Власні активи ліцензіата мають забезпечувати постійне одержання чистого прибутку в сумі, достатній для формування резервного фонду в розмірі 25 % від статутного капіталу ліцензіата протягом п'яти років з початку діяльності. Резервний фонд - ліцензіат маєпостійно тримати у високоліквідних активах. Невиконання зазначених вимог є підставою для зупинення дії ліцензії до моменту виконання ліцензіатом усіх вимог законодавства.
Ліцензіат протягом строку дії ліцензії зобов'язаний дотримуватись вимог законодавства, яким регулюється діяльність небанківських фінансових установ, та Ліцензійних умов.
Слід зауважити, що нагляд та регулювання діяльності забудовників здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури в межах та порядку, визначених законодавством і головними проблемами, які виникають на ринку ФФБ є такі:
зменшення чисельності довірителів ФФБ (фізичних осіб);
зменшення надходжень коштів до ФФБ;
зменшення довіри до ФФБ.
Існують ФФБ, об'єкти будівництва за якими не можуть бути введені в експлуатацію, а за деякими з них будівництво не ведеться або призупинено внаслідок недостатнього фінансування, браку у забудовників необхідних дозволів на будівництво або документів на користування земельною ділянкою. З кінця 2008 р. 32 ФФБ обліковуються як проблемні. Кошти, які в них було залучено від вкладників, становлять 286,88 млн. грн.
Державне регулювання будівельного ринку передбачає можливість державних установ самим стати фінансовими посередниками. За допомогою органів державного фінансового контролю держава має можливість контролювати, регулювати діяльність суб’єктів будівельного ринку. Така державна політика в галузі фінансування будівництва може значно поліпшити ліквідність іпотечних активів. На практиці часто довіряють державній власності або державним гарантіям депозитів фінансової установи.
Один із видів державного контролю є фінансовий контроль. Він є функцією та інструментом управління продуктивними силами й виробничими відносинами, в тому числі в будівельному комплексі. Тому підвищення ефективності цього контролю матиме наслідком посилення ролі держави у процесі забезпечення масового житлового будівництва та розширення доступності житла.
Ефективність фінансового контролю - похідна від його методології. Специфічні особливості контролю фінансів у будівництві потребують використання нових методів. Адже процеси у будівництві мають більш динамічний характер, ніж в інших сферах виробництва, а державний фінансовий контроль нині здійснюється лише у статиці, використовуючи дані фінансової звітності. Головне - не констатувати, фіксувати допущені порушення, а попередити негативні наслідки. Це можливо за умови відстеження динаміки змін, які відбуваються в будівельному процесі, спираючись на критерії, вироблені за допомогою методів математичного моделювання економічних систем у будівництві.
Зусилля органів
фінансового контролю повинні зосередитись на апріорній стадії фінансування
будівельних програм. Для того, щоб будівельний комплекс перетворився на
ключовий фактор економічного зростання, національний економічний пріоритет,
необхідна надійна, адекватна, ефективна система внутрішнього і зовнішнього
контролю, яка не лише виявляє фінансові порушення, а й запобігає їм. Ці зміни в
ідеології фінансового контролю викликані потребами сьогодення, оскільки
державний фінансовий контроль має організовуватись, спираючись на національні
інтереси як на принципові критерії.
ВИСНОВКИ
У даній контрольній роботі розвинуто теоретико-методологічні положення щодо ефективного розвитку та вдосконалення функціонування фондів фінансування будівництва житла в Україні. Результати проведеного дослідження функціонування ФФБ дозволили зробити такі висновки.
. На основі дослідження питань фінансового забезпечення житлового будівництва встановлено, що основним джерелом фінансування житлового будівництва в Україні є кошти приватних інвесторів - фізичних і юридичних осіб, що становлять альтернативу державному фінансуванню. Обґрунтовано доцільність використання нових (ринкових) механізмів залучення недержавних коштів, а саме ФФБ. Запропоновано розглядати ФФБ як організаційно-фінансову інституцію, яка залучає кошти фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла, здійснює контроль цільового використання коштів забудовником та страхування житлового будівництва, знижуючи таким чином ризики інвесторів. Такий підхід дасть можливість підвищити довіру потенційних інвесторів до забудовників, а відтак відновити потік інвестицій у будівельну галузь.
. З метою оцінки доцільності інвестування в житлове будівництво шляхом участі у ФФБ у роботі запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності функціонування ФФБ, який передбачає: розрахунок та аналіз показників ефективності інвестицій для кожного учасника фонду, аналіз чутливості цих показників до затягування термінів будівництва житла, порівняльний аналіз ефективності будівництва житла через ФФБ і без нього. Аналіз діяльності ФФБ дозволив виділити його переваги і недоліки перед іншими механізмами фінансового забезпечення житлового будівництва.
. Встановлено, що одним із найбільш ефективних і надійних механізмів залучення недержавних коштів для фінансування житлового будівництва є ФФБ житла, основна перевага якого - присутність фінансової установи-управителя. Це зумовило потребу вдосконалення організаційно-функціональної структури діяльності ФФБ у складі банківських установ, яка відображає цивільно-правові відносини між суб’єктами системи житлового будівництва; включає систему договорів, що використовуються в контексті фінансового інструменту ФФБ, прав і обов’язків сторін за цими договорами; систему обліку операцій із довірчого управління коштами; процедуру контролю за ходом будівельних робіт.
. З метою зниження зловживань у житловому будівництві в роботі запропоновано дворівневий контроль за діяльністю забудовника як з боку управителя, так і державних органів або Національного банку України. Такий підхід забезпечить ефективне використання інвестицій, вкладених у житлове будівництво, і мінімізує ризики довірителів, пов’язаних із недотриманням терміну будівництва і цільового використання коштів.
. Визначення ризиків недотримання
запланованих термінів будівництва житла та здачі об’єкта будівництва в
експлуатацію як основних у структурі будівельних ризиків для учасників
будівельного процесу дозволило здійснити розрахунок втрат інвесторів і
запропонувати низку заходів попередження та мінімізації такого роду ризиків, а
саме: штрафні санкції для забудовника за несвоєчасне виконання своїх
зобов’язань; страхування ризиків порушення термінів будівництва житла;
своєчасне планування та обов’язкове резервування залучених коштів від
інвесторів; кваліфіковане відпрацювання договорів і контрактів між суб’єктами
будівництва.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
1. Грінченко Р. Відмінні особливості залучень інвестицій у будівництво житла в Україні через ФФБ// Галицький економічний вісник, - 2009, - № 1 , - С. 87-90.
2. Матвійчук А. В. Поняття і механізми фінансового контролю у будівельній галузі // Науковий вісник НУБП України. - 2014. - Вип. 197. - ч. 3. - С. 252-262.
. Ринок фінансових послуг. Навчальний посібник / С. В. Науменкова, С. В. Міщенко: К.: Знання, 2010. - 532 с.
. Шевчук Т. В. Обґрунтування вибору надійних механізмів фінансування житлового будівництва та ефективності їхньої діяльності // Вісник Університету банківської справи НБУ. - 2013. - № 3(18). - С. 113-117.