З а п и т а н н я
для самоперевірки та підготовки до контрольної роботи
Для визначення ступеня розвитку національної економіки використовують спеціальні показники. Серед них найважливішими є валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), експорт, імпорт, товарообіг зовнішньої торгівлі, рівень безробіття, інфляція, дефіцит бюджету, рівень державного боргу і т. ін.
Використовуються й інші показники, що характеризують стан економіки країни:
— інфляція — знецінення грошей ( в останні роки в Україні вона становить 10—15 % і є досить значною);
— дефіцит бюджету — перевищення видатків над доходами (у 2010 р. в бюджеті України він перевищив 170 млрд грн);
— рівень безробіття — співвідношення між безробітними і працездатним населенням (в Україні становить понад 9 %);
— сальдо торгового балансу — різниця між експортом та імпортом (в Україні в 2009 р. воно було від'ємним — 5,7 млрд дол.)-
Валовий національний продукт (ВНП) — сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів (людей) у сфері матеріального і нематеріального виробництв. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями (людьми) для кінцевого використання.
Виходячи з критеріїв, що характеризують економіку, соціальний розвиток (рівень урбанізації, письменність, середня, вища освіта), виділяють п'ять типів країн.
1.Економічно розвинені країни - 23 країни, де мешкає 15% населення світу, але вони виробляють 3/5 світової промислової продукції. Ці країни мають величезні фінансові ресурси, і на їх частку припадає 9/10 іноземних інвестицій. Основна закономірність цих країн - наявність високорозвиненого господарства, а якому об'єднуються діяльність держави і потужних груп національного і транснаціонального капіталу.
2. Середньорозвинені країни перехідної економіки, в яких сформувався сучасний механізм ринкової економіки. Господарство цих країн має скромніші економічні показники порівняно з розвиненими державами і не остаточно сформовану структуру господарства.
3. Постсоціалістичні країни перехідної економіки - молоді незалежні держави - колишні республіки СРСР (Україна, Росія, Білорусь, Молдова та ін.), а також постсоціалістичні країни Європи (Польща, Чехія, Словаччина та ін.), що стали на шлях розвитку ринкової економіки. Ці країни займають 18% території земної суші, в них мешкає 7,5% населення світу, їх частка у ВНП світу - 3,5%.
4. Країни, що розвиваються - 128 країн Азії, Африки, Латинської Америки та Океанії; займають 50% земної суші, де мешкає 52% населення світу; їх частка у ВНП світу - 20%. Історико-географічні особливості розвитку, а також спільні соціально-економічні проблеми (багатоукладність, аграрно-сировинний характер господарства тощо), які їм доводиться розв'язувати, об'єднують їх в окрему групу. На розвитку цих країн позначилося колоніальне минуле.
5. Країнами з централізованим управлінням економікою лишаються Китайська Народна Республіка, Корейська Народно-Демократична Республіка, В'єтнам, Лаос, Куба. Вони займають 7,8% земної суші, де мешкає 25% населення світу, їхня частка у світовому ВНП - 2,5%.
В чому полягає суть типового плану порівняльної економіко-географічної характеристики двох держав?
Типовий план включає аналіз і порівняння держав за такими параметрами:
географічне положення,
природні умови і ресурси,
населення і трудові ресурси,
спеціалізація промисловості,
спеціалізація сільського господарства,
транспорт і міжнародні зв'язки,
регіональні відмінності,
головні проблеми розвитку.
Назвіть типи країн світу за соціально-економічним розвитком.
Виходячи з критеріїв, що характеризують економіку, соціальний розвиток (рівень урбанізації, письменність, середня, вища освіта), виділяють п'ять типів країн
Економічно розвинені країни
Середньорозвинені країни перехідної економіки,
Постсоціалістичні країни перехідної економіки
Країни, що розвиваються
Країнами з централізованим управлінням економікою
Які країни належать до економічно розвинених країни і за яким критерієм їх сюди віднесли?
Особливе місце посідають головні країни, так звана "велика сімка" - США, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, Італія і Канада.
На них припадає майже половина ВВП і виробництва промислової продукції світу. Для цих країн характерні такі риси: всі вони постіндустріальні або індустріальні, їх корпорації контролюють основну частину світового господарства.
До інших країн даного типу належать малі промислове розвинені країни Європи - Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія та ін., а також промислове розвинені країни південної півкулі: Австралія, Нова Зеландія, ПАР.
Господарство цих країн має скромніші економічні показники порівняно з розвиненими державами і не остаточно сформовану структуру господарства.
Серед них виділяють Іспанію, Португалію, Туреччину, Грецію, а також країни нової індустріалізації - Республіку Корею, Тайвань, Сінгапур, Мексику, Уругвай, Бразилію та ін. В цих країнах відбуваються динамічні процеси перебудови господарства. Поштовхом до цього були значні інвестиції американського і японського капіталу, впровадження передових технологій.
Тут сформувався індустріальний тип економіки. Економічна політика країн цієї групи була спрямована на індустріалізацію, створення державних підприємств, продукція яких часто була не конкурентоспроможною і тому орієнтувалася на внутрішній ринок. Хоча зараз в цих країнах проводяться ринкові реформи, у більшості з них економіка знаходиться в кризовій ситуації.
Історико-географічні особливості розвитку, а також спільні соціально-економічні проблеми (багатоукладність, аграрно-сировинний характер господарства тощо), які їм доводиться розв'язувати, об'єднують їх в окрему групу. На розвитку цих країн позначилося колоніальне минуле.
Виділяють багато підтипів таких країн. Основні з них: країни з порівняно зрілою структурою господарства (Індія, Індонезія, Марокко, Єгипет та ін.); країни - експортери нафти з високими прибутками (Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Ірак, Іран та ін.); найменш розвинені країни, що відзначаються надзвичайно слабким розвитком продуктивних сил в сільському господарстві переважають монокультури, промисловість відсутня.
Країнами з централізованим управлінням економікою лишаються Китайська Народна Республіка, Корейська Народно-Демократична Республіка, В'єтнам, Лаос, Куба. Вони займають 7,8% земної суші, де мешкає 25% населення світу, їхня частка у світовому ВНП - 2,5%.
Хоча ринкові відносини дедалі більше проникають в економіку цих країн, у них зберігаються командно-адміністративні методи господарювання і здебільшого низький рівень соціально-економічного розвитку.
Кількісні типології країн світу ґрунтуються насамперед на зовнішніх формальних ознаках, що виражаються кількісними показниками (географічними, демографічними, економічними тощо). Вони дають можливість порівнювати окремі географічні параметри країн, що є важливими передумовами їхнього суспільного розвитку.
Якісні типології країн світу ґрунтуються на комбінації низки показників, які здебільшого мають агрегатний та інтегральний характер і визначають складніші, внутрішні якості, особливості суспільного розвитку і його результатів, що мають причинний характер стосовно звичайних, кількісних показників. У «Доповіді про розвиток людства» ООН наведено класифікацію 175 країн світу за рівнем економічного розвитку:
промислово розвинуті — високий рівень (47 країн);
країни, що розвиваються, — середній рівень (83 країни);
найменш розвинуті — низький рівень (45 країн).
Класифікації і типології країн за рівнем соціально-економічного розвитку ґрунтуються на різноманітних критеріях і типологічних ознаках, основними з яких є:
макроекономічні показники (ВНП та ВВП, їхня динаміка й частка на душу населення, особисте споживання на душу населення тощо);
рівень життя населення (дитяча смертність, забезпеченість продуктами харчування, житлом, медичними послугами, предметами першої необхідності);
структура економіки (переважання промислового, сільськогосподарського виробництва або сфери послуг, галузева структура промисловості: співвідношення ролі видобувних і обробних галузей);
структура експорту (співвідношення у ньому сировини або готової продукції);
продуктивність праці та ін.
Які країни належать до тих, що мають активний платіжний баланс?
Акти́вний платі́жний бала́нс — платіжний баланс, в якому сума надходжень перевищує суму витрат і платежів. Активний платіжний баланс країни виникає, коли сума грошей, що надходять в економіку держави з за кордону, перевищує суму платежів що йдуть за кордон.
Які країни відносять до імпортерів капіталу, зокрема, експортерів та країн — імпортерів енергоресурсів. Назвіть приклади та охарактеризуйте їх.
Що таке ресурсозабезпеченість?
Ресурсозабезпеченість - це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання. Вона обчислюється або кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами з розрахунку на душу населення.
Чи завжди є економічно процвітаючими країни з багатою сировинною базою? Обґрунтуйте відповідь.
Назвіть основні проблеми людства у збереженні природних ресурсів.
Проблема збереження Світового океану.
Як здійснюється утилізація відходів земного походження - контейнерів зі сміттям, відпрацьованих ядерних відходів?
Які основні міжнародні проекти по збереженню довкілля Ви знаєте?
Які міжнародні спеціалізовані як урядові, так і громадські організації займаються збереженням ресурсів?
Участь України в міжнародних проектах по збереженню ресурсів.
Які країни мають паливні ресурси та як це позначається на їх економіці?
Рудні корисні копалини: чорні метали (залізо, марганець, алюміній) і кольорові метали, поліметалічні руди. Назвіть їх поширення на планеті та країни що їх видобувають.
Поширення, способи видобутку, значення нерудних корисних копалин: калійні солі (сільвін і карналіт), родовищ фосфоритів органічного походження; азоту, галіту, сірки.
Найбільші алмазоносні провінції світу, їх економічний розвиток.
Які ви знаєте показники використання природних ресурсів?
Назвіть методи визначення еколого-економічної ефективності господарювання.
Визначення екологічного стану території та еколого-економічної ефективності.
Концепція міжнародної еколого-економічної оцінки території.
Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем.
Взаємозв’язок екологічних та економічних проблем розвитку людства.
У чому полягає роль наявних природних ресурсів, їх розміщення і структура для розвитку продуктивних сил регіону?
Які є класифікації покладів корисних копалин за різними ознаками.
У чому полягає особлива роль мінеральних ресурсів для економічного розвитку регіону?
Наведіть основні цілі економічної оцінки територіального сполучення природних ресурсів.
Які теоретичні положення використовуються при оцінці природних ресурсів ТКПР, у чому полягає їх сутність?
Які вам відомі основні методи економічної оцінки сільськогосподарських угідь, лісових, водних і рекреаційних ресурсів?
У чому полягає необхідність урахування природоохоронного фактора для регіону?
Чим характеризується поточний аналіз використання природних ресурсів та охорони довкілля регіону при розробці програми соціально-економічного розвитку?
За якими показниками проводиться поточний аналіз використання природних ресурсів і охорони довкілля регіону?
Чому особлива увага при розробці програми звертається на використання вторинних ресурсів?
Хто затверджує номенклатуру аналізованих вторинних ресурсів регіону?