Курсовая работа (т): Вплив засобів масової інформації на формування толерантності у студентів

Сучасна молодь, якій належить жити в епоху нових технологій, - це не споживачі, що роблять вибір серед предметів споживання, але і учасники соціального і культурного співтовариства, в якому формування і цінність структур безпосередньо залежить від ЗМІ. Щоб не створити людини як придаток техніки, необхідно розвивати творчу індивідуальність молодої людини. Тому необхідна чітка позиція з боку уряду як основного контролю над засобами масової інформації і комунікації, так і відносно оптимального використання їх потенціалу для виховання повноцінного молодого покоління, здатного гідно зустріти виклик майбутнього.

"Освіта" сьогодні - це уміння вести активну оборону від потоку засобів масової інформації. "Активну" - тому, що від потоку потрібно не відгороджуватися, а сміло черпати з нього, фільтрувати і брати, по можливості, все, що в нім знайдеться хай і не "вічного", але хоч би "розумного, доброго", або, в гіршому разі, корисного. Іншими словами, зробити так, щоб в результаті цієї освіти людина могла із знанням справи користуватися ЗМІ, що оточують її, а не навпаки. У США протягом 10 років (починаючи з 1986 р.) велося організоване Фондом Карнегі велике дослідження підлітків у віці з 10 до 14 років. Доповідь, опублікована в жовтні 1995 р. вражає у багатьох відношеннях, зокрема нас цікавить один висновок: "Телебачення не використовує своїх можливостей у вихованні і дає їжу найбільш негативним моделям соціальної поведінки... Пасивне споглядання реклами може обмежити критичне мислення підлітків і стимулювати агресивну поведінку".

Особливо вигідним товаром виявляються для ТБ саме образи, заборонені для споглядання культурними заборонами. Перелік таких образів весь час розширюється, і вони стають все більш руйнівними. Проста порнографія і насильство вже приїлися, пошуком табу, що залишилися в культурі, і художніх образів, які б їх порушували, зайнята величезна маса талановитих людей.

Особливості сучасного етапу розвитку українського суспільства характеризуються переходом від звичайної пропаганди, суб’єктом якої стають ЗМІ, до відвертого інформаційного терору. На споживача, особливо глядача телевізійної інформації обрушився потік повідомлень різнобічного характеру, систематично далекий від об’єктивності. За умов відсутності виваженої, об’єктивної інформації зробити свідому оцінку отриманої інформації не завжди можливо. Досить активний користувач масової інформації - молодь. Телебачення привертає увагу молодих людей своїми терапевтичною, рекреативною, розважальною, естетичною, пізнавальною, інформаційною, комунікативною функціями. Перегляд телевізійних програм стає для них своєрідною звичкою. Молоді люди, які пережили перше телевізійне десятиріччя, природно всмоктали в себе невтримну пристрасть до глибокого втягування, яке змушує всі віддалені цілі звичайної культури здаватися не тільки нереальними, а й безжиттєвими. Однак сьогодні значна частина молоді не готова до повноцінного життя в інформаційному суспільстві, їй не вистачає відповідних знань та умінь у галузі медіа. Просто споживати інформацію вже не достатньо, треба вміти "читати між рядками".

Студентський вік є визначальним у процесі становлення людини як громадянина. Студент - від латинського - той, хто вивчає. Недарма в Давньому Римі та в середні віки студентами називали будь-кого, хто зайнятий процесом пізнання. Але саме в період навчання у вищому навчальному закладі у сучасної молодої людини формуються соціальні властивості, моральні принципи, громадські інтереси, політичні уподобання. Нині суспільство дає навчальним закладам якісно нове соціальне замовлення - створити всі передумови для розвитку вільної, творчої, готової до саморозвитку, самовиховання особистості, яка була б здатна захищати і відстоювати власні позиції, керуючись загальнолюдськими принципами і нормами, взятими на озброєння усім цивілізованим світом. Система вищої освіти - своєрідний ланцюг, який поєднує соціальну структуру суспільства і його потреби у спеціалістах з інтересами та потребами молоді, яка обирає життєвий шлях. Соціалізуючись і засвоюючи інтелектуальний багаж людства, студент фактично готується до процесу відтворення засвоєних знань, норм, цінностей на наступних етапах життєвого розвитку. Під час навчання у ВНЗ відбувається інтенсивне політичне формування особистості. Це пов’язано між іншим і з тим, що студент перебуває в сприятливому інтелектуальному та культурному середовищі, яке формує його життєві принципи, громадянські ідеали та професійні вміння та навички. З іншого боку, саме в студентський вік особистість формується фізіологічно, психологічно, соціально. [2, с. 110-111]

Переважна більшість дослідників студентського віку визначає студентство як певну соціальну групу. Мобільна соціальна група, метою існування якої є організована за певною програмою підготовка до виконання високих професійних і соціальних ролей у матеріальному й духовному виробництві. Студентство - особлива соціальна група, яка формується з різних соціальних верств суспільства й характеризується особливими умовами життя і побуту, особливою суспільною поведінкою й психологією, для якої набуття знань і підготовка до майбутньої роботи в суспільному виробництві, науці й культурі є головним і в основному єдиним заняттям. [25, с. 472]

Отже, студентство виконує в суспільстві певну соціальну роль. По-перше, це навчально-професійна діяльність та опанування майбутньої професії. По-друге, активна участь у справах всього суспільства, особливо під час соціально-політичних перетворень. Практично завжди студентство виступало як організована політична сила, здатна не тільки ставити, але й розв’язувати масштабні політичні завдання. По-третє, це збереження духовних традицій суспільства та формування його інтелігенції. У більшості сучасних країн студентство являє собою відкриту соціальну групу, яка формується за рахунок кращих представників різних верств суспільства. При цьому студентство перманентно мінливе за своїм персональним, соціальним, статевим складом і цілком змінюється за п’ятирічний цикл. За цей період з різноманітного в соціальному плані конгломерату першокурсників формується єдиний за своїми професійно-світоглядними характеристиками новий соціальний прошарок - інтелігенція.

Студентству, як специфічній соціальній групі, властиві такі риси як відносна автономність, підвищена суспільно-політична активність, наявність власної субкультури, революційність мислення, недостатність поваги до чужих поглядів.

При всій сталості принципових рис студентство як соціальна група в незалежній Україні набуло певних принципових перетворень. В поведінці сучасних студентів все менше романтизму і все більше практицизму. Вони більше відкриті світу і загальним світовим тенденціям. Сучасний український студент - це переважно самостійна людина, дуже добре озброєна знаннями сучасних інформаційних технологій. Чимало дослідників студентства та й звичайних сучасників закидають студентській молоді низьку культуру та запити, які орієнтовані на дозвіллєву галузь.

Підсумовуючи вище сказане, можемо зробити висновок, сьогодні телебачення є одним з головних сфер впливу на поведінку та свідомість молодої людини. Ефект присутності, властивий телебаченню, здатний увести молоду людину від реального та об’єктивного світосприйняття. Це особливо небезпечно саме в студентському віці, коли молода людина формується як громадянин, як активний член суспільства.

3. Емпіричне дослідження особливостей впливу ЗМІ на формування толерантності у студентів

.1 Методика і процедура дослідження

Існують різні тести на визначення толерантності. Навіщо ж їх використовувати? По-перше, вони можуть допомогти нам визначити рівень толерантності в групі з якою ми працюємо - це дуже корисно, наприклад, при підготовці уроків толерантності, оскільки дозволяє формувати тему і наповнення уроку в залежності від того наскільки толерантні його учасники. По-друге, тести в легкій формі дають уявлення про його особистому рівні толерантності тестованого, і звернути його увагу на низький рівень толерантності.

Об'єктом нашого дослідження є вплив засобів масової інформації на молоде покоління, а саме на формування політичної толерантності у студентської молоді.

Предметом дослідження є:

·        частота отримання інформації за допомогою ЗМІ;

·        причини недовіри до інформації, представленої в ЗМІ;

·        бажання або небажання погоджуватися з точкою зору ЗМІ;

·        перевагу тих чи інших засобів масової інформації;

·        оцінка тенденцій розвитку ЗМІ;

·        оцінка якості різних видів ЗМІ.

Мета дослідження: виявити ступінь впливу засобів масової інформації на сучасне покоління молодих людей.

Завдання дослідження:

·        виявити частоту звернення до тих чи інших засобів масової інформації молодими людьми;

·        визначити ступінь довіри до сучасних ЗМІ серед молоді;

·        виявити задоволеність або незадоволеність одержуваної інформацією;

·        проаналізувати переваги вибору того чи іншого виду ЗМІ;

·        оцінити ступінь популярності ЗМІ серед молодих людей;

·        зробити висновки про міру впливу засобів масової інформації на молодь.

Засоби масової інформації - це організаційно-технічний комплекс, що забезпечує швидку передачу і масове тиражування словесної, образної та музичної інформації.

Молодь - соціально-демографічна група суспільства, що виділяється на основі сукупності характеристик, особливостей соціального стану та обумовлених тими чи іншими соціально-психологічними властивостями, які визначаються рівнем соціально-економічного, культурного розвитку, особливостями соціалізації в російському суспільстві.

Позитивні та негативні фактори, що впливають на ефективність впливу ЗМІ на молоде покоління:

позитивні:

·        можливість і бажання зайнятися самоосвітою і підняти свій культурний рівень;

·        наявність вільного часу;

·        доступність і загальність охоплення засобів масової інформації;

·        відбуваються в світі події особливої важливості;

·        пропаганда ЗМІ.

негативні:

·        зниження культурного рівня молоді;

·        незацікавленість у самоосвіті;

·        прагнення до активного проведення часу;

·        відсутність доступу до каналів ЗМІ.

Гіпотези дослідження:

·        молоде покоління сучасності не проявляє інтересу до засобів масової інформації;

·        переважна частина молоді віддає перевагу інтернет телебаченню, радіо і пресі;

·        інформація представлена в ЗМІ, не викликає у молодих людей довіри.

База дослідження (Вибірка) - імовірнісна, створювалася методом випадкового відбору населення у віці 18 років до 25 років, переважно студентів м. Луцька. У дослідженні брало участь 30 чоловік.

Методом збору інформації є анкетне опитування.

Характеристика інструментарію:

·        анкетний лист (30 примірників);

·        пояснення по анкетному листу;

·        програма обробки даних (Microsoft Excel, Microsoft Word).

Анкета складається з 18 питань, з них 15 закритих питань (2 запитання типу "так - ні", 1 альтернативний питання, 1 питання-шкалу), 1 відкрите питання, 3 напівзакритих питань. Можна також виділити 1 питання-пастку, 1 питання-фільтр, 1 питання-глушник.

Анкета розбита на 4 смислових блоків:

) перевагу того чи іншого виду ЗМІ;

) довіра до інформації, представленої в ЗМІ;

) виявлення цілей використання ЗМІ;

) паспортичка.

.2 Аналіз результатів дослідження

У сучасному українському суспільстві стан масової свідомості визначається не тільки погіршенням об'єктивних умов життя, але і залежить від чинників на нього деструктивного інформаційно-психологічного впливу, під впливом якого у людей втрачається об'єктивний погляд на події та факти, знижується здатність відрізнити істину від брехні, розвиваються психічні аномалії, що негативним чином впливає на власне життя людей і на їх соціальну роль у суспільстві. Найбільше прояв ці процеси знаходять у молоді. Формування цієї групи йшло в умовах, коли окреслилася різка поляризація різних верств суспільства не тільки за рівнем життя, а й за поглядами на життя, по типу політичних та ідеологічних орієнтації, відношенню до цілей і змісту власного життя. Багато дослідників проблем молоді відкрито визнають, що відбулися значні деформації свідомості молоді. Вони виявилися в "крах ідеалів", негативному ставленні до історії та традицій українського суспільства, зростанні соціального нігілізму, прагненні до "незалежності" від суспільства, зрозумілої як вседозволеність. Тому сьогодні нагальною необхідністю є вивчення свідомості молоді як великої соціальної групи. Було проведено дослідження групи молодих людей у віці від 18 до 25 років (з них 19 осіб жіночої статі і 11 - чоловічої) з метою виявити їх ставлення до засобів масової інформації та ступінь впливу ЗМІ на їх свідомість та формування політичної толерантності. Перед основним опитуванням, для того, щоб проаналізувати вплив засобів масової інформації на студентів, необхідно дізнатись, яке місце посідає перегляд телепрограм у структурі їх загального вільного часу. З цією метою до основної анкети, яку ми запропонували опитуваним, було поставлено запитання: "Чим ти зазвичай займаєшся у вільний час?". Проаналізувавши отримані відповіді, ми дійшли таких висновків: більшість молоді (36% від загальної кількості опитаних) зазвичай витрачають вільний час на перегляд телевізора; на другому місці серед уподобань студентської молоді - спілкування з друзями (25 % від загальної кількості опитаних); на третьому місці - "спілкування" з комп’ютером (20%); 7% студентів займаються у вільний час спортом, 6% - читають книги; 4% мають інші захоплення: грають на гітарі, пишуть оповідання та ін.; гуртки, організації відвідує лише 2% опитаних.

Отримані результати ми узагальнили у порівняльній таблиці.

Таблиця 1 Форми проведення вільного часу студентів (у %)

Результати дослідження поданої нами анкети наступні.

Велика частина сучасних молодих людей віддають перевагу інтернет іншим засобам масової інформації (38%), на другому місці йде телебачення (32%), решта ЗМІ слідують з великим відривом. 14 осіб з 30 опитаних приділяють перегляду засобів масової інформації кілька днів на тиждень, 8 - щодня, 3 - кілька разів на місяць. Це не надто великий показник, але все-таки можна сказати, що більша частина молодих людей цікавляться інформацією, представленою в ЗМІ. Проте варто зауважити, що 68% опитаних не довіряють інформації, отриманій в ЗМІ. Серед причин такої недовіри найбільше відповідей про те, що ЗМІ надають неправдиву інформацію (8 осіб), ЗМІ необ'єктивні (5 осіб), і тільки 3 людини взагалі не довіряють ні чиїй думці, крім своєї. Незважаючи на це, 8 респондентів у половині випадків погоджуються з думкою, висловленою в ЗМІ.

На питання про те, хто повинен контролювати інформацію, представлену в ЗМІ 40% опитаних заявили, що це має робити народ і 32% - уряд. Це показує, що незважаючи ні на що молоді люди вважають уряд країни достатньо компетентним і зацікавленим в молодіжній культурі й політиці.

Не стало відкриттям, що більшість респондентів (13 осіб) користуються інформацією, отриманою з ЗМІ, для розваги, трохи менше (9) - для навчання і 6 - для роботи. Лише 2 людини назвали метою користування просвітництво, самоосвіту не вибрав ніхто. Це ще раз підтверджує переважання розважальної функції ЗМІ над іншими, принаймні з точки зору молоді.

Цікаві відповіді про те, якій сфері людської діяльності повинна приділятися більше уваги в сучасних ЗМІ. Найбільше відповідей довелося на соціальну, культурну і виховну сфери (12, 6 і 4 респондентів відповідно). Це показує, що молоді люди, незважаючи на низький інтерес до даних сфер діяльності, розуміють, що саме цього не дістає сучасним ЗМІ, щоб зацікавити і залучити молодь. 76% опитаних вважають, що в майбутньому інтернет стане найбільш популярним і затребуваним ЗМІ.

У висновку варто сказати, що більша частина респондентів (70%) задоволена інформацією, що надходить із ЗМІ. Були дані деякі характеристики преси, ТБ, радіо та інтернету з проханням оцінити їх за п'ятибальною шкалою. У категорії "новизна представленої інформації" безумовним лідером є ТБ (30 відповідей), найменше голосів було віддано пресі. По повноті охоплення подій лідирують преса і ТБ (24 і 22 особи відповідно), найменше - радіо (9). Най об’єктивнішою зі ЗМІ респонденти порахували пресу, самим найменш об'єктивним - інтернет. Точно такі ж відповіді розподілилися і по категорії "доступність". Інтернет визнали найбільш глобальним зі ЗМІ. Він же випереджає всіх по динамічності свого розвитку.

Таким чином, в ході даної роботи були поставлені завдання та проаналізовано результати дослідження. Вони показали, що всі три гіпотези повністю підтвердилися. ЗМІ не привертають уваги сучасного покоління молодих людей, за винятком хіба що тільки розважальної сторони. Молодь не відчуває до інформації, отриманої з ЗМІ особливої довіри; навіть такі процеси як "массовізація" і "стереотипізація" проносяться її через призму своїх оцінок і суджень молодих людей. І нарешті, молоде покоління є активними користувачами інтернету і майбутнє ЗМІ бачить саме за ним.

Висновки

За підсумками проведеного дослідження розвинена соціально-філософська концепція масової свідомості. У роботі розглянуто та проаналізовано основні визначення, пов’язані з поняттям толерантності, засобів масової інформації, встановлені характеристики взаємодії ЗМІ та сучасного покоління молодих людей. У роботі також розкрито специфіку процесу політичної соціалізації молоді в умовах що відбуваються сьогодні, в умовах глобальних змін, виявлено особливості її впливу на процес формування масової та індивідуальної толерантності, свідомості.

Дослідження впливу ЗМІ на молодь показало, що в поведінці молодих людей все більше проявляються елементи ірраціональності. У значної частини молодих людей спостерігаються ознаки наростаючої маргіналізації особистості, відсутність стійких інтересів, ідеалів, переконань, ціннісних орієнтацій, знижена відповідальність за свої вчинки, здатність до свідомого вибору.

Зміни, що відбулися в реальному положенні і свідомості молоді, вимагають переорієнтації всієї системи її навчання і виховання, розробки нової моделі соціалізації особистості. Ця модель повинна враховувати як об'єктивні потреби розвитку суспільства в нової особистості "універсалістського" типу, так і суб'єктивні можливості самої особистості.

Усунення недоліків і протиріч у процесі формування свідомості молоді вимагає розробки державної молодіжної політики, а також контролю засобів масової інформації, часто негативно впливають на свідомостей молоді, та тісної співпраці ЗМІ та держави в питаннях молодіжної культури, освіти та духовного виховання.

Вміщені в роботі положення та висновки розширюють проблемне поле досліджень молоді як особливої великої соціальної групи. Вони можуть бути використані в процесі викладання соціальної філософії, соціології, соціальної психології та інших дисциплін.

Сформульовані в роботі теоретичні положення з проблеми можуть скласти основу подальших досліджень, спрямованих на більш глибокий аналіз причин ситуації, що виникла у взаємозв'язку "молодь - засоби масової інформації".

Список використаних джерел

1.      Абакумова И. В., Ермаков П. Н. О становлений толерантной личности в поликультурном образовании / И. В. Абакумов, П. Н. Ермаков // Вопросы психологии. - 2003. - № 3. - С. 78-82.

.        Бал Г. О. Про співвідношення принциповості й толерантності / Г. О. Бал / Педагогіка толерантності. - 1997. - № 1-2. - С. 110-111.

.        Безлюлева Г. В. Нужна ли нам толерантность? / Г. В. Безлюлева, Г. М. Шаламова // Профессиональное образование. - 2003. - № 8. - С. 26.

.        Бутковский В. Эффективность СМИ в системе образования взрослых // Школа. - 2004. - № 1. - С. 2 - 6.

.        Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова. М.: Прогресс, 1990. 808 с.

.        Декларація принципів толерантності // Вік толерантності: науково-публіцистичний вісник. - М.: Вид-во МДУ, 2001 р.

.        Демократия: конфликтность и толерантность / Под ред. B.C. Рахманина. Воронеж: Воронежский госуниверситет, 2002. - 402 с.

.        Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических последствий // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 8. - С. 10 - 14.

.        Дорожкин, Ю.Н. Студенческая молодежь современной России: социальный статус, жизненные ориентации, взгляд в будущее: / Ю.Н. Дорожкин, Э.С. Гареев, Т.А. Зайцева. - Уфа: Лива, 2005. - 215 с.

.        Жадан І., Шовкопляс Н. Толерантність в системі ставлень суб’єкта політичної активності// Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні/ за ред. С.Д. Максименка, В.Т. Циби, Ю.Ж. Шайгородського та ін. K.: Український центр політичного менеджменту, 2003, с. 453

.        Запесоцкий, А.И. Молодежь в современном мире. Проблемы индивидуализации и социально - культурной интеграции: / А.И. Запесоцкий. - М: Дело, 2003. - 184 с.

.        Карпухин, О.И. Молодежь России: особенности социализации и самоопределения: / О.И. Карпухин. - Социс. - 2003. - № 3

.        Клепцова Е. Ю. Психология и педагогика толерантности / Е. Ю. Клепцова. - М. : Академический Проект, 2004. - 176 с.

.        Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлєбнік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 392 с.

.        Лисовский, В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России: / В.Т. Лисовский. - Спб: Нева, 2006. - 224 с.

.        Лозовский, Б.Н. Журналистское воздействие на молодежь: / Б.Н. Лозовский. - Свердловск: Развитие, 2003. - 198 с.

.        Любивый, Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития: / Я.В. Любивый -Киев: Наукова думка, 2003. - 243 с.

.        Мацковский М.М. Толерантность как объект социологического исследования/ М.М. Мацковский // Межкультурный диалог: исследования и практика; под ред. Г.У Солдатовой, Т.Ю. Прокофьевой, TA. Лютой. М.: Центр СМИ МГУ им. М.В. Ломоносова, 2004, с. 150

.        Основы теории коммуникации: / под ред. М.А. Василика. - М: Гардарики, 2003. - 384 с.

.        Панарин А.С. Философия политики. Уч. пос. для политолог, ф-тов и гуман. вузов. М.: Новая школа , 1996. 424 с.

.        Политическая конфликтология: Учебное пособие / Под ред. С. Ланцова. -СПб.: Питер, 2008. 319 с.

.        Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. - М.: Прайм-ЕВРО-ЗНАК, 2001. - 448 с.

.        Шестопал Е.Б. Проблемы изучения политической нетерпимости // Межкультурный диалог: исследования и практика; под ред. Г.У. Солдатовой, Т.Ю. Прокофьевой, TA. Лютой. М.: Центр СМИ МГУ им. М.В. Ломоносова, 2004

.        Щеколдіна З. Д. Тренінг толерантності. - М.: "Ось-89", 2004 р.

.        Якименко С.І. Можливості впливу телевізійних ЗМІ на формування толерантності студентів вищих навчальних закладів // Педагогічний дискурс, випуск 14, Миколаїв - 2013

Додаток А

Додаток Б

Шановні відповідачі!

Дана анкета складена студенткою з метою написання курсової роботи по темі "ВПЛИВ ЗМІ НА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ".

Дана анкета анонімна і її дані не будуть використовуватися ні в яких інших цілях, крім аналізу дослідження. Для заповнення анкети вам необхідно ручкою обвести в гурток підходящий варіант відповіді (якщо зазначено, кілька).

Заздалегідь дякую, що знайшли час заповнити анкету!

. Якому із засобів масової інформації Ви віддаєте перевагу?

.1. телебачення 1.2. радіо 1.3. Преса 1.4. Інтернет 1.5. ніяке

. Як часто Ви користуєтеся засобами масової інформації?

.1. щодня 2.2. Декілька разів на тиждень 2.3. Декілька разів на місяць 2.4. Час від часу 2.5. вкрай рідко 2.6. Взагалі цього не роблю

. Чи довіряєте Ви інформації, представленої в ЗМІ?

.1. Так 3.2. Ні

Якщо 3.1., То переходьте до ст. 5

. Якщо "ні", то назвіть причину подібного недовіри?

.1. Необ'єктивність та подання інформації в спотвореному вигляді

.2. Інформація представлена в інтересах уряду, а не народу

.3. Надання неправдивої інформації з метою привернути уваги глядачів / слухачів / читачів

.4. Я взагалі схильний (на) довіряти тільки власній думці

.5. інше __________________________________________________

. Чи часто Ви погоджуєтеся з думкою, висловленою в ЗМІ?

.1. дуже часто 5.2. Не часто, але погоджуюся

.3. Іноді погоджуюся, іноді ні 5.4. вкрай рідко

. Чи вважаєте Ви правильним, що засоби масової інформації іноді "нав'язують" людям свою точку зору?

.1. Так, іноді це необхідно

.2. Ні, у кожного має бути своя власна думка

.3. Все залежить від ситуації

. Чи повинен, на Вашу думку, хто-небудь контролювати інформацію, представлену ЗМІ?

.1. Має контролювати уряд

.2. Має контролювати особливе міністерство

.3. Повинен контролювати народ

.4. Не повинен контролювати ніхто

. Чи задоволені Ви якістю інформації, почерпнутої з ЗМІ?

.1. Так 8.2. немає 8.3. Не знаю

. У більшості випадків Ви користуєтеся інформацією, отриманою з ЗМІ, для ...

.1. роботи 9.2. навчання 9.3. Просвітництва 9.4. самоосвіти

.5. Розваги 9.6. спілкування 9.6. інше

. Як, по-вашому, засоби масової інформації впливають на життя людей?

.1. Допомагають орієнтуватися в морі інформації

.3. Дають можливість всім людям брати участь у житті держави

.4. Забезпечують взаємодію різних груп суспільства

.5. Допомагають упорядкувати і проаналізувати відбуваються в світі події

.6. Служать тільки для розваги

.7. Надають можливість рекламування товарів і послуг

.6. Ваш варіант _____________________________________________

. Який сфері діяльності людини, на Ваш погляд, ЗМІ повинні приділяти найбільшу увагу?

.1. політичної 11.2. економічної 11.3. соціальної 11.4. культурної

.5. Духовної / релігійної 11.6. Виховної / освітньої 11.8. Сфері міжнародних відносин 11.9. сімейної

. Як Ви вважаєте, яке з засобів масової інформації буде найбільш популярно в майбутньому?

.1. телебачення 12.2. радіо 12.3. Преса 12.4. Інтернет

.5. Жодне з існуючих, тому винайдуть щось нове

. Чи можете Ви припустити, які тенденції розвитку ЗМІ очікують людство через кілька десятків років?

. Оцініть якість характеристик різних видів ЗМІ.

(оцініть за п'ятибальною шкалою, де 1 - не має ніякого значення, 2 - майже не важливо, 3 - важливо, але не дуже, 4 - дуже важливо, 5 - найважливіше)

15. З декількох суджень виберіть те, яке Вам ближче.

.1. "Навіть якщо мені це не потрібно, я дивлюся новини з метою дізнатися що відбуваються в світі"

.2. "Телевізор або радіо включені в квартирі завжди, але я звертаю на них увагу, тільки якщо відбувається щось цікаве"

.3. "Якщо мені зовсім нічим більше зайнятися, я можу подивитися телевізор або почитати газету"

КІЛЬКА ЗАПИТАНЬ ПРО ВАС

. Ваша стать: 16.1. М 16.2. Ж

. Рід занять: 17.1. вчуся 17.2. працюю 17.3. Працюю і вчуся 17.4. Чи не вчуся і не працюю

. Ваш рівень доходу: 18.1. Грошей ніколи не вистачає 18.2. Вистачає тільки на найнеобхідніше 18.3. Грошей вистачає майже завжди 18.4. Ні в чому себе не обмежую