Міністерство оборони України
Воєнно-дипломатична академія імені Євгенія Березняка
Кафедра іноземних мов
Семантико-прагматичні особливості дискурсивного маркера bueno у сучасній іспанській прозі (на матеріалі роману К.Л. Сафона «Гра янгола»)
І.А. Ломакіна, к. філол. н., доцент
м. Київ, Україна
Анотація
У статті розглядається дискурсивний маркер bueno, який виконує різноманітні прагматичні функції в іспанськомовному дискурсі: з'єднує його фрагменти, пояснює, які семантичні зв'язки існують між елементами, керує процесом спілкування, інтерпретацією дискурсу мовцем та реципієнтом, співвідносить, твердження в дискурсі. Зазначена одиниця мовлення не тільки синтаксично поєднує частини тексту, але й пояснює прагматичні зв'язки між його частинами, висловлює ставлення мовця до того, що він повідомляє. Аналіз семантико-прагматичних функцій іспанськомовного дискурсивного маркера bueno виявляє надзвичайно широкий спектр його інтерпретацій залежно від контексту, в якому він використовується.
Лексема bueno може вживатися в якості прикметника, але чисельні вживання ДМ bueno в усіх типах текстів обумовлені його прагматичною функцією з'єднання та керування дискурсом. Для досліджуваної одиниці на першому плані знаходяться її функції в дискурсі, які виходять за межі частиномовної класифікації. Зазначене зумовлює певні труднощі при перекладі ДМ bueno, і пояснює його важливу роль для розуміння дискурсу. Безперечно, рівень володіння мовою можна визначати вмінням вживати та інтерпретувати дискурсивні маркери, зокрема, ДМ bueno, без цього вміння комунікативна компетенція не є повною.
Ключові слова: дискурсивний маркер bueno, дискурс, семантика, прагматичні функції, іспанська мова, комунікація, переклад.
I.А. Lomakina. Semantic-pragmatic features of discourse marker bueno in modern Spanish prose (based on the C.R. Zafon novel «Angel's game»)
The article deals with the discursive marker bueno which has various pragmatic functions in Spanish discourse: it connects the fragments of discourse, explains what links exist between its elements, manages the communication process and the interpretation of discourse by the speaker and recipient, correlate, compare and contrast statements in discourse. The studied unit does not only syntactically unite parts of the text, but explains the semantic and pragmatic connections between its parts, and also expresses the speaker's attitude to what he says. An analysis of the semantic-pragmatic functions of Hispanic discursive marker bueno reveals extremely wide range of its interpretations depending on the context in which it is used.
The word bueno can be used as an adjective, but a lot of uses of discursive marker bueno in all types of texts are due to its pragmatic function of connecting and the ethical modality. For the studied unit are basic its functions in the discourse and they go beyond the classification ofparts of speech.
Since the pragmatic meanings of discursive marker bueno is not explained in dictionaries, they can only be analyzed in contexts. This discursive marker has not the only function to connect the parts of the discourse but organizes them and also it can concertize them, express different attitudes of the speaker to what he communicates. Thus bueno also as an argumentative marker can intensify messages, stimulate explanations or discussions, and, on the contrary, cut off the need for further communication finishing the exchange of thoughts.
Mentioned functions of discursive marker bueno indicate the need to study its pragmatic colors with the subsequent use of these studies in translation theory and in the teaching of Spanish. Proper use and understanding of the vast number of speech uses of discursive marker bueno promotes communicative integration into the Spanish-speaking society. On the other hand, ignorance of the pragmatic colors of this discursive marker, its wrong use may lead to misunderstandings. Undoubtedly, the level of language proficiency can be determined by the ability to use and interpret discursive markers, in particular bueno, without it the ability of communicative competence is not complete.
Key words: discursive marker bueno, discourse, semantics, pragmatic functions, Spanish language, communication, translation.
И.А. Ломакина. Семантико-прагматические особенности дискурсивного маркера bueno в современной испанской прозе (на материале романа К.Л. Сафона «Игра Ангела»)
В статье рассматривается дискурсивный маркер bueno, который выполняет различные прагматические функции в испаноязычном дискурсе: объединяет его фрагменты, объясняет, какие семантические связи существуют между элементами, управляет процессом общения, интерпретацией дискурса говорящим и реципиентом, соотносит, сравнивает и противопоставляет утверждения в дискурсе. Исследуемая единица не только синтаксически объединяет части текста, но и объясняет семантические и прагматические связи между его частями, а также выражает отношение говорящего к тому, что он сообщает: согласие или несогласие с предыдущей репликой. Анализ семантико-прагматических функций испаноязычного дискурсивного маркера bueno выявляет чрезвычайно широкий спектр его интерпретаций в зависимости от контекста, в котором он используется.
Ключевые слова: дискурсивный маркер bueno, дискурс, семантика, прагматические функции, испанский язык, коммуникация, перевод.
Володіння вживанням ДМ є однією з ознак комунікативної компетенції, і звідси виникає потреба їх вивчення [1, 4, 6]. Актуальність зумовлена дослідженням саме прагматичного аспекту функціонування в дискурсі ДМ bueno як найуживанішого в іспанській мові, бо його використання тісно пов'язане з інтенціями людини в процесі комунікації.
Функцією дискурсивних маркерів (ДМ) є регулювання процесу розуміння дискурсу, забезпечення його змістовної цілісності та висловлення емоційного ставлення мовця до ситуації [2, 79]. Оскільки зазначені функції ДМ спрямовані на мовця та на адресата мовлення, на емоційну сторону висловлення, а також на його оформлення, можна зазначити, що відбувається комунікація щодо комунікації. Тому саме ДМ можна назвати вербальними метакомунікативними одиницями. Під час їх вживання відбувається констатація, коментування, пояснення та оцінювання повідомлення та комунікативних дій. Метакомунікаційні одиниці звичайно дають відповіді, щодо головних цілей комунікації: «чому я це повідомляю?», «що саме я маю на увазі?», «як це треба розуміти?». Така метакомунікація виникає внаслідок соціальних навичок прогнозування думки адресата, його оцінки повідомлення, внаслідок намагання мовця зберегти свій образ у свідомості співрозмовника, потреби в розумінні себе та своєї поведінки суспільством.
Наукова новизна дослідження полягає в з'ясуванні залежності використання дискурсивного маркера bueno, що є периферичною одиницею у реченні, від його прагматико-семантичних функцій та екстралінгвістичних чинників, пов'язаних з ситуацією мовлення.
Метою дослідження є визначення, як вживання ДМ bueno впливає на дискурс, класифікація семантичних забарвлень, які він може мати, виходячи з його прагматичних характеристик.
Об'єктом дослідження обрано дискурсивний маркер іспанської мови bueno, який має мету забезпечувати семантико-прагматичний зв'язок та перехідність між різними елементами дискурсу. Предметом дослідження є вплив на прагматичну забарвленість дискурсу в романі Карлоса Руіса Сафона «Гра янгола» вживань ДМ bueno, виходячи з його семантичних характеристик, а також природа генерування нових значень залежно від контексту та інтенції мовця.
Звичайно, кожна мова має свій інструментарій ДМ, але сучасні словники іспанської мови не дають детального опису зазначених слів. Можна сказати, що лексикографічна традиція опису ДМ знаходиться на початковому етапі формування. Зазвичай в словниках звертається увага на семантику лексичної одиниці, але не згадуються її прагматичні забарвлення. З одного боку ДМ є безумовно важливими для процесу комунікації, а з іншого словникові визначення цих слів не дають повного опису їх функцій. Іноді словниковий переклад слова не відповідає його ролі в дискурсі та не є контекстно-доцільним, або зовсім ігнорується прагматична функція маркування дискурсу.
Оскільки прагматичне значення ДМ bueno опиняється за межами словникового значення, перше можна аналізувати лише в контексті. Цей ДМ не тільки поєднує частини дискурсу, організує та упорядковує їх між собою, але може конкретизувати їх, висловлювати різні ставлення мовця до того, що він повідомляє. Таким чином bueno належить також до аргументативних маркерів. Він може інтенсифікувати повідомлення, стимулювати пояснення або дискусію, і, навпаки, обірвати потребу подальшого спілкування, загасивши обмін думками. Така полі функціональність ДМ bueno свідчить про необхідність дослідження його прагматичних забарвлень з подальшим використанням цих досліджень в теорії перекладу і в методиці навчання іспанської мови. Правильне вживання, а також розуміння величезної кількості мовленнєвих використань ДМ bueno сприяє комунікативній інтеграції в іспаномовне суспільство. З іншого боку незнання прагматичних забарвлень зазначеного ДМ, невдалі його вживання можуть призвести до непорозуміння.
В перекладних словниках bueno зазвичай згадується як прикметник хороший, добрий та ін., та ігнорується його роль дискурсивного маркера. Siempre tuvo tiempo para m, para leer mis escritos y darme buenos consejos [7, 5].
Якщо ж bueno розглядається в якості ДМ, то пояснення обмежується лише забарвленістю сприйняття і пояснюється наявністю граматичних категорій прислівника. Але можна сказати, що іспанські мовознавці поступово звертаються до вивчення цієї актуальної теми [3, 8, 9].
Спробуємо розглянути прагматичні значення, ДМ bueno, що широко застосовуються в іспанському мовленні. Як маркер етичної модальності bueno відображає прийняття, сприйняття і, навіть, іноді відмову / несприйняття з боку мовця. В такому випадку він співвідноситься з певною частиною дискурсу і стосується стверджень, що висловлюють пропозицію або оцінку. Тоді мовець може підтвердити або відхилити те, що стверджується. І якщо ДМ bien звичайно вживається з метою висловити повну згоду, на відміну від нього ДМ bueno висловлює більш стриману афірмацію, що не заснована на попередньому досвіді. Така афірмація має якусь частину невпевненості, не містить чіткої оцінки фактів. В зазначеній ситуації ДМ bueno не використовується щоб змінити тему, або повідомити щось цікавіше з інформативної точки зору. Мовець ніби відповідає на непряме запитання, коли висловлює погодження, тому що в таких контекстах звичайно не вимагається відповідь на семантичному рівні. Скоріше йдеться про маркери модальності, які вживаються заради ввічливості, щоб справити позитивне враження, встановити контакт зі співрозмовником. Мовець не вступає в дискусію, не потребує суперечки або дискусії. Він висловлює згоду, але не дуже завзято і активно. Ну, так, ну, добре...
ILe gusta o no? - Bueno, Isabella es una muchacha agraciada. -iQuй mдs? - Inteligente. Simpдtica. Trabajadora [7, 223].
Якщо ДМ bueno потребує логічної паузи в мовленні, він набуває семантики пояснення та конкретизації, що змінюють перспективу повідомлення, але не змінюють його тему та не виправляють попередні твердження, тільки саме розкривають їх. Таким чином втілюється семантика уступки, характерна для ДМ, які націлені підтверджувати думку співрозмовника [8, 4165].
- Eso dice mi padre. jY que voy a hacer?
- Bueno, eso depende. iA usted le gusta la chica?
- jGustar? No se. jComo sabe uno si...? [7, 222].
- jNo ha llamado, o enviado una carta, un telegrama...?
- No, senor Martin. Se lo juro. Estamos todos muy preocupados, y el senor, bueno..., no lo haba visto yo as desde que le conozco [7, 283].
Якщо враховувати весь контекст, всю ситуацію дискурсу, можна зрозуміти, що за існування певних екстралінгвістичних чинників ДМ bueno починає означати незгоду і протиріччя, яке імпліцитно існує в комунікації. Мовець повідомляє, що те, що стверджувалося безпосередньо перед цією миттю, ніяк не співвідноситься з його очікуваннями та висловлює власне ставлення. В такому випадку ДМ bueno передує такому ставленню і пом'якшує аргументацію заперечення за формулою: Ну (незгода), + аргумент: Bueno, ya no es usted un pipiolo precisamente [7, 161].
Me dijo que quena formar una familia, tener hijos. .. que vivir amos en el piso encima de la librena, que la sacar amos adelante pese a las deudas que tema el senor Sempere. - Bueno, tu eres aun joven[7, 275].
ДМ bueno може використовуватися, щоб підкреслювати розбіжності, наголошувати протилежні думки. Тоді зазначений ДМ стоїть на початку повідомлення і такі думки вводить. Він може мати відтінки гніву, сумніву, збентеженості завдяки екстралінгвістичним контекстам. Звичайно вимовляється на підвищенні тону, часто подвійно bueno, bueno, або навіть потрійно bueno, bueno, bueno [8, 4166].
Як метадискурсивний маркер у розмовній мові bueno може сигналізувати початок діалогу: Отже...як справи... як там...
Bueno, lo que me ha resultado mдs interesante hasta ahora es que la mayor^a de todas estas creencias parten de un hecho o de un personaje de relativa probabilidad histфrica, pero rдpidamente evolucionan como movimientos sociales sometidos y conformados por las circunstancias poьticas, econфmicas y sociales del grupo que las acepta. iSigue usted despierta? [7, 153].
З іншого боку ДМ bueno може слугувати для зміни теми розмови. Така зміна може бути спонтанною, або виходити з наміру мовця за формулою: Отже, ну, тепер поговоримо про... або: Ну, і не варто про це розмовляти!
Hay una pared donde no deberia haberla. Y de los desagьes, ya, bueno, mejor no hablar. No hay ni uno donde se supone que deberia estar [7, 42].
В усіх зазначених випадках ДМ bueno вводить прагматичне забарвлення ввічливості у повідомлення, сприяє процесу спілкування і, ніби, акумулює сказане співрозмовниками: зміна теми, повідомлення нової інформації, уточнення, висловлення згоди або незгоди. Тому можна говорити про маркуючу регулюючу функцію bueno у дискурсі.
Дискурсивні теги - термін, який почав використовуватись у сучасній прагматиці, щоб схематично позначати функцію, або прагматичне забарвлення ДМ [9, 4]. Зазвичай йдеться про дуже короткий опис - декілька слів, щоб описати комунікативну інтенцію мовця під час використання ДМ.
Враховуючи наведені приклади для ДМ bueno з точки зору організації взаємодії співрозмовників можемо виділити такі теги:
Початок прощання. Зазвичай завершує те, що обговорювалося раніше, щоб розпочати обмін репліками при розставанні, але пом'якшити їх вплив на співрозмовника, щоб попрощатися не різко, не раптово за формулою: Ну... Що ще? Отже, до зустрічі.
Початок і черговість реплік. ДМ bueno позначає отримання комунікативного меседжу і слугує сигналом початку активності іншого мовця - зміну ролей у мовленні. Він не може використовуватись, якщо не було попереднього контакту з співрозмовником.
iRecuerdas si Cristina dijo algo, lo que sea, antes de irse de Villa Helius? - Bueno... - dijo Pep, bajando el tono de voz hasta el susurro -. Se la oa discutir con el senor. Yo la vea triste[7, 283].
Для ДМ bueno з точки зору структурування комунікації можемо виділити такі теги: