Курсовая работа (т): Особливості реалізації соціально-трудових відносин в Київській області

Чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2013р. порівняно з 2012р. збільшилася на 0,9 тис. осіб, або на 0,1% та становила 758,4 тис. осіб, з яких особи працездатного віку складали 718,5 тис., або 94,7%. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років збільшився за означений період в цілому по Київській області з 59,2% до 59,5%, а населення працездатного віку з 67,7% до 67,8%.

Упродовж 2013 року спостерігалася тенденція щодо зменшення обсягів безробіття. Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15-70 років у 2013р. порівняно з 2012р. зменшилася на 1,4 тис. осіб, або на 2,8% та становила 49,4 тис. осіб. Серед безробітних 29,6 тис. осіб, або 59,9% складали мешканці міських поселень, решту - жителі сільської місцевості. Рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) у цілому по Київській області впродовж 2012р. зменшився на 0,2% та становив 6,1% економічно активного населення зазначеного віку, серед населення працездатного віку - 6,4%.

З графіку ми також бачимо, що відносно 10 та 5 років назад економічна активність населення, зайнятість економічно активного населення як у віці 15-70 років, так і працездатного віку, значно зменшилась, хоча останні 3 роки їхня чисельність почала зростати.

Різке зниження може бути пов’язане зі зменшенням чисельності населення області, міграцією, небажання працювати через низку таких причин як недостатня кількість вакансій, що подаються підприємствами в центри зайнятості, низький рівень пропонованої заробітної плати на більшості з них, несвоєчасна їх виплата, проблеми з працевлаштуванням випускників навчальних закладів, якість підготовки робітничих кадрів, тощо.

Для порівняння показників економічно активного населення Київської області з показниками по Україні, розглянемо рис. 1.5.

Рис. 1.5 - Економічно активне населення України у 2001, 2006, 2011-2013 роках

Якщо порівняти дані з показниками в Україні, то можна зробити висновок, що відмінність чисельності економічно активного населення у віці 15 - 70 років, а також працездатного віку, є не значною, та у обох випадках в періоді 2001 по 2006 спадає, а у останні 3 роки - зростає. Така ж ситуація спостерігається і в чисельності зайнятого населення. Відповідно у період останніх років з 2011 по 2013 рік, чисельність безробіття зменшилася пропорційно збільшенню зайнятому населенню.

У Київській області за віковими групами найвищий рівень безробіття спостерігався серед молоді у віці 15−24 роки (13,5%).

Слід відмітити, що рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) на 3,9% перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (6,1% проти 2,2%).

У порівнянні з іншими регіонами країни рівень безробіття (за методологією МОП) населення області віком 15-70 років займає четверту сходинку. При цьому, він був на 3,5% менше за максимальне значення цього показника в Чернігівській та Тернопільській областях (9,8%), менше на 0,5% за показник по Харківській області(6,8%) та на 0,8% більше за мінімальне в м. Києві (5,5%). Основними причинами незайнятості безробітних віком 15−70 років (за методологією МОП) у 2013р. виступали: звільнення за власним бажанням (43,1%), вивільнення з причин економічного характеру (23,8%), не працевлаштованість після закінчення навчальних закладів (14,8%).

Рівень зайнятості населення щороку коливається у бік збільшення в середньому на 0,3-0,4% У 2012 році рівень зайнятості по області менший за більш високі показники по Україні, а саме на 5,3% по м. Київ - 64,5%, на 2,2% по Дніпропетровській області.

Пропозиція робочої сили значно перевищує попит на неї. На одне вільне робоче місце претендує 12 осіб серед службовців та працівників сфери торгівлі. Найбільша пропозиція робочої сили серед технічних службовців - 14 осіб на одне вільне робоче місце, найменша пропозиція серед менеджерів-професіоналів - 4 особи.

1.3 Оплата праці в регіоні

Доходи населення є одним з найважливіших показників, що характеризує рівень економічного і соціального стану суспільства. В Україні доходи формуються в основному із заробітної плати, доходів від власності та від підприємницької діяльності, і державних трансфертів. Від рівня доходів безпосередньо залежить рівень забезпечення населення матеріальними та культурними благами, стан здоров’я і відтворення робочої сили. Держава прямо або опосередковано впливає на номінальні та реальні доходи населення, тому вивчення цієї проблеми є актуальним, особливо в регіональному розрізі.

Розглянемо розподіл населення Київської області за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів у місяць, таблиця 1.5.

Таблиця 1.5 - Розподіл населення Київської області за доходами за 2006, 2011 - 2013 роки

Проаналізувавши таблицю 1.4 зазначимо, що у 2006 році найбільше населення отримувало дохід до 480 грн. (60,8%), у 2011 році у межах від 1920,1 до 2280 грн. (31,6%), 2012 і 2013 роках - у межах 1560,1 - 1920 грн. (24,5% і 25,5% відповідно). За 2011 - 2012 роки спостерігається зменшення доходу населення, а у 2012 - 2013 роках збільшення на 1% частки чисельності населення, що отримують заробітну плату у межах 1560,1 - 1920 грн., котра за фіксувалася на цьому рівні ще з 2011 року. Це означає, що рівень доходів населення Київської області зменшується.

Необхідно порівняти дані розподілу населення Київської області з даними по Україні. Тому проаналізуємо розподіл населення України за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів у місяць, таблиця 1.6.

Таблиця 1.6 - Розподіл населення України за доходами (за 2006, 2011 - 2013 роки)

З даної таблиці ми бачимо, що у 2006 році найбільше населення отримувало дохід у межах 480,1 - 840 грн. (78,5%), в той час коли в Київській області більшість населення отримувало менше 480 грн. У 2011 році більшість населення України отримували дохід у межах від 1920,1 до 2280 грн. (29,4%), 2012 у межах 1200, 1 - 1560 грн. (23,9%), тобто спостерігається різкий обвал у доходах населення. Хоча дана тенденція не спостерігалася у Київській області в даний період. У 2013 році ситуація дещо покращилася, і більшість отримувало дохід у межах 1560,1 - 1920 грн. (22,1%).

Отже, протягом 5 років ситуація у розподілі доходів населення суттєво змінилася в плані того, що доходи стали розподілятися дуже нерівномірно, і з кожним роком ця нерівномірність зростає. Але помітні і позитивні тенденції у збільшенні розмірів доходу населення.

Рівень життя - характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний дохід на душу населення та кількість населення за межею бідності <#"877940.files/image005.gif">

) з категорії робітників:

Розглянемо кваліфікаційні вимоги до таких працівників спортивної діяльності, а саме: 1) з категорій професіоналів, фахівців, керівників - директор комплексу; 2) з категорії робітників -ремонтувальник площинних спортивних споруд.

) Директор комплексумає такі завдання та обов’язки:

Ø  Забезпечує керівництво спортивною спорудою відповідно до чинного законодавства України, нормативних документів Держкомспорту України та органів державних адміністрацій на місцях та власного статуту абоположення про спортивнуспоруду.

Ø  Організовує роботи з підготовки спортивної споруди для проведення навчально-тренувальних занять з фізичної культури і спорту, спортивно-масових та оздоровчих заходів, спортивних свят та інших видовищних та громадських заходів.

Ø  Забезпечує проведення будівництва, реконструкції, капітального та поточногоремонтів, упровадження науково-технічнихрозробок.

Ø  Забезпечує створення оптимальних умов для соціального розвиткуколективу, формування сучасної матеріально-технічної бази, соціальної сфери.

Ø  Забезпечує виконання вимог Закону про охорону праці, правил та норм виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Ø  Проводить роботу з підбору і розстановки кадрів.

Ø Вирішуєпитаннявмежахсвоєїкомпетенціїідоручаєвиконанняокремихвиробничо-господарськихфункційіншимпосадовимособам.

Директор комплексу повинен знати: закони України; укази та розпорядження Президента України; постанови Кабінету Міністрів України з питань фізичної культури і спорту, господарської діяльності; накази та нормативні документи Держкомспорту України; основи економіки та госпрозрахунку; організацію виробництва, праці та управління; трудове законодавство; державну мову.

Директор комплекс уповинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам:повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Після дипломна освіта в галузі управління. Стаж роботи за професією: для магістра або спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років.

) Ремонтувальник площинних спортивних споруд має такі завдання та обов’язки:

Ø  Забезпечує своєчасну і якісну підготовку спортивних споруд.

Ø  Бере участь у підготовці площинних спортивних споруд до експлуатації.

Ø  Дбайливо ставиться до спортивного інвентарю і обладнання, своєчасно проводить огляд та ремонт площинних спортивних споруд.

Ø  Забезпечує економне використання водо- та енергоносіїв.

Ø  Відповідає за правильність налагодження і правильну експлуатацію площинних спортивних споруд.

Ø  Бере участь у проведенні капітального та поточного ремонті в площинних спортивних споруд.

Ремонтувальник площинних спортивних споруд повинен знати: норми ви користання спортивного інвентарю та спортивних споруд; правила пожежної безпеки та санітарно-технічнінорми.

Ремонтувальник площинних спортивних споруд повинен відповідати таким кваліфікаційним вимогам: професійно-технічна освіта або повна чи базова загальна середня освіта та професійна освіта без посередньо на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

.2 Організація робочого місця працівників

Організації робочих місць їх раціональне планування є одним з найважливіших питань при організації виробництва.

Раціональне просторове розміщення всіх матеріальних елементів виробництва: устаткування, технологічного й організаційного оснащення, інвентаря, що забезпечують ощадливе використання виробничої площі, високопродуктивну і безпечну працю - це планування робочого місця.

Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору. Моторне поле - це простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини. Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі. Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччя при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Організація робочого місця роботи директора комплексу і ремонтувальника площинних спортивних споруд передбачає найзручніше для високопродуктивної праці планування і розміщення різних засобів праці, гарантує безпеку роботи, додержання чистоти, порядку і нормальних умов роботи на робочому місці, організацію безперебійного обслуговування його всім необхідним, найбільш правильне розміщення інструменту і заготовок, усування зайвих рухів, що гальмують продуктивну працю, застосування раціональних трудових прийомів.

При організації робочого місця директора комплексу повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця; достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення; необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених завдань; рівень акустичного шуму не повинен перевищувати допустимого значення.

Основними елементами при створені робочого місця директора комплексу є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.