Оскільки коефіцієнт детермінації R2 характеризує, якою мірою варіація залежної змінної визначається варіацією незалежної змінної, то чим ближче R2 до одиниці, тим впевненіше можна стверджувати, що зв’язок між цими змінними є статистично значущим.
Коефіцієнт кореляції R
R2 характеризує тісноту зв’язку між змінними моделі. Він може міститися на інтервалі: R 1,1 .
Чим ближче R за модулем до одиниці, тим тіснішим є зв’язок. Знак «мінус» свідчить про обернений зв’язок, «плюс» — про прямий.
Прийнявши відповідну гіпотезу про закон розподілу залишків |
|||||||||||||||
економетричної моделі, її параметри можна оцінити за методом |
|||||||||||||||
максимальної правдоподібності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Якщо залишки моделі розподіляються за нормальним зако- |
|||||||||||||||
ном, то функція правдоподібності подається у вигляді |
|||||||||||||||
|
|
1 |
|
|
|
1 |
n |
|
~ |
~ |
|
2 |
|
|
|
F |
|
|
exp |
|
|
|
|
Y |
a |
|
a X |
|
|
|
. |
~2 |
|
~2 |
|
|
|||||||||||
|
n 2 |
|
|
i 1 |
i |
|
0 |
1 |
i |
|
|
||||
|
u |
2 |
|
|
|
2 u |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Продиференціювавши цю функцію за невідомими параметра- |
||||||||||||||||||||||
~ |
~ |
~2 |
і прирівнявши похідні до нуля, дістанемо систему |
|||||||||||||||||||
ми a0 , |
a1 і |
u |
||||||||||||||||||||
рівнянь: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~ |
~ |
Y |
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
na |
0 |
a |
i |
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 i |
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
~ |
~ |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X i a0 |
a1 |
X i X iYi |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
i |
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
~ |
|
~ |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Yi |
a0 |
|
a1 X i |
u . |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
n |
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Підставимо в цю систему значення X |
i |
, Y , |
X 2 , |
X Y |
, |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
i |
i |
i |
i |
i |
i |
i |
|
які обчислюються за вихідними даними, і розв’яжемо її відносно |
||||||||||||||||||||||
параметрів |
~ |
, |
~ |
~2 |
. У результаті дістанемо оцінки параметрів |
|||||||||||||||||
a0 |
a1 і |
u |
||||||||||||||||||||
|
~ |
~ |
, а також оцінку дисперсії залишків. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
моделі a0 і a1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Побудова та аналіз економетричної моделі з двома змінними
Приклад. На основі даних про роздрібний товарообіг і доходи населення у грошових одиницях побудувати економетричну модель роздрібного товарообігу.
16
Вихідні дані та їх елементарні перетворення для побудови моделі наведено в табл.1.
Таблиця 1
№ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
X |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
Y |
X |
2 |
XY |
€ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
€ |
2 |
|
|
|
2 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
X |
X X |
Y Y |
|
X X |
|
|
|
u Y Y |
u |
Y Y |
|
||||||||||||
з/п |
|
|
|
|
Y |
|
X Y |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1 |
173 |
18 |
324 |
306 |
16,67 |
–6,5 |
|
– 5 |
|
42,25 |
|
32,5 |
0,33 |
0,108 |
25 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
18 |
20 |
400 |
360 |
18,31 |
– 4,5 |
|
– 4 |
|
20,25 |
|
18,0 |
– 0,31 |
0,096 |
16 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
3 |
19 |
21 |
441 |
399 |
19,31 |
– 3,1 |
|
– 3 |
|
12,25 |
|
10,5 |
–0,13 |
0,016 |
9 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
5 |
21 |
24 |
576 |
504 |
21,59 |
–0,5 |
|
– 1 |
|
0,25 |
|
|
0,5 |
|
– 0,59 |
0,348 |
1 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
6 |
23 |
25 |
625 |
575 |
22,41 |
0,5 |
|
|
1 |
|
|
0,25 |
|
|
0,5 |
|
0,59 |
0,348 |
1 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
7 |
24 |
27 |
729 |
648 |
24,05 |
2,5 |
|
|
2 |
|
|
6,25 |
|
|
5,0 |
|
– 0,5 |
0,012 |
4 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
8 |
25 |
28 |
784 |
700 |
24,87 |
3,5 |
|
|
3 |
|
|
12,25 |
|
10,5 |
0,13 |
0,016 |
9 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
9 |
26 |
29 |
841 |
754 |
25,69 |
4,5 |
|
|
4 |
|
|
20,25 |
|
18,0 |
0,31 |
0,096 |
16 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
10 |
27 |
31 |
961 |
837 |
27,33 |
6,5 |
|
|
5 |
|
|
42,25 |
|
32,5 |
– 0,33 |
0,108 |
25 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
220 |
245 |
6165 |
5523 |
— |
— |
|
— |
|
162,5 |
|
133 |
|
— |
1,145 |
110 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
i 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання
1.Ідентифікуємо змінні:
Y — роздрібний товарообіг (залежна змінна);
X — доходи населення (незалежна змінна).
2.Нехай економетрична модель специфікована у лінійній формі:
Y a0 a1 X u ,
17
де а0, а1 — параметри моделі; и — стохастична складова (залишки).
|
|
|
|
|
€ |
a€0 a€1 X |
|
за методом 1МНК. |
||||||||||
3.Оцінимо параметри моделі Y |
|
|
||||||||||||||||
Для цього запишемо систему нормальних рівнянь: |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
€ |
€ |
|
yi |
|
i |
|
1, n |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
na0 |
a1 xi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
i |
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a€0 |
xi a€1 xi2 xi yi , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
i |
i |
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п = 10 — кількість спостережень. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Підставивши в цю систему значення п, |
|
X |
i |
, |
Y |
, |
X 2 |
, |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
|
i |
i |
i |
i |
|
||
X iYi , обчислені згідно з вихідними даними табл.1, дістанемо
i
систему рівнянь
10a€2 245a€1 220245a€0 6165a€1 5523.
Розв’яжемо цю систему відносно невідомих оцінок параметрів a€0 , a€1 :
245a€0 6002,5a€1 5390245a€0 6165a€1 5523;
162,5a€1 133 ; a€1 0,82;
a€ |
220 0,82 245 |
220 200,9 1,91 . |
0 |
10 |
10 |
|
Отже, економетрична модель роздрібного товарообігу запишеться так:
€ . Y 1,91 0,82X
4.Знайшовши відхилення кожної змінної від своєї середньої арифметичної, оцінимо параметри моделі альтернативним способом:
18
|
|
yi |
|
xi |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
€ |
Y |
X |
|
|
133 |
|
; |
||||||||
i |
|
|
|||||||||||||
a1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,82 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
xi X 2 |
|
162,5 |
|
|||||||||||
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|||||||
a€0 Y a€1 X 22 0,82 24,5 22 20,9 1,91 . 5. Обчислимо дисперсії залежної змінної та залишків:
|
|
y1 |
|
|
2 |
|
|
|
|
||
2y |
Y |
|
|
110 |
|
||||||
i |
|
|
|
|
|
12,2; |
|||||
n |
1 |
|
9 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||
u2 |
|
ui |
|
1,145 |
|
|
|
||||
|
i |
|
|
0,14. |
|||||||
|
n 2 |
8 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
6. Визначимо коефіцієнти детермінації та кореляції:
R |
2 |
|
Y2 u2 |
12,2 0,14 |
0,99; |
|
|
Y2 |
|
12,2 |
|||
|
|
|
|
|
||
R |
R2 |
0,99 0,994. |
|
|||
Коефіцієнт кореляції беремо зі знаком «плюс». Оскільки коефіцієнт детермінації R2 = 0,99, це свідчить про те, що варіація обсягу роздрібного товарообігу на 99% визначається варіацією доходів населення. Коефіцієнт кореляції R = 0,994 показує, що існує тісний зв’язок між цими соціально-економічними показниками. Значення R2 і R для парної економетричної моделі свідчать про статистичну значущість зв’язку, якщо вони наближаються до одиниці.
7.Знайдемо матрицю похибок С (матрицю, обернену до матриці системи нормальних рівнянь):
10 |
|
245 |
1 |
|
10 |
245 |
|
1 |
0 |
|
|
1 |
0 |
|
3,79 |
0,15 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
245 |
6165 |
|
|
245 |
6165 |
|
0 |
1 |
|
|
0 |
1 |
|
0,15 |
0,006 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
C |
|
3,79 |
0,15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,15 |
0,006 |
— матриця похибок. |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
8.Визначимо стандартні похибки оцінок параметрів моделі, враховуючи дисперсію залишків:
19
Sa€ |
|
u2 c00 |
|
0,14 3,79 |
0,53 0,73; |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
S |
a€ |
|
2 c |
|
0,14 0,006 |
0,0008 0,028. |
|
|
u 11 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
Порівняємо стандартні похибки оцінок параметрів моделі зі значеннями цих оцінок. Так, стандартна похибка оцінки параметра a€1 становить 3,4% абсолютного значення цієї оцінки (0,82),
що свідчить про незміщеність такої оцінки параметра моделі. Стандартна похибка оцінки параметра a€0 становить 38% абсо-
лютного значення цієї оцінки (1,91), а отже, згаданий параметр може мати зміщення, яке зумовлюється невеликою сукупністю спостережень (п = 10).
9. Висновки. Економетрична модель € кількісно
Y 1,91 0,82 X
описує зв’язок роздрібного товарообігу і доходів населення. Параметр a€1 = 0,82 характеризує граничний розмір витрат на
купівлю товарів у роздрібній торгівлі, коли дохід збільшується на одиницю, тобто коли дохід збільшиться на одиницю, то обсяг роздрібного товарообігу зросте на 0,82 одиниці:
€
a€1 Y .
X1
Визначимо коефіцієнт еластичності роздрібного товарообігу залежно від доходів населення:
|
€ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Y |
|
|
2,0 |
|
|||
E Y / X |
Y |
: |
|
0,82 : |
0,82 : 0,898 0,91. |
|||
|
|
|
|
24,5 |
||||
|
X1 |
X |
|
|
|
|||
Знаючи коефіцієнт еластичності, можна дійти висновку, що зі збільшенням доходів населення на 1% роздрібний товарообіг зростає на 0,91%.
|
Завдання для самостійної роботи |
|
|
|
Завдання |
На підставі |
даних по дев’яти металобазах |
||
|
побудувати |
економетричну |
модель, |
яка |
характеризує залежність між витратами обігу, грн., та вантажообігом, грн. Дослідити статистичну значущість моделі та оцінок
20