Материал: cgiirbis_64 (7)

1) Гранична ефективність чинників у лінійній моделі характеризується її параметрами

Гранична ефективність чинників показує, що коли фондомісткість продукції зміниться на 1 гр. од / людино-год, то продуктивність праці гранично зросте на 0,3164 гр. од / людино-год за умови, що решта чинників будуть сталими. Аналогічно, якщо на 1% зменшаться коефіцієнт плинності робочої сили та рівень витрат робочого часу, а стаж роботи на 1 рік, то продуктивність праці гранично зросте на 1,9360 гр. од / людино-год, 2,3156 гр. од / лю- дино-год (зменшиться на 0,1815 гр. од / людино-год). Ці співвід-

ношення між продуктивністю і кожним із чинників виконуються також тоді, коли інші не змінюються.

2) Для степеневої моделі продуктивності праці цей показник буде не одним і тим самим для кожного спостереження, оскільки

він залежить від значень x j і обчислюється за такими формулами:

гранична ефективність чинників моделі відповідно дорівнює:

109

Це означає, що зі збільшенням фондомісткості на одиницю граничний приріст продуктивності становить 0,0173 од., коли решта чинників не змінюються. Якщо плинність робочої сили зменшується на 1%, то продуктивність праці зростає на 0,154 од., а якщо втрати робочого часу зменшуються на 1%, то продуктивність праці зростає на 0,256 од. за незмінності інших чинників. Збільшення стажу працюючих на 1 рік сприятиме граничному зростанню продуктивності праці на 0,0335 од. Усі ці співвідношення між економічними показниками і продуктивністю праці можуть бути використані в управлінні рівнем продуктивності праці.

Порівнявши граничну ефективність чинників у лінійній і степеневій моделях, можна помітити, що вони різняться кількісно і за напрямом зміни (останнє стосується чинника «середній стаж працюючих»). У лінійній моделі збільшення стажу може зумовити падіння рівня продуктивності праці, що суперечить теоретичним уявленням про цей зв’язок.

У степеневій моделі збільшення стажу сприятиме певному зростанню продуктивності праці. Це може свідчити про те, що мультиплікативний закон формування продуктивності праці більше відповідає дійсності, ніж адитивний.

3. Коефіцієнти еластичності продуктивності праці, що обчислюються за формулою:

EY / X j YY : XXjj XYj : XY j .

1) Для лінійної моделі цей показник подається так:

€

EY / X j a j : XY j .

Отже, для лінійної моделі продуктивності праці коефіцієнти еластичності становлять відповідно:

110

€

EY / X4 a€4 : XY4 0,18151 : 58,4706210 0,031 .

Обчислені коефіцієнти еластичності для лінійної моделі показують, що коли фондомісткість продукції збільшується на 1%, то продуктивність праці підвищується на 0,3997% за умови, що решта чинників сталі, а якщо коефіцієнт плинності робочої сили, рівень втрати робочого часу і стаж зменшаться відповідно на 1%, то продуктивність праці стосовно кожного чинника зросте на 0,2511%, 0,1463%, 0,031% за умови, що решта залишаться незмінними.

2)Для степеневої моделі коефіцієнти еластичності сталі й дорівнюють параметрам моделі. Справді,

EY / X4 0,0587.

Коефіцієнти еластичності (дня степеневої моделі) показують, що коли перший і останній чинники (фондомісткість продукції і

стаж роботи) збільшуються на 1%, то продуктивність праці підвищується відповідно на 0,2235% і 0,0587 % за умови, що інші чинники залишаться незмінними. У разі зменшення другого і третього чинників (коефіцієнт плинності та рівень втрат робочого часу) на 1% продуктивність праці зростає відповідно на 0,2046

і0,1657%, а решта чинників лишаються сталими.

4.Загальна еластичність обчислюється за формулою:

Обчислена сумарна еластичність показує, що коли всі враховані нами чинники збільшуються одночасно на 1%, то продукти-

111

вність праці знижується для лінійної моделі на 0,0287%, а для степеневої — на 0,0881%.

Зміна всіх чинників одночасно, як засвідчує показник сумарної еластичності, для лінійної моделі менше впливає на зниження продуктивності праці, аніж сумарний вплив усіх чинників для степеневої моделі.

5. Норма заміщення чинників у моделі, яка встановлює співвідношення між окремими її чинниками за умови, що продуктивність праці не змінюється.

Норма заміщення чинників подається формулою:

Обчислені показники свідчать, що в разі збільшення фондомісткості продукції на 1 гр. од./ людино-год коефіцієнт плинності робочої сили має збільшитися на 6,1199% (за умови, що решта не зміняться) за незмінної продуктивності праці. Аналогічно за цих самих умов у разі зміни рівня втрат робочого часу необхідно збільшити фондомісткість на 7,3195.

Наприклад, якщо коефіцієнт плинності робочої сили збільшиться на 1%, то фондомісткість продукції потрібно збільшити на 0,1634 гр. од. / людино-год (що ж до рівня втрат робочого часу, то його в такому разі слід зменшити на 1,196; аналогічно потрібно зменшити й стаж роботи на 0,0938) за умови, що решта не змінюються за незмінного результату:

h31 a€1 a€3 0,316353 2,31555 0,1366 ; h32 a€2 a€3 1,93605 2,31555 0,8361 ; h34 a€4 a€3 0,18151 2,31555 0,0784 .

112

Зі збільшенням рівня кваліфікації на одиницю потрібно фондомісткість збільшити на 0,1366 гр. од /людино-год (відповідно коефіцієнт плинності та стаж зменшити на 0,8361 % і 0,0784 року), якщо решта чинників та продуктивність праці лишаться незмінними.

h41 a€1 a€4 0,316353 0,18151 1,7429 ; h42 a€2 a€4 1,93605 0,18151 10,6664 ; h43 a€4 a€3 2,31555 0,18151 12,7571 .

Отже, якщо збільшити стаж роботи на 1 рік, необхідно фондомісткість збільшити на 1,7429 гр. од. /людино-год, а коефіцієнт плинності знизити на 10,6664%. Що ж до рівня втрат робочого часу, то його треба також зменшити на 12,7571, коли решта чинників (для кожного з трьох випадків їх набір, звичайно, буде різним) не змінюються за незмінного результату продуктивності праці.

Покажемо, як обчислюються норми заміщення чинників для степеневої моделі:

Аналогічно можна обчислити решту співвідношень між чинниками за умови, що продуктивність праці є незмінною. Тлумачаться вони так само, як і в лінійній моделі, але кількісні співвідношення для різних моделей різні. Норма заміщення чинників, як і решта характеристик взаємозв’язку, застосовується в управлінні рівнем продуктивності праці.

4. Оцінювання очікуваного рівня продуктивності праці.

Оскільки прийняття рішень завжди пов’язане з оцінюванням прогнозного (очікуваного) значення, то дуже важливо визначити прогнозні якості моделі. Для цього з 20-ти спостережень вихідної інформації для побудови моделі продуктивності праці використано 17. Останні три спостереження використаємо, щоб оцінити якість прогнозу на основі моделі.

Для останніх трьох спостережень підставимо значення чинників в отримані моделі продуктивності праці і знайдемо значення продуктивності праці.

113