Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

Юридичний склад злочину як специфічна юридична конструкція в кримінальному праві. Обов’язкові і факультативні нормативні складові юридичного складу злочину. Окремі різновиди юридичного складу злочину в КК України. Основні функції юридичного складу злочину в механізмі кримінально-правового регулювання. Співвідношення поняття злочину і юридичного складу злочину.

Склад злочину як нормативно-теоретична юридична модель.

Загальна структура, специфічна конструкція, нормативний та теоретичний зміст складу злочину як нормативно-теоретичної моделі. Проблеми класифікації складів злочинів. Підстави (критерії) поділу складів злочинів на види. Основні види складів злочинів та їх кримінально-правова характеристика.

Фактичний склад злочину як інформаційно-оціночна модель юридичних фактів (фактичних обставин), які відповідають певному юридичному складу злочину. Місце та функції фактичного складу злочину в механізмі кримінально-правового регулювання.

Склад злочину як елемент правосвідомості. Спірні питання щодо складу злочину в науці кримінального права.

Поняття кваліфікації злочинів. Кваліфікація злочинів – основний різновид кримінально-правової кваліфікації. Загальний механізм кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації злочинів (ФК) та юридичне формулювання обвинувачення (ЮФО) як окремі форми кваліфікації злочинів. Основні правила складання ФК та ЮФО.

ТЕМА 6. ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ

Поняття об’єкту злочину. Об’єкт злочину і предмет (об’єкт) кримінально-правової охорони. Загальна характеристика механізму посягання на предмет кримінально-правової охорони. Основні концепції щодо об’єкта злочину в науці кримінального права.

Види об’єктів злочинів. Підстави класифікації об’єктів злочинів. Класифікація об’єктів злочинів «по вертикалі» та «по горизонталі».

Родовий (спеціальний) об’єкт злочинів. Соціальні та юридичні підстави виділення родового об’єкта злочинів. Кримінально-правове значення родового об’єкта злочинів.

Безпосередній об’єкт злочину та його кримінально-правове значення. Особливості відображення безпосереднього об’єкта в складі злочину. Основний та додатковий безпосередні об’єкти злочину та

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

їх відмінність від факультативного предмета (об’єкта) кримінальноправової охорони.

Потерпілий від злочину та предмет злочину як факультативні елементи, що характеризують об’єкт злочину.

ТЕМА 7.

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Поняттяоб’єктивноїсторонискладузлочину.Особливостіелементів, що утворюють об’єктивну сторону складу злочину. Кримінальноправове значення об’єктивної сторони складу злочину.

Діяння як обов’язковий елемент об’єктивної сторони складу злочину. Загальні ознаки діяння як прояву поведінки людини. Вплив нездоланної сили, фізичного впливу та психічного примусу на кримінальну відповідальність особи. Дія та бездіяльність як окремі форми діяння за кримінальним правом України.

Суспільно небезпечні наслідки злочину: поняття, види, кримінально-правове значення.

Причинний зв’язок між діянням і наслідками як один із видів зв’язку між елементами складу злочину. Основні філософські концепції причинного зв’язку та їх використання в різних кримінальноправових теоріях (conditio sine qua non, необхідного спричинення, адекватної причинності, фінальна теорія та ін.). Основні різновиди причинного зв’язку, їх кримінально-правовий зміст та значення.

Інші факультативні елементи, що характеризують об’єктивну сторону складу злочину (спосіб, час, місце, обстановка (ситуація), знаряддя та засоби вчинення злочину).

Триваючі, продовжувані, складні (складені) злочини та злочини, юридичний склад яких передбачає декілька альтернативних діянь, як специфічні різновиди одиничних злочинів. Особливості об’єктивної сторони цих злочинів, відмінність їх від окремих форм множинності злочинів.

ТЕМА 8. СУБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ

Поняття суб’єкта злочину за КК України. Особливості елементів складу злочину, що характеризують його суб’єкта. Співвідношення понять «суб’єкт злочину», «виконавець злочину», «особа винного» та «особистість злочинця».

Кримінальне право України. Практикум

Осудність суб’єкта злочину як обов’язковий елемент складу злочину. Поняття осудної особи та неосудності за КК України. Формула неосудності. Обмежена осудність за КК України та її кримінальноправове значення. Особливості кримінальної відповідальності за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

Вік суб’єкта злочину як обов’язковий елемент складу злочину. Вплив віку на кримінальну відповідальність особи. Основні правила встановлення віку суб’єкта злочину.

Спеціальний суб’єкт злочину як факультативний елемент складу злочину. Поняття спеціального суб’єкта злочину за КК України. Підстави класифікації спеціальних суб’єктів злочину та основні їх види. Вплив ознак спеціального суб’єкта злочину на кримінальну відповідальність.

ТЕМА 9.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Поняття суб’єктивної сторони складу злочину. Особливості елементів, що утворюють суб’єктивну сторону складу злочину.

Основні концепції вини в науці кримінального права. Поняття вини за КК України, її загальний кримінально-правовий зміст. Вина і склад злочину. Підстави (критерії) поділу вини на форми та види. Кримінально-правове значення поділу вини на форми і види.

Умисел як форма вини. Умисел і намір. Види умислу за КК України. Особливості змісту інтелектуального та вольового моментів прямого та непрямого (евентуального) умислу. Вплив специфічної конструкції складу злочину на зміст умислу. Різновиди умислу, що виділяються в теорії кримінального права (конкретизований та неконкретизований умисел, афектований умисел тощо). Кримінально-правове значення умислу.

Необережність як форма вини. Види необережності за КК України. Злочинна самовпевненість, її інтелектуальний та вольовий моменти. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість, її інтелектуальний та вольовий моменти. Об’єктивний та суб’єктивний критерії злочинної недбалості, її відмінність від казусу (випадку) в кримінальному праві. Кримінальноправове значення необережності.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Складна вина. Основні форми (прояви) складної вини в юридичних складах злочинів окремих видів. Кримінально-правове значення складної вини.

Мотив і мета злочину, їх види та кримінально-правове значення. Поняття фізіологічного афекту, його вплив на кримінальну відповідальність особи.

Помилка в кримінальному праві. Види помилок, їх вплив на вину та кримінально-правову оцінку поведінки особи.

ТЕМА 10. СТАДІЇ ЗЛОЧИНУ

Поняття стадії злочину. Чинники, що впливають на визначення стадії злочину. Види стадій злочину за КК України.

Закінчений злочин. Поняття закінченого злочину за КК України. Особливості родової юридичної конструкції складу закінченого злочину. Визначення моменту визнання злочину закінченим щодо окремих різновидів умисних злочинів в залежності від особливостей їх складів.

Незакінчений злочин. Особливості родової юридичної конструкції складу незакінченого злочину.

Готування до злочину. Поняття готування до злочину за КК України. Особливості видової юридичної конструкції складу готування до злочину. Види підготовчих діянь за КК України та їх кримінальноправова характеристика. Відмінність готування до злочину від виявлення наміру вчинити злочин.

Замах на злочин. Поняття замаху на злочин за КК України. Особливості видової юридичної конструкції замаху на злочин. Види замаху на злочин та їх кримінально-правове значення. Відмінність замаху на злочин від готування до злочину та від закінченого злочину.

Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Підстави такої відповідальності, особливості кваліфікації готування до злочину та замаху на злочин. Основні проблеми караності незакінченого злочину та їх вирішення в КК України.

Добровільна відмова при незакінченому злочині. Поняття добровільної відмови за КК України. Особливості родової юридичної конструкції складу добровільної відмови. Кримінально-правові наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Кримінальне право України. Практикум

ТЕМА 11. СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ

Поняття співучасті у злочині. Співучасть у злочині та інші прояви вчинення злочину (злочинів) за наявності зв’язку між поведінкою (активністю) кількох осіб. Визначення поняття співучасті у злочині в КК України. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті. Спірні питання щодо співучасті у злочині в науці кримінального права.

Види співучасників злочину за КК України. Кримінальноправова характеристика ознак окремих співучасників – виконавця (співвиконавця), організатора, підбурювача, пособника.

Форми співучасті у злочині. Підстави (критерії) поділу співучасті у злочині на форми. Форми співучасті у злочині за КК України. Кримінально-правова характеристика окремих форм співучасті у злочині (співвиконавства, співучасті з розподілом ролей, вчинення злочину організованою групою, вчинення злочину злочинною організацією).

Кримінальна відповідальність співучасників. Підстави такої відповідальності, особливості кваліфікації діянь співучасників, вчинених у межах окремих форм співучасті у злочині. Межі та особливості кримінальної відповідальності співучасників при вчиненні злочину у співучасті із спеціальним суб’єктом злочину, при вчиненні незакінченого злочину, при так званому ексцесі виконавця (співвиконавця). Особливості кримінальної відповідальності організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.

Добровільна відмова співучасників. Особливості юридичного складу добровільної відмови виконавця (співвиконавця), організатора, підбурювача, пособника. Вплив добровільної відмови одного співучасника на кримінальну відповідальність іншого співучасника.

ТЕМА 12.

ПРИЧЕТНІСТЬ ДО ЗЛОЧИНУ, ОПОСЕРЕДКОВАНЕ ВЧИНЕННЯ (ВИКОНАННЯ) ЗЛОЧИНУ,

ГРУПОВЕ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ЗА ВІДСУТНОСТІ ОЗНАК СПІВУЧАСТІ

Причетність до злочину. Поняття причетності до злочину. Форми причетності до злочину. Відмінність окремих форм причетності до злочину від співучасті у злочині. Особливості кримінальної відповідальності за окремі форми причетності до злочину за КК України.

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

Опосередковане вчинення (виконання) злочину. Поняття опосередкованого вчинення (виконання) злочину та його відмінність від співучасті у злочині. Основні різновиди опосередкованого вчинення злочину. Особливості кримінальної відповідальності за опосередковане вчинення злочину.

Групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті у злочині. Особливості кримінальної відповідальності суб’єкта злочину за таке групове його вчинення.

ТЕМА 13. МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ

Поняття множинності злочинів в кримінальному праві. Юридична характеристика множинності злочинів. Відмежування множинності злочинів від одиничних злочинів, що складаються з декількох діянь, від складних (складених) злочинів, від триваючих та продовжуваних злочинів.

Підстави (критерії) виділення окремих проявів множинності злочинів у кримінальному законодавстві. Проблеми систематизації різних проявів множинності злочинів у науці кримінального права. Прояви множинності злочинів в КК України. Повторність, сукупність та рецидив злочинів як основні форми множинності злочинів, що виділяються в кримінальному праві України.

Повторність злочинів. Поняття повторності злочинів за КК України. Специфічні ознаки повторності злочинів. Відображення повторності злочинів в Загальній та Особливій частинах КК України. Види повторності. Кримінально-правове значення повторності злочинів.

Сукупність злочинів. Поняття сукупності злочинів за КК України. Специфічні ознаки сукупності злочинів. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм. Види сукупності злочинів: ідеальна, реальна, реально-ідеальна. Кримінальноправове значення сукупності злочинів.

Рецидив злочинів. Поняття рецидиву злочинів за КК України. Специфічні ознаки рецидиву злочинів. Відображення рецидиву злочинів в Загальній та Особливій частинах КК України. Види рецидиву: загальний, спеціальний, простий, багаторазовий, пенітенціарний. Кримінально-правове значення рецидиву злочинів та окремих його видів.

Поєднання в поведінці особи кількох основних форм множинності злочинів та його кримінально-правове значення.

Кримінальне право України. Практикум

Інші прояви множинності злочинів за КК України та їх кримі- нально-правове значення.

ТЕМА 14. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ

ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

Поняття та юридична природа обставин, що виключають злочинність діяння. Проблеми класифікації цих обставин в науці кримінального права.

Необхідна оборона: поняття, ознаки, умови правомірності. Перевищення меж необхідної оборони. Юридична природа ситуації, передбаченої ч. 4 ст. 36 КК України. Провокація оборони.

Уявна оборона: поняття за КК України, юридична природа та основні різновиди. Вплив уявної оборони на кримінальну відповідальність особи.

Затримання особи, що вчинила злочин: поняття, ознаки, умови правомірності, відмінність від необхідної оборони. Відповідальність за перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Крайня необхідність: поняття, ознаки, умови правомірності, відмінність від необхідної оборони. Проблеми відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.

Фізичнийабопсихічнийпримус:поняттятаознаки.Кримінальноправове значення фізичного та психічного примусу.

Виконання наказу або розпорядження: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Підстави визнання наказу або розпорядження законним. Поняття та ознаки явно злочинного наказу або розпорядження. Правові наслідки відмови від виконання явно злочинного наказу або розпорядження. Особливості кримінальної відповідальності особи, яка віддала явно злочинний наказ або розпорядження, та особи, яка виконала такий наказ або розпорядження. Особливості кримінально-правової оцінки ситуації, в якій особа виконала наказ або розпорядження за обставин, коли вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати його злочинного характеру.

Діяння, пов’язане з ризиком: поняття та основний кримінальноправовий зміст. Поняття та ознаки виправданості ризику за КК України. Невиправданий ризик та його кримінально-правове значення.

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації: поняття та основний кримінально-правовий зміст. Специфічні під-

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

стави та особливості кримінальної відповідальності особи, яка виконує таке завдання.

Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння, які не передбачені КК України.

ТЕМА 15.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ПІДСТАВИ

Поняття кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність – різновид юридичної відповідальності. «Родові» та «видові» ознаки кримінальної відповідальності. Спірні питання щодо кримінальної відповідальності в науці кримінального права.

Кримінальна відповідальність в механізмі кримінально-право- вого регулювання: юридична природа, основний зміст, функції. Кримінальна відповідальність та інші заходи кримінально-правового впливу в правовій системі України.

Форми кримінальної відповідальності. Підстави виділення окремих форм кримінальної відповідальності. Загальна характеристика окремих форм кримінальної відповідальності, що передбачені КК України (покарання, звільнення від покарання та його відбування).

Підстава (підстави) кримінальної відповідальності. Визначення підстави кримінальної відповідальності в КК України. Проблеми визначення підстав кримінальної відповідальності в науці кримінального права.

ТЕМА 16. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ

ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Юридична природа та основний кримінально-правовий зміст звільнення від кримінальної відповідальності як окремого інституту в сучасному кримінальному праві.

Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності за КК України. Проблеми систематизації окремих різновидів звільнення від кримінальної відповідальності в теорії кримінального права. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності:

1) у зв’язку з дійовим каяттям;

Кримінальне право України. Практикум

2)у зв’язку з примиренням винного з потерпілим;

3)у зв’язку з передачею особи на поруки;

4)у зв’язку із зміною обстановки;

5)у зв’язку із закінченням строків давності;

6)на підставі закону України про амністію.

Загальна характеристика спеціальних різновидів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених в нормах Особливої частини КК України.

ТЕМА 17.

ПОНЯТТЯ ТА МЕТА ПОКАРАННЯ

Поняття покарання за КК України. Ознаки покарання. Покарання в системі заходів кримінально-правового впливу.

Мета покарання за КК України. Спірні питання щодо мети (цілей) покарання в науці кримінального права. Кара, виправлення засуджених, загальна та спеціальна превенція як окремі цілі (складові мети) покарання. Проблеми ієрархії цілей покарання при застосуванні окремих видів покарань.

ТЕМА 18. ВИДИ ПОКАРАННЯ

Поняття виду покарання. Система видів покарання в кримінальному праві. Основні ознаки (характеристики) системи видів покарання за КК України. Кримінально-правове значення системи видів покарання.

Особливості кримінально-правового змісту окремого виду покарання. Види покарань за КК України. Штраф. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Громадські роботи. Виправні роботи. Службові обмеження для військовослужбовців. Конфіскація майна та її відмежування від спеціальної конфіскації. Арешт. Обмеження волі. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Позбавлення волі на певний строк. Довічне позбавлення волі.

Смертна кара як вид покарання в кримінальному праві окремих держав. Смертна кара в історії кримінального права України. Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року щодо не-

Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»

конституційності положень КК України 1960 р. в частині, що передбачає смертну кару як вид покарання, – правова підстава скасування смертної кари в Україні.

ТЕМА 19. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Призначення покарання як специфічний етап застосування кримінально-правових норм. Обрання конкретної міри покарання, його основний кримінально-правовий зміст.

Загальні засади призначення покарання, їх юридична природа та загальний зміст. Загальні правила призначення покарання за КК України.

Призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті (частини статті) КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин. Винятки з цього правила, що передбачені в КК України.

Дотримання при призначенні покарання положень Загальної частини КК України. Окремі положення Загальної частини КК України як спеціальні правові підстави призначення покарання.

Врахування при призначенні покарання ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин справи, що пом’якшують та (або) обтяжують покарання. Зв’язок призначення покарання з метою спеціальної та загальної превенції, інші загальні засади призначення покарання, передбачені КК України.

Загальна характеристика обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особливості врахування таких обставин при призначенні покарання в окремих кримінально-правових ситуаціях.

Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті. Особливості призначення покарання за готування до злочину та за замах на злочин за КК України.

Пом’якшення покарання при його призначенні: поняття, основний кримінально-правовий зміст, окремі різновиди, передбачені КК України. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, його підстави та види. Призначення покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання та його особливості за КК України. Інші випадки пом’якшення покарання при його призначенні, що передбачені КК України.

Призначення покарання за сукупністю злочинів. Межі остаточного покарання, що призначається за сукупністю злочинів. Умови,