Навчально-науковий інститут Морського бізнесу
Кафедра «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень»
з дисципліни: «Управляння роботою флоту» |
на тему «Обґрунтування календарного плану роботи групи суден» |
Студентки 4 курсу __ групи |
|
Галузь знань: |
27 - Транспорт |
Спеціальність: |
275 – Транспортні технології (за видами) |
|
|
(прізвище та ініціали виконавця)
Керівник |
|
Національна шкала |
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
|
Кількість балів |
|
Оцінка ECTS |
|
Члени комісії |
|
|
|
(підпис)
|
(прізвище та ініціали виконавця)
|
|
(підпис) |
(прізвище та ініціали виконавця) |
|
|
(підпис)
|
(прізвище та ініціали виконавця)
|
м. Одеса – 2020 рік
Зміст
Вхідні дані 3
РОЗДІЛ 1 4
Коротка характеристика зовнішних умов експлуатації суден 4
1.1 Характеристика району плавання 4
1.2. Характеристика портів 6
1.3 Транспортні характеристики вантажів 13
1.4. Технічно-експлуатаційні характеристики суден 16
Розділ 2 17
Схеми руху суден 17
2.1 Побудова схем руху суден 17
2.1.1 Визначення середньої питомої вантажомісткості суден (w) 17
2.1.2 Визначення критерію використання вантажопідйомності і 18
Таблиця 2.2 20
«Коса» таблиця тоннажепоток 20
.3 20
2.3.3 Побудова економіко-математичної моделі задачі мінімізації тоннажі-миль в баласті 22
2.3.4 Подання економіко-математичної моделі задачі мінімізації тоннажі-миль в баласті в координатної формі. 24
2.4 Побудова оптимальних схем руху тоннажу 26
2.6. Розрахунок середніх параметрів схем рух 32
РОЗДІЛ 3. 39
СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ЗАКРІПЛЕННЯ СУДЕН ЗА СХЕМАМИ РУХУ 39
3.1 Визначення співвідношення ресурсів флоту й обсягів перевезень вантажів 39
3.2 Постановка й економічно-математична модель задачі розміщення флоту по напрямкам роботи 45
3.3 Підготовка вхідних даних 46
3.4 Складання і рішення розподільної задачі 54
Розділ 4 58
Складання графіка роботи суден 58
4.1 Кількість причалів по кожному порту (Njпр) 58
4.2. Кількість вантажів у завантаженні судна по ділянкам розглянутих схем, по окремим судам, по серіям і в цілому по флоту 59
4.3. Відстані пройдені судами у вантажу й у балаті по ділянкам розглянутих схем, по окремим судам, по серіям і в цілому по флоту 60
4.4. Вантажообіг по ділянкам розглянутих схем, по окремим судам, по серіям і в цілому по флоту 61
4.5. Час переходу по ділянкам розглянутих схем, по окремим судам, по серіям і в цілому по флоту 62
4.6. Час стоянки суден у кожному порту, по окремим суднам, по серіям суден і в цілому по флоту. 63
4.7 Час рейсу по ділянкам розглянутих схем, по окремим судам, по серіям і в цілому по флоту 63
РОЗДІЛ 5. 69
РОЗРАХУНОК ПЛАНОВИХ експлуатаційних ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ФЛОТУ Відповідно до календарного плану 69
РОЗРАХУНОК ПЛАНОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ФЛОТУ ВІДПОВІДНО ДО КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ 78
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 85
ВИСНОВОК 87
Використана література 89
Вхідні дані
|
||||||||||||
|
Порти |
Назва вантажу |
Величина вантажопотоку |
УПО |
Фрахтова ставка |
Плановий місяць |
||||||
Відправлення |
Призначення |
|||||||||||
1 |
Ізмір |
Керчь |
Бавовна |
23000 |
3,1 |
35-40 |
липень (31)
|
|||||
2 |
Марсель |
Новоросійськ |
Бумага |
25000 |
1,5 |
45-52 |
||||||
3 |
Миколаїв |
Олександрія |
Цукор |
22500 |
1,2 |
45-50 |
||||||
4 |
Одеса |
Оран |
Добрива |
20000 |
1,13 |
22-35 |
||||||
5 |
Миколаїв |
Порт-Саід |
Обладнання |
15000 |
2,48 |
142 за м2 |
||||||
Таблиця 1.1
Відстані між портами
|
Марсель |
Оран |
Олександрія |
Порт-Саід |
Ізмір |
Одеса |
Миколаїв |
Керч |
Новорос-к |
Марсель |
- |
534 |
1405 |
1512 |
1225 |
1711 |
1772 |
1819 |
1834 |
Оран |
- |
- |
1584 |
1699 |
1427 |
1922 |
1979 |
2021 |
2036 |
Олександрія |
- |
- |
- |
156 |
534 |
1052 |
1121 |
1163 |
1178 |
Порт-Саід |
- |
- |
- |
- |
598 |
1128 |
1191 |
1227 |
1258 |
Ізмір |
- |
- |
- |
- |
- |
623 |
686 |
714 |
728 |
Одеса |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
72 |
335 |
362 |
Миколаїв |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
365 |
395 |
Керч |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
89 |
Новорос-к |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Назва каналу |
Довжина, км |
Ширина, милі |
Глибина,м |
Припустима швидкість, вузл |
Коротка характеристика |
Босфор |
30 |
0,4-2 |
36 - 124 |
8 |
з'єднує Чорне та Мармурове моря |
Дарданели |
120 |
0,9 - 10 |
40 – 106 |
8 |
Протока між європейським півостровом Галліполі та півостровом Мала |
Район плавання : Середземне та Чорне моря
Середземне море:
Середземне море на північному сході протокою Дарданелли воно з'єднується з Мармуровим морем і далі протокою Босфор - з Чорним морем, на південному сході Суецьким каналом - з Червоним морем.
Клімат Середземного моря визначається його розташуванням у субтропічному поясі. Середземноморський субтропічний клімат характеризується м'якою вологою зимою і спекотним посушливим літом. Взимку над морем встановлюється улоговина зниженого атмосферного тиску, що визначає нестійку погоду з частими штормами і рясними опадами; холодні північні вітри знижують температуру повітря. Формуються місцеві вітри: містраль в районі Ліонської затоки, бора на сході Адріатичного моря і мелтемі в акваторії Егейського моря. Влітку більшу частину Середземного моря охоплює гребінь Азорського антициклону, що визначає переважання ясної погоди з невеликою хмарністю і малою кількістю опадів. У літні місяці спостерігаються сухі тумани і курна імла, що виноситься з Африки південним вітром сироко. У Східному басейні розвиваються стійкі північні вітри — етезії. Хмарність влітку 0—3 бали, взимку близько 6 балів.
Чорне море:
Чорне море займає собою поверхню близько 411 540 м2. Вода Чорного моря, особливо в поверхневих шарах, набагато менш солена, ніж вода океанів. Що стосується температури поверхневих шарів Чорного моря, то в різних пунктах і в різні місяці вона коливається досить значно, причому різниця середніх місячних температур для деяких пунктів (як, наприклад, узбережжя в Одеси) доходить до 20 градусів .
Води Чорного моря, як правило, не схильні до замерзання. Однак в дуже суворі та тривалі зими північна частина моря може покриватися льодом, проте це буває не частіше, ніж раз на кілька десятків років. Температура води в середньому по морю не опускається нижче +7-8 °C.
Влітку біля берегів Чорного моря спостерігається стійкий термоклимат — межа між холодною глибинною водою і теплою водою поверхневого шару. Щоб це відчути, треба опуститися на глибину в кілька метрів, потрапивши з 20-градусної в 12-градусну воду.