Кафедра право
з дисципліни Адвокатура
Виконав: |
Студент заочної форми навчання Групи ЗП-81 Омельчак Денис Русланович
|
Перевірила: |
викл. Жук А.В
|
Київ-2020
До Міністерства юстиції України надійшла заява гр. Д., який є уповноваженим представником адвокатської фірми «Допомога», з проханням зареєструвати зазначене адвокатське об’єднання. Для реєстрації були подані всі необхідні документи. При розгляді питання про реєстрацію було встановлено, що Статутом адвокатської фірми «Допомога» передбачається можливість ведення підприємницької діяльності.
Яке рішення повинне бути прийняте Міністерством юстиції і чому? Як ви розумієте цілі і завдання адвокатських об’єднань ?
За ч. 1 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Ч. 2 цієї статті передбачає, що державна реєстрація адвокатського об’єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Слід зауважити, що на сьогодні питання унормування статуту адвокатського об’єднання залишається невизначеним. Окрім того, відсутній єдиний підхід до кваліфікації адвокатської діяльності та діяльності адвокатських об’єднань як підприємницької чи непідприємницької. Досліджуючи зазначену проблематику, слід відштовхуватися від того, що така діяльність безпосередньо пов’язана з наданням правової допомоги. Згідно з п. 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз’яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а вибір форми та суб’єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
В окремих наукових джерелах висловлюється точка зору, що діяльність адвокатських об’єднань є некомерційним господарюванням [4]. Водночас, відповідно до ст. 14 Податкового кодексу, неприбуткові підприємства, установи та організації – це підприємства, організації та установи, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства й іншої діяльності, передбаченої законодавством.
Чинне законодавство України про адвокатуру та адвокатську діяльність не дає однозначної відповіді на питання, чи є адвокатська діяльність, як і діяльність адвокатських об’єднань, підприємницькою чи непідприємницькою. Водночас очевидним, з нашої точки зору, є той факт, що діяльність адвокатських об’єднань здійснюється з метою одержання прибутку. Зокрема, як передбачено чинним законодавством України, адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю адвоката, а адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому законом. Тобто, задля того щоб були дотримані засади «незалежності» та «самостійності», необхідним є фінансування. Відповідно, адвокати, створивши об’єднання, спрямовуючи свою діяльність на одержання прибутку, таким чином одержують необхідне фінансування.
В будь-якому разі на сьогодні відсутня чітка вимога законодавства щодо того, що в статуті адвокатського об’єднання не може передбачатися ведення підприємницької діяльності.
Міськрайонний суд виніс окрему ухвалу на адресу адвоката М. у зв’язку з тим, що він, захищаючи підсудного Р., впливав на свідків умовляннями і погрозами з метою домогтися вигідних для займаної ним позиції по справі показань. Окрема ухвала була розглянута на засіданні дисциплінарної палати Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Яке рішення повинне, на ваш погляд, бути прийняте на засіданні? Оцініть перспективи розгляду дисциплінарної справи М. з урахуванням факту використання ним вказаних засобів і методів захисту.
Згідно з п. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Ст. 25 Правил адвокатської етики передбачає, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
За ст. 34 цього закону дисциплінарним порушенням цього закону є 3) порушення правил адвокатської етики; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
В нашому випадку це однозначно порушення правил адвокатської етики, оскільки адвокат, захищаючи підсудного Р., впливав на свідків умовляннями і погрозами з метою домогтися вигідних для займаної ним позиції по справі показань. Це означає, що до адвоката може бути застосовано одне з дисциплінарних стягнень, які передбачені ст. 35 Закону:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Зазначте у приведеному переліку вимоги, які закон пред’являє до адвокатів та їх помічників:
Громадянство України.
Вища юридична освіта.
Стаж роботи за спеціальністю юриста не менш трьох років.
Проходження випробувального строку.
Проходження стажування на посаді адвоката.
Необхідні політичні і моральні якості.
Відсутність близьких родичів, які працюють у суді цього району.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. В ст. 6 цього закону визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, серед наведених вимог є стаж роботи за спеціальністю юриста не менш трьох років. Але адвокат має мати стаж за спеціальністю юриста не менш 2 років (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), вища юридична освіта, проходження стажування на посаді адвоката.
За п. 3 ст. 6 цього закону
повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.
Вимоги до помічника адвоката передбачені ст. 16 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Згідно з нею адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.
Згідно з Положенням про помічника адвоката, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 25 вересня 2015 року № 113 помічником адвоката може бути фізична особа, яка:
є громадянином України або іноземним громадянином, чи особою без громадянства, які у встановленому порядку отримали дозвіл на працевлаштування в Україні на посаду помічника адвоката;
має повну вищу юридичну освіту;
володіє державною мовою;
прослухала спеціальний курс-інструктаж введення в професію помічника адвоката у Вищій школі адвокатури НААУ
Тобто серед наведених у фабулі вимог можна виокремити громадянство України та вищу юридичну освіту.
Адвокату П. було доручено ведення справи по звинуваченню Л. за ч. 2 ст. 396 КК України. У кримінальній справі була вкрай поверхово досліджена особистість Л. Адвокат направив листа за місцем його роботи з проханням надіслати більш детальну характеристику.
Чи правильно зробив адвокат? Назвіть основні види адвокатської діяльності.
Ст. 396 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за приховування злочину. Згідно з ст. 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Види адвокатської діяльності визначено в ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Згідно з нею до таких видів відносяться наступні:
1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
Тобто в фабулі справи мова йде про захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого.При цьому адвокат зробив правильно.