Материал: Інфляція: сутність, наслідки та шляхи подолання. Державне регулювання інфляції

Інфляція: сутність, наслідки та шляхи подолання. Державне регулювання інфляції

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

Кафедра міжнародної економіки та економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: Основи економічної теорії

Тема: "Інфляція: сутність, наслідки та шляхи подолання. Державне регулювання інфляції"

Студентки Любимової Катерини

Групи МГ-14

Керівник курсової роботи

Лімонова Ельвіна Миколаївна

Дніпропетровськ 2015

Зміст

Вступ

Розділ 1

1. Сутність інфляції та її причини

2. Визначення рівня інфляції

3. Види інфляції та її наслідки

4. Державне регулювання інфляції

Розділ 2

1. Методи та інструменти інфляційної політики

2. Інфляційний процес в Україні

Висновок

Використана література

Вступ

Тема інфляції не є новою для суспільства. Вона мала місце ще у Стародавні часи та є актуальною до сьогоднішнього часу. З розвитком грошової системи, суспільства, науково-технічним прогресом, економіка стає дедалі складнішою і її проблеми потребують більш детального розгляду.

Не викликає сумніву, що нестабільність цін є однією з основних проблем макроекономіки. Дисбаланс у економіці, причиною якого є підвищення цін, не маючи контролю може привести до нечуваних наслідків, як, наприклад, революції та соціальний розпад.

Об’єктом моєї роботи є інфляція, предметом - форми, види, причини та наслідки інфляції.

Головною метою роботи є аналіз причин та наслідків інфляції та знаходження методів регулювання для змоги її стримування. На мою думку, це дуже важливо для того, щоб надалі робити найбільш результативні дії для стримання інфляції.

В роботі розглянемо основні теорії походження інфляції, інфляційні процеси в України та за кордоном, шляхи подолання інфляції, історичні приклади вирішення різноманітних питань пов’язаних зі зростанням цін.

Розглянемо засоби знаходження інфляції, бо це необхідне питання для подальшого розгляду самого інфляційного процесу.

Для вирішення цих питань було проаналізовано статистичні данні, статті та методичну літературу. До роботи залучені праці А.А. Задої, Ю.Е. Петруня, О.С. Галушко та інших.

Розділ 1

. Сутність інфляції та її причини

Мабуть, немає іншої економічної проблеми, про яку за останні роки так багато говорили та писали, як інфляція. Не викликає сумніву, що нестабільність цін у економіці є однією з головних проблем. Але щоб вирішити це питання, потрібно зрозуміти, що таке інфляція.

Отже, інфляція - це зростання середнього рівня цін в економіці. Необхідно підкреслити, що зростання цін на окремі товари та послуги ще не являються свідоцтвом інфляції. Зростання цін на одні товари можуть бути компенсовані їх зниженням на інші. Однак, інфляція - це завжди характеристика руху загального рівня цін, його підвищення. Вперше термін інфляція було застосовано в 1861 - 1865 рр. у США [1].

Це явище мало місце ще у рабовласницькому суспільстві як наслідок карбування державою неповноцінних монет. Наприклад, у Давній Греції в VI ст. до н. е. в обіг випускали монети, в яких частина коштовних металів була замінена на дешеві (в загалом це була мідь), тим самим вміст коштовного металу у таких монетах був меншим від номіналу повноцінних. [3].

Серед економістів є декілька теорій причин інфляції. Найпоширеніша - теорія інфляції Дж. Кейнса, яка базується на вивченні проблем попиту. Він вважав, що головна причина інфляції - це зростання попиту над пропозицією. Таке пояснення цього явища має назву "теорія інфляції попиту" [2].

Інфляцію також пов’язують з витратами у так званій теорії інфляції витрат, суть якої - витрати виробництва зростають через позицію профспілок, які вимагають від роботодавців підвищення заробітної плати, за відсутності динаміки зростання попиту, що змушує роботодавців підвищувати ціни. Прихильники цієї теорії вважають, що саме це викликає інфляцію.

інфляція державне регулювання ціна

Особлива позиція у монетаристів, які вважають основною причиною інфляції відносно надмірну масу грошей порівняно з внутрішнім валовим продуктом.

Сучасні економісти підходять до аналізу інфляції як явища. Вони вважають, що інфляція - це наслідок цілої низки причин, які лежать у сфері грошового обігу та виробництва. Незважаючи на велике розмаїття чинників інфляції, у цілому їх можна класифікувати.

До найбільш істотних причин інфляції належать:

         Емісія грошей, що викликає диспропорцію між реальною потребою народного господарства в грошах і реальною грошовою масою.

-        Прискорення обороту грошей, що може бути викликано різними обставинами. До них належить, наприклад, широке впровадження системи безготівкових розрахунків, застосування нової техніки у процесах, пов’язаних з організацією грошового обігу.

         Значне скорочення товарообігу, обумовлене, наприклад, скороченням виробництва через кризовий стан економіки, неврожай або якесь стихійне лихо.

         Кредитна експансія, що стає причиною безготівкового грошового обігу, тобто емісії кредитних грошей.

         Значне збільшення попиту (інфляція попиту), яке може бути викликане, наприклад, різким збільшенням заробітної плати, що не супроводжується таким самим або більшим за динамікою зростанням продуктивності суспільної праці.

         Кризові явища у виробництві базових матеріальних ресурсів. Прикладом може бути енергетична криза, що почалася в 1973р. [2].

Перечисленні причини інфляції дуже часто доповнюють одне одну, тим самим надаючи характер дуже глибокого процесу. На виникнення та розвиток інфляції також впливають інші чинники, які можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх чинників належать високий рівень монополізації економіки та також можна зарахувати значні обсяги розміщення цінних державних паперів. До зовнішніх чинників інфляції можуть належати, наприклад, імпорт інфляції з однієї країни в іншу.

2. Визначення рівня інфляції

 У першу чергу, рівень інфляції можна визначити, порівняв вартість валового внутрішнього продукту у базисному та звітному періодах. Але при цьому фізичний об’єм ВВП повинен бути незмінним. Такий показник також називають дефлятором ВВП. Досить поширеним способом визначення рівня інфляції можна вважати його визначення через зміну оптових цін. При цьому беруть оптові ціни окремих товарних груп. Але найпоширенішим способом є визначення рівня інфляції за зміною цін товарів зі споживчого кошика, бо він найбільш чітко відбиває зміну цін за товарами кінцевого споживання [2].

Рівень інфляції можна розрахувати за такою формулою [2]:

І_інф = Р₁: Р₀*100, де

І_{інф -} індекс інфляції;

Р₁ - вартість споживчого кошика у поточному році;

Р₀ - вартість споживчого кошика у минулому році.

Наприклад:

Якщо вартість споживчого кошика у 2000 р. складала 67 грн, а у 2001 р.70 грн, то індекс інфляції буде складати: 70: 67 * 100 = 104,4 %, тобто ціни за рік зросли на 4,4%.

3. Види інфляції та її наслідки

По такому показнику як знецінювання грошей, інфляцію прийнято поділяти на повзучу, галопуючу та гіперінфляцію.

При повзучій інфляції темп зростання цін коливається від 5% до 10% на рік. Цей вид інфляції не призводить до значного зростання цін [2].

Можна виділити такі різновиди повзучої інфляції:

) Інфляція, спричинена факторами попиту, що є однією з основних систем інфляції попиту та її первинною формою і кількісним відображенням повзучої інфляції.

) Інфляція пропозицій (витрат). Її сутність полягає у підвищенні рівня сукупних цін за зниження обсягів сукупної пропозиції або підвищення грошових витрат на придбання ресурсів виробництва.

) Монетарна (грошова) інфляція. Полягає у загальному підвищенні рівня сукупних ринкових цін під впливом емісії грошей [3].

Вона не має помітних негативних явищ та триває протягом довгого часу, але з часом переростає в галопуючу.

При галопуючий інфляції темп зростання цін коливається у межах 10 - 100% на рік. Вона характеризується різким зростанням цін. Велике зростання попиту стає стимулом до підвищення цін. Залежно від причин формування виділяють три системи галопуючої інфляції, які за певних умов можуть проявитися як і системно, так і кожна окремо. Перша, базова і висхідна система галопуючої інфляції - так звана галопуюча інфляція попиту. Головним її фактором формування є швидке та значне підвищення обсягів сукупного попиту під впливом політики держави, коли ціни на ресурси (особливо ціни на робочу силу) високо еластичні як на зниження, так і на підвищення. Другим різновидом галопуючої інфляції є так звана галопуюча інфляція пропозиції (витрат), яка формується в умовах швидкого зростання цін на ресурси та супроводжується різким зменшенням обсягів виробництва і проявляється під час економічного спаду. Найточніше можна описати механізм розвитку цієї інфляції термінами традиційної моделі "сукупний попит - сукупна пропозиція". Третя система галопуючої інфляції - так звана монетарна галопуюча інфляція, яка розвивається під впливом швидкого знецінення національної грошової одиниці [3].

Галопуючої інфляція згодом переходить в гіперінфляцію. Гіперінфляція характеризується темпом зростання цін понад 100% та повним розладом грошового обігу. Це приводить до руйнування всього господарського механізму. А все це може призвести як до гострих соціальних конфліктів, так і до зміни політичної ситуації в країні.

Також необхідно виділити і типи інфляції. Розрізняють два типи інфляції: затамована та відкрита.

Відкрита інфляція - це інфляція, що розгортається на ринках з вільним ціноутворенням. Вона здійснюється у формах інфляції витрат та інфляції попиту. Хоча вона і деформує ринок нерівномірністю підвищення цін, але не повністю не знищує ринковий механізм ціноутворення [3].

Затамована інфляція виникає завдяки державному регулюванню цін шляхом їх "замороження". Головною причиною є неправильні дії державних органів, які замість боротьби з деформацією ринку борються з її наслідками - зростанням цін. Тому причини інфляції зберігаються [3].

При відкритій інфляції додатковий дохід від зростання цін одержує виробник, а при затамованій - кримінальні структури, що "розквітають" на чорному ринку. У цьому і полягає перевага відкритої інфляції від затамованої.

Більш детально розглянемо наслідки інфляції. В першу чергу вони негативні: зниження реальних доходів, зменшення покупової спроможності грошей, знецінювання збережень. Якщо казати про підприємства, то інфляція вносить елемент дезорганізації.

Але можливо отримати вигоду от інфляції. Її зазвичай отримають ті, кому у цих умовах вдається збільшити свій дохід більш швидким темпом, ніж проходить процес інфляції. Інфляція виступає фактором зростання попиту на деякі товари та послуги. Наприклад, у зв’язку з тим, що інфляція дестабілізує національну грошову одиницю, значить, збільшує доходи тих, хто надає послугу по обміну валют. Вигоду від інфляції може отримати правління. Воно також бере гроші в борг, але, віддають його вже "дешевими" грошами, бо інфляція знижує цінність грошей.

4. Державне регулювання інфляції

Кризові явища завжди вимагають розробки та здійснення заходів, покликаних змінити та поліпшити ситуацію. у такому разі зазвичай говорять про грошові реформи та антиінфляційне регулювання.

В економічній літературі розрізняють грошові реформи у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні - це реформи, спрямовані на змін грошової системи без докорінної зміни самої системи [2].