Материал: ~$metod_rek_prakt_sampo_krim.proc-f1

61

кримінальному провадженні.

4.Який зміст та форма запиту про міжнародну правову допомогу?

5.Яка процедура виконання запиту в іноземній державі?

6.Охарактеризуйте порядок виконання запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу на території України.

7.Який порядок виклику особи, яка перебуває за межами України?

8.Дайте визначення розшуку, арешту і конфіскації майна.

9.Який порядок створення і діяльності спільних слідчих груп?

10.Охарактеризуйте межі кримінальної відповідальності виданої особи.

11.Назвіть центральні органи України щодо видачі особи (екстрадиції).

12.Визначте особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України.

13.В чому сутність екстрадиційного арешту?

14.Які рішення приймаються за запитом про видачу особи (екстрадицію) та їх оскарження?

15.Охарактеризуйте порядок визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.

Теми рефератів, доповідей:

1.Ектрадиційний арешт та його сутність у кримінальному провадженні.

2.Процесуальний порядок визнання та виконання вироків міжнародних судових

установ.

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи:

Законспектуйте основні положення Затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 р. ―Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні‖ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

Література до теми:

[5-7, 9, 50, 68-70, 72-77, 80, 81, 87, 97, 105, 106.]

4. Форми та методи роботи. Кількість балів, вимоги до оцінювання.

Методи контролю (поточний та підсумковий контроль)

Вибір методів навчання зумовлений характером пізнавальної діяльності курсантів та студентів та особливостями навчального процесу у вищій школі. Зокрема, для досягнення мети навчальної дисципліни, формування комплексу відповідних знань та вмінь застосовуються пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемно-пошуковий та дослідницький методи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості курсантів та студентів з певних тем програми навчальної дисципліни, а також виконання конкретних завдань. Поточний контроль знань студентів оцінюється за національною шкалою («2», «3», «4», «5»), з обов‘язковим переведенням при підсумковому контролі оцінок в бали за допомогою шкали навчального закладу до національної шкали та шкали ECTS. Незадовільна оцінка («2») відпрацьовується в обов’язковому порядку, протягом 10 днів з моменту отримання (для підрахунку загальної кількості балів враховується лише оцінка, отримана при відпрацюванні). Оцінки, отримані курсантом чи студентом під час поточного контролю, виставляються викладачем в Журналі обліку роботи академічної групи.

Семестровий контроль проводиться у формі семестрового заліку.

Підсумковий контроль здійснюється з метою з‘ясування рівня засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни та виставлення підсумкової оцінки. Оскільки дисципліна вивчається в декількох семестрах, то підсумкова оцінка визначається як

62

середньоарифметична оцінок підсумкового семестрового контролю, або за результатами екзамену.

Для отримання підсумкової оцінки курсанту та студенту необхідно мати не менш е 2/3 оцінок від загальної кількості семінарських занять та поточних контрольних заходів (реферату, модульної контрольної роботи та самостійних завдань).

Якщо протягом вивчення навчальної дисципліни курсант чи студент набрав суму балів більше 74 за шкалою оцінювання ECTS, то він отримує оцінки за набраними балами В/Добре, С/Добре, А/Відмінно без складання підсумкового контролю. Якщо курсант чи студент бажає покращити оцінку, отриману як середньоарифметичну результатів поточного контролю, то він може скласти екзамен (залік).

Курсант чи студент в обов‘язковому порядку складає екзамен (залік), якщо він набрав менше 74 балів, а загальна кількість отриманих позитивних оцінок за семестр складає менше 2/3 від загальної кількості семінарських занять та поточних контрольних заходів.

Результати підсумкового контролю, перераховані в бали, заносяться викладачем в заліково-екзаменаційну відомість, залікову книжку та індивідуальний навчальний план курсанта та студента за шкалою оцінювання ECTS та національною шкалою.

Критерії оцінювання знань

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Для тих, хто складає залік та екзамен, критерії оцінювання знань наступні.

Оцінка А/ ―відмінно‖– виставляється, якщо курсант чи студент має глибокі і системні знання, вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями; засвідчив уміння критично оцінювати варіантні підходи щодо сутності норм та уявлень; оволодів навиками аналізувати, моделювати та адекватно оцінювати ситуацію; обізнаний з науковими працями вітчизняних та зарубіжних спеціалістів в даній області; матеріал викладає логічно, послідовно, переконливо.

Оцінка В, С / ―добре‖ – виставляється, якщо курсант чи студент виявив достатньо повні знання курсу; дає правильні, хоча і не завжди повні визначення явищ дійсності; оволодів

63

навичками співвідносити теоретичні знання з конкретними ситуаціями; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; засвоїв основи аналітичного методу; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень.

Оцінка D, Е / ―задовільно‖ – курсант чи студент взагалі засвоїв програмний матеріал курсу в передбаченому обсязі з деякими неточностями у визначенні основних явищ та процесів; намагається висловити своє ставлення до проблемних питань, хоча і не завжди адекватно; вміє аналізувати набуті теоретичні знання і співвідносити їх з конкретними ситуаціями; виклад матеріалу непослідовний, неточний, з наявними помилками.

Оцінка FX, F/ ―незадовільно‖ – курсант чи студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, з грубими помилками.

5. Рекомендована література Базова:

1.Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С.18-24.

2.Міжнародний пакт про громадянські i політичні права від 16 грудня 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К., 1992. – С. 36-62.

3.Європейська конвенція з прав людини (Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року) // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 12-17.

4.Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

5.Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90-91).

6.Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Норма, М.Є. Шумила. – К.: Юстініан,2012. – 1224 с.

7.Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Під заг. ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, В.А.Портнова. – Х., «Право». – 2012. В 2-х томах.

8.Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Під заг.ред. С.В.Ківалова, С.М.Міщенка, В.Ю.Захарченка. – Х., «Одісей». –

2013.

9.Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 03 листопада 2014 року: (Відповідає офіц. текстові) – К.: Алерта, 2014. – 284 с.

10.Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 10 серпня 2015 року: (Відповідає офіц. текстові) – К.: Алерта, 2015. – 288 с.

11.Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / упоряд. В.В. Рожнова, А.С. Сизоненко, Л.Д. Удалова. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2011. − 456 с.

64

12.Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02 червня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – Ст. 577.

13.Про амністію: Закон України від 12.12.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 15. – Ст. 189

14.Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 7 березня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002.

– № 32. – Ст. 225.

15.Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05 липня 2012 року // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=43306

16.Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Голос України. – 1994. – 2 березня.

17.Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Голос України. – 1994. – 2 березня.

18.Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 47. – Ст.256.

19.Про національну поліцію: Закон України 20 серпня 2015 року// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 40-41.

20.Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст.303.

21.Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст.35.

22.Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 6 серпня.

23.Про попереднє ув‘язнення: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. Ст. 360.

24.Про прокуратуру: Закон України від 25 жовтня 2014 р.

25.Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

26.Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст.232.

27.Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 2 06. 2016 р. №1402-19 // – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1/rada/qov/ua. - Назва з екрана.

28.Про прокуратуру : Закон України від 12 05. 2016 р. №1697-18 – Електрон. дан. ( 1 файл ). – Режим доступу : http://zakon1/rada/qov/ua. - Назва з екрана.

29.Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України зі змінами станом на 06.02.2015р №5076-16 – Режим доступу : http://zakon1/rada/qov/ua. - Назва з екрана.

30.Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-У1: за станом на 11.06.2016 р. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-У1: за станом на 11.06.2016 р.

65

31.Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.

32.Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49.

33.Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції): затверджена наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБ України, Верховним судом України, Державною судовою адміністрацією України 27серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125.

34.Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затв. Указом Президента України від 10 червня 1993 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

35.Наказ №686 МВС України від 09 серпня 2012 року «Про організацію роботи органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України».

36.Про Єдиний реєстр досудових розслідувань [Текст]: наказ Генерального Прокурора України від 06.04.2016 р.№139.

37.Наказ МВС України №700 від 14.08.2012 р. «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень».

38.Наказ №696 МВС України 09.08.2012 «Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю».

39.Наказ «Про окремі питання здійснення слідчим суддею суду апеляційної інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні».

40.Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні [Текст]: наказ Генеральної Прокуратури України, МВС України, СБУ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5.

41.Наказ №223-1679/0/4-12 від 15.11.2012 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод».

42.Наказ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально процесуального кодексу

України».

43. Наказ 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх».

44.Наказ 223-1134/0/4-13 від 05.04.2013 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження.