Тобто, зміна сили ваги на 1 мГал при віддалі 10 км відповідає 1 Етвешу. Для поверхні Землі найбільшою за величиною другою похідною потенціалу сили ваги є похідна........порядок якої складає 3086 Е або 0,3086 мГал/м. Точність вимірювання сили ваги і других похідних потенціалу залежить від задач, які необхіно розв'язувати за гравіметричними результатами. Так , для загальної характеристики гравітаційного поля і дослідження будови земної кори необхідно знати силу ваги з точністю ( 5-10 ) мілігалах. Для розв'язку різних геодезичних задач (0,5-1)мГал і для цілей гравіметричної розвідки (0,02-0,5) мілігал. Для вимоги (0,01-0,10) мілігал. Мікрогальна точність вимірювання сили ваги g необхідна для припливних і неприпливних варіацій сили ваги і для цілей геодинаміки. Отже, точність вимірювання сили ваги лежить в діапазоні (0,01-10) мілігал.
Точність вимірювання других похідних потенціалу сили ваги можна оцінити величиною 1Е, що є достатньо для розв‘язування задач гравіметричної розвідки.
Реальне гравітаційне поле Землі математично є дуже складним . Це насамперед пов'язано з тим , Земля має складну форму зовішиьш поверхні , а також складну внутрішню будову . Густина порілзмінюсться від поверхні Землі до центра і в оризонтальному напрямі . Тому реальне травіаційне поле Земл , ділять на дві частини . нормальне і аномальне . Нормальне гравітаційне поле представляють простою моделто яка близька до реальної Землі . Модель гравітаційного поля прийнято називати нормальним Тавіаійним полем За фтуру такої " теоретично ,, Землі приймають enncou обертання поверхня якоо є рівневою . Цей еліпсол називають рівневимелпсоідом , або Нормальною Землею . При підборі рівневогоелпсода необхідно поб задовольнялися такі умови 11 erTрівневооелпсола збігається з центром 2.Рівневий еліпсоїд обертасться з такою самою ку , овоо 3.Маса рівневоослпсола дорівнює масі реальної земл мас Землі , йоооловна вісь нерці збігасться з віссо обертання Землі . швнакстод , й реальна Земля . реальної Землі повинні збігатися
дорівнювати реальному потенціалу w0 сили ваи через початок відліку висот 5 Нормальний потеншалUo сили ваги на поверхні рівневогоелтсода повинен евій проходить Отже , сталі а , 129fM Uo основними , які визначають Нормальну Землю ! називають фундаментальними re0дезичними сталими , які характеризують Нормальну Землю До них належать так ! величини велика тввсьрівневогоелпсода а ( замість нормального потенціалу Uo ) , геоцентрична гравітаційна стала М. зональний коефіцієнт 12 кутова швидкість обертання Землі о На XVII ГснеральнійАсамбле ! Міжнародного геодезичного 1 re ° фізичного союзу в Канберрі ( грудень 1979 ) була прийнята re0дезична референційна система 1980 ( GRS 1980 ) , яка визначає основні параметри глобального найкратим чином апроксимуючro Землю еліпсоїда В GRS чотири незалежні константи
Для порівняння наведемо параметри моделі Нормальної землі reодезичноїреференсної системи 1967p , які були прийняті на XIV Асамблеї Міжнародного геофізичного союзу
Відзначимо задається геоцентрична гравіта шина стала М , яка включає атмосферу землі Гравітаційна стала f відома з точністю до чотирьох значущи цифр , а M1 - з точністю до семи значущих цифр На основі теорі ! ekBIT0Тенціального ( рівневого ) еліпсола можуть бути знайдені Всі інші стали стиснення , ексцентриситет е , екваторіальна ваги re потенціал рівневогоелпсо]да Uo
У цих формулах a , b , c . параметри тросного еліпсоїда ra , n , r , « Нормальна сила ваги за напрямом Відповідно a , b . параметри рівневогоеліпсоїда обертання . B - геодезична широта тункта Формула ( 137 ) називається формулою розподілу нормально сили ваги Коефіцієнти Ye I , формули визначають за експериментальними даними про rpaB11аційне поле Землі Найбільш шрохе застосування мали формули Гельмерта ( 1901-1909 рр ) 1 формула КассінсаГельмерт використав дат для 1603 гравіметричних тунктя , розташованих на материках у північній півкулі
відповідає параметрам еліпсоїдаХейфорда , яка була прийоята в 1930р Міжнародною угодою , і через те й назвали Міжнародною Сила ваги у формула ельмертаКассиса виражена в Потсдамській системі , що вимаає для уо ввести поправку 14 мітгал Для переходу від ормулиКассиса до формули Гельмерта існує залежність
Аномальне гравітаційне поле характеризує ступінь відмінності дериват реального гравітаційного поля від нормального. Тут перш за все йдеться про потенціал сили ваги і його потенціал. Pізниця Т=W - U для однієї і тієї ж точки називається аномальним потенціалом. Якщо позначити через N висоту геоїда над референц - еліпсоїдом, то тоді одержимо відому формулу Брунса
яка широко використовується в фізичній геодезії. Реальне значення сили ваги відрізняється від нормального за величиною і напрямом. Різницю величин реальної і нормально сили ваги в пункті спосереження називають аномалією сили ваги, а кут між векторами їх напрямів - відхиленням прямовисної лінії. Аномалії сили ваги на поверхні Землі складають декілька десятків мілігал, а в горах і глибоководних западинах декілька сотень мілігал. Аномалії сили ваги представляють у вигляді гравіметричних карт , на яких показують лінії однакових аномалій сили ваги -ізоаномалії. Максимальні відхилення прямовисних ліній на поверхні Землі складають 1' .B рівнинних районах ці відхилення в середньому ( 5-10 ) " .Аномалії других похідних потенціала сили ваги обумовлена головним чином притягання рельєфу і локальним неоднорідностями земної кори .Вони досягають декількох сотень етвеш , а в гірських районах - тисячі етвеш.
На рис.2 показано фрагмент гравіметричної карти аномалій у вільному повітрі.