Дипломная (вкр): Розробка моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку

Наступний напрям оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки пов’язаний з вивченням конкурентного становища банку на відповідному ринку й аналізом властивих йому конкурентних переваг. Зібрана інформація є підставою для класифікації конкуруючих суб’єктів залежно від властивих їм конкурентних переваг. Додатковими критеріями до такої класифікації можуть бути фінансові показники діяльності: прибутковість і рентабельність, розмір виплачених дивідендів і величина прибутку, що припадає на одну акцію, динаміка курсової вартості акцій та інших цінних паперів і т.д. [1]

Принципове значення для економічної безпеки кожного банку має визначення довгострокових перспектив розвитку бізнесу, в яких він бере участь, і чітке уявлення про його роль та місце у бізнесі. Починаючи в перспективному плануванні з прогнозування споживчих запитів і переваг, що стосуються банківських продуктів та послуг. У цьому обов’язково враховується можливість появи на ринку нових аналогічних продуктів, зі своїми споживчими властивостями, і, можливо, умови надання банківських послуг. Потім проводиться оцінка загального обсягу й динаміки платоспроможного попиту на продукти. Аналізуються основні тенденції в стратегіях потенційних конкурентів. І врешті-решт конкретизується місце даної кредитної організації на ринку банківських послуг. Система заходів дозволяє забезпечувати економічну безпеку банківської діяльності. Основу цих заходів становить планування та прогнозування. Прогнозні оцінки відбито у стратегічному плані комерційного банку, що містить якісні параметри використання всіх ресурсів. Задля реалізації стратегії забезпечення банківської безпеки визначаються основні тактичні кроки. Найбільш оптимальною представляється розробка кількох альтернативних сценаріїв розвитку комерційному банку і розрахунок показників забезпечення економічної безпеки банківської діяльності кожного з них. Після вибору оптимального варіанта за результатами розрахунків здійснюється складання поточних банківських планів.

1.2 Система управління фінансовою безпекою комерційного банку

Забезпечення власної безпеки є одним із постійно діючих напрямів діяльності будь-якої кредитно-фінансової організації. Відповідно управління безпекою виступає як один із необхідних елементів банківського менеджменту. Задля більшої ефективності управління безпекою має здійснюватися у рамках цілісної системи управління. Стратегія забезпечення безпеки - сукупність довгострокових цілей і управлінських підходів, реалізація яких забезпечує захист кредитно-фінансової організації від потенційних загроз розголошення комерційних і банківських таємниць, і навіть нанесення їй будь-яких інших форм шкоди майнового і немайнової характеру. Загальна послідовність реалізації обраної стратегії зображена на рис. 1.1. [38]

Рисунок 1.1 - Загальна послідовність реалізації стратегії

Значна кількість проблем у сфері забезпечення фінансової безпеки комерційних банків призводить до зниження ефективності їх діяльності. Основними проблемами є такі: банки недостатню увагу приділяють контролю над ризиками; уповільнена реакція на кризові ситуації; нездатність здійснювати ефективне фінансове управління.

Механізм управління фінансовою безпекою банку - це сукупність фінансових важелів і методів діагностики, а також нейтралізації кризових явищ для забезпечення стабільної і ефективної діяльності банківської установи. Він повинен вирішувати такі завдання:

) здійснення моніторингу фінансового стану банку для раннього виявлення ознак його кризового стану;

) визначення масштабів кризового стану;

) дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий стан банку;

) розробка і реалізація заходів щодо запобігання криз;

) контроль за виконанням заходів щодо забезпечення фінансової безпеки банку й оцінка отриманих результатів;

) забезпечення стабільної та ефективної діяльності банку як в короткостроковому, так і довгостроковому періодах.

Втрата контролю над станом зовнішнього і внутрішнього середовищ обумовлює розвиток кризових ситуацій у банку. Головною проблемою є те, що про необхідність забезпечення фінансової безпеки згадують тільки тоді, коли вже неможливо уникнути кризи. Тому необхідно інтегрувати систему фінансової безпеки безпосередньо в систему управління банком, що дасть можливість не тільки вживати заходи щодо нейтралізації кризових явищ у діяльності банку, але й здійснювати поточний моніторинг кризового середовища з метою більш швидкого реагування на загрози, що виникають. Це також дозволить впливати на ефективність діяльності банку шляхом оптимізації фінансового управління.

Можна виділити такі компоненти системи фінансової безпеки банку [38]: Мета - забезпечення стабільної, безкризової та ефективної діяльності банку;

Функції:

визначення потенційних проблем, до складу яких входять такі параметри, як ідентифікація проблеми, оцінка її масштабів, визначення факторів, що призвели до виникнення проблеми і можуть погіршити ситуацію;

усунення проблем - вибір необхідних важелів впливу на проблему, а також визначення методів її усунення;

контроль результативності - аналіз ефективності здійснених заходів і повторна перевірка наявності даної проблеми;

забезпечення ефективного фінансового управління шляхом використання відповідного фінансового інструментарію та специфічних методів фінансового управління.

Ключові підсистеми системи забезпечення фінансової безпеки комерційного банку відображені в загальній структурі системи фінансової безпеки банку, яка зображена на рис. 1.2.

Рисунок 1.2 - Система фінансової безпеки банку

Система забезпечення фінансової безпеки банку базується на таких принципах:

) мінливості. Будь-який банк у результаті допущених помилок у фінансовій і управлінській сферах може стати жертвою кризи. Цей принцип пояснює необхідність здійснення діагностичних, а також превентивних заходів щодо забезпечення стабільної й ефективної діяльності банку;

) об’єктивності. Аналітик, який оцінює вірогідність зниження рівня фінансової безпеки, а також виникнення кризової ситуації, повинен робити це на основі певної методики аналізу, а не своїх суб’єктивних міркувань;

) обачності. Принцип передбачає, що формування думок відбувається в умовах невизначеності, тому слід уникати збільшення або зменшення вірогідності настання кризи або порушення фінансової рівноваги;

) безперервності й оперативності. Процес забезпечення фінансової безпеки банку повинен здійснюватися на постійній основі, що дозволяє своєчасно відреагувати на появу негативних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища;

) конфіденційності. Результати діагностики вірогідності настання криз і зниження фінансової стійкості повинні бути комерційною таємницею банку, оскільки розголошення даних може викликати негативну реакцію клієнтів, партнерів, контрагентів та інвесторів;

) комплексності та системності. Оскільки фактори, які спричиняють зниження рівня фінансової безпеки банку, обумовлені різними причинами, необхідно оцінювати фінансову ситуацію як взаємодію комплексу змінних усередині організації, відстежуючи при цьому вплив зовнішнього середовища і зміни його стану;

) явності в інтерпретації результатів. Результати аналізу та рекомендації щодо забезпечення фінансової безпеки банку повинні бути чіткими та зрозумілими, щоб уникнути неправильного їх розуміння, і, як наслідок, помилкових дій з боку керівництва;

) альтернативності варіантів розвитку. В умовах нестабільності зовнішнього середовища розвиток подій практично завжди має альтернативний імовірнісний характер. Існує безліч можливих результатів ухваленого рішення з різною вірогідністю їх настання. Тому, ухвалюючи рішення про вибір можливого варіанта усунення кризової ситуації, слід враховувати можливість багатоваріантного розвитку подій. Який з варіантів отримає розвиток заздалегідь невідомо. Отже, необхідно розробити декілька варіантів антикризових заходів і мати в запасі відповідні ринкові стратегії, як мінімум оптимістичну, найбільш вірогідну та песимістичну;

) дотримання компромісу між ступенем ризику і очікуваними результатами, або принцип виправданого ризику. Багатоваріантність розвитку подій пов’язана з ризиком, який зумовлений тим, що неможливо передбачити як всі варіанти розвитку подій, так і вірогідність їх виникнення (фактор невизначеності). Отже, існує вірогідність ухвалення неправильного рішення. При цьому орієнтація на інноваційний розвиток, на агресивну ринкову стратегію пов’язана з підвищеним ризиком. Однак виграш у разі успіху може бути значним, що компенсує високу ризикованість. У ринковій економіці спостерігається прямо пропорційна залежність між результатом і рівнем ризику. Іншими словами, з ряду можливих альтернативних варіантів результат з великим очікуваним доходом є найбільш ризикованим. Водночас необхідно зазначити, що ця залежність у загальному випадку має нелінійний характер і не завжди однозначна.

Схема дії системи фінансової безпеки банку наведена на рис. 1.3. Її основою є діагностика фінансового стану банку та його ризиків, застосування необхідних превентивних і антикризових заходів, а такожздійснення контролю на всіх етапах роботи системи й оцінка її ефективності.

Першим етапом функціонування системи фінансової безпеки є фінансова діагностика банку в частині оцінки рівня його фінансової безпеки. На практиці оцінка здійснюється шляхом розрахунку ряду фінансових показників, виявлення та аналізу внутрішніх і зовнішніх ризиків банку, а також проблемних аспектів у його діяльності. Крім того, необхідно проводити й експертні (якісні) оцінки діяльності банку, оскільки розрахунок лише кількісних показників не дозволяє зробити обґрунтований висновок про рівень фінансової безпеки [41].

Рисунок 1.3 - Схема дії системи фінансової безпеки банку

У результаті діагностики банківський аналітик може отримати обґрунтовані висновки про поточний рівень фінансової безпеки та основні загрози діяльності банку, розробити оптимальну модель поведінки банку в даній ситуації. У разі позитивної оцінки заходи щодо забезпечення фінансової безпеки банку можуть бути обмежені посиленням контролю над проблемними аспектами в роботі банку.

Якщо був отриманий висновок про недостатність рівня фінансової безпеки, аналітику слід оцінити масштаби кризових явищ у банку і на основі результатів діагностики сформувати перелік заходів щодо недопущення кризи в діяльності банку. Цей перелік повинен включати набір фінансових важелів, використання яких є найбільш оптимальним в ситуації, що склалася. Такі важелі є основою для формування фінансових методів, які допоможуть ліквідувати кризові ситуації, а також забезпечать збільшення рівня фінансової безпеки банку, що може проявлятися як в збільшенні його фінансової захищеності, так і в зростанні ефективності діяльності. Після проведення низки превентивних або антикризових заходів необхідно оцінити їх ефективність. Критерієм у даному випадку буде збільшення рівня фінансової безпеки. Практично це здійснюється шляхом проведення повторної діагностики. Аналітик при цьому оцінює не тільки фактичний рівень фінансової безпеки банку, але й зміни рівнів ризиків.

Якщо рівень фінансової безпеки підвищується до прийнятного, то банк продовжує роботу у звичайному режимі. В іншому випадку розробляються нові заходи щодо збільшення фінансової безпеки. Цей цикл може повторюватися кілька разів, доки не буде досягнутий належний рівень фінансової безпеки банку.

Система дозволяє виявляти і боротися з реальними причинами криз, а не їх наслідками. Водночас існування фіктивних і навмисних кризових ситуацій практично неможливо спрогнозувати. Дані ситуації не є нормальними з погляду функціонування банку. Вони генеруються самим банком, що суперечить логіці функціонування системи, оскільки вважається, що банки прагнуть уникати кризових явищ з метою забезпечення стабільності та ефективності своєї діяльності. Крім того, у разі навмисних дій з метою створення кризової ситуації система фінансової безпеки зіткнеться з рядом перешкод для її нормального функціонування, а саме: фальсифікацією даних фінансової звітності, результатів аналізу з боку осіб, які зацікавлені у створенні кризи; ігноруванням сигналів від окремих підсистем системи фінансової безпеки; маніпулюванням даними та ін.

Саме тому система працюватиме з реальними кризовими ситуаціями, зокрема тими, що були зумовлені об’єктивними внутрішніми або зовнішніми факторами за відсутності злого наміру з боку банку.

Враховуючи все вищевикладене, можна сказати, що система управління фінансовою безпекою комерційного банку є сукупністю взаємо пов’язаних діагностичних, інструментальних і контрольних заходів фінансового характеру, які повинні оптимізувати використання фінансових ресурсів, забезпечити належний їх рівень і нівелювати вплив ризиків внутрішнього й зовнішнього середовищ.

1.3 Сутність діагностики фінансової безпеки комерційного банку

Однією з основних складових системи забезпечення фінансової безпеки банку є підсистема діагностики. Саме від її ефективності залежатиме результативність системи. Ця підсистема повинна виконувати такі функції: прогнозування кризи; оцінка вірогідності появи кризи в перспективі; визначення масштабів кризи, а також причин, що її викликали. Підсистема повинна також оцінювати ефективність діяльності банку в цілому та визначати можливі зони неефективної роботи.

Діагностика - це певний набір методичних розробок, які дозволяють на ранніх стадіях виявити кризові ситуації, оцінити ступінь їх загрози для фінансової безпеки банку та фактори, що їх спричинили.

Основна мета даної підсистеми - своєчасно надавати інформацію про можливі проблеми в роботі банку, а також оцінювати рівень його фінансової безпеки.

Завдання, які стоять перед підсистемою діагностики фінансової безпеки [39]:

) аналіз внутрішнього і зовнішнього середовищ банку;

) визначення кризового середовища банку та критичних ризиків;

) оцінка ризиків і можливого настання кризи;

) виявлення проблемних місць у роботі банку на основі даних проведеного аналізу;

) оцінка ефективності діяльності банку;

) формування загальних висновків про рівень фінансової безпеки комерційного банку.

Діагностика фінансової безпеки комерційного банку об’єднує методи кількісного і якісного аналізу, що надає можливість аналітику отримати повну картину фінансового становища банку й оцінити реальний ступінь загрози його фінансовій безпеці. Використання діагностичного інструментарію дозволяє банку не тільки попереджати виникнення кризових ситуацій на початковій стадії, але і визначати їх причини, що створює необхідні передумови для правильного вибору важелів і методів з нейтралізації потенційних криз.

Підсистема діагностики фінансової безпеки наведена на рис. 1.4 [41].

Рисунок 1.4 - Підсистема діагностики фінансової безпеки

Експрес-діагностику необхідно проводити щомісячно, комплексну -щокварталу. Це дозволить, з одного боку, здійснювати поточний контроль за рівнем фінансової безпеки, а з іншого - оптимізувати розподіл зусиль при здійсненні діагностичних заходів.

Діагностика банку проводиться за двома основними об’єктами аналізу: