Курсовая работа (т): Сутність та призначення доходів бюджету

        (3. 2)

Окрім цього, відповідно.

Перший показник означає, що 86 % варіації У пояснюється варіацією фактора Х₁ - податковими надходженнями. Другий показник, навпаки, відображає обернену залежність другого фактора з доходами бюджету.

Так як лінійне рівняння парної регресії має такий вигляд: y = a + b₁x +b₂x, то наступним етапом є визначення b - коефіцієнтів:

      (3. 3)

Коефіцієнт b₂ розраховується аналогічно, тільки у чисельнику вже необхідно брати друге значення показника парної кореляції. Тому b₂ = -3,14 відповідно. Тепер знайдемо коефіцієнт a для нашого рівняння за формулою:

  (3. 4)

Таким чином, а = 159,33 відповідно. Отже, рівняння множинної регресії набуде вигляду: У = 159,33 + 0,53 Х₁ - 3,14 Х_2. Тепер знайдемо коефіцієнти  і  стандартизованого рівняння регресії  за наступними формулами:

,        (3.5)

Отже, стандартизоване рівняння набуде вигляду: t_y = 0,82 tx₁ - 0,05 tx₂. Дане рівняння говорить про те, що податкові надходження набагато більше впливають на доходи бюджету, а надходження від операцій з капіталом знаходяться знову в обернено пропорційному порядку, проте тут спостерігається вже менший ступінь відхилення, ніж у попередньому випадку.

Для детальнішого аналізу розрахуємо коефіцієнти еластичності ( та ), які дорівнюють відповідно 0,36 і ( -0,02). Таким чином, при збільшенні податкових надходжень на 1 % розмір доходів Державного бюджету збільшується на 36 %, а ось збільшення доходів від операцій з капіталом лише на 1% фактично, як бачимо, ще не дає позитивних результатів.

Залишилось розрахувати часткові коефіцієнти парної кореляції, які оцінюють вплив одного фактора на доходи Державного бюджету без урахування одночасного впливу інших факторів ( та ):

,         (3. 6)

Отримали такі значення цих показників: 0,79 і (-0,09), що дають змогу підтвердити досить вагомий вплив першого фактора на доходи в цілому, а надходження від операцій з капіталом, знову ж таки, не змінюють результат у загальному випадку так, як це роблять податкові надходження. Проте, слід звернути увагу й на них, бо часткові коефіцієнти парної кореляції знаходяться в межах від [-1;1], а це свідчить про те, що другий фактор, все - таки, здійснює свій вклад у доходи бюджету. Після отриманих значень можно розрахувати ще й коефіцієнт множинної детермінації, що оцінює якість побудованої нами моделі в цілому. Отже, = 0,74. Цей показник доводить високий ступінь обумовленості варіації результату варіацією факторів. Крім того, розрахувавши ще й скоригований коефіцієнт множинної кореляції (R = 0,47), робимо висновок про те, що хоч другий фактор і не має значного впливу на доходи Державного бюджету, але його зв’язок із податковими надходженнями дорівнює 47%, а це свідчить про взаємодію між самими досліджуваними ознаками, тобто не слід виключати з моделі доходи від операцій з капіталом [18].

Отже, у ході проведеного дослідження, можно зробити висновки, що на доходи Державного бюджету впливає велика сукупність факторів, але різною мірою. Проаналізувавши податкові надходження можно бачити, що вони відіграють вирішальну роль у формуванні дохідної частини (збільшення 1% податкових надходжень призводить до збільшення доходів на 36 %), а ось доходи від операцій з капіталом, навпаки, не володіють такими властивостями. Однак, оцінивши, становище з податками та зборами за останній рік, можна стверджувати, що вони скоротилися і скоротилася відповідно загальна сума доходів. Тому, на даному етапі існує невелика загроза падіння цієї групи надходжень у порівнянні з доходами від операцій з капіталом, серед яких намічається протилежна тенденція. Отже, нашій державі слід негайно прийняти певні заходи щодо політики оподаткування та покращити податкову систему, так як вона є основним важелем у доходах бюджету. Також, ми радимо уважно переглянути становище з доходами від операцій з капіталом, які, хоч і не приносять глобальних ефективних результатів для економіки, проте їх можна розвивати з метою запасного варіанту після податкових надходжень, тобто у разі проблем з ними [24].

Таким чином, враховуючи досвід проведення податкових реформ у розвинених країнах та орієнтуючись на завдання та потреби України в сучасних умовах, можна запропонувати такі методи щодо розвитку податкової системи:

одночасне застосування множини податків та єдиного податку для різних суб’єктів господарювання;

справедливе використання податків на споживання і прямих прибуткових податків як основних складових податкової системи;

використання доходів юридичних осіб як основних об’єктів прибуткового оподаткування (на підставі досвіду європейських країн) та широке застосування непрямих методів перерозподілу незадекларованих доходів населення через податки на споживання;

перехід до ідеології партнерських відносин між платниками та органами ДПС після стабілізації економіки країни та переорієнтації функціонування оподаткування на умовах чіткого визначення форм та методів справляння податків;

кардинальних змін заслуговує чинний в Україні порядок справляння податків на споживання - тут йдеться передусім про податок на додану вартість, із якого майже 50% платників мають пільги, що деформує вартісні пропорції в доходах громадян і може мати негативні соціальні наслідки;

з огляду на світовий досвід потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування капітального доходу від індексації вартості основних фондів, недостатньо диференційована шкала норм прискореної амортизації для основних фондів третьої групи, застосування понижувального коефіцієнту амортизаційних відрахувань, спроби узаконити перерахування до бюджету частини амортизації - все це значно гальмує реальні інвестиції тощо [27].

Отже, можна зробити висновок, що з метою визначення дієвості податкового законодавства і його впливу на формування доходів бюджету та їх підвищення пропонується ввести показники оцінки ефективності бюджетних рішень зокрема: індекс ефективності прийнятого законодавчого акта з питань оподаткування, індекси зміни обсягу надходжень, пільг та податкової заборгованості після введення закону. Визначені критерії ефективності податкового законодавства та відповідні показники його оцінки, які сприятимуть поліпшенню прийняття рішень і вибору з метою досягнення оптимально допустимого рівня податкового навантаження на товаровиробника, максимально можливого перерозподілу ВВП через бюджет та забезпечення реального бюджетного навантаження. Крім того, подолати проблему недоотримання доходів можна найбільш прийнятним, ефективним та розумним способом зменшення видаткової частини, отримання додаткових та пошук нових джерел надходжень. З метою збільшення дохідної частини бюджету необхідно проведення низки реформ в системі оподаткування, бюджетної політики, а також поєднання всіх способів з урахування причин та наслідків фінансової кризи. Звертаємо увагу на те, що наповнення дохідної частини бюджету повинно йти з різних джерел для більшої стабілізації, "спокою" економіки та зменшення ризикованості надходжень. Для цього необхідно приділяти увагу найменш розвинутим статтям доходів, таким як доходи від операцій з капіталом, цільові фонди, збільшення яких дозволить зменшити навантаження та залежність Державного бюджету, наприклад, від податкових надходжень. Цього можна досягти за допомогою запровадження виваженої податкової політики за рахунок впровадження системи оподаткування, яка базується на зменшенні кількості податків і введенні єдиного податку на основні фонди підприємств усіх форм власності.

ВИСНОВКИ

Державні доходи забезпечують соціально - економічний розвиток країни загалом, а також окремих її регіонів і фінансову підтримку населення. З огляду на це, головним завданням держави є збалансування її доходів з видатками. Адже значне перевищення видатків над доходами призводить до економічної кризи, зростання державного боргу, дефіцитів бюджетів усіх рівнів тощо. Державний бюджет як система складових прямо чи опосередковано впливає на всі процеси, які відбуваються у соціальній та економічній сферах суспільства.

Для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій необхідні державні доходи, які формуються завдяки податковим та іншим надходженням, що визначені законодавством України на безповоротній основі. Під доходами Державного бюджету ми визначили сукупність грошових відносин, що є частиною внутрішньо - валового ВВП і використовується державою для здійснення свої функцій. Основними методами формування доходів країни є продуктивна діяльність, доходи від державного майна та ресурсів, податкові надходження, позичені державою кошти та емісійний дохід. Різновидами державних доходів є: частина прибутку державних підприємств, компенсаційні доходи (відрахування на геологорозвідувальні, дорожні роботи тощо), доходи від приватизації, орендна плата, доходи від корпоративних прав, платежі за ресурси, концесії, податки, зовнішні та внутрішні позики, емісійний дохід. Основними джерелами формування доходів є ВВП, зовнішні надходження і національне багатство. Застосування державою різноманітних методів та засобів формування й мобілізації державних доходів сприятиме становленню та розвитку ефективної податкової системи ринкового типу. Ефективне збалансування доходів та видатків підвищує соціально - економічне становище країни, отже, доходи, у свою чергу, є суттєвим інструментом, що застосовується для покриття державних видатків.

У другому розділі було здійснено дослідження основних складових елементів доходів Державного бюджету та їх аналіз. Ми переконалися в тому, що більше 60 % у загальній структурі надходжень займають саме податкові, частка яких несподівано у 2012 році почала зменшуватися. Проаналізувавши динаміку зміни доходів бюджету, стало зрозуміло, що на них впливає велика сукупність макро - та мікроекономічних факторів, які щороку змінюють рівень участі кожного структурного елемента у загальній системі. Здійснивши оцінку сучасного стану доходів бюджету, було розроблено економетричну модель множинної регресії, яка відобразила найбільшу тісноту їх зв’язку з податковими надходженнями. Коефіцієнти еластичності підтвердили пряму залежність доходів від податків та зборів. Крім того, виявилася цікава тенденція щодо збільшення участі найменш впливових раніше доходів від операцій з капіталом у загальній сумі бюджетних надходжень за 2011 - 2012 роки.

У третьому розділі можна зробити висновок, що з метою визначення дієвості податкового законодавства і його впливу на формування доходів бюджету та їх підвищення пропонується ввести показники оцінки ефективності бюджетних рішень зокрема: індекс ефективності прийнятого законодавчого акта з питань оподаткування, індекси зміни обсягу надходжень, пільг та податкової заборгованості після введення закону. Визначені критерії ефективності податкового законодавства та відповідні показники його оцінки, сприятимуть поліпшенню прийняття рішень і вибору з метою досягнення оптимально допустимого рівня податкового навантаження на товаровиробника, максимально можливого перерозподілу ВВП через бюджет та забезпечення реального бюджетного навантаження. Крім того, подолати проблему недоотримання доходів можна найбільш прийнятним, ефективним та розумним способом зменшення видаткової частини, отримання додаткових та пошук нових джерел надходжень. З метою збільшення дохідної частини бюджету необхідно проведення низки реформ в системі оподаткування, бюджетної політики, а також поєднання всіх способів з урахування причин та наслідків фінансової кризи. Необхідно звернути увагу на те, що наповнення дохідної частини бюджету повинно йти з різних джерел для більшої стабілізації, "спокою" економіки та зменшення ризикованості надходжень. Для цього необхідно приділяти увагу найменш розвинутим статтям доходів, таким як доходи від операцій з капіталом, цільові фонди, збільшення яких дозволить зменшити навантаження та залежність Державного бюджету, наприклад, від податкових надходжень. Цього можна досягти за допомогою запровадження виваженої податкової політики за рахунок впровадження системи оподаткування, яка базується на зменшенні кількості податків і введенні єдиного податку на основні фонди підприємств усіх форм власності.

Отже, підсумовуючи вище наведені фактичні дані, можно зробити висновок, що для підвищення доходів Державного бюджету України необхідно, перш за все, удосконалювати чинну систему оподаткування, вносити певні зміни щодо порядку справляння доходів та їх ефективного використання. Саме у 2012 році відбувається фактичне зменшення дохідної частини Державного бюджету у порівнянні з минулим роком (де абсолютний приріст був найбільшим за останніх 5 років) з 314616,9 млн. грн. до 225273,5 млн. грн.. Це свідчить про те, що нашій державі треба терміново прийняти фінансово - економічних заходів задля усунення можливості подальшого падіння доходів у майбутньому. Наголошуючи на тому, що врегулювання податкових надходжень - це досить глобальна та клопітка справа, ми пропонуємо звернути увагу на менш значимі фактори впливу на формування доходів - цільові фонди та доходи від операцій з капіталом. Мабуть, така несподівана тенденція до спаду в доходах 2012 року змусить нас перейти до пошуку нових шляхів удосконалення доходів, так як постійна надія на податкові платежі не забезпечить стійку фінансову ситуацію, пов’язану з доходами держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.            Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 р. № 2456-VI [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Офіц. веб-сайт. - Режим доступу: #"819798.files/image036.gif">1335,073171,990,40------

36,5456,320,64------