Другое: Управління якістю освіти на основі компетентнісного підходу

• бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем;

• генерувати нові ідеї, ухвалювати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

• володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;

• уміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я та здоров'я інших як до найвищої цінності;

• бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

Такі якості притаманні компетентній особистості.

Саме володіння життєво важливими компетенціями дозволяють людині орієнтуватися в сучасному динамічному суспільстві, сприяють формуванню здатності швидко реагувати на запити часу.

Компетентнісний підхід передбачає перехід на принципи модульної побудови освітніх програм, які визначають можливості навчального процесу оперативно і динамічно реагувати на запровадження освітньо-інноваційних технологій. Зазначені технології забезпечують раціональну будову навчального процесу, ефективне управління ним шляхом порівняння отриманих результатів із запланованими.

Поряд з цим, застосування компетентнісного підходу сприяє переходу студента із розряду споживача навчальної інформації у розряд суб’єкта пізнавальної діяльності, дозволяє йому будувати свою особисту навчальну траєкторію, що стимулює його мотивацію до навчання.

За нашим переконанням, оптимальним режимом упровадження компетентнісно -орієнтованого підходу виступає науково-методичний супровід. Науково-методичний супровід - це система професійної педагогічної й управлінської діяльності зі створення соціально-педагогічних умов для розвитку освітніх систем або суб'єктів педагогічного процесу.

Отже, якщо в освіті відбуваються прогресивні зміни, що ґрунтуються на основі гуманізму та демократизму, і процес цей має об'єктивні засади, то слушним буде здійснення саме науково-методичного супроводу, що запобігає безпідставному втручанню в педагогічний процес, застосуванню командно-адміністративних методів, формальному впровадженню необдуманих заходів тощо.

Головна суть компетентнісного підходу до формування змісту кваліфікацій і структур ступенів полягає у зміщенні акцентів з процесу на результати навчання, зміні ролі викладача, концентрації уваги на навчанні, зміні в організації його, зміні динаміки (інтенсивності) програм, зміні методів оцінювання.

Таким чином, для впровадження компетентнісного підходу у навчальний процес вищого навчального закладу необхідно:

·        усвідомити сутність компетентнісного підходу;

·        спираючись на відповідний Галузевий стандарт вищої освіти, розробити компетентнісну модель випускника;

·        враховуючи інтегральну природу компетенцій, розробити змішані види навчальних занять і завдання для самостійної й індивідуальної роботи на конструктивно-творчому рівні засвоєння навчального матеріалу.

.1 Сфера професійної діяльності

Нові часи, особливо переломні моменти в розвитку суспільства вимагають абсолютно нових ідей, які б слугували гармонічному й ефективному здійсненню соціальних та економічних перетворень, досягненню нових рівнів розвитку держави.

Тепер в Україні таких ідей, неординарних підходів до вирішення завдань, які повсякчас постають перед суспільством понад усе потребують дві сфери його життя, в яких відбуваються процеси створення матеріальних цінностей, тобто : економіка, і сфера, структури й заклади якої забезпечують першу найефективнішими технологіями, високоосвіченими спеціалістами та висококваліфікованими робітничими кадрами.

З огляду на це - місія економічного університету, зокрема спеціальності "Банківська справа", наступна : формування творчої особистості, профілактика наукової та практичної роботи у сфері суспільно-економічної діяльності з метою підвищення рівня та якості життя людей і прогресивного розвитку суспільства.

.2 Предмет професійної діяльності

Загальним предметом спеціальності є вивчення та аналізування економічних процесів та закономірностей організації, функціонування та розвитку підприємств в ринковому середовищі.

Я розглядаю конкретно предмет діяльності за напрямом "Банківська справа". Категорія "банківська діяльність" у загальному вигляді означає сукупність постійно або систематично здійснюваних операцій різних видів щодо грошей та інших фінансових інструментів, і підпорядковано досягненню єдиної мети - використанню грошей для отримання прибутку.

Банківські операції, які відображають банківську діяльність, це, по суті, угоди, які за своєю правовою природою спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Вони складають предмет діяльності банків, наприклад, прийом вкладів, облік векселів, відкриття банківського рахунку та інші.

Категорія "банківська справа " стосується також кола суспільних відносин, які виникають у зв'язку з касовим обслуговуванням клієнтів банку, випуском внутрішніх векселів, їх обліком, інкасуванням, організацією фондової справи (зберігання цінних паперів), веденням бухгалтерського обліку тощо.

.3 Рівні підготовки фахівців

У контексті Міжнародної Стандартної Класифікації Занять (МСКЗ-88) "кваліфікація" визначається як здатність працівника виконувати конкретні завдання та обов'язки у рамках певного виду діяльності. Вона має такі два параметри:

) рівень кваліфікацій який визначається складністю і об'ємом завдань та обов'язків, що виконує робітник;

) кваліфікаційна спеціалізація, яка визначається певною галуззю потрібних знань.

У сфері праці "кваліфікація" визначається як рівень підготовки, ступінь придатності до якого-небудь виду праці. При цьому підкреслюється, що:

• фахівці однієї професії можуть мати різну кваліфікацію;

• незалежно від кваліфікації фахівця перелік параметрів, що характеризують усіх фахівців однієї і тієї професії, однаковий;

• відмінність фахівців однієї професії, але різної кваліфікації, визначається значеннями параметрів, які характеризують кваліфікацію фахівця.

Для здійснення гарантії якості на всіх рівнях необхідна розробка взаємних критеріїв і технологій визначення її. Якість вищої освіти - це багатовимірне поняття, яке охоплює всі сторони діяльності ВНЗ: навчальні та академічні програми, навчальну і дослідницьку роботу, навчально-матеріальну базу, ресурси, професорсько-викладацький склад і студентів.

Управління якістю підготовки фахівців вищої кваліфікації ґрунтується на контролі за дотриманням державних вимог до рівня навчання і забезпечується процедурами ліцензування освітньо-професійних програм, атестації та акредитації ВНЗ.

Ліцензування та акредитація здійснюються державними чи іншими органами на основі усталених критеріїв. ВНЗ або програми навчання повинні відповідати певним мінімальним вимогам. Атестація (оцінка) може грунтуватися на джерелах інформації широкого спектру, і до неї можуть бути залучені як місцеві, так і запрошені фахівці. Її головною метою можуть бути як процеси, так і результати. Основними складовими інституції ліцензування та акредитації стали громадські організації - фахові ради, на які покладаються питання проведення первинної експертизи та надання пропозицій Експертним радам ДАК.

Ліцензування є формою регламентації діяльності ВНЗ, яка грунтується на матеріалах, що підтверджують необхідність підготовки фахівців даного напряму у даному регіоні, а також чи відповідають матеріальна база, кадровий склад ВНЗ иа навчально-методичне забезпечення навчального процесу і т.ін. заявленому напряму. Ліцензування є формою дозволу міністерства на підготовку фахівців даного напряму у даному ВНЗ, який реалізує освітньо-професійні програми вищої освіти за певним освітнім та освітньо-кваліфікаційним рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їхнього покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Акредитація - це процедура надання ВНЗ певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Акредитація ВНЗ - це державне визнання його статусу (рівня акредитації). Закон " Про вищу освіту " (ст. 24) встановлює чотири рівня акредитації ВНЗ.

Перший рівень акредитації: здійснення підготовки фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Це технікуми, училища або структурні підрозділи ВНЗ третього і четвертого рівнів акредитації.

Другий рівень акредитації: підготовка фахівців як за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, так і за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. Це коледжі або структурні підрозділи ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації.

Третій рівень акредитації: підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Це інститути, консерваторії.

Четвертий рівень акредитації: підготовка бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Це університети, академії, консерваторії (музичні академії) або інститути.

ВНЗ має право видавати документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму або спеціальності.

2.4 Компетенції. Умови формування переліку компетенцій

Компетенція - це комплексне використання навичок.

Компетентність - реалізація навичок.

Для визначення компетентності необхідно дотримуватись наступних вимог:

) Знання

) Застосування знань

) Прийняття рішень

) Комунікабельність

) Здатність до самоосвіти

Таблиця 1

Сучасна матеріальна забезпеченість навчальної дисципліни необхідними приладами, реактивами, посудом, комп’ютерною технікою тощо - одна з базових умов формування предметних компетенцій. З її допомогою відбувається пошук навчальної інформації, відпрацьовуються предметні вміння та навички, здійснюється творча діяльність студентів. На жаль, нині спостерігається помітне відставання якості матеріальної бази вищої школи від сучасних потреб. Ця проблема суттєво сповільнює впровадження компетентнісних тенденцій у вітчизняну вищу освіту.

Для забезпечення предметноспрямованої мотивації студентів з метою формування в них предметних компетенцій, насамперед, передбачається: встановлення соціальної та особистісної значимості предметних компетенцій з навчальної дисципліни; постійне використання в навчальному процесі цікавих за змістом теоретичних та експериментальних предметних завдань; актуалізація необхідних для майбутнього фахівця особистісних рис, які можна сформувати протягом вивчення навчальної дисципліни.

Виходячи з цих положень,можна виділити такі принципи формування предметних компетенцій у студентів:

·        принцип орієнтування на кінцевий результат

·        принцип діяльнісного характеру навчання

·        принцип домінуючої ролі практичних завдань і експериментальних досліджень

·        принцип тематичної організації навчального процесу

·        принципи комунікативної спрямованості навчання

Аналізуючи дане дослідження умов формування компетенцій у студентів, можу вирізнити поміж них три групи:

·        Умови матеріального плану

·        Психологічно-педагогічні умови

·        Дидактично-методичні умови

.5 Освітньо-професійні програми. Модульний принцип побудови освітньої діяльності.

Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості складається з таких циклів дисциплін: гуманітарна, природничо-наукова, загальноекономічна, професійна підготовка.

Позитивні аспекти Болонського процесу:

) зближення і об'єднання у галузі освіти держав Європейського Союзу та інших країн, які приєднаються у майбутньому;

) створення нової атмосфери відкритості та співробітництва усіх європейських країн у сфері вищої освіти;

) інтеграція освіти та об'єднання можливостей науково викладацького персоналу вищих шкіл усіх країн континенту;

) сприяння створенню та удосконаленню власних (університетських) програм освітянських обмінів і розвитку вищої освіти за рахунок взаємодії, кооперації та співробітництву;

) надання можливості узгодити ("гармонізувати") структурні аспекти навчального процесу вищим навчальним закладам, які пропонують студентам довгострокові програми навчання (бакалаврські та магістрські).

Негативні наслідки дроблення дисциплін:

) Кожна дисципліна повинна мати чітко визначений предмет, логіку викладання матеріалу, це має бути матеріал системного характеру, система знань.

) Міні-курс передбачає відповідну кількість годин, в межах яких, знову ж таки за природою, неможливо запровадити тренінгові технології, організувати виконання комплексних завдань.

) Велика кількість міні-дисциплін це неминуче дублювання у викладенні матеріалу, це масові ситуації, коли один і той же категоріальний апарат розглядається у 3-х-4-х дисциплінах, до цього ж у різній інтерпретації.

) Завелика кількість дисциплін і перш за все нагромадження тих, які слід розглядати як розділ повноцінного курсу призводить до перевантаження студентів і викладачів.

2.6 Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю "Банківька справа"

Індивідуальний навчальний план передбачає вивчення нормативних дисциплін, які є обов’язковими для всіх студентів обраного напряму (спеціальності), та вибіркових дисциплін, які дають змогу реалізувати особисті уподобання студентів та здобути певну фахову спеціалізацію у процесі навчання.

Кафедра банківської справи забезпечує низку дисциплін циклу гуманітарної, загальноекономічної та професійної підготовки бакалаврів та магістрів.

Таблиця 2

.7 Банківська система України

Сучасний етап розвитку України характеризується гострою необхідністю створення цілісної програми соціально-економічного розвитку суспільства, а також забезпечення необхідних умов реальних перетворень фінансової, кредитної та грошової систем, адаптації їх до специфіки ринкових відносин. При цьому у сфері фінансового забезпечення економічної реформи подальшого вдосконалення потребує фінансове та податкове законодавство. З цієї позиції істотне значення має питання удосконалення правового регулювання банківської системи України.

В процесі становлення банківської системи, а також розвитку економіки України реєструються все нові комерційні банки, а ті банки, які не виживають в таких жорстких умовах ліквідуються або банкрутують, їх виключать із "Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ".

На протязі останніх років пройшло інтенсивне зростання загальної кількості комерційних банків, склалася інфраструктура ринку, в обіг були введені основні інститути, задіяна система державного регулювання і контролю діяльності, необхідна законодавча база, підготовлена достатня кількість кваліфікованих банківських кадрів, склались базові передумови для повноцінного функціонування інститутів в умовах ринкової економіки.

На сьогоднішній день банківська система України має дворівневу структуру:

·        Перший рівень - Національний банк України

·        Другий рівень - система інших банків

.8 Розвиток студентського самоврядування - важливий чинник забезпечення якості вищої освіти

Студентське самоврядування - це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави, у захисті прав студентів. Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

Отже, студентське самоврядування є засобом реалізації студентською громадою своїх прав, обов'язків та ініціатив через прийняття рішень і їхнього впровадження за допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, які стосуються студентства.

Студентське самоврядування потрібне студентству, тому що це - практична школа для тих, хто бажає спробувати себе у ролі керівника, адміністратора, лідера. ОСС - це можливість реалізувати спільно значущі проекти, що підуть на користь усій студентській громаді. Студентське самоврядування можна сміливо назвати однією з перших сходинок до громадянського суспільства, коли громада висуває своїх лідерів та вчиться контролювати їхні дії. Студентське самоврядування покликане захищати права студентів і бути їхнім представником в адміністраціях ВНЗ.

Звісно, сьогодні ми ще не можемо говорити про цей орган як такий, що функціонує у повному обсязі завдань, що стоять перед ним, і озброєний знанням всіх шляхів вирішення їх; зустрічає взаєморозуміння з боку усіх учасників процесів, які на сьогоднішньому етапі навіть не можуть бути перелічені. Як завжди шлях становлення вкритий "камінням" і спочатку потребує проторення. Це можливо тільки у співпраці, коли є бажання адекватно поставитися до цієї потреби.

Висновки

Україна проходить складний і незворотний шлях державного та громадянського становлення. Реалізується стратегія забезпечення прискореного та випереджального, інноваційного розвитку освіти і науки, створюються умови для самоствердження та самореалізації особистості впродовж життя.

Слід наголосити, що реформування освіти в Україні є складовою процесу адаптації національної освітньої системи до змін, що відбуваються останні двадцять років у країнах Європи та світу і пов’язані з усвідомленням важливості та пріоритетності знань, як рушія суспільного добробуту громадян та прогресу в цілому.

Загалом нема жодної небезпеки в якнайповнішій реалізації положень Болонського процесу. Не з тою метою Європа ініціює подібні угоди, аби залучити українських випускників вузів до себе на роботу. Ні, у них такі ж проблеми безробіття, як і в нас. А талановитих і з Болонським процесом будуть забирати - й без нього, якщо ми у себе не створимо гідних умов для працевлаштування молодих спеціалістів.

На якість надання освітніх послуг впливають багато випадкових, локальних суб’єктивних факторів, тому для запобігання негативного їх впливу потрібні не епізодичні і розрізнені за своєю природою впливи, а система управління якістю вищої освіти. Держава, суспільство і особистість потребують чіткої системи управління якістю вищої освіти, що, у свою чергу, потребує дієздатної системи оцінювання і моніторингу якості вищої освіти.

Таким чином, підводячи підсумок, ми можемо сказати, що філософія створення зони європейської освіти побудована не на перевазі чи домінуванні якоїсь країни, а на обговоренні і пошуку консенсусу між різними країнами.

Література

вищий освіта банківський фахівець

1.      Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 7.12.2000 року. №2121 // Голос України. - 2001. - №12. - С. 4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг: Закон України від 2001.07.12, №9742 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №1. - С. 1.

2.    Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. - 52 с. (www.tspu.edu.ua).

3.      Вища освіта України і Болонський процес, навчальний посібник: монографія / [М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин]; за ред.. В.Г. Кременя - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004-384 с.

4.      Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению // Вестник высшей школы: Alma mater. - 2000. -№6.

.        Інтеграція вищої економічної освіти у Європейський освітній простір. Тематичний збірник нормативно-правових документів / Укл. М.В. Афанасьєв; [За заг. редакцією докт. екон. наук., професора В.С. Пономаренка] - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - 144 с.

.        Ніколаєнко С. Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє. Вища школа. Науково-практичне видання. - №2,2006 р. - С. 3-23

.        Пономаренко В. Економічний університет - концептуальні засади розвитку. Новий колегіум. - №3, 2006 р. - С. 3-16.