Дипломна робота
Розробка моделей оцінки
фінансової безпеки комерційного банку
ЗМІСТ
Вступ
1.Теоретичні аспекти забезпечення фінансової безпеки комерційних банків
.1 Сутність і роль фінансової складової у системі забезпечення економічної безпеки банківської діяльності
.2 Система управління фінансовою безпекою комерційного банку
.3 Сутність діагностики фінансової безпеки комерційного банку
. Методи моделювання фінансової безпеки комерційного банку
2.1 Метод аналізу ієрархій
.2 Сутність методів кластерного аналізу
2.3 Характеристика методів багатомірної класифікації з навчанням
3. Розробка моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку
.1 Розробка моделі оцінки рівня фінансової безпеки банку
3.2 Групування банків за рівнем фінансової безпеки на підставі методів кластерного аналізу
.3 Розробка моделей класифікації стану фінансової безпеки банку за допомогою методів дискримінантного аналізу
4. Охорона праці і навколишнього середовища
.1 Загальні питання охорони праці
.2 Управління охороною праці на підприємстві
.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів
.4 Промислова санітарія
.5 Електробезпека
.6 Пожежна безпека
.7 Охорона навколишнього середовища
Висновки
Список джерел інформації
Вступ
Особливість безпеки банківської системи України в сучасних умовах полягає в тому, що вона забезпечується в країні з трансформаційною економікою, де ринкові механізми перебувають у стадії становлення. Для цього періоду характерними є політичні, економічні, соціальні кризи, недосконале податкове законодавство, населення слабо орієнтується в реаліях монетарної політики. Все це є підґрунтям для виникнення різного роду небезпечних явищ у банківській системі України: недобросовісна конкуренція, зростання злочинності. За таких обставин виникає потреба у захисті банківської системи як з боку правоохоронних органів, так і силами самих банків, що є закономірним явищем у суспільстві з ринковими відносинами.
Безпека комерційних банків є частиною фінансової безпеки країни. Необхідно відзначити той факт, що банківська система є найважливішою складовою фінансово-кредитної сфери держави. Тобто, по суті, саме стан банківського сектора і визначає рівень фінансово-кредитної безпеки, а отже, багато в чому і рівень фінансової безпеки держави.
Поняття економічної безпеки банківської системи, як правило, визначається як стан, при якому фінансова стабільність і репутація банківських установ не може бути втрачена внаслідок цілеспрямованих дій певної групи осіб або організації як всередині, так і за межами держави, а також через негативні макроекономічні та політичні фактори.
Щодо фінансової безпеки банківської системи, то її розглядають у двох аспектах:
) з погляду фінансових наслідків їх діяльності для країни в цілому та окремих клієнтів і контрагентів;
) з погляду недопущення та запобігання явним і потенційним загрозам фінансовому стану всієї банківської системи країни, Національного банку України й окремих банківських установ.
Фінансова безпека банку - це захист фінансових інтересів банку, його фінансової стійкості і середовища, в якому він функціонує. Сучасні особливості функціонування фінансових ринків зумовлюють зростання ролі фінансової безпеки для кожного комерційного банку. Це питання є складним з огляду на можливість виникнення несприятливих ситуацій на декількох рівнях (макро-, мезо-, та мікрорівні) як окремо, так і комплексно.
Забезпечення фінансової безпеки комерційних банків та їх установ є дуже важливим ще й тому, що підрив довіри до кредитних інститутів негативно впливає на фінансову безпеку всієї країни. Насамперед, слід зазначити, що фінансова безпека банків - проблема не тільки національна, а й міжнародна. Крім того, на макрорівні фінансова безпека комерційних банків в першу чергу потерпає від глобальних та міжнародних фінансових криз, головними причинами яких можуть бути: недостатній контроль над комерційними банками; слабке управління ними; надмірне втручання уряду в справи банку.
Проблема забезпечення економічної безпеки банків достатньо широко розглядається в економічній науковій літературі. Узагальнення сучасної спеціальної літератури показує, що вона присвячена переважно організаційним і правовим аспектам банківської безпеки; крім того, специфічні проблеми стійкості й надійності банків є недостатньо розробленими. У сучасних умовах важливе значення має комплексний підхід до аналізу проблеми забезпечення фінансової безпеки банківської діяльності. Значущість і актуальність проблеми забезпечення фінансової безпеки банку обумовили вибір мети й завдань дипломної роботи.
Метою дипломної роботи є побудова комплексу моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку, який на підставі методів експертного та багатомірного аналізу, дозволяє здійснити діагностику несприятливих тенденцій розвитку банку та сформувати заходи щодо попередження кризових ситуацій.
Поставлене мета дослідження зумовлює необхідність розв’язання наступних завдань:
розглянути поняття економічної та фінансової безпеки банка, особливості управління фінансовою безпекою банку;
провести аналіз систем діагностики фінансової безпеки банку;
провести аналіз сучасних методів моделювання фінансової безпеки банку;
розробити комплекс моделей оцінки рівня фінансової безпеки банку.
Об’єктом дослідження виступають процеси управління фінансовою безпекою банку.
Предметом дослідження є економіко-математичні методи та моделі оцінки фінансової безпеки банку.
Інформаційна база дослідження представлена періодичними виданнями, монографіями з проблеми забезпечення фінансової безпеки банків, статистичними даними Національного банку України.
кластер ієрархічна модель фінансова безпека банк
1. Теоретичні аспекти забезпечення
фінансової безпеки комерційних банків
1.1 Сутність й роль
фінансової складової у системі забезпечення економічної безпеки банківської
діяльності
Економічна безпека банківської діяльності - це стан ефективнішого використання ресурсів задля унеможливлення загроз і забезпечення стабільного функціонування комерційних банків.
Головна мета забезпечення економічної безпеки банку є досягнення максимальної стабільності функціонування, і навіть створення основи і перспектив зростання незалежно від об’єктивних і суб’єктивних загрозливих чинників.
Для досягнення найвищого рівня економічної безпеки банк має проводити роботу з забезпечення стабільності та ефективності функціонування основних її складових.
Основними функціональними складовими економічної безпеки банківської діяльності є [34]:
) Фінансова складова, яка вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є “двигуном” будь-якої економічної системи. У процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу:
фінансова звітність і результати роботи комерційного банку - платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;
конкурентний стан комерційного банку на ринку - частка ринку, якою володіє банк; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;
ринок цінних паперів комерційного банку - оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.
Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій.
) Інтелектуальна й кадрова складова - належний рівень економічної безпеки у великій мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.
Охорона інтелектуальної та кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і водночас самостійні напрями діяльності того чи іншого банку.
На першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпеки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З-поміж основних негативних впливів на економічну безпеку банку виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи інших структурних підрозділів, Їхнє небажання або нездатність приносити максимальну користь своїй організації. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів на оплату праці окремих категорій персоналу чи нераціональним їх витрачанням.
Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, найму, навчання й мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.
) Техніко-технологічна складова - процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення кількох, послідовних етапів.
Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно профілю банку. Другий етап - це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.
На третьому етапі здійснюється:
а) оцінка перспектив розвитку ринків банку;
б) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних послуг.
Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку банку.
На останньому етапі аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.
Фінансова складова є найважливішою, оскільки фінансова стабільність свідчить про забезпеченість банку власними фінансовими ресурсами, рівень ефективності їх використання та розміщення.
Найважливішою і занадто складною є проблема забезпечення фінансової складової безпеки комерційного банку. З іншого боку, фінансова складова - це результуюча від інших складових, її високий рівень визначається успішністю дій з іншими.
Сутність фінансової складової безпеки банківської діяльності полягає у забезпеченні організаційно-управлінських, режимних, технічних і профілактичних заходів, які гарантують якісний захист прав і інтересів комерційного банку, зростання статутного капіталу, підвищення ліквідності активів, забезпечення повернення кредитів.
Під процесом забезпечення фінансової складової економічної безпеки комерційних банків слід розуміти сукупність заходів, вкладених у запобігання шкоди від негативних впливів різних аспектів фінансово-економічної діяльності. Саме запобігання шкоди, як явно загрозливого економічній безпеці комерційного банку, так й потенційно можливого, становить мету роботи фінансових менеджерів з підтримки стійкості банку.
Негативні впливи, загрозливі для фінансової складової економічної безпеки банку, можуть мати суб’єктивний і об’єктивний характер. До негативних впливів суб’єктивного типу відносяться внутрішні і зовнішні впливи, основу яких становлять усвідомлені дії покупців, безлічі інших суб’єктів ринку з метою заподіяння шкоди фінансово-кредитній установі, і навіть неякісна робота її працівників чи партнерів з бізнесу. На відміну від впливів суб’єктивного характеру, негативні впливи об’єктивного плану є породженням обставин непереборної сили або подібних із нею зі своєї суті, що виступає джерелами виникнення обставин політичного й макроекономічного характеру, тобто обставин, які пов’язані прямо з діяльністю цієї фінансово-кредитної установи чи її співробітників.
У розділенні негативних впливів суб’єктивного типу на внутрішні і зовнішні відбивається характер взаємовідносин винуватців заподіяного з постраждалою фінансово-кредитною установою. Приміром, внутрішнього негативного впливу є помилки, котрі іноді обґрунтовуються діями або бездіяльністю її працівників у важливій сфері, як фінансове планування і управління активами.
Причиною чималої шкоди може бути неефективне управління структурою капіталу, недостатній контроль над співвідношенням позикових засобів і власного капіталу. Серйозною загрозою фінансової безпеки представляють також вади на організації контролю над структурою вкладень, співвідношенням частин фінансового портфеля по ризикованості і середньо виваженої дохідності. У кінцевому підсумку такі помилки, якщо вони відбуваються систематично чи супроводжуються значними наслідками, зазвичай, призводять до втрати організацією самостійності або її банкрутства. До зовнішніх негативних впливів суб’єктивного типу із питань фінансової складової економічній безпеці ставляться прийоми конкурентної боротьби, застосовувані конкуруючими комерційними організаціями, із метою забезпечення собі додаткових переваг над ринком. До поширених видів негативних впливів із боку конкурентів належить цінова конкуренція, підвищення якості та поліпшення споживчих властивостей банківських продуктів, активна рекламна підтримка й сервісні програми, зниження, і навіть такі специфічні і всім доступні види впливів, як економічне шпигунство і, навпаки, поширена практика інтересів органів влади й управління.
Негативні впливи об’єктивного типу, породжені форс мажорними обставинами (стихійними лихами, війнами, масовими заворушеннями тощо) або іншими близькими до них обставинами об’єктивного типу (міжнародними угодами, державними законодавчими актами, блокадами, ембарго, страйками, несприятливою кон’юнктурою цін, курсів обміну валют тощо), виникають рідко й бувають зазвичай важко передбачуваними, але їх потрібно враховувати в своїй діяльності всім підприємцям. Серед заходів, що застосовуються відвернення чи мінімізації шкоди від негативних впливів об’єктивного типу, можна назвати докладне опрацювання форс мажорних застережень в договорах з контрагентами, розробку сценаріїв реагування всіх структурних підрозділів організації на наступ форс мажорних обставин й створення необхідних ресурсних резервів.
Оцінка поточного рівня забезпечення фінансової складової економічній безпеці здійснюється за кількома основними напрямами. Передусім, вивчається фінансова звітність. За підсумками звітних даних аналізується структура і динаміка капіталу організації, рівень її автономії і втрати фінансової незалежності він позикових коштів, ситуація з ліквідністю та платоспроможністю в цей час і на перспективу.
Фінансова звітність є й важливим джерелом даних, необхідним для аналізу структури витрат банку та їх динаміки. Аналізуючи структуру витрат, можна визначити тип стратегії банку і її орієнтацію на високотехнологічні, інтенсивні шляхи розвитку, виявити приховані резерви економії ресурсів [40]. Завершуючи вивчення фінансової звітності, необхідно старанно проаналізувати її прибутковість і рентабельність. Показники прибутковості і рентабельності характеризують ефективність роботи організації, використання капіталу та інших ресурсів, обґрунтованість структури витрат.