Ґрунтознавство - наука про ґрунти та їх генезис, будову, склад, властивості й географічне поширення; закономірності походження, розвитку, ролі в природі, шляхи й методи їх охорони, родючість, раціональне використання в господарській діяльності людини.
При пізнанні ґрунтів і ґрунтового покриву планети ґрунтознавство тісно зв'язане з іншими природничими науками, широко використовує їх методичні підходи й досягнення. Серед наук, із якими стикається ґрунтознавство, з одного боку - науки фундаментальні (фізика, хімія, математика), методами яких ґрунтознавство повсякденно користується, з іншого боку - природничі, сільськогосподарські й економічні науки. З останніми ґрунтознавство знаходиться в стані постійного теоретичного обміну. До таких відносять науки геолого-географічного циклу (геологія, мінералогія, петрографія, гідрогеологія, фізична географія, геоботаніка); науки агробіологічного циклу (біологія, екологія, мікробіологія, біохімія, агрохімія, фізіологія рослин, рослинництво, землеробство, луківництво, лісівництво) і науки аграрно-економічного циклу (економіка, землевпорядкування тощо).
Найбільш важливими розділами ґрунтознавства є:
. учення про формування й розвиток (генезис) ґрунтів;
. учення про ґрунтовий покрив як цілісне просторове утворення, взаємопов'язане із зовнішнім середовищем (екологія та географія ґрунтів);
. учення про родючість ґрунтів і про принципи його регулювання агротехнічними й меліоративними заходами;
. учення про охорону ґрунтового покриву.
Поряд із головними - у складі ґрунтознавства виділяються його фундаментальні розділи за властивостями ґрунтової маси (фізика, хімія, біологія, мінералогія, картографія, систематика, екологія, оцінка, інформатика, родючість, меліорація, ерозія, охорона ґрунтів тощо) і прикладні розділи за формами використання ґрунтів (агрономічне, лісове, меліоративне, санітарне, інженерне, екологічне ґрунтознавство), які мають важливий вплив на розвиток теорії ґрунтознавства. Особливий розділ - класифікація ґрунтів, яка базується на використанні матеріалів усіх розділів ґрунтознавства.
Основними положеннями ґрунтознавства є:
. поняття про ґрунт як самостійне природно-історичне тіло, яке формується в часі й просторі під впливом факторів ґрунтоутворення.
. учення про фактори та умови ґрунтоутворення (клімат, рельєф, ґрунтоутворюючі породи, живі організми, час).
. учення про ґрунтоутворюючий процес як складний комплекс елементарних ґрунтових процесів.
. учення про родючість ґрунту - його основну генетичну властивість.
. принципи систематики й класифікації ґрунтів.
. учення про зональність ґрунтів.
Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий покрив Землі. Він є першою передумовою і природною основою в багатьох галузях народного господарства. Без ґрунту неможливе суспільне виробництво. В різних галузях виробництва, які використовують землю, враховують різні властивості ґрунту. В промисловості ґрунти і ґрунтоутворюючі породи функціонують лише як фундамент, на якому відбувається процес виробництва. Виробництво продукції в цьому випадку не залежить від властивостей ґрунту. В будівництві важливе значення мають рельєф, механічний і хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід.
Галуззю народного господарства, яка повністю базується на використанні ґрунтів, їх основної властивості родючості, є землеробство. В цій галузі ґрунт є економічною основою, основним засобом виробництва. Крім того, ґрунт в землеробстві виконує ще дві функції: одночасно він є предметом праці і продуктом праці.
Порівняно з іншими засобами виробництва ґрунт має ряд специфічних особливостей.
Всі засоби виробництва, крім ґрунту, є результатом людської праці; ґрунт є природно-історичним тілом, продуктом самої природи і як засіб виробництва передує праці. Засобом виробництва ґрунт стає в процесі праці.
Ґрунт є незамінним засобом виробництва. В інших галузях виробництва замість одних можна використати інші, досконаліші засоби виробництва. В землеробстві ґрунт не можна замінити ніякими іншими засобами.
Ґрунтовий покрив планети просторово обмежений. Його площу неможливо розширити. Крім того, використання ґрунту пов'язано з постійністю місця, з його фізичним не переміщенням.
На відміну від інших засобів виробництва, які в процесі використання фізично і морально зношуються, ґрунт є вічним засобом. За правильних умов використання він не зношується, а в разі дбайливого до нього ставлення поліпшується, родючість його підвищується.
Слід мати на увазі, що не лише ґрунт, його родючість визначають ефективне ведення сільського господарства, а й інші засоби виробництва. Проте всі вони проявляють себе через ґрунт, через його родючість.
Основними завданнями курсової роботи є:
Ø поглиблення навичок самостійної роботи студентів, розширення діапазону теоретичних та практичних знань з ґрунтознавства;
Ø вивчення природних факторів ґрунтоутворення, генезису, основних фізичних, фізико-хімічних та хімічних властивостей типових для степової зони ґрунтів безпосередньо на прикладі ґрунтового покриву конкретного сільськогосподарського підприємства;
Ø набуття вмінь аналізувати та критично оцінювати результати лабораторних досліджень ґрунтів з практичної агрономічної точки зору;
Ø оволодіння навичками роботи з ґрунтовими картами, картами агровиробничого групування ґрунтів;
Ø розробка заходів раціонального використання та підвищення родючості ґрунтів сільськогосподарського підприємства.
Територія колективного сільськогосподарського підприємства АТ "Радсад" розташована в південно-східній частині Миколаївського району Миколаївської області.
Центральна садиба КСП АТ "Радсад" селище Радсад
знаходиться на відстані 18 км від обласного та районного центру. Землі
господарства представлені єдиними масивами, протяжністю з півночі на південь
близько 4,5 кілометрів і з заходу на схід уздовж берега лиману - 7 кілометрів.
Господарство пов'язано з обласним та районним центрами шосейними дорогами з
твердим покриттям 2 класу. Найближча залізнична станція і товарний вузол
розташовані в Миколаєві на відстані 24 км. Господарство має найбільшу площу
виноградників на Україні - 1178 гектарів.
Таблиця 1.1 Структура земельних угідь (землекористування) сільськогосподарського підприємства
|
Вид земельних угідь |
Площа, га |
|
1 |
2 |
|
Загальна площа землекористування, в тому числі: |
2700,9 |
|
сільськогосподарські угіддя: |
|
|
з них рілля |
464,9 |
|
пасовища |
243,9 |
|
багаторічні насадження - всього: |
1664,0 |
|
- садів |
451,3 |
|
- виноградників |
1178,0 |
|
- інші |
34,7 |
|
Разом сільськогосподарських угідь: |
2372,8 |
|
Лісові площі - всього: |
2,6 |
|
Деревно-чагарникові насадження: |
40,3 |
|
з них полезахисні лісові смуги |
27,4 |
|
чагарники |
12,9 |
|
Болота: |
12,8 |
|
Польові дороги: |
159,7 |
|
Під будівлями і дворами: |
51,2 |
|
Під водою: |
5,3 |
|
Яри: |
14,3 |
|
Кам'янисті місця: |
6,1 |
|
Піски: |
18,6 |
|
Інші землі: |
17,2 |
Таблиця 1.2
Посівні площі та врожайність сільськогосподарських культур
|
№ п/п |
Найменування культури |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
|
1. 2. 3. 4. 5. |
Озима пшениця Яровий ячмінь Кукурудза на зерно Соняшник Цукровий буряк |
103,5 101,6 80,4 128,9 50,5 |
32,8 22,1 11,2 14,9 165,5 |
Виходячи з даних таблиці 1.1 можна сказати що в структурі земельних угідь колективного сільськогосподарського підприємства АТ "Радсад" переважають сільськогосподарські угіддя які становлять 2372,8 га з усієї площі. З них 464,9 га відведено на ріллю і найбільше площі відведено на виноградники 1178,0 га з усієї площі с/г угіддя. Пасовища не значні - 243,9 га. Загальна площа землекористування підприємства становить 2700,9 га. Щодо розміщення господарства можемо сказати тільки те що воно сприятливе для багаторічних насаджень, в тому числі: виноградників, персиків, мигдалю, абрикосів, та інших фруктових садів. Територія що відведена під посіви зернових здебільшого призначається для тримання ферми.
2. ПРИРОДНІ УМОВИ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ
Згідно агрокліматичного районування території області дане господарство розташоване в третьому (південному) агрокліматичному районі, який характеризується помірно жарким, засушливим кліматом.
Основні кліматичні показники приведені нижче в таблицях
відповідно до агрокліматичного довідника по Миколаївській області.
Таблиця 2.1
Середні місячні і річна температури повітря в градусах по Цельсію
|
Назва метеостанції |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Середнє за рік |
|
Миколаїв, обсерваторія |
-3.6 |
-3.0 |
2.3 |
9.2 |
16.3 |
19.9 |
22.9 |
22.0 |
16.8 |
10.8 |
3.8 |
-1.3 |
9.7 |
. Весна. Характерною особливістю є інтенсивне підвищення температури повітря. Внаслідок цього весна наступає швидко і звичайно буває короткою - біля 45 днів, в середньому, з 4-5 березня по 19-22 квітня.
Часто польові роботи - боронування зябу починаються в першій декаді березня. Приблизно в третій декаді березня відновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав.
На весні часто спостерігаються суховії.
. Літо. На даній території буває тепле, помірно жарке. За початок літнього періоду прийнята дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через +15°С в бік підвищення і кінець - в бік зниження.
За багаторічний період спостережень, в середньому, початок літа зафіксовано 7-13 травня, а кінець - 15-21 вересня.
В літні місяці в порівнянні з другими сезонами випадає найбільша кількість опадів. Цей же період характеризується підвищеною грозовою діяльністю, яка супроводжується в ряді випадків зливами великої сили.
Часто в літні місяці спостерігаються посухи.
. Осінь. Звичайно буває теплою і частково посушливою. Ознакою початку осені є стійкий перехід середньодобової температури повітря через +10°С в бік зниження. Цей перехід спостерігається 11-12 жовтня. За кінець осені приймається стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0°С. Тривалість осені за температурними ознаками становлять всього 44-48 днів.
В середньому, за багаторічний період заморозки в повітрі бувають 24-25 листопада, ранні заморозки відмічались 5-14 вересня.
Опади у вересні і жовтні спостерігалися у вигляді дощів, а у листопаді мають змішаний характер.
. Зима. Буває переважно коротка з частими відлигами і нестійким сніговим покровом.
Опади у зимові місяці випадають переважно у вигляді снігу, крупи, але порівняно часто спостерігається дощі. Сніговий покрив буває стійким лише в окремі зими.
Промерзання ґрунту звичайно починається в перших числах грудня місяця, а повне відтавання - в кінці другої, на початку третьої декади березня.
Середньомісячні і річні кількості опадів по території
колективного сільськогосподарського підприємства наведені нижче (Таблиці 2.2).
Таблиця 2.2 Середні місячні і річна кількість опадів (в мм)
|
Назва метеостанції |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
За рік |
|
Миколаїв, обсерваторія |
25 |
21 |
23 |
30 |
40 |
67 |
47 |
37 |
28 |
36 |
27 |
29 |
410 |
Таблиця 2.3 Інші основні показники кліматичної характеристики території і розташування господарства
|
№ п/п |
Назва показників |
Значення показників |
|
1. |
Температура повітря в градусах: Сума в градусах за період з температурами вище 0° 5° 10° Абсолютний річний максимум Абсолютний річний мінімум |
3794° 3683° 3359° +38°С -31°С |
|
2. |
Тривалість в періодів в днях: Без морозного Вегетаційного З температури вище 10° З температури вище 15° |
201-209 230-240 175 135 |
|
3. |
Заморозки: Останні весняні Перші осінні |
1/V 25/ІХ |
|
4. |
Опади /мм/ Сума за холодний період /ХІ-ІІІ/ Сума за теплий період /ІV-Х/ Сума за період з t повітря вище 10°С |
125 285 200-230 |
|
5. |
Сніговий покрив: Середня висота в період найбільшого накопичення, см Тривалість, днів |
4-6 46 |
|
6. |
Гідротермічний коефіцієнт: |
0,6-0,7 |
Отже, на даній території характеризується помірно жаркий, посушливий клімат. За даними таблиці 2.1 ми бачимо що середня річна температура - +9,7°С, найбільша середньо місячна температура повітря спостерігалась у липні місяці що становила - +22,9°С. Характерним кліматичним явищем на даній території є те що, інтенсивне підвищення температури повітря спричинює швидке настання весни що звичайно буває коротким. За таких умов на весні часто спостерігаються суховії. Літній період часто буває теплим або помірно жарким. Часто в літні місяці спостерігається посухи, але в порівнянню з другими сезонами в літній період випадає найбільша кількість опадів (див. таблиця 2.2). Заморозки на території спостерігаються осінню, перші ранні відмічались 5-14 вересня, а останні 24-25 листопада. Зимній період характеризується переважно нестійким сніговим покривом тривалістю 46 днів, з частими відлигами. Сніговий покрив випадає у вигляді снігу і крупи, середня висота покриву 4-6 см за даними (таблиці 2.3).