Кримінальне право України. Практикум
до проекту КК України) // Законодавство України: проблеми та перспективи. Вип. 2. – К., 2002. – С. 22 – 26.
Лихова С. Конституція України та кримінальне законодавство України (окремі питання взаємодії) // Вісник Конституційного Суду України. – 2005 – № 2. – С. 95-100.
Майоров І. Імплементація норм міжнародного гуманітарного права в кримінальне законодавство України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науковопрактичної конференції. – К, 1998. – С. 394 – 398.
Моісеєв О. І. Коло осіб, на яких поширюється кримінальна юрисдикція України відповідно до принципу громадянства // Життя і право. – 2005. – № 2. – С. 60-64.
Навроцький В. О. Врахування вироку суду іноземної держави в Україні // Життя і право. – 2004. – № 1. – С. 46-54.
Навроцький В. О. Опублікована судова практика у кримінальних справах – джерело права // Кримінальне право України. – 2006. – № 1. – С. 116-125.
Пономаренко Ю. А. Чинність і дія кримінального закону в часі: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 288 с.
Свистуленко М. П. Історія становлення та розвитку видачі злочинців як правового інституту // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2003. – № 54. – С. 136 – 139.
Свистуленко М. Законодавча регламентація екстрадиції в Україні: деякі кримінально-правові проблеми // Вісник прокуратури. – 2003. – № 12. – С. 66 – 70.
Свистуленко М. П. Юридичні факти в механізмі правового регулювання екстрадиції // Держава і право: Збірник наукових праць. – К., 2003. – № 22. – С. 562 – 567.
Свистуленко М. П. Екстрадиція (видача злочинців) як правова категорія // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. – Вип. 57. – С. 86-89.
Свистуленко М. П. Юридичні факти у механізмі правового регулювання екстрадиції // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 22. – С. 562-568.
Тихий В. Кримінальне право України і конституційне право України // Вісник Конституційного Суду України. – 2005. – № 2. – С. 63-72.
Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»
Фельдштейн Г. С. Главные течения в истории науки уголовного права в России / Под редакцией и с предисловием В. А. Томсинова. – М.: Издательство «Зерцало», 2003. – 542 с.
Фріс П. Л. Нарис історії кримінально-правової політики України. Монографія. – К.: Атіка 2005. – 124 с.
Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2005. – 331 с.
Хавронюк М. І. Конституції європейських держав як джерела кримінального законодавства // Законодавство України. Науковопрактичні коментарі. – 2005. – № 12. – С. 53-91.
Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С.
Шалгунова С. А., Березняк В. С. Проблемні питання правового визначення терміна «екстрадиція» // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – 2005. – № 3. – С. 380-387.
Яценко С. С. Ніякого покарання без закону (ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основних свобод): аспекти реалізації // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 79 – 88.
Яценко С. С. Аспекти реалізації положень статті 7 Конвенції про захист прав людини та основних свобод / Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 1 (4).
– С. 27 – 36.
Яценко С. С. Видача злочинців // Юридична енциклопедія. Т. 1: А – Г. – К: «Укр. енциклопедія», 1998. – С. 377 – 378.
Яценко С. С. Європейська конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах 1959 // Юридична енциклопедія. Т. 2: Д – Й. – К.: «Укр. енциклопедія», 1999. – С. 379 – 380.
Яценко С. С. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 // Там само. – С. 380 – 382.
Яценко С. С. Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками 1964 // Там само. – С. 387 – 388.
Яценко С. С. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 1972 // Там само. – С. 389 – 391.
Яценко С. С. Конвенція про передачу засуджених осіб // Юридична енциклопедія. Т. 3: К – М. – К.: «Укр. енциклопедія», 2001. – С. 237 – 238.
Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додатковий протокол 1978 року до Конвенції.
30 |
31 |
Кримінальне право України. Практикум
Європейська конвенція про видачу правопорушників, 1957 рік, Додатковий протокол 1975 року та Другий додатковий протокол 1978 року до Конвенції.
Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р.
Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам: Подписанная в Минске 22 января 1993 г. десятью государствами.
Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу
у кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції: Закон України від 16 січня 1998 р.
Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції: Закон України від 16 січня 1998 р.
Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах: Закон України від 10 листопада 1994 р.
Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р.: Закон України від 3 березня 1998 р.
Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства: Затверджено наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України,МіністерствавнутрішніхсправУкраїни,ДержавноїподатковоїадміністраціїУкраїни,ДержавногодепартаментуУкраїнизпитань виконання покарань 29 червня 1999 р. № 34/5/22/103/512/326/73.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р. № 6 – рп /2000.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 24, 58, 59, 60, 93, 1901 Кримінального кодексу України в частині, що передбачає смертну кару, від 29 грудня 1999 р. № рп /99.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Гулеватого Олександра Івановича про
Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»
офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України 1960 року (справа про службових осіб підприємств, установ та організацій) від 30 жовтня 2003 р. № 18 – рп/ 2003.
Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9.
Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією: Постанова ПВСУ від 8 жовтня 2004 р. № 16.
ДО ТЕМИ 4
Андрушко П.П. Соціальна сутність, зміст, структура і значення суспільної небезпечності діяння // Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. – 1991. – Вип. 2. – С. 89-93.
Берзін П. С. Суспільна небезпечність діяння: загальна характеристика // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П. С. Берзін. – К.: Правова єдність, 2009. – С. 108-150.
Борисов В., Пащенко О. До питання про сутність кримінальноправової характеристики злочинів // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – Вип. 3. – С. 181-190.
Демидов Ю. А. Социальна ценность и оценка в уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1975. – С. 63 – 102.
Кадников Н.Г. Классификация преступлений по уголовному праву России: Монография. – М.: МВД РФ, 2000. – 188 с.
Козлов А.И. Понятие преступления. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 819 с.
Кривошеин П. К. Преступление: Историческое исследование. – Киев: УАВД, 1993. – 72 с.
Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1961. – 666 с.
Севастьянова Т.Є. Значення розмежування малозначного діяння та злочину невеликої тяжкості на стадії порушення кримінальної справи // Держава і право. – 2004. – Вип. 27. – С. 462-467.
Панов М., Тихий В. Поняття злочину (коментар до Кримінального кодексу України) // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 1. – С. 88-95.
32 |
33 |
Кримінальне право України. Практикум
Соотношение преступлений и иных правонарушений: материалы IV Междунар. науч. -практ. конф., посвящ. 250-летию образования Моск. гос. у-та им. М.В. Ломоносова и состоявшейся на юрид. фак. МГУ им. М.В. Ломоносова 27-28 мая 2004 г. – М.: ЛексЭст, 2005. – 680 с.
Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науковопрактичний коментар. – К.: Видавничий дім «Промені», 2007. – 40 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 29 – 41.
Хейлик В.В., Биструшкін О.С. Щодо класифікації злочинів у Кримінальному кодексі України // Держава і право. – 2003. – Спецвипуск. – С. 236-238.
Чубарев В.Л. Тяжесть преступного деяния. – К.: Вища школа, 1992. – 171 с.
Шевченко Є.В. Злочини з похідними наслідками: Монографія. – Харків: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 216 с.
Энциклопедия уголовного права. Т. 3. Понятие преступления. – Издание профессора Малинина, СПб., 2005. – 524 с.
ДО ТЕМИ 5
Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів// Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. Вип. 5.
– К., 1992. – С. 87 – 94.
Андрушко П.П. Кваліфікація злочинів: поняття та види// Вісник прокуратури. – 2003. – № 12. – С. 48 – 55.
Берзін П. С. Грошові обчислення в кримінальному праві України: навч. посіб. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 116 с.
Берзін П. Методика обчислення суми кількостей неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у період з 2003 по 2007 роки при кваліфікації злочинів (коментар до п. 5 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22. 05. 2003 р.) // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 158-161.
Благов Е.В. Применение уголовного права (теория и практика). – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004.
– 505 с.
Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. – 188 с.
Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»
Брич Л.П. Значення ознак суб’єкта для розмежування складів злочинів // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. – 2005. – № 10. – С. 214-221.
Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 316 с.
Иногамова-Хегай Л.В. Конкуренция уголовно-правовых норм при квалификации преступлений: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА – М, 2002. – 169 с.
Кауфман М.А. Пробелы в уголовном праве: понятие, причины, способы преодоления. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2007. –
304с.
Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. – К.:
Атіка, 2002. – С. 3 – 113.
Корнеева А.В. Теоретические основы квалификации преступлений: учеб. пособие / под ред. А.И. Рарога. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 176 с.
Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві. Міжнародний симпозіум, 12-13 вересня 2008 р. Тези і реферати доповідей, тести повідомлень. – Львів, 2008. – 352 с.
Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. 2-е изд., перераб. и дополн. – М.: Юрист, 1999. – С. 57 – 125.
Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. (2-е вид., перероб.); За заг. ред. професорів Є.М. Моісеєва та О.М. Джужи, наук. ред. к.ю.н., доц. І.А. Вартилецька. – К.: КНТ, 2007. – 300 с.
Кузнецова Н.Ф. Проблемы квалификации преступлений: Лекции по спецкурсу «Основы квалификации преступлений» / Науч. ред. и предисл. академика В.Н. Кудрявцева. – М.: Издательский Дом «Городец», 2007. – 336 с.
Маляренко В.Т. Про кваліфікацію діяння при порушенні кримінальної справи.// Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 5.
– С. 39 – 43.
Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінальноправових норм: Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 224 с.
Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 186 с.
Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 418 с.
34 |
35 |
Кримінальне право України. Практикум
Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
Причини необґрунтованого засудження громадян та безпідставного виправдання винних осіб (аналіз судової практики).// Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 26 – 31.
Ришелюк А. Про деякі проблеми визначення грошових величин у тексті Кримінального кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 7. – С. 86-88.
Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: Юрінком, 1995. – 208 с.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 41 – 80.
Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2005. – 332 с.
Шапченко С.Д. Кваліфікація злочинів як соціально-правове явище: основні юридичні аспекти // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П. С. Берзін.
– К.: Правова єдність, 2009. – С. 415-423.
Энциклопедия уголовного права. Т. 4. Состав преступления. – Издание профессора Малинина, СПб., 2005. – 798 с.
Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб»: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. № 9.
ДО ТЕМИ 6
Андрушко П.П. Злочини проти виборчих прав громадян та їх права брати участь у референдумі: кримінально-правова характеристика: Монографія. – К.: КНТ, 2007. – С. 58-144.
Андрушко П.П. Об’єкт кримінально-правової охорони, об’єкт злочину, об’єкт злочинного посягання та об’єкт злочинного впливу: основний зміст понять та їх співвідношення // Наука і правоохорона. 2008. – № 1. – С. 55-62.
Борисов В.І. Склад злочину як правова модель // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 254-256.
Берзін П. С. Основні варіанти утворення негативних змін у об’єкті злочину: спеціально-юридичний аспект // Судова апеляція. – 2008. – № 1. – С. 67-75.
Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»
Берзін П. С. Філософські та спеціально-юридичні аспекти механізму відображення негативних змін в об’єкті злочину // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Науково-теоретичний журнал. – Випуск №3. – Луганськ, 2008. – С. 16-23.
Берзін П. С. Механізм утворення змін в об’єкті кримінальноправової охорони: загальна характеристика // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 275-279.
Брич Л.П. Роль складу злочину у розмежуванні в кримінальному праві // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 267269.
ГлистинВ.К.Проблемыуголовно-правовойохраныобщественных отношений (объект и квалификация преступлений). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. – 127 с.
Демидов Ю.А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве.
– М.: Юрид. лит., 1975. – С. 3 – 62.
Дзюба В.Т. Проблема потерпілого від злочину в кримінальному праві України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості». Львівський юридичний інститут. 8-9 квітня 2005 року. – 2005. – Ч. 1. – С. 144-152.
Дзюба В.Т. Концептуальні засади кримінально-правової охорони потерпілого, жертви, постраждалого // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П. С. Берзін. – К.: Правова єдність, 2009. – С. 191-217.
Дудоров О.О. Про місце банкетної диспозиції кримінальноправової заборони у конкретизації змісту складу злочину // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 257-260.
Єфремов С.О. Склад злочину та співучасть у злочині // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 270-272.
Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны.
– М.: Академия МВД СССР, 1980. – 246 с.
Лащук Є.В. Про поняття предмета злочину // Держава та право очима молодих дослідників: Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів Київського національного університету
36 |
37 |
Кримінальне право України. Практикум
імені Тараса Шевченка (29-30 листопада 2001 року). – К., 2003. – С. 446-449.
Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): Монографія. – К.: Видавничополіграфічний центр «Київський університет», 2006. – С. 17-149.
Лихова С.Я. Права, свободы, интересы как объект преступления (проблемы терминологии) // Материалы четвертой международной научно-практической конференции „Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке» – Москва: Московская государственная юридическая академия, 2007. – С. 84-88.
Навроцький В.О. Склад злочину: юридична фікція чи правова реальність? // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 237239.
Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления: Методологические аспекты: – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 208 с.
Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / Колектив авторів. За заг. ред. Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова. – Х.: Вид-во Кроссроуд, 2008. – 364 с.
Рябчинська О.П. Значення складу злочину для кримінальноправової кваліфікації // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14).
– С. 264-266.
Савченко А.В. Склад злочину: проблеми визначення конструктивних елементів та ознак // Вісник Академії адвокатури України.
– К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 261-263.
Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві / За наук. ред. докт. юрид. наук, проф., акад. АПрН України В.І. Борисова. – Х.: Право, 2006. – 208 с.
Стрельцов Є.Л. Склад злочину: традиційне та нове // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 250-253.
Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Харьков, 1988. – 182 с.
Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Харків: Выща шк. Изд-во при ХГУ, 1994. – 75 с.
Глава 1. Програма курсу «Кримінальне право України. Загальна частина»
Тихий В.П. Підстава кримінальної відповідальності // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 244-245.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 81 – 105.
Фесенко С. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – С. 38 – 87.
Фесенко Є.В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей, а також опонентів цієї концепції// Адвокат. – 2003. – № 6. – С. 9 – 12.
Фесенко Є.В. Проблеми структури об’єкта як елемента складу злочину // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 234-236.
Хавронюк М.І. Відсутність складу злочину: кримінальноправовий аспект // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14).
– С. 246-249.
Шапченко С.Д. Склад злочину як кримінально-правовий феномен: сутність та основні форми існування // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – число 1(14). – С. 240-243.
Шигина Н.В. Интерес и его отражение в уголовном законе. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2009. – 280 с.
Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова ПВСУ від 2 липня 2004 р. № 13.
ДО ТЕМИ 7
Багіров С.Р. Причинний зв’язок, ускладнений втручанням привхідних сил (на прикладі транспортних злочинів) // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – К.: КІВС, 2004. – № 9. – С. 155-163.
Беньківський В.О. Причинність і функціональність у кримінальному праві // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 1995. – № 33/34. – С. 141 – 146.
Беньківський В.О. Проблемні питання об’єктивної сторони злочину // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2000. – Вип. 37. – С. 62 – 64.
Берзін П. С. Наслідки у складах злочинів у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2007. – 392 с.
38 |
39 |