Статья: Роль міжнародних фінансових центрів: глобальний та регіональний аспекти

Роль міжнародних фінансових центрів: глобальний та регіональний аспекти

РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ЦЕНТРІВ: ГЛОБАЛЬНИЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Гуща А.В.

Постановка проблеми. Глобалізація - це процес, у ході якого світ перетворюється на єдину глобальну систему. У рамках цього перетворення відбувається і глобалізація світової економіки - перетворення світового просторув єдину зону, де вільно переміщуються інформація, капітал, товари та послуги, де вільно поширюються ідеї і безперешкодно рухаються їх носії.

Завдяки стрімкому розгортанню та поглибленню процесів глобалізації світової економіки зміцнюється роль міжнародних фінансових центрів, які з кінця XX ст. є невід’ємною частиною і механізмом світової фінансової системи.

Роль світових фінансових центрів із часом постійно змінювалася, хоча процеси таких змін були досить довготривалими. Сьогодні ж поле їхньої діяльності дуже широке: вони щодня переміщують мільярди капіталу та формують міжнародний ринок капіталу з усіма його складниками - ринками банківських кредитів, цінних паперів, золота та валюти. Фінансові центри працюють цілодобово, керуючи рухом міжнародних фінансових потоків [5].

Нерідко світові фінансові центри порівнюють із серцем у кровоносній системі організму, адже вони виконують роль своєрідних резервуарів та насосів у грошовому обороті [9].

Безперечно, функціонування міжнародних фінансових центрів впливає не лише на економіку окремих країн, в яких вони базуються, але і на світову економіку в цілому. Саме тому заслуговує на увагу дослідження тенденцій розвитку фінансових центрів, їхнього впливу на світову фінансову систему та окремі регіони.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості формування міжнародних фінансових центрів в умовах фінансової глобалізації у своїх працях розглядали такі автори, як

І.       Дуель, Е. Девіс, Е. Тригл, П. Хол, Дж. Гелбрейт, Дж. Фрідман. Проблеми розвитку фінансових центрів вивчали російські та вітчизняні науковці: Р. Крамаренко, К. Ключников,

В.      Кучеренко, Н. Орлова, Н. Ухналь, Ю. Хватов, Х. Головчак та ін.

Мета статті полягає у розкритті ролі та особливостей функціонування міжнародних фінансових центрів на сучасному етапі в умовах фінансової глобалізації, аналізі тенденцій розвитку найвпливовіших фінансових центрів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Перша згадка в літературі про фінансові центри датується 1800 р., а термін «міжнародний фінансовий центр» було вжито майже через сотню років - у кінці ХІХ ст. Уже в 1970- 1980-х роках у друкованих джерелах згадуються глобальні фінансові центри [1]. Міжнародні фінансові центри - центри зосередження банків і спеціалізованих фінансово-кредитних інститутів, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні та фінансові операції, операції із цінними паперами, золотом [8, с. 105].

Окрім того, провідні міжнародні фінансові центри являють собою організаційно-управлінські та інформаційно-аналітичні комплекси, які мають значний фінансовий потенціал. Основні позиції в міжнародних фінансових центрах належать біржам, національним і міжнародним банкам та їхнім філіям, ТНК, інвестиційним і пенсійним фондам, іншим фінансовим інститутам. Ще одним важливим елементом міжнародного фінансового центру є компанії, які надають ділові послуги: юридичні, аудиторські, консалтингові, рекламні, бухгалтерські, у сфері медіатехнологій і телекомунікацій. Останнім часом зростає значення аналітичних центрів, здатних забезпечити проведення міждисциплінарних досліджень, розрахунок міжнародних індексів і рейтингів (рис. 1).

Рис. 1. Суб’єкти міжнародного фінансового центру

Окрім того, міжнародні фінансові центри створюють нові фінансові інструменти, здійснюють перетворення фінансових активів. З огляду на всі притаманні їм функції, стратегія розвитку фінансової системи розвинутої країни повинна передбачати формування у ній міжнародного фінансового центру.

Міжнародні фінансові центри виникають у тих країнах, де:

-              стале валютно-економічне становище;

-              існує розвинута кредитна система і добре організована біржа;

-              помірне оподаткування;

-              пільгове валютне законодавство, яке дозволяє доступ іноземних позичальників і цінних паперів до біржового котирування;

-              відносна стабільність політичного режиму;

-              зручне географічне положення;

-              наявна стандартизація і високий ступінь інформаційних технологій безпаперових операцій на базі використання найновіших ЕОМ.

Світові фінансові центри виникають унаслідок трансформації національних фінансових ринків, які, своєю чергою, виникли з місцевого ринку.

Звісно, не кожне місто може стати розвиненим фінансовим центром. Це залежить від багатьох факторів, до яких належать: комплексна конкурентоспроможність, потенціал росту і розвитку, промислова підтримка, асортимент послуг, які можуть надаватися містом, національне середовище.

Найважливіші фактори, що сприяють перетворенню міст у міжнародні фінансові центри, можна згрупувати так [1]:

1.       Технічний прогрес (комп’ютеризація, розвиток систем мобільного, супутникового зв’язку та телекомунікацій; Інтернет, електронні торгові платформи).

2.       Дерегуляція і лібералізація міжнародних фінансових операцій.

3.       Встановлення єдиних правил і механізмів проведення банківських та інших фінансових операцій, а також критеріїв оцінки фінансових ризиків і створення для цього нових фінансових інструментів.

4.       Глобальні фінансові інститути, які забезпечують виконання цих правил.

Як уже зазначалося, процес становлення фінансових центрів є тривалим у часі. Наприклад, Лондону знадобилося кілька століть, щоб вийти на міжнародний фінансовий ринок. А таким містам, як Нью-Йорк і Токіо, знадобилося для цього близько сотні років. Але якщо розглядати динаміку формування світових фінансових центрів за останні десятиріччя, то можна помітити, що для виходу на міжнародний рівень фінансовим центрам потрібно все менше часу. Це пояснюється чіткою та спрямованою політикою, яка стала запроваджуватися в останні роки.

Чим же може бути корисне створення міжнародного фінансового центру для міста, в якому він розташований, та країни загалом? Таких переваг досить багато.

По-перше, це сприяє виникненню умов для значного надходження до країни іноземних інвестицій. Як наслідок, це забезпечує принаймні регіональну, а надалі і глобальну конкурентоспроможність фінансового ринку. Однак у разі перетворення національного фінансового центру на міжнародний може бути два шляхи розвитку подій:

-              у країні формується конкурентоспроможний фінансовий ринок, і якщо він має істотні переваги перед усіма іншими, стає самостійним міжнародним;

-              фінансовий центр формується, але оскільки він має більш впливового «сусіда», стає частиною іншого фінансового центру.

Звісно, усі фінансові центри, які вже створені або ще створюються, намагаються піти першим шляхом, адже це, як зазначалося вище, сприяє більшому притоку інвестицій.

Іншою вигодою від створення міжнародних фінансових центрів є концентрація кваліфікованих кадрів, можливість мобілізувати передовий досвід і знання та забезпечити ріст економіки. Саме інновації дають змогу оновлювати технічну і технологічну базу виробництва, розробляти та випускати нову конкурентоспроможну продукцію, легко завойовувати світові ринки товарів та послуг.

Нарешті, формування міжнародного фінансового центру, посилення його інтеграції в глобальний фінансовий ринок саме по собі служить поштовхом до розвитку міжнародної торгівлі та світової економіки. Внаслідок цього створюється розширений економічний простір, в якому можуть безперешкодно рухатися товари, послуги, фінанси, інвестиції, робоча сила. А саме така свобода руху всіх вищезазначених елементів і є основною передумовою економічного зростання.

Створення міжнародного фінансового центру дає нові можливості для збільшення добробуту країни та її громадян. Своєю чергою, до основних показників добробуту можна віднести наявність комфортних умов для проживання та відпочинку, таких як якість житлово-комунальних та рекреаційних послуг. Також варто виділити високий рівень безпеки та правопорядку, якість медичного обслуговування та ін. Важливим фактором є наявність високорозви- неної транспортної структури, яка дасть змогу збільшити якість та швидкість пересування.

Однак не можна залишити без уваги й загрози для країни, які виникають у результаті активної інтеграції у світовий фінансовийринок: ризик швидкого відпливу капіталу, ймовірність збільшення масштабів фінансового шахрайства, підвищення залежності від політичної ситуації в країні [6, с. 71].

Нині на світовому ринку кількість функціонуючих міжнародних фінансових центрів досить велика, проте великі і відмінності між містами їх базування. Різні центри переважно спеціалізуються на різних фінансових операціях, причиною чого є нерівномірний розвиток економік окремих країн.

Розглянемо рейтинг найбільших міжнародних фінансових центрів, який двічі на рік складає британська консалтингова компанія Z/YenGroup (табл. 1). При цьому враховуються такі параметри:

-              ділове середовище міста;

-              розвиток фінансового сектору;

-              інфраструктура мегаполісу;

-              людський капітал;

-              опитування більше 3000 фінансистів.

У даному рейтингу тривалий час зі значним відривом лідирують Лондон та Нью-Йорк, тоді як інші міста більш динамічно рухаються в рей- тинговій таблиці. Так, Чикаго піднявся в рейтингу на чотири пункти в рейтингу за останні два роки, а Цюрих, навпаки, із сьомого місця перемістився на дев’яте.

На думку експертів, лише Лондон та Нью- Йорк заслуговують на звання світових фінансових центрів. У 2015 р. Лондон випередив Нью- Йорк на 8 балів та повернув собі позицію номер один у рейтингу, яку він утримує й до сьогодні. Але оскільки відрив менш ніж на 20 балів уважається незначним, Лондон та Нью-Йорк можна вважати відносно рівними.

Стати лідером Лондону вдалося передусім завдяки ліберальному законодавству. Вгехії не зміг вплинути на лідируючу позицію британської столиці, хоча експерти і вважали, що ця подія може коштувати Лондону титулу фінансової столиці світу.

Таблиця 1 Рейтинг міжнародних фінансових центрів за версією Z/YenGroupу, 2014-2016 рр.

Майже третина всіх міжнародних валютних, депозитних та кредитних операцій здійснюється в Лондоні. Крім того, 70% сучасної зовнішньої торгівлі цінними паперами, 33% обігу світового ринку валют, 37% позабіржової зовнішньої торгівлі деривативами, 20% ринку міжнародних банківських кредитів і близько 90% міжнародної торгівлі металами відбувається в Лондоні [12].

Стратегічний розвиток лондонського Сіті як міжнародного фінансового центру спрямований на подальшу диверсифікацію послуг, забезпечення привабливих умов для функціонування іноземних організацій, а також на залучення професійних спеціалістів у фінансовій сфері. Така стратегія дає Лондону змогу утримувати лідерство на світовому ринку фінансів. Перевага міста полягає в тому, що воно не одне століття займає місце провідного міжнародного фінансового центру. Це пояснюється інтернаціональним характером англійської мови, на якій говорять у провідних фінансових центрах світу та багатьох інших державах.

Нью-Йорк посів друге місце в рейтингу й є провідним фінансовим центром у США. Через Нью-Йорк проходить більше 2/3 всіх активів іноземних банків, які діють у США. Нью-Йорк як фінансовий центр є містом із найбільшими ліквідними фондовими ринками світу. Цьому сприяє висока довіра інвесторів, що виражається у великих обсягах прямих іноземних інвестицій [11].

Замикає трійку лідерів Сінгапур - високо- розвинена країна з ринковою економікою та низьким оподаткуванням, де важливу роль відіграють транснаціональні корпорації. Валовий національний продукт на душу населення - один із найвищих у світі. Сінгапур привабливий для інвесторів завдяки низьким ставкам. Усього в країні п’ять податків, їх сумарна ставка - 27,1% (п’яте місце в рейтингу податкових систем світу). Усього чотири види імпортних товарів підлягають оподаткуванню під час увезення:  спиртні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та автомобілі.

Якщо прослідкувати динаміку розвитку фінансових центрів світу, то очевидним стає швидкий ріст центрів Азійського регіону починаючи з 2009 р. (рис. 2). Це пояснюється міжнародною кризою 2008 р., в якій азійські фінансові ринки залишалися відносно стабільними, коли всі ризики було сконцентровано на Заході. Унаслідок цього величезні втрати понесли фінансові центри Західної Європи та Північної Америки, що значно знизило довіру до них інвесторів. Відбувся перерозподіл капіталу на користь азійських країн. фінансовий центр фондовий офшорний

Частка азійських фондових бірж на світовому фондовому ринку зросла з 14% до 26% за 2000-2015 рр. У 2016 р. десять з тридцяти найбільших фондових бірж світу розміщено в Азії. Не так давно кардинальних змін зазнали Дубай, Доха і Абу-Дабі, а також зміцніли свої позиції Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу та Йоганнесбург. Тому не виключено, що ці міста піднімуться в рейтингу в найближчі роки.

Рис. 2. Середня оцінка міжнародних фінансових центрів за регіонами у 2007-2016 рр.