні з фазоінвекторами
Таймер: − встановлюваний час можливості установки	1 хв. - 23 год. 59 хв. час відтворення, час запису, час відключення

Модель розрахована на використання магнітних стрічок типів Normal, Metal, і Сг має двохкасетну деку з системою шумозниження Dolby NR і авто реверсом.

В музичному центрі передбачена функція "караоке" при відтворенні фонограми з магнітної плівки чи з компакт-диска.

Для покращення звучання фонограм на низьких частотах в музичних центрах даної моделі використовується система V. BASS. Модель також оснащена еквалайзером з трьома фіксованими режимами, з внесеними часами і таймером.

Управління музичного центру SONY CMT - S20 можливо як з клавіатури так і з пульта дистанційного керування.

Живлення музичного центра здійснюється від мережі 220 В, 50/60 Гц. Потужність споживання в робочому режимі становить 114 Вт.

Огляд особливостей роботи підсилювачів низької частоти

Електронні підсилювачі - це пристрої, які збільшують потужність електричних сигналів за рахунок споживання енергії постійного струму.

Вони є одними з основних структурних елементів апаратури в області радіотехніки, електроавтоматики, телемеханіки, радіолокації й ін. Сигнали, одержувані від мікрофонів, датчиків і інших джерел вхідного сигналу, звичайно малопотужні (від 1 до 100 мв). Підсилювачі повинні збільшити цю потужність до значення, зручного для застосування.

У підсилювачах використовують здатність активних електронних елементів (транзисторів, ламп і ін.) до посилення. При подачі на вхід підсилювача слабких сигналів Uвх у вихідному ланцюзі проходять струми, що створюють на опорі навантаження перепад напруги Uвих>Uвх. Потужність вихідного сигналу зростає в порівнянні з потужністю вхідного сигналу.

У залежності від характеру сигналів розрізняють різні види підсилювачів: постійний струм і струм з невеликими пульсаціями (f<20 Гц) підсилюються підсилювачами постійного струму (ППТ). Низькочастотні (звукові) сигнали

(f =20 Гц - 20 кГц) підсилюються низькочастотними підсилювачами (ПНЧ). Для f >100 кГц використовують підсилювачі високочастотні (ПВЧ). Бувають підсилювачі аналогових, імпульсних та іших сигналів.

Підсилювач низької частоти звуку - це основний елемент звукової системи. Цей пристрій підсилює малопотужні електричні сигнали звукової частоти від 20 Гц до 22 кГц , одержані від мікрофонів, звукознімачів CD-DVD приводів, звукових карт ПК та інших джерел до величин , достатніх для нормальної роботи гучномовців акустичних систем.

Підсилювачі розділяються по класах залежно від своєї ефективності (коефіцієнта корисної дії) і рівня перекручування вихідного сигналу: клас А, клас В, клас АВ, клас С, клас D.

Клас підсилювачів А

Підсилювачі цього класу мають низьку ефективність, але забезпечують найменший рівень нелінійних спотворень звукового сигналу і дають дуже "чистий" звук. Більшість підсилювачів класу А мають коефіцієнта корисної дії (ККД) рівним 20 - 30%. Інша потужність губиться в електричному колі підсилювача, перетворюючись у тепло. В лампових підсилювачах класу А весь сигнал у вихідному каскаді підсилюється лампою, форма змінної складової анодного струму якої являється досить точним відтворенням форми вхідного сигналу і анодний струм протікає через лампу протягом всього періоду сигналу. Підсилювач, в якому для роботи використовується тільки одна лампа, називається однотактним вихідним каскадом. Для підвищення вихідної потужності підсилювачів з однотактним вихідним каскадом нерідко використовують у вихідному блоці дві, або навіть більше , ламп одного типу включених паралельно, але це змушує підбирати лампи близькі по електричним параметрах, що досить проблематично.

Клас підсилювачів В

Ефективність підсилювача цього класу майже у два рази вище ефективності підсилювача класу А. Вихідні каскади підсилювачів такого класу працюють на двох лампах, «позитивна» половина півхвилі сигналу підсилюється однією лампою, а «негативна» половина - іншою , тобто анодний струм протікає через кожну лампу протягом половини періоду. Такий режим роботи викликає велику кількість нелінійних спотворень через складність переключення з однієї лампи на іншу, а сам підсилювач називається двотактним.

Клас підсилювачів АВ

Підсилювачі цього класу також працюють на двох лампах, за тим же принципом , як і класу В, але поле дії обох ламп взаємно перекривають одне одного, тобто анодний струм ламп протікає менше ніж протягом періоду сигналу, але більше ніж протягом напівперіода, що приводить до зменшення кількості нелінійних спотворень звукового сигналу. В порівнянні з класом А ці підсилювачі мають значно більший коефіцієнт корисної дії. Більшість Hi-fi підсилювачів належать саме цьому проміжному класу . Вони увібрали в себе можливості підсилювачів класу А - відносно "чистий сигнал" при відносно непоганій ефективності (трохи нижче чому в класі В).

Підсилювачі класів В і АВ - це виключно двохтактні вихідні каскади, в яких для підсилення потужності вихідного сигналу використовуються дві лампи.

Клас підсилювачів С

Підсилювачі цього класу мають ККД рівним майже 75%, що робить їх дуже ефективними, але зі збільшенням ККД різко збільшуються коефіцієнт гармонійних перекручування. Цей клас не придатний для використання в якості підсилювача звукової потужності, але часто застосовується в схемах генераторів сигналу. Ці підсилювачі не підходять для посилення звуку в Hi-fi аудіосистемах.

Клас підсилювачів D

Клас підсилювачів D - це імпульсні підсилювачі. На управляючу сітку ламп подається послідовність прямокутних імпульсів, що пройшли широтно-імпульсну модуляцію сигналом, якому необхідно підсилити. Ця послідовність відмикає й замикає лампу, змушуючи її працювати в ключовому режимі. Значення ККД для цього класу становлять близько 90 %, тому що робоча точка лампи дуже короткий час перебуває на лінійній ділянці характеристики, втрати в закритому або повністю відкритому стані мінімальні, а струм через лампу при відсутності сигналу практично дорівнює нулю. Завдяки всьому цьому останнім часом зріс інтерес до підсилювачів цього клас.

Основними параметрами підсилювачів є наступні:

−       амплітудно-частотна характеристика <#"903140.files/image119.gif">

Рис. 3.1 - Графік правильної передачі частотного діапазону підсилювачем

Що відбувається з фонограмою при перекручуванні АЧХ, здогадатися нескладно. Змінюється співвідношення рівнів, відповідно, тембр інструментів або звуків стає іншим. Окремі інструменти і звуки будуть звучати голосніше, ніж інші, якісь фрагменти фонограми стануть непомітними. Як саме буде система впливати на звук і наскільки сильний вплив буде помітно, залежить від особливостей конкретного аудіотракту.

Найбільш помітні будуть перепади, які перебувають у діапазоні від 1000 до 4500 Гц - в цій області зосереджена найбільша частина звукової інформації, і до того ж у цій області наш слух найбільш чутливий. Найменш помітні перепади АЧХ в області нижче 100 Гц і вище 10 кГц. Найнеприємнішими моментами є різкі підйоми АЧХ в районі 2-3 кГц, які роблять звук неприємно різким, і в районі 7 кГц, через які звучання набуває "металевого" забарвлення.

Найбільш неприємно, коли підйоми виражені різкими списами, а ось вузькі провали частотної характеристики, як правило, сильного неприємного ефекту на звук не роблять (провали вже третини октави взагалі якимось "середньостатистичним людським вухом" не сприймаються). Якщо підйоми і провали стають тривалими, їх вплив виявляється досить помітним, але (якщо їх "края" плавні) не таким неприємним. Якщо ж діапазон піднятий "по обох краях", це звичайно позначається на звуці добре, принаймні стосовно до мультимедіа, коли прослуховування відбувається при гучності нижче 92 дБ.

Амплітудна характеристика підсилювача

Амплітудна характеристика - це залежність амплітуди вихідної напруги (струму) від амплітуди вхідної напруги (струму) (Рисунок 1.2).

Рис. 3.2 - Амплітудна характеристика підсилювача

Точка 1 відповідає напрузі шумів, вимірюваному при Uвх = 0, точка 2-мінімального вхідного напруження, при якому на виході підсилювача можна розрізняти сигнал на тлі шумів. Ділянка 2-3 - це робоча ділянка, на якій зберігається пропорційність між вхідною і вихідною напругами підсилювача. Після точки 3 спостерігаються нелінійні спотворення вхідного сигналу.

Апаратурний контроль музичного центру SONY CMT - S20

При апаратурному контролі пристроїв побутової апаратури, а зокрема музичних центрів найчастіше використовуються вольтметри (тестери), логічні пробники та інші вимірювальні прилади. Засобами виміру окрім вимірювальних приладів відносяться також: вимірювальні перетворювачі, вимірювальні системи, вимірювальні установи.

Вимірювальні перетворювачі призначені для вироблення сигналу вимірювальної інформації в формі зручної для переказу подальшого перетворення, обробки і збільшення але невидимі для спостерігача.

Вимірювальні установки й системи створюються для вирішення визначних вимірювальних задач або для отримання вимірювальної інформації від багатьох джерел та по велику кількість контрольованих параметрів.

Виходячи з аналізу властивостей та можливих галузей застосування радіо технічних засобів вимірювання можна класифікувати по наступним основним ознакам: за принципом перетворення вимірювальної величини, за ступенем універсалізації, за умовами експлантації. Осцилографом можливо виміряти, дослідити напругу, струм (але для цих цілей найбільш краще використати тестер), дослідити різні неелектричні процеси, різні електричні схеми, дослідити часові діаграми напруг в різних точках схеми.

Корисним засобом являється логічна кліпса яка просто одягається на мікросхему та продовжує її контакти на зручну для виміру позицію. Серед інших приладів також використовують логічні пульсатори, індикатори струму, та багатоканальні осцилографи. Існують також дорогі пристрої, які підставляють в схему зовнішній процесор. Для багатьох вимірювань підходить аналоговий або цифровий ВОЛЬТ-ОМ міліамперметр. Виміряти опір в сучасних пристроях за допомогою ВОЛЬТ-ОМ міліамперметра неможливо крізь велику інтеграцію мікросхем. В логічно пробних призначених спеціально для тестування логічних станів та імпульсів, він не потребує інтеграції напруги при паралельному підключенню до схеми.

Світлодіоди логічного пробника покажуть наявність Н рівня, L рівня або імпульсів, є також перемикач для роботи ТТЛ або МОП мікросхеми. Також є перемикач за допомогою якого можна знайти імпульси різних типів. Встановлення перемикача на PULS вказує на поток імпульсів, а установка на MEM визначає одиночний імпульс та зберігає його.

Основні вимірювальні точки при апаратурному контролі та діагностиці побутової електронної апаратури вказані на їхній схемі, цими точками можуть бути з'єднувальні роз'єми. При діагностиці та контролі потрібно уважно стежити, щоб не було ніде затримки будь-якого сигналу, для уникненя затримки потрібно спостерігати, щоб не було оголених частин бо при їх наявності можливе замикання. При апаратурному контролі також потрібно уважно стежити, щоб сигнали були зняті з тих виводів і вимірювальних точок, щоб не переплутати значення сигналів, і радіоелементи, такі як конденсатори, резистори, котушки індуктивності, не були пошкоджені. Під час ремонту, потрібно уважно перевірити усі режими роботи та виявити несправності. Також потрібно вибрати прилади, за допомогою яких виконується діагностика несправного блоку, який вийшов з ладу, при експлуатації.

На передні панелі пристрою знаходяться кнопки управління пристрою. На задній панелі знаходиться мережна вилка.

Розглянемо питання техніки безбеки.

При дотриманні правил експлуатації пристрою та вимог техніки безпеки при користуванні електроприладами конструкція проектуємого пристрою забезпечує зручність в експлуатації та безпечність для оператора.

Однак, незважаючи на те, що конструкція пристрою задовольняє вимоги безпечності навіть при недбалому поводженні з ним, для уникнення нещасних випадків та збільшення строку нормальної роботи пристрою необхідно дотримуватись ряду вимог:

не вмикати пристрій в розібранному стані (окрім вмикання з метою настроювання та регулювання) або із значними пошкодженнями корпусу;

не допускати потрапляння до корпусу рідин, оскільки це може призвести до виходу пристрою з ладу або ураження електричним струмом;

недопустимо торкатися пристрою мокрими руками;

недопустимо накривати пристрій сторонніми предметами, оскільки це може призвести до його перегрівання та виходу з ладу;

недопустимо ставити на корпус важкі предмети, оскільки це може призвести до його руйнування;

забороняється самостійно ремонтувати пристрій;

завжди після завершення роботи з пристроєм його необхідно вимикати;

ні в якому разі не можна залишати працюючий пристрій без нагляду.

 

ВИСНОВКИ

Дипломна робота привячена розробці системі оповіщення пасажирів.

Для досгнення мети дипломної роботи, був проведений огляд бортового вузла літака. Цей аналіз показав, що сьогодні існує велике різноманіття цих засобів, які характеризуються різними тактико-технічними характеристиками, різними конструктивними особливостями, використання різних типів керування, а також можливостю використання в різних галузях авіаціїУкраїни . Від правильності та надійності функціонування цих засобів в світі залежить регулювання і оповіщення співробітників авіації та пасажирів України тощо.

Проектований прилад може бути виготовлений з доступної і недорогої елементної бази, виконується на одній платі з двостороннього склотекстоліту. Під час розрахунку надійності підтверджено, що вибрана елементна база пристрою, принцип, метод компоновки і побудови конструкції забезпечують вимоги до рівня надійності. Корпус може бути виконаний з пластмаси.

Споживана потужність пристрою є досить малою, що робить його економічним. Матеріали і елементна база підібрані так, що собівартість приладу невелика.

Отже, спроектований пристрій система оповіщення пасажирів літака може бути використаний під час експлутації в літаках повітряних компаній України та світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров А. И., Бобровник Г. А., Еременко А. С. Эксплуатация радиотехнический комплексов. - М.: Советское радио, 1976. - 348 с.

. Быкадоров А. К., Кульбак Л. И., Лавриненко В. Ю., Рысейкин И. Н., Тихомиров В. Л. Основы эксплуатации радиоэлектронной аппаратуры. - М.: Высшая школа, 1978. - 442 с.

. Белинский В.Т. Практическое пособие по учебному конструированию РЭА. - К.: Высщая школа, 1992. - 226 с.

. Варламов Р.Г. Справочник конструктора РЭА. Общие принципы конструирования. - М.: Советское радио, 1980. - 284 с.

. ГОСТ 15150-69. Категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды - 152 с.

. Замятин В.В. Помощь радиолюбителю. Bыпуск 110. - М.: “Патриот”, 1991. - 156 с.

. Коваленко М.М. Проектування друкованої плати. Навчально методичний посібник для студентів РТ спеціальностей. - К.: КРМТ, 1998. -

196 с.

. Лавриненко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам. - К.: Техника, 1984. - 526 с.

. Ненашев А.П. Конструирование радиоэлектронных приборов. - К.: Техника, 1985. - 192 с.

. Фрумкин Г.Д. Расчет и конструирование радиоэлектронной аппаратуры. - М.: Высшая школа, 1984. - 259 с.

. Екимов В.Д. Расчет и конструирование транзисторных радиоприемников. - М.: Связь, 1972. - 263 с.

. Головин О.В. Радиоприёмние устройства: учебник для техникумов. - М.: Высшая школа, 1987. - 156 с.

. Буланов Ю.А.; Усов С.Н. Усилители и радиоприемные устройства: - М.: Высшая школа, 1980. - 296 с.

. Терещук Р.М.; Терещук К.М.; Седов С.А. Полупроводниковые приёмно-усилительные устройства: справочник радіолюбителя. - К.: Связь, 1972. - 423 с.

. Ивченко В.Г. Конструирование и технология ЭВМ. Конспект лекций. - / Таганрог: ТГРУ, Кафедра конструирования электронных средств. - 2001. - 356 с.

. Конструкторско-технологическое проектирование электронной аппаратуры: Учебник для вузов. - М.: Изд. МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. -

528 с.

17. Новиков В.С., Борсоев В.О. Надежность авиационного оборудования. - Красноярск, СибАКА, 2007. - 200 с.

18. Соломенцев О. В., Хмелько Ю. М., Жаров І. К., Німич В. В. Основи теорії надійності, експлуатації та ремонту РЕА: Конспект лекцій - К.: НАУ, 2007. - 108 с.