Курсовая работа (т): Виконання державного бюджету

посилення відповідальності керівників усіх ланок управління за нецільове використання бюджетних коштів [14, c. 209].

Одним із тактичних загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з бюджетним дефіцитом вважається застосування механізму секвестру видатків бюджету. Необхідність секвестру видатків пов'язана, з одного боку, із невиконанням планів мобілізації доходів та суттєвим скороченням надходжень дохідних джерел бюджету, а з іншого - перевищенням граничного рівня дефіциту. Секвестр бюджету полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків за всіма статтями бюджету протягом часу, який залишився до закінчення поточного бюджетного року. Не підлягають секвестру захищені статті бюджету, перелік яких в Україні затверджує Верховна Рада України у законі про Державний бюджет України на поточний бюджетний рік.

Під час розроблення стратегічних напрямів боротьби з бюджетним дефіцитом необхідно враховувати, що, по-перше, подолання дефіциту в умовах недостатньо розвинутої економіки приречене на невдачу; по-друге, бюджетний дефіцит не завжди є злом, яке необхідно викорінювати; по-третє, за будь-яких умов бажано уникати емісії грошової маси для фінансування дефіциту. Отже, боротьба з бюджетним дефіцитом має починатися з оздоровлення економіки, забезпечення її позитивної динаміки, підвищення ефективності. Саме міцна економічна основа є запорукою фінансової стабільності країни, джерелом зростання фінансових ресурсів. Таким чином, стратегічні напрями по долання дефіциту бюджету будуть включати заходи, пов'язані з розвитком економіки, збільшенням доходів та раціональним використанням видатків бюджетів.

Бюджетний дефіцит в умовах демократичного суспільства за певних умов може бути додатковим стимулом соціально-економічного розвитку, якщо цей дефіцит спонукатиме до пошуку ефективних шляхів раціонального використання бюджетних коштів, посилення бюджетної дисципліни, збільшення доходів бюджету у майбутньому.

Бюджетний дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні процеси у суспільстві. Він є свідченням марнотратства уряду, чинником макрофінансової нестабільності та підвищення ризику економічної діяльності держави. Зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, кризу державних фінансів, грошової системи, зростання диференціації в доходах. Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці, підриву впевненості членів суспільства у майбутньому.

У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Неконтрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни у країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

Наявність хронічних бюджетних дефіцитів у світовій практиці свідчить про існування певного причинно-наслідкового механізму. Причинно-наслідкова діалектика бюджетних дефіцитів така. У першу чергу бюджетний дефіцит впливає на скорочення обсягу заощаджень у загальнонаціональному масштабі, яке зумовлює зростання відсоткової ставки, меншу доступність кредитних ресурсів для приватного сектору. У результаті підвищується обмінний курс національної валюти, що спричиняє зменшення обсягів інвестицій та експорту, збільшення імпорту. Такий стан зумовлює дефіцит зовнішньоторгового балансу, внаслідок чого виникає дефіцит платіжного балансу. Ці негативні наслідки мають поточний характер і виявляються протягом бюджетного року.

Однак зменшення обсягів інших видів діяльності, зумовлене дефіцитами, може мати й більш віддалені негативні побічні ефекти. Наприклад, спад інвестиційної діяльності спричиняє скорочення акціонерного капіталу, виробничих потужностей, обсягів виробництва. Таке скорочення є причиною зниження рівня продуктивності праці й реальної зарплати, що негативно впливає на відсотки, ренту, прибутки за рахунок національного капіталу, які відходять до нерезидентів. Відповідно, продовжує нарощуватися державна заборгованість, внаслідок чого знижується довір'я інвесторів, скорочуються іноземні інвестиції, а нерезиденти вивозять свій капітал за кордон. У результаті формується надмірний державний борг, який створює ризик дефолту.

Дефолт провокує згубні для економіки країни і престижу держави наслідки, зумовлені згортанням інвестицій, збуванням акцій та облігацій нерезидентами, що спричиняє падіння вартості цінних паперів, зростання відсоткових ставок. Відбувається подальше зниження обсягів виробництва і рівня заробітної плати, зумовлене скороченням інвестицій, внаслідок чого зменшуються споживчі витрати домогосподарств. Далі знижується обмінний курс у зв'язку з падінням попиту на національну валюту, запускаються інфляційні процеси. У випадку кредитування уряду центральним банком посилюється інфляція, у результаті чого настає загальна фінансова криза, масові банкрутства у реальному і фінансовому секторах економіки.

Таким чином, розглядаючи причинно-наслідкову діалектику бюджетних дефіцитів, можна побачити, що вони у цілому спричиняють десятки негативних соціально-економічних і фінансових ефектів, кінцевими і найгіршими з яких є фінансова та економічна кризи.

Отже, оцінюючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, можна зробити висновок, що дефіцитне фінансування економіки та інших сфер державної діяльності може бути вигідним, раціональним і виправданим за умови, коли темпи приросту ВВП будуть випереджувати приріст обсягів бюджетів, бюджетних дефіцитів і видатків на обслуговування державного боргу. Позитивними наслідками можна вважати також отриманий ефект від зміцнення економіки за рахунок дефіцитного фінансування, створення реального фундаменту та ефективної фінансової системи, вигідних майбутнім поколінням. За інших умов соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту будуть негативні.

2. Діагностика дефіциту державного бюджету України та економічних проблем, що з ним пов'язані

.1 Аналіз виконання державного бюджету України за 2011 рік

За підсумки виконання державного бюджету за 2011 рік виявлено, що приріст реального валового внутрішнього продукту становив 5,2% і перевищив показник як попереднього року, так і врахований при затвердженні державного бюджету на 2011 рік. Зазначене сприяло збільшенню доходів державного бюджету.

Доходи державного бюджету загалом у 2011 році перевиконано на 0,4%, видатків здійснено на 5,9% менше від плану. При перевиконанні на 8,5 млрд. грн. плану доходів загального фонду державного бюджету, що є джерелом проведення загальнодержавних видатків, план видатків недовиконано на 8,7 млрд. гривень. У результаті показники дефіциту державного бюджету загалом і загального фонду зокрема були нижчими від планових обсягів і становили 23,5 млрд. грн. і 20,9 млрд. грн. відповідно.

Виконання державного бюджету в 2011 році здійснювалося в умовах обмеження фінансових ресурсів, що спричинене зниженням попиту на державні цінні папери. Зазначене зумовлене нестабільністю на світовому фінансовому ринку і погіршенням кон'юнктури на внутрішньому. Від державних запозичень недоотримано 35,5 млрд. грн. передбачених обсягів, у тому числі від державних внутрішніх запозичень - 18 млрд. гривень. Державний і гарантований державою борг зріс на 40,9 млрд. грн. - до 473,1 млрд. грн., переважно за рахунок збільшення зовнішнього боргу. Витрати на погашення й обслуговування державного боргу, порівняно з 2010 роком, зросли більш як у півтора раза - до 68,8 млрд. гривень.

Виведення економіки на траєкторію впевненого зростання у 2011 році завдяки закріпленню досягнутих у 2010 році успіхів зі стабілізації економічної ситуації та продовження дієвих структурних реформ у всіх галузях економіки України забезпечило стабільну ресурсну базу бюджету та дало змогу здійснити впорядкування і підвищення ефективності державних фінансів.

Незважаючи на ряд негативних тенденцій у світовій економіці, які розпочалися у ІІ півріччі 2011 році та які мали влив і на розвиток фінансової системи та економіки України, діючому Уряду вдалося забезпечити стійке економічне зростання, вишукати можливість для підвищення заробітних плат, пенсій та соціальних допомог населенню, повернути інвестиційну спрямованість бюджетної політики, забезпечивши при цьому суттєве скорочення дефіциту бюджету та зменшення рівня державного боргу відносно ВВП (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Питома вага доходів Зведеного бюджету України у ВВП за 2007-2012 роки

Вжиття Урядом активних заходів із стимулювання розвитку економіки, проведення важливих реформ, оперативне реагування на загрози світової кризи дали змогу досягнути подальшого забезпечення економічного зростання в Україні після різкого падіння у 2009 році, яке було одним із найглибших у світі.

Розвиток економіки України протягом 2011 року відбувався на тлі зовнішніх викликів, що характеризувались нестабільністю та різкою зміною трендів та очікувань.

Зростання очікувань другої хвилі світової фінансової кризи відбувалось в умовах розгортання негативних явищ в економіках США та єврозони. МВФ тричі протягом 2011 року переглядав оцінки розвитку світової економіки в бік зменшення (з 4,4 відсотка у квітні до 3,8 відсотка за підсумком року). Міжнародними рейтинговими агентствами були знижені рейтинги багатьох країн.

Незважаючи на уповільнення розвитку світової економіки (з 5,2 відсотка у 2010 році до 3,8 відсотка у 2011 році) та нестабільність на світових товарних та фінансових ринках, у 2011 році темпи зростання економіки України прискорились. Реальне зростання ВВП за підсумками 2011 року становило 5,2 відсотка, що на 1,1 відсоткового пункту більше темпів зростання 2010 року та є кращим результатом серед країн-сусідів: група країн ЄС-27 - 1,6 відсотка, країни СНД - 4,7 відсотка, зокрема, Росія - 4,3 відсотка.

За оперативними даними, номінальний ВВП за підсумками 2011 року зріс на 21,4 відсотка порівняно з 2010 роком до 1314 млрд. грн. і на 23 млрд. грн. перевищив показник, врахований в бюджеті зі змінами.

Обсяги промислового виробництва зросли на 7,6 відсотка, що на 1,1 відсоткового пункту вище, ніж було враховано при розрахунках бюджетних показників.

Завдяки підвищенню підприємницької активності та розширенню внутрішнього попиту в умовах зростаючих доходів населення збільшилось виробництво в орієнтованих на внутрішній ринок галузях. Також, незважаючи на нестабільність зовнішнього попиту, досить високими темпами розвивались експортоорієнтовані галузі промисловості.

Вже другий рік поспіль лідером зростання у промисловості є машинобудування, де збільшення на 17,2 відсотка обсягів виробництва у 2011 році було підкріплено відновленням внутрішньої інвестиційної активності та зростанням попиту країн - основних імпортерів вітчизняної продукції машинобудування.

Найвищими темпами у 2011 році зростала хімічна та нафтохімічна промисловість (на 14,4 відсотка), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (на 12,4 відсотка), деревообробна промисловість (на 9,7 відсотка), металургійна промисловість (на 8,9 відсотка), частка яких у структурі промисловості становить понад 32 відсотки.

Завдяки проведенню послідовної політики Уряду щодо розвитку інфраструктури країни, відновленню житлового будівництва в 2011 році вперше з 2007 року було досягнуто зростання обсягів будівництва на 11,0 відсотка.

Державна підтримка сільськогосподарських підприємств, вдосконалення технологій, оптимізація структури посівних площ, вчасне проведення польових робіт, будівництво овочесховищ, оптових ринків та виважена урядова політика у сфері регулювання сільськогосподарської діяльності на тлі сприятливих погодних умов забезпечили високі темпи зростання у сільському господарстві - на 17,5 відсотка порівняно з 2010 роком. Такі високі темпи зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції спостерігаються вперше з 2008 року.

Покращання фінансового стану підприємств та політика стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку, що впроваджується Урядом, сприяли нарощенню інвестиційного потенціалу, що забезпечило зростання обсягу інвестицій в економіку. Так, за підсумками січня-вересня 2011 року в Україні спостерігалося зростання обсягу інвестицій в основний капітал на 21,2 відсотка до 117,2 млрд. гривень (без ПДВ).

Поліпшення економічного стану підприємств за останніх два роки створило умови для зростання заробітної плати та забезпечило підвищення рівня добробуту населення. Так, у грудні 2011 року середня заробітна плата перевищила 3 тисячі гривень, що майже на 40 відсотків більше, ніж два роки тому.

Реальне зростання заробітної плати в Україні за підсумками 2011 року становило 8,7 відсотка, що стало найбільшим показником серед країн СНД.

Внаслідок підвищення цін на світових товарних ринках на енергоносії та продовольство у І кварталі 2011 року в Україні спостерігалось прискорення зростання споживчих цін, але завдяки впроваджуваній Урядом антиінфляційній політиці, вчасному вжиттю заходів із збалансування основних товарних ринків та виваженій бюджетній політиці, вже починаючи з ІІ кварталу 2011 року вдалося досягти стійкої тенденції до уповільнення інфляції.

За підсумками 2011 року індекс споживчих цін зріс на 4,6 відсотка порівняно з груднем 2010 року, що є найнижчим показником з 2002 року. Показник інфляції в Україні був нижче ніж в Росії - 6,1 відсотка та майже відповідає рівню інфляції окремих країн ЄС - Словаччини (4,4 відсотка) і Польщі (4,3 відсотка).

За даними Національного банку України, у 2011 році експорт товарів та послуг порівняно з 2010 роком зріс на 28,1 відсотка до 88,8 млрд. дол. США, а імпорт - на 33,8 відсотка до 98 млрд. дол. США.

Сальдо зовнішньоторговельних операцій за підсумками 2011 року становило «мінус» 9,2 млрд. дол. США., що спричинено головним чином суттєвим зростанням вартісних обсягів імпорту газу внаслідок невигідних газових контрактів, укладених попереднім Урядом.

З метою подолання від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі Урядом було розроблено та розпочато реалізацію плану заходів, який передбачає підтримку експорту, скасування обмежень у зовнішній торгівлі, захист інтересів національних виробників на зовнішніх ринках, створення умов для підтримки вітчизняного реального сектору тощо (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1074).

Завдяки скоординованій політиці Національного банку України та Уряду було забезпечено утримання курсової стабільності. Середній офіційний курс гривні до долара США у 2011 році становив 7,97 грн./дол. США., до євро - 11,09 грн./євро.

Таким чином, незважаючи на складні зовнішні умови та нестабільність світової економіки, Уряду у 2011 році вдалось забезпечити стійкий розвиток вітчизняної економіки, що позитивно вплинуло на виконання дохідної частини бюджету.

Державний бюджет України на 2011 рік був спрямований на фінансове забезпечення реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, створення належних умов для регіонального розвитку та імплементацію результатів бюджетної реформи.

У 2011 році проведено масштабну адміністративну реформу, за результатами якої кількість органів виконавчої влади зменшено з 107 до 75, чисельність держслужбовців скорочено на 22 тис. осіб, або на 12,7 відсотка, що дало можливість оптимізувати відповідні видатки та спрямувати їх на вирішення соціальних питань та збільшення капітальних видатків бюджету.

Також у 2011 році розпочато Пенсійну реформу, яка дозволить покращити пенсійне забезпечення, пом’якшити негативний вплив старіння населення України на бюджет Пенсійного фонду та створити умови для впровадження ІІ рівня пенсійної системи - обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування.

Основними здобутками виконання бюджету 2011 року стали: забезпечення стабільності фінансової системи; суттєве зменшення дефіциту держбюджету; посилення соціального захисту громадян через підвищення соціальних стандартів, які профінансовані у повному обсязі; забезпечення збереження позитивної економічної динаміки, що створило основу для подальшого зростання економіки, а отже і підвищення рівня добробуту людей.

Високі темпи розвитку економіки, введення в дію Податкового кодексу України та нової редакції Бюджетного кодексу забезпечили зростання бюджетних показників у 2011 році. Надходження до Державного бюджету України у 2011 році становили 314,6 млрд. грн., що на 30,8 відсотка, або на 74,0 млрд. грн. більше, ніж у 2010 році.