Дипломная (вкр): Розробка моделей оцінки фінансової безпеки комерційного банку

) результатами діяльності банку за певний період і станом на даний момент часу;

) основними бізнес-процесами банку.

Не можна обмежувати інструментарій діагностики тільки розрахунком фінансових показників. Вони повинні використовуватися на кінцевій стадії діагностики. Оскільки діагностика слугує цілям управління, аналізувати слід не тільки бізнес-процеси, які забезпечують фінансову функцію банку, але й всі основні бізнес-процеси, пов’язані з діяльністю комерційного банку.

В економічній літературі виділяють дві групи методів проведення діагностики - якісні й кількісні.

Якісні методи базуються на використанні експертних оцінок при визначенні певних параметрів. Кількісні методи передбачають розрахунок конкретних показників із подальшою оцінкою і тлумаченням отриманих значень.

Для здійснення експрес-діагностики доцільно використовувати тільки кількісні методи, оскільки вони дозволяють швидко й об’єктивно оцінити поточний стан банку. При проведенні комплексної діагностики необхідно використовувати кількісні та якісні методи.

Якісну оцінку рівня фінансової безпеки банку можна здійснювати шляхом заповнення анкети. Анкету повинен заповнювати експерт з діяльності конкретного банку. Це може бути представник вищого керівництва або начальник аналітичного відділу банку.

Анкета заповнюється таким чином: по черзі розглядається кожний з наведених критеріїв і виставляється оцінка 0 або 1 залежно від варіанта відповіді на поставлене питання згідно з розподілом балів, поданих у табл. 1.1 [36].

Залежно від кількості набраних балів виділяються наступні класи станів фінансової безпеки банку:

) 25-30 - високий рівень фінансової безпеки банку;

) 20-25 - достатній рівень фінансової безпеки банку;

) 15-20 - низький рівень фінансової безпеки банку;

) менше 15 - критичний рівень фінансової безпеки.

Таблиця 1.1 - Анкета для оцінки рівня фінансової безпеки банку

Якщо загальна оцінка нижча від критичного рівня, необхідно провести комплексний аналіз, який дозволить виявити проблемні місця в діяльності банку.

Повноцінний аналіз штатного режиму проводиться у рамках комплексної (щоквартальної) діагностики. У разі негативних результатів експрес-діагностики необхідно здійснювати наступний рівень діагностики (комплексний) поза чергою. Комплексна діагностика проводиться щокварталу і складається з таких типів аналізу:

) якісний аналіз діяльності банку;

) комплексний аналіз із застосуванням коефіцієнтів.

Для оцінки рівня фінансової безпеки за кількісними методами використовується скорингова методика. Основою даної методики є розрахунок кількості балів, який формується за оцінками фінансових коефіцієнтів і показників.

Кожний банк у процесі роботи прагне знайти межу між прибутковістю і ризиком, які знаходяться в прямій залежності. Тобто свідомо йдучи на великі ризики, банк сподівається отримати значний прибуток. Однак необхідно враховувати, що дуже великі ризики навіть і при значному прибутку роблять діяльність банківської установи залежною від зміни безлічі факторів.

У результаті це може спричинити його неплатоспроможність і, як наслідок, банкрутство. Водночас отримання незначних обсягів прибутку, яке можливе при невисокому рівні ризиків, ставить під сумнів доцільність діяльності даного суб’єкта ринкової економіки, оскільки саме прибуток є основним мірилом ефективності роботи.

Оскільки фінансова безпека банку визначається рівнем його захищеності і ступенем ефективності діяльності, основою побудови методики оцінки фінансової безпеки банку є дві групи показників:

показники, які характеризують ефективність діяльності банку;

показники, які характеризують рівень його захищеності та здатність протистояти кризовим явищам.

У табл. 1.2 [35-40] поданий перелік показників ефективності, який необхідно використовувати в методиці, а також їх розрахунок і коротка характеристика.

Таблиця 1.2 - Показники ефективності діяльності банку

Одним з основних показників, що характеризують ефективність банку, є відношення прибутку до величини активів. Застосування цього показника доречне, оскільки всі інші показники ефективності управління активами вторинні щодо рентабельності активів. Крім того, ці показники в основному визначаються політикою банку та стратегією керівництва у сфері управління активами. По суті з позиції конкретного банку жодна корисна інформація може не надаватися через специфіку його діяльності.

Ще одним важливим показником, що характеризує ефективність діяльності банку, є рівень його маржі, тобто різниця між ставками за кредитами та депозитами. Даний показник фактично характеризує потенціал банку, його можливість здійснювати прибуткову діяльність. Порівняння даного показника з середнім значенням у банківській системі і значеннями конкурентів визначає рівень потенційної конкурентоспроможності банку. Істотне зниження маржі за короткий проміжок часу негативно впливає на рівень фінансової безпеки банку. На думку окремих авторів, значення процентної маржі має становити мінімум 4-5 %.

Існує ряд показників, які дозволяють оцінити в цілому й частково ефективність роботи банківської установи. При цьому найширше використовується класичне визначення ефективності як відношення результату (доходу) до витрат, необхідних для отримання цього результату. З даного визначення випливає, що значення показника ефективності має бути більшим від одиниці. У протилежному випадку банк зможе забезпечити собі лише беззбиткову діяльність (ефективність = 1) або він отримуватиме збитки (ефективність <1). Загальну ефективність роботи банку характеризує відношення сумарних доходів до сумарних витрат. Відповідні значення беруться зі “Звіту про прибутки і збитки”. Цей показник свідчить про здатність банку заробляти достатню кількість коштів для того, щоб покрити понесені витрати і отримати нормальний прибуток. Як конкретний показник використовується зіставлення доходів і витрат за однорідними операціями. Оскільки основні доходи банки отримують від операцій з процентними коштами, а також комісійних операцій, для аналізу доцільно використовувати два показники: ефективність операцій з процентними коштами та ефективність комісійної діяльності.

Наступним критерієм, що дозволяє оцінити ефективність роботи банку, є успішність кадрової політики і дієвість системи оплати праці персоналу банку. Роздуті штати кредитних організацій потребують великих затрат, а надмірні витрати на оплату праці погіршують фінансові показники організації. Порівняно невеликі мобільні колективи, навпаки, здатні генерувати додатковий прибуток для акціонерів. Для кількісної оцінки даного критерію слід використовувати показник рівня прибутку на одного співробітника.

Наступною групою показників, без яких неможливо зробити обґрунтований і зважений висновок про рівень фінансової безпеки банку, є показники захищеності. Перелік, розрахунок і їх стисла характеристика наведені в табл. 1.3 [36]/

Показник ліквідності характеризує здатність банку своєчасно здійснювати платежі за зобов’язаннями. Для фінансової безпеки банківської установи основним є показник миттєвої ліквідності, оскільки саме можливість швидко розрахуватися за поточними зобов’язаннями створює передумови для стабільної діяльності банку. Найменші ознаки нездатності банку виконати свої зобов’язання можуть викликати паніку серед вкладників, що у свою чергу може призвести до банкрутства комерційного банку.

Рівень фінансової безпеки також залежить від якості активів банку. Більшість українських банків - це універсальні кредитні установи, тому основним напрямом їх діяльності є кредитування фізичних і юридичних осіб. Отже, важливим показником є відношення суми проблемних кредитів до загальної величини кредитного портфеля. В умовах банківської системи України даний показник особливо актуальний, оскільки здатний на ранніх стадіях сигналізувати про зниження рівня фінансової безпеки.

Коефіцієнт кредитних ризиків є додатковим показником, що дозволяє оцінити, чи достатньо сформованих резервів для того, щоб покрити можливі збитки за проблемними кредитами. Якщо значення даного коефіцієнта перевищує одиницю, це вказує на погіршення фінансової безпеки банківської установи, оскільки в даному випадку масове неповернення кредитів може призвести до збитків і спровокувати банкрутство банку.

Одним з найважливіших показників рівня захищеності банку є коефіцієнт співвідношення кредитів і зобов’язань. Він характеризує агресивність кредитної політики і рівень кредитної стійкості банку.

Тип кредитної політики, що проводиться банком, здійснює безпосередній вплив на рівень його фінансової безпеки. Оптимальним діапазоном для даного коефіцієнта прийнято вважати 0,53-0,9. Якщо значення нижче 0,53, банківська установа може виявитися неспроможною заробити достатньо коштів для виконання своїх зобов’язань перед вкладниками і кредиторами банку. Якщо ж значення вище 0,9, в даній ситуації практично всі залучені банком кошти використовуються для кредитування. Оскільки кредитування є достатньо ризиковою операцією, рівень фінансової безпеки знижується.

Таблиця 1.3 - Показники, що характеризують рівень захищеності банку

За останні декілька років вітчизняні банки і компанії істотно збільшили активність на міжнародних фінансових ринках. Отже, важливість контролю за валютною позицією істотно зросла. Це пов’язано як з нестабільністю на міжнародних валютних ринках, так і з невизначеністю в політиці Національного банку України щодо валютного регулювання. Ігнорування даних ризиків може призвести до втрат, тому необхідно здійснювати постійний контроль за рівнем валютних ризиків банку. Основним показником, що характеризує рівень валютного ризику, є відношення величини відкритої валютної позиції до капіталу.

Як база для розробки кількісної методики оцінки фінансової безпеки банку використовується комплексна методика з інтегральним значенням у 130 балів - максимум по 10 балів на кожний із запропонованих показників. Рівень фінансової безпеки визначається за кількістю набраних балів.

Особливість методики полягає в тому, що в ній здійснено спробу подолати один з головних недоліків кількісних методик - жорстку прив’язку до нормативних значень показників і недостатній ступінь врахування динаміки зміни показників. Особливо це стосується виставляння балів.

Для усунення недоліків вводиться поняття “сіра зона” за аналогією з погрішністю у фізиці. Вона характеризує значення показника, при якому важко однозначно оцінити показник. Наприклад, показник рівня проблемних кредитів рекомендується не більше 5 %.

Допустиме значення цього показника у банку 4,8 % формально відповідає нормативу, але реально даний показник у бальному виразі не можна прирівнювати до значення показника, наприклад, в 2 %. Аналогічною є ситуація, якщо показник дорівнює 5,1 %. Формально він не відповідає нормативу, але реально за своєю економічною суттю дуже близький до значення 4,8 %. Якщо не враховувати “сіру зону”, картина для цих двох банків буде діаметрально протилежною. Тому доцільно використовувати як “сіру зону” інтервал ±10 % від нормативного значення. Розподіл балів з урахуванням значення показника наведений в табл. 1.3 [38].

Таблиця 1.3 - Розподіл балів з урахуванням значення показника

У табл. 1.4 наведені конкретні значення “сірих зон” для кожного із запропонованих показників, які розраховані на основі нормативних значень, запропонованих в економічній літературі.

Таблиця 1.4 - Значення “сірих зон” для кожного із запропонованих у методиці показників

Отже, оцінка фінансової безпеки банку здійснюється за такою формулою:

(1.1)

де S - загальна кількість балів;

MAX_i - кількість балів з і-го показника;

t_i - нормативне значення і-го показника;

Z_h - верхня межа “сірої зони”;

Z_l - нижня межа “сірої зони”;

K_i - фактичне значення і-го показника;

D_i - премія/штраф за тенденції зміни і-го показника;

За результатами аналізу банк може отримати один з трьох типів оцінки рівня фінансової безпеки: критичний (менше 80 балів), недостатній (80-110 балів), достатній (110-130 балів). Критична оцінка означає серйозне порушення рівня фінансової безпеки банку. Недостатня оцінка свідчить про наявність ряду проблем у діяльності банку, які в майбутньому можуть стати причиною виникнення кризи. Достатня оцінка відповідає задовільному рівню фінансової безпеки банку.

Слід зазначити, що поряд с рядом переваг, наведені вище методики оцінки та діагностики рівня фінансової безпеки банків мають ряд недоліків. Серед них можна виділити наступні: не враховуються домінантні сфери забезпечення фінансової безпеки (вага окремих факторів при оцінці є однаковою); не враховується зовнішій контур оцінювання (зміна рівня фінансової безпеки в просторовому розрізі). Тому доцільним є застосування методів експертного та багатовимірного статистичного аналізу для вдосконалення методик оцінки рівня фінансової банків на підставі розробки комплексу моделей.